«Можна подати позов до суду, заблокувати рахунки, і клієнт тоді точно не виживе, а можна протягнути йому руку допомоги, дати йому пільговий період, і клієнт зможе оговтатися», – каже заступник директора – начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура.

Однак багато клієнтів не просять «руку допомоги», поки не побачать позов. «У нас є клієнти, які без позову або навіть відкритого виконавчого провадження не хочуть домовлятися», – зазначає Андрій Джура.

Судів бояться, зокрема, учасники держзакупівель. «Клієнтам, які живуть на держзамовленнях, беруть участь в тендерах, важливо не мати судів з контрагентами, важливо не мати відкритих виконавчих проваджень, арештованих рахунків, інакше вони просто не будуть допущені до тендера. Це стимулює домовлятися з банками», – заявив Андрій Джура.

Виконавчий директор напряму непрацюючих активів Кредобанку Анджей Голка впевнений, що домовитися можна на будь-якому етапі судового протистояння. «Ми використовуємо суд як елемент впливу на клієнта. Є можливість навіть на етапі подання позовної заяви чи на етапі її розгляду перейти до рефінансу або реструктуризації. І в цьому ми бачимо дуже велику ефективність самої позовної заяви», – зазначив він.

Боржникам-фізособам сповіщення приходять в застосунок «Дія». «І коли в «Дію» приходить повідомлення, то навіть неконтактний клієнт починає контактувати. Або навіть якщо це юрособа, яка на непідконтрольній території, а її поручитель в Києві гарно себе почуває, то отримавши повідомлення про позовну заяву, вже починаються переговори, десь гроші знаходяться», – розповів Анджей Голка.

Директор департаменту реструктуризації та стягнення Укрексімбанку Анатолій Лола радить розглядати суди не лише як крайній захід, а й як крок в напрямку перемовин. «З’явилось повідомлення в «Дії», що відкрито судовий процес, варто почекати декілька днів, дати позичальнику збагнути ситуацію, в якій він опинився, а потім провести комунікацію і відчути, чи дійсно він розуміє, до чого це може призвести. Спробувати йому пояснити можливі наслідки судового стягнення. І це часто допомагає знайти вихід із ситуації», – сказав він.

Бізнесу не потрібно нічого зайвий раз пояснювати. «Корпоративні позичальники прекрасно розуміють, чим можуть закінчитися судові стягнення: і арешти рахунків, і повне блокування діяльності. І про це дізнаються твої контрагенти, які зробили тобі передоплату, а в тебе арештовані рахунки і виробничий або торговельний процес зривається», – пояснив банкір.

Тому, на думку Анатолія Лоли, донесення до позичальника наступних кроків примусового стягнення дозволяє відшукувати добровільні варіанти реструктуризації чи розстрочки.