Про це заявили банкіри під час круглого столу «Що 2024 рік готує банківській системі», проведеного «Фінансовим клубом».

«Зараз у більшості банків прибуток – це основне джерело збільшення капіталу. Збільшення капіталу – це можливість нарощувати банком активи, тобто більш активно кредитувати. І якщо ми відбираємо в банків половину прибутку, то ми цим самим стріляємо собі в ногу, якщо ми хочемо, щоб банки кредитували більш активно», – заявив заступник голови правління ТАСкомбанку Анатолій Кухарчук.

Причому для банків це оподаткування «заднім числом». «У нас є додаткове оподаткування в 2023 році та майбутнє зростання податків в 2024-му. Гадаю, для багатьох це сюрприз. Співчуваю тим банкам, які показали великі збитки в 2022 році і зараз показують фантастичні прибутки, сподіваючись перекрити ті збитки і якось вийти в нуль чи в плюс. Але зараз це не відбудеться, тому що половину в нас забере держава», – зазначив Анатолій Кухарчук.

Влада побачила, що «надприбутки» сконцентрувалися в банках, тому запровадила підвищену ставку оподаткування. «Вони посилаються на досвід інших країн, але у них не було воєнного стану, була можливість виплати дивідендів. Наразі це фактично експропріація капіталу. Але джерелом цього капіталу дійсно були підвищені ставки на державні цінні папери. Проблема лише в тому, що це робиться заднім числом. Це досить погана практика для будь-якого інвестора. Законодавець сам визнає, що це неправильна практика, але, мабуть, іншого способу поповнити державний бюджет немає», – каже начальник управління фінансового контролінгу ОТП Банку Роман Масик.

Через це банки з обережністю чекатимуть наступних нововведень. «Можливо, і дохідність для фізичних осіб зменшиться по депозитам і збільшаться ставки за кредитами, бо банки можуть підбирати той баланс, який дозволить їм створити запас на випадок, якщо щось знову буде оголошено заднім числом», – пояснює начальниця управління депозитних продуктів Сенс Банку Ірина Стрепетова. «Можливо, це призведе до зменшення вартості депозитів, – підтверджує Анатолій Кухарчук. – Якщо маржинальність знижується, треба шукати шляхи її підвищення. Це або здорожчання кредитів, або зниження депозитів».

Від цього рішення постраждають навіть держбанки. «Два державних банки, я зараз не кажу про Сенс, зазнали достатньо великих збитків в попередньому році. Зараз вони демонструють прибутки, заплатять з них податки і потім при введенні нових норм можуть зіткнутися з тим, що держава має їх докапіталізувати. Обіг грошей в природі: спочатку заплатять Мінфіну, а потім візьмуть в нього гроші в капітал», – здивований Анатолій Кухарчук.

Це негативно вплине на приватизацію держбанків після війни. «Ці зміни роблять дуже-дуже важким шлях продажу державних банків. Тому що 50% заплатили і забули, але з 1 січня в нас буде 25% податок з прибутку банків. При цьому всі інші фінансові та інші ринки працюють зі ставкою 18%. Якщо потенційний інвестор хоче зайти в бізнес, то для нього це негативний момент. Потрібні рівні права. Не може бути так, що акціонери банків не можуть вивести свої дивіденди, а акціонери інших компаній – можуть. Не може бути так, що банки платять 25%, а всі інші компанії – 18%. Це нерівні права, що зменшує привабливість банківського сектору. І коли головні виклики минуть, або у всіх буде 25%, або банкам повернуть 18%», – вважає голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

Але є й інші думки. Висока ставка податку може стимулювати бажання банків заробити ще більше. «Мені здається, що така норма оподаткування, хоч і трішки болюча, але, можливо, вона стане тим чинником, який підштовхне банки активніше виходити на кредитний ринок та отримувати прибутки. Більш стрімкий розвиток може статися наступного року саме через цю норму», – вважає Ірина Стрепетова.