«Всі проєкти, які будуть розвиватися в місті, будуть концентруватися в банку. І спеціалісти в муніципальному банку будуть розглядати проєкти в першу чергу з точки зору розвитку міста», – повідомив Сергій Круглик.

Першим критерієм відбору проєктів може стати їх окупність. «Потрібно розширювати кредитування тих муніципальних проєктів, які мають і гарну окупність, і гарні гарантії. Пам’ятаємо, що місто Київ – це «підприємство» з кешфлоу, гарантованим на сотні років вперед від податків киян. А відтак це один із найкращих позичальників, і його гарантії є першокласними», – вважає старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар.

Другий критерій – екологічність. «З цим банком можна робити великі екологічні проєкти. В Києві немає сучасного сміттєпереробного заводу, потрібні інвестиції в електро- та каналізаційні мережі, в очищення води. Усі ці проєкти можуть бути профінансовані, якщо з’явиться інструмент, який це «запакує», зможе прогарантувати потенційним інвесторам прозорість», – вважає голова ради директорів компанії «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі. І подібні великі інфраструктурні проєкти можуть забезпечити швидкий розвиток нового банку.

Необхідний громадський контроль за цими проєктами. «Відповідальність за банк лягає на місто. І щоб забезпечити ефективну роботу банку, треба насамперед забезпечити прозорість та громадський контроль за діяльністю банку. Ці проєкти, які будуть починатися в банку, мають бути достатньо публічними, аби через громадську думку, громадську критику їх можна було б вдосконалити до рівня, коли ми мали б достатню ефективність, щоб фінансувати або починати інвестувати в той чи інший проєкт, який буде реалізовувати цей банк», – каже фінансовий директор Allseeds Ігор Францкевич.

Третій критерій – багато діючих в Києві проєктів потребують обслуговуючого банку. «У нас в місті, окрім фінансових інструментів, є інструментарії цифрові, Це і «Електронний квиток», і оплата ЖКГ, і віртуальна «Картка киянина», в тому числі як фінансовий інструмент. Ми би хотіли в цій ініціативі бути першими в державі», – каже заступник голови КМДА із питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.

Ці проєкти будуть прибутковими для муніципалього банку. «Місто і кияни платять іншим банкам «податок з обороту» за такими проєктами, як «Картка киянина», «Електронний квиток», по соціальних виплатах. З першого дня створення київського муніципального банку ми можемо мати транзакційний дохід. З кожного квитка в транспорті, з кожного паркування, з кожної соціальної виплати, з кожної нової послуги, яку цей банк може продукувати. Банк може і буде отримувати трансакційний дохід», – каже радник заступника голови КМДА Юрій Корж.