Фермерів можуть позбавити бюджетної компенсації
Аграрії тільки в 2019 році повірили, що можна без корупції та зв'язків отримати компенсацію з держбюджету відсоткової ставки за кредитом на купівлю сільськогосподарської техніки, але в уряді вже обговорюють плани згорнути всі програми заради однієї нової програми
Про це банкіри повідомили в ході круглого столу «Кредитування МСБ – перспективи і умови зниження ставок кредитування бізнесу», організованого «Фінансовим клубом».
«Державні програми компенсації – це дуже гарна ініціатива. Ми пам'ятаємо, як все починалося, яка була недовіра до програм з боку партнерів банків. Але коли набули чинності постанови № 106 і 130 МінАПК, кілька банків переконували ринок, що це працює і немає жодних індивідуальних рішень», – розповіла начальник управління кредитування МСБ Альфа-Банку Яна Шумунова.
До інформаційної кампанії підключилися імпортери, банки. «Фермери повірили, взяли довгострокове кредитування на три роки, і що зараз оголосили? Що програми компенсації, найвірогідніше, припиняємо, що всі програми держпідтримки будуть спрямовані на ринок землі. Вже говорять, що усі бюджети підуть не на компенсацію відсотків з кредитування техніки і обладнання, а на ринок землі. Так робити не можна! Є кредитні портфелі, сформовані клієнтами, які повірили в компенсацію. Якщо ми кожні три місяці будемо все міняти, то довіри до держпрограм як не було, так і не буде», – зазначили Яна Шумунова.
Як повідомляв FinClub, у видатках Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передбачено 4,4 млрд грн на компенсацію в 2020 році відсоткових ставок за кредитами фермерам для закупівлі сільськогосподарської землі, яка стане можливою, починаючи з жовтня 2020-го.
Переконати аграріїв, що програми компенсації створені не для «обраних», вдалося не відразу, адже ще два роки тому близько 98% аграрного бізнесу не могли отримати компенсацію, а всю допомогу отримували фактично всього 10 найбільших агрохолдингів. «За старої влади губернатор однієї з областей компенсував усе своїй сім'ї. Жоден клієнт, який не був пов'язаний з ним, не отримав доступу до компенсації кредитної ставки. Коли уряд змінився і централізував цей процес, то віддав його банкам-агентам, які зараз несуть серйозну відповідальність за ці реєстри, ми побачили ефект», – розповів заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич.
Начальник відділу фінансування агробізнесу та розвитку партнерської співпраці Кредобанку Роман Пудлик розповів, що коли Кредобанк в 2019 році підключився до держпрограм, то перше питання з боку їхніх клієнтів стосувалося довіри до цих програм. «Усі питали, а чи точно відшкодують, а чи дійсно буде компенсація. Ми говорили: «Так, це ж держпрограма». А вже до середини року ми могли розповісти клієнтам про конкретні кейси, і у фермерів почала з'являтися довіра до держпрограм», – каже Роман Пудлик. Він також закликав не скасовувати розпочаті програми, щоб не втратити довіру бізнесу до них.
Позичальники Ощадбанку отримують майже половину «кешбеку» за держпрограмами. «Для підтримки АПК це була правильна ініціатива, оскільки вона вдихнула життя в інвестиційні кредити. Повірте, для фермера взяти кредит на п'ять років під 20% означає, що він стане вдвічі більше до моменту погашення. Але це матеріальна база, основні кошти, які мультиплікують ВВП», – заявив Андрій Стецевич. «Компенсація відсоткової ставки – більш продуктивно для бізнесу, ніж відшкодування частини вартості техніки або обладнання», – говорить начальник управління департаменту МСБ Укргазбанку Сергій Мушка.
Директор департаменту малого та середнього бізнесу банку «Південний» Вікторія Ступак каже, що в Європі фермери починають лінуватися, коли частину маржі їхнього бізнесу гарантовано компенсує держава. «Саме тому частково європейська держава протистоїть цьому. Якщо говорити про компенсацію відсоткової ставки в Україні, то фермерам потрібна стабільність», – зазначає вона.
У банкірів виникло питання: коли держава повинна відмовитися від такої підтримки? «У Ощадбанку була ініціатива з Вінницею. Видали приблизно десять кредитів, коли муніципалітет компенсував різницю в сплачені податки. Була база податків на момент, коли брався кредит, і далі усі місцеві податки, переплата за якими проходила після взяття кредиту, компенсувалися підприємцю в тіло кредиту за регресною шкалою: в перший рік – 75%, у другий – 50%, в третій – 25%. Мені здається, що трирічний етап абсолютно чесний», – каже Андрій Стецевич.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter і Facebook.
Схожі матеріали (за тегом)
ТОП-новини