Про наплив імпортних ювелірних прикрас на український ринок повідомила голова Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України Алла Іщенко під час круглого столу «Ринок продажу золота під час війни», проведеного «Фінансовим клубом».

«В 2019-2020 роках в Україну завозилося по 4 тонни готових ювелірних виробів, в 2021-му – 3 тонни, в 2022-й страшний воєнний рік – 2 тонни заїхало в Україну. І вже в 2023-му відновився імпорт до 4 тонн. Цього року ми теж очікуємо 4 тонни, оскільки в I кварталі вже ввезено 1 тонну ювелірних виробів іноземного виробництва», – заявила Алла Іщенко. «І на цей імпорт витрачаються золотовалютні резерви, хоча ми могли б витрачати ці кошти на своїх виробників», – вважає директорка департаменту міжбанківського бізнесу РВС Банку Олена Іщенко.

Голова Спілки ювелірів Оксана Грабовська каже, що торгові мережі ювелірних прикрас можуть продавати будь-яку продукцію, зокрема імпортну, але питання в тому, чи виживуть українські виробники. «Цей імпорт вбиває виробничі підприємства, вбиває розвиток ювелірного мистецтва в Україні. Цей імпорт – це траурний марш ювелірної галузі України», – засмутилась учасниця ринку.

За оцінками Оксани Грабовської, в ювелірній галузі зайнято «десь 50 тисяч працівників, а може й більше». «Білий» бізнес важливий для держави, але якщо бізнес виходить з «білого» стану, він вже менше сплачує податків, змушений приховуватися та накопичувати кошти для відкупу від скрутних ситуацій, які можуть складатися», – пояснює вона.

Джерелом доходу для ювеліра «є його руки, очі, талант та майстерність, його робота», каже президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб, а «метал та каміння є звичайною виробничою промисловою сировиною». «Частка вартості сировини у нас максимальна, порівняно із іншими сферами виробництва: від 55% до 82% у вартості готової продукції. Як тільки зростає ціна на сировину, в тому числі на банківські метали, схлопується рентабельність ювеліра, – каже він. – Це нівелює суспільну оцінку його талантів і праці. Йдеться фактично про виживання сфери ювелірного виробництва».

Постійні обмеження, які виникають на ринку, призвели до стагнації. «Це фактично виживання сфери ювелірного виробництва. У 2014 році ювелірів в Україні налічувалося 1180 підприємств та ФОП, які здійснювали виготовлення ювелірних виробів. У 2024 році  – 442», – заявив Дмитро Видолоб.