Рада НБУ перевищила повноваження відносно Рожкової

Рада НБУ перевищила повноваження відносно Рожкової

Рада Національного банку не має права оголошувати догани, оскільки «не наділена правом на здійснення контролю за дотриманням дисципліни членами правління НБУ та накладення на них стягнень».

Про це йдеться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року за справою № 760/28408/20.

Ще 2 жовтня 2020 року Рада Нацбанку оголосила догани та висловила недовіру першій заступниці голови НБУ Катерині Рожковій та заступнику голови НБУ Дмитру Сологубу за їх цитати виданню KyivPost (див. «Недогодили»: до чого призведе висловлення недовіри Рожковій та Сологубу»).

Топпосадовці НБУ оскаржили ці рішення в судах, зокрема Катерина Рожкова – в Окружному адміністративному суді Києва (справа № 640/32687/20) та Солом`янському районному суды Києва (справа № 760/28408/20), і вже за обома судовими процесами дійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд 26 січня задовольнив касаційну скаргу НБУ і скасував рішення попередніх інстанцій по справі № 760/28408/20, якими рішення Ради НБУ про оголошення Катерині Рожковій догани визнавалося незаконним, і відмовив у задоволенні її позову, але лише тому, що Рада НБУ де-юре не має повноважень, якими де-факто скористалася.

«Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог, пред`явлених до Національного банку України, хоча за встановленими обставинами у цій справі в задоволенні вимог до нього належало відмовити через те, що права позивачки НБУ не порушував», – дійшов висновку суд.

В суді зазначили, що «притягувати особу до юридичної відповідальності можуть лише уповноважені законом органи і тільки в установленому законом порядку», тому, відповідно, «притягнення особи до дисциплінарної відповідальності органом чи особою, яка не наділена відповідними повноваженнями, не має правових наслідків».

«Оскаржуване рішення Ради НБУ від 2 жовтня 2020 року № 47-рд, за яким першому заступнику голови Національного банку України оголошено догану, через порушення нею трудової дисципліни, ухвалено з перевищенням повноважень, оскільки відповідний орган не наділений правом на здійснення контролю за дотриманням дисципліни членами правління НБУ та накладення на них стягнень», – йдеться у рішення суду.

І оскільки Рада НБУ, на думку Верховного Суду, не мала права оголошувати догани, то таке її рішення і не потрібно скасовувати в суді. «Застосоване до особи дисциплінарне покарання не потребує спростування судом в порядку визначеному законодавством про працю», – зазначили у Верховному Суді.

Виходячи з цього, Верховний Суд скасував рішення Солом`янського районного суду Києва від 19 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року в частині задоволених позовних вимог Катерини Рожкової і ухвалив нове рішення – відмовити у задоволенні її позову.

«Верховний Суд визнав, що Рада НБУ перевищила свої повноваження при оголошенні догани. А саме дисциплінарне стягнення є юридично нікчемним, тому воно й не потребує скасування судом, – прокоментувала Катерина Рожкова рішення суду. – Це рішення важливе ще й тим, що створює преюдицію, яка захищатиме в майбутньому від подібного «совкового» свавілля».

За другою справою (№ 640/32687/20) Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправними та скасував рішення Ради НБУ по Нацбанку щодо оголошення догани та висловлення недовіри першій заступниці голови НБУ Катерині Рожковій.

Суд, зокрема, зазначав, що Рада НБУ не надала суду докази нанесення Катериною Рожковою шкоди іміджу НБУ, а також форми прояву такої шкоди, як і доказів знищення довіри до державного сектору з боку іноземних установ чи з боку громадян.

Однак Шостий апеляційний адмінсуд це рішення скасував, а провадження у справі закрив.

На думку апеляційного суду, після 1 травня 2016 року всі працівники НБУ не є державними службовцями, тому «суд не побачив правових підстав для звернення позивача до суду за захистом прав чи інтересів в межах адміністративного судочинства», оскільки подібний захист має відбуватися в межах цивільного судочинства.

Ця справа слухається зараз Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь