Верховний Суд у справі №640/22632/19 залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, але частково задовольнив касаційну скаргу НБУ і змінив мотивувальну частину рішень попередніх інстанцій.

У серпні 2019 року НБУ не погодив кандидатури 5 членів наглядової ради Ощадбанку після того, як вони без конкурсу продовжили контракт голови правління банку Андрія Пишного. Тоді НБУ заявив, що 5 членів, включаючи нинішнього віцепрем’єра Олексія Резнікова, не пройшли співбесіду.

Троє з них подали в суд на НБУ (крім Олексія Резнікова позови подали Шевкі Аджунер та Дмитро Власов), стверджуючи, що перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова «влаштувала їм допит по рішенню про подовження повноважень Пишного».

Олексій Резніков в позовних вимогах акцентував увагу на втручанні пані Рожкової в процес перевірки його професійної придатності: «Оскаржуване рішення підписане заступником голови комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Дегтярьовою Н.М., при цьому співбесіда з позивачем фактично проводилась першим заступником голови НБУ та головою нагляду Рожковою К.В. та директором департаменту ліцензування НБУ Бевзом О.О.». Представником позивача у суді був адвокат Олександр Завадецький.

Суд встановив, що 6 серпня 2019 року кваліфікаційна комісія НБУ провела тестування Олексія Резнікова, а 14 серпня – провела з ним співбесіду шляхом відео-конференції, «проте без здійснення фіксування даної співбесіди та результатів її обговорення членами комісії НБУ за допомогою відповідних технічних засобів або шляхом ведення відповідної стенограми, що було підтверджено представником відповідача».

На підставі «негативних результатів співбесіди» комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ 15 серпня відмовив Олексію Резнікову у погодженні на посаду члена наглядової ради Ощадбанку через «невідповідність вимогам щодо професійної придатності, встановленим законодавством для керівників банків».

Верховний Суд наголошує, що згідно з нормами законодавства про банки, якщо член наглядової ради державного банку неналежним чином виконує свої посадові обов`язки або не відповідає вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, то на вимогу не менше ніж п`яти членів наглядової ради державного банку або Національного банку України його повноваження можуть бути припинені достроково.

Але Верховний Суд також послався на Кодекс адміністративного судочинства, в статті 2 якого зазначено, що у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення, в тому числі, добросовісно (підпункт 5 пункту 2) та розсудливо (підпункт 6 пункту 2). Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, що дії НБУ такими не були, а тому рішення НБУ не може вважатися правомірним.

При цьому Верховний Суд відкинув сумніви суддів попередніх інстанцій в повноваженнях НБУ перевіряти професійну придатність вже призначених членів наглядових рад держбанків. «Повноваження Національного банку України щодо контролю за діяльністю незалежних членів наглядової ради державного банку, передбачені статтею 7 Закону № 2121-III, їх реалізація у відповідності до встановлених процедур можуть бути підставою дострокового припинення їх повноважень», – зазначив суд.

Але Верховний Суд не вважає, що судді втрутилися у дискреційні повноваження НБУ, оцінюючи результати співбесіди та професійні судження НБУ за її результатами.

«Дослідивши зміст протоколу засідання кваліфікаційної комісії НБУ від 14 серпня 2019 року №30/БТ, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що співбесіда відповідача з кваліфікаційною комісією за своєю суттю не була визначенням професійної придатності позивача, тобто наявності в останнього сукупності знань, професійного та управлінського досвіду роботи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків члена наглядової ради з урахуванням бізнес-плану та стратегії банку, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника банку», – зазначив Верховний Суд.

Верховний Суд не вбачає у такому висновку судів вихід за межі компетенції адміністративного суду, оскільки дослідження доказів по справі, їх оцінка та здійснення на цій підставі відповідних висновків є невід`ємною частиною судового розгляду справи.

«Суд, установивши протиправність оскаржуваного рішення НБУ від 15 серпня 2019 року №399, визнав його протиправним та скасував», – зазначено у рішенні.

Пан Аджунер програв НБУ в апеляційному суд, а пан Власов – виграв. Касації по цим справам Верховний Суд ще не розглянув.