Таке прогнозують у KSE Агроцентр.

Додатковий експортний виторг від агропродукції очікується на рівні $14,7 млрд, або близько 30% від усього експорту, за песимістичним сценарієм НБУ.

Аналіз історичних значень цінової різниці (базису) між внутрішніми цінами в Україні та світовими цінами (ф’ючерсні ціни на Паризькій біржі Euronext, ціни FOB у румунському порті Констанца) показує, що після повноцінного розблокування портів ціни потенційно можуть зрости приблизно на $150/т. Проте, як зазначають експерти KSE Агроцентру, повноцінний запуск регулярної морської торгівлі через глибоководні порти Одеси буде відбуватися поступово. Тим більше потрібен буде час для того, щоб «ринок та його гравці» могли в повній мірі повірити дієвості та безпечності зернової угоди.

«Ми очікуємо, що обсяги перевалки в портах Одеса, Чорноморськ та Південний до кінця 2022 року не будуть перевищувати 2 млн. т в місяць (потенційний обсяг перевалки цих портів складає 3,7 млн. т в місяць). Потім ми можемо очікувати прискорення експорту за рахунок контрактування Китаєм великих суден класу панамакс з українською кукурудзою», – наголошує віцепрезидент з економічної освіти KSE Олег Нів’євський.

Оптимістичний сценарій KSE Агроцентру передбачає, що зростання внутрішніх цін буде на рівні до $100/т, – тобто на розрахункову різницю вартості доставки морем між Одесою та Констанцею та на різницю доставки суходолом до цих портів.

«Укладена «Зернова угода» та перші кораблі із зерном, олійними та олією з портів Одеси та Чорноморська дають надію на те, що можна буде експортувати залишки минулого сезону та значні обсяги цьогорічного врожаю, і таким чином послабити тиск на внутрішній ринок та ціни, покращити фінансовий стан агровиробників», – зазначає експерт KSE Агроцентру Павло Мартишев.

Експортний потенціал врожаю зернових та олійних культур 2021 року, який «застряг» в Україні через блокування портів, оцінюється в 20 млн. т, а 2022 року – у 35 млн. т. Таким чином, додаткова виручка українських аграріїв через деблокування портів та відповідне підвищення внутрішніх цін оціночно складатиме $5,5 млрд.

Найбільш реалістично, що весь цей обсяг (55 млн т) вивозитиметься впродовж 2022-2023 років, то вигоди від деблокування портів розподіляться на додаткові 1,63% ВВП в 2022-му році та 2,24% ВВП в 2023 році (від песимістичного прогнозу ВВП НБУ).

За оцінками KSE Агроцентру, протягом 2022-2023 маркетингового року (з 1 липня 2022 по 1 липня 2023 року) аграрний експортний потенціал буде розподілятися приблизно наступним чином: пшениця – 12 млн. т, ячмінь – 3 млн. т, кукурудза – 28 млн. т, насіння ріпаку – 2,5 млн. т, соєві боби та продукти переробки – 1,5 млн. т, соняшникова олія – 4 млн. т.

Виручка від експорту цих продуктів буде складати: пшениця – 2,6 млрд. дол, ячмінь – 600 млн. дол, кукурудза – 5,8 млрд. дол, насіння ріпаку – 1,6 млрд. дол, соєві боби та продукти переробки – 750 млн. дол, соняшникова олія – 3,2 млрд. дол. Таким чинном, сукупна виручка аграріїв може скласти близько $14,7 млрд. дол або біля 30% від очікуваної співставної всієї експортної виручки НБУ за альтернативним сценарієм.

Нагадаємо, Міністерство економіки розробило проєкт методики для оцінки збитків, завданих підприємствам внаслідок російської воєнної агресії.