За даними НБУ, у заході в онлайн-форматі взяли участь близько 300 представників центробанків, фінансових установ іпровідних економістів з 33 країн, зокрема з США, Канади та Європи.

За два дні учасники конференції обговорили зокрема: вплив глибокої нерівності в суспільстві та зміни клімату на економіку, діяльність центробанків під час коронакризи, постпандемічне зростання економіки, комунікаційна політика центробанків у світі невпинних змін і багато інших.

«Епідемія змусила владу різних країн співпрацювати. Вона наклала жорсткі обмеження на переміщення людей і паралізувала економіку. Соціальні й грошові збитки – колосальні. На щастя, спільна робота вже почала приносити позитивні результати. Ми спостерігаємо, як пандемія почала відступати, але, на жаль, нерівномірно. Це відображає глибоку структурну нерівність у світі. Очікується, що зміна клімату лише поглибить її та поставить перед нами нові довгострокові виклики. Це як коливання врожаїв, повені та засухи, так і прискорення міграційних потоків. Спільні виклики, що постали перед нами, вимагають рішучих, своєчасних та прозорих дій з боку урядів та центробанків», – зазначив голова НБУ Кирило Шевченко.

Нацбанк наводить 5 ключових висновків конференції:

1. Коронакриза змусила центробанки повністю переглянути попередній досвід

Окрім кризи в системі охорони здоров’я, пандемія COVID-19 спричинила економічну кризу, а також створила передумови для фінансової кризи. Центробанки повинні були діяти швидко та забути все, що вони робили раніше. І вони впоралися добре, зазначив Aлан Блайндер, професор кафедри економіки суспільно-політичних комунікацій Принстонського університету (США). Під час виступу пан Блайндер надав центробанкам універсальний рецепт для боротьби з цією кризою: «Дійте рішуче, швидко ідентифікуйте проблему, дійте масштабно і згортайте заходи поступово». Він зазначив, що у шокові періоди координація органів фіскальної та монетарної політики стає особливо важливою, адже розбіжності між центробанком та урядом створюють зайву паніку і в нормальних умовах, а під час кризи – особливо. Спікер підкреслив, що для швидкого подолання коронакризи центральні банки країн, ринки яких розвиваються, повинні діяти настільки глибоко, наскільки вони можуть собі це дозволити, зважаючи на потенційні ризики втрати незалежності та можливе посилення фіскального домінування.

2. Заощадливе державне споживання часто є політикою з найвищим мультиплікатором

Про роль уряду та ефективність фіскальної політики в умовах кризи розповів Франческо Занетті, доцент факультету економіки Оксфордського університету (Великобританія). Згідно з результатами його дослідження, що проводилося у співавторстві з Мішелем Гассібом, головним експертом НБУ, ефективність окремих заходів фіскальної політики в умовах рецесії залежить перш за все від природи економічних коливань. Дослідники визначили, що саме причина загального зниження економічної активності – спад сукупного попиту або ж негативні шоки з боку сукупної пропозиції – впливає на значення фіскального мультиплікатора. Так, збільшення державного споживання за кризи попиту значно пожвавлює економічну активність, натомість в умовах кризи пропозиції найефективнішою політикою є зниження податкового тиску на підприємства. Теоретичні висновки роботи пана Занетті, підкріплені емпіричними доказами, надають особливу вагу політиці фіскальної заощадливості – вони свідчать, що фактор витіснення приватного споживання та інвестицій призводить до того, що заощадливе державне споживання часто є політикою з найвищим мультиплікатором.

3. Центробанки можуть враховувати у своїй монетарній політиці проблему глибокої нерівності у суспільстві

Окрім обговорення ролі монетарної та фіскальної політики для боротьби з поточною коронакризою, спікери конференції торкнулися й інших тем, які створюють нові виклики для центробанків у майбутньому. Так Міхаіл Голосов, професор економіки Чиказького університету (США), у своєму ключовому виступі зазначив про необхідність врахування глобальної соціально-економічної нерівності в макроекономічних моделях. На його думку, економічні шоки мають неоднорідний вплив на різні верстви населення та є найбільш відчутними для найбідніших. Таким чином, роль монетарної політики може полягати не лише у згладжуванні економічних коливань, але й у захисту населення від їхнього нерівномірного впливу. Для цього пропонується вдосконалювати та розвивати макроекономічні моделі з гетерогенними агентами, які можуть враховувати глобальну соціально-економічну нерівність.

4. Зростання довгострокової корпоративної заборгованості знижує ефективність монетарної політики

Серед інших викликів для монетарної політики спікери конференції обговорили загрозливе зростання корпоративної заборгованості в світі. Матіас Майєр, доцент економіки Університету Мангейма (Німеччина), на основі результатів свого дослідження зазначив, що потенційні загрози несе не зростання рівня боргу, а зміна його структури погашення. Так фірми зі значною часткою короткострокового боргу, в якого наближаються строки погашення, значно сильніше реагують у своїх інвестиційних рішеннях на зміни монетарної політики. Водночас його дослідження свідчить, що упродовж останніх двох десятиліть простежується тенденція до скорочення частки короткострокового боргу серед фірм, що знижує ефективність монетарної політики.

5. Зміна клімату – новий виклик для монетарної політики

Експерти також торкнулися теми кліматичних змін, яка стає все більш популярною в медіа, та обговорили їх наслідки для монетарної політики. Індекси висвітлення теми зміни клімату на телебаченні та в газетах, а також індикатор Google Trends для відповідних пошукових запитів стрімко зростають, тобто люди дедалі частіше замислюються над цією темою.

Це підтверджується результатами репрезентативного опитування споживачів, які під час конференції озвучив Рафаель Шьонле, економіст-дослідник у Федеральному резервному банку Клівленда (США). Респонденти очікують, що в найближчому майбутньому стихійні лиха, які завдаватимуть значних економічних збитків, виникатимуть значно частіше. Зростання очікувань негативних явищ збільшує схильність людей заощаджувати для забезпечення потенційних втрат споживання в майбутньому. Як наслідок, це знижує природній рівень процентної ставки, яка є орієнтиром для здійснення монетарної політики. Таким чином, навіть очікувані кліматичні зміни вже сьогодні впливають на економічний розвиток та повинні бути враховані при здійсненні монетарної політики.