Про це повідомляє пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як нагадали у НАЗК, 18 липня 2024 року було залишено в силі рішення Першої дисциплінарної палати ВРП від 17 червня про притягнення до дисциплінарної відповідальності ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва у вигляді подання про звільнення його з посади судді.

Проте для остаточного звільнення Князєва ВРП мала це рішення затвердити у пленарному складі.

До того посадовця було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

13 грудня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції склало протокол стосовно ексголови ВС про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків).

За повідомленням НАЗК, Всеволод Князєв отримав подарунок у вигляді оренди квартири у Печерському районі (Липки) міста Києва площею 133 кв. м за ціною, суттєво нижчою від мінімальної ринкової вартості оренди житла.

На підставі договору оренди нерухомого майна, укладеного наприкінці 2017 року, суддя винаймав квартиру для проживання зі щомісячною платою 1 тис. грн. Різниця у фактичній та ринковій вартості оренди і була цим незаконним подарунком.

Наприкінці грудня 2023 року Печерський районний суд Києва визнав винним колишнього очільника Верховного Суду Всеволода Князєва у порушенні обмежень щодо одержання подарунків.

Нагадаємо, 16 травня НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання хабара керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали чинного голову Суду Князєва та вилучили $2,7 млн. Пізніше САП повідомила про підозру Князєву та його спільнику – адвокату.

Справа, за рішення у якій голова Верховного Суду отримав хабар, пов'язана із структурами бізнесмена Костянтина Жеваго. За даними слідства, Жеваго особисто причетний до організації передачі хабаря, хоча сам він це заперечує.

Йдеться про рішення, яким 19 квітня Велика палата Верховного Суду скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсним договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх колишнім акціонерам підприємства, які входили до групи VS Energy російських бізнесменів Олександра Бабакова, Євгенія Гінера, Міхаіла Воєводіна та Сергія Шаповалова.

У 2005 році чотири компанії-продавці вже зверталися до суду з позовом про визнання недійсним догововору купівлі-продажу та проведення допемісій. Проте Вищий господарський суд України у лютому 2015 року став на сторону нинішніх власників "Полтавського ГЗК" у корпоративній суперечці, яка тривала близько 10 років.