Про це розповіли учасники круглого столу «Фінансове онлайн-шахрайство та боротьба з ним: від боротьби з соціальною інженерією до використання технологій забезпечення захищених платежів», проведеного «Фінансовим клубом».

«Основний тренд – це фокус на інтернет-трансакції. Зрозуміло, чому. 2022-й рік – це початок повномасштабного вторгнення, коли дуже багато громадян не мали фактично доступу до своїх фізичних відділень обслуговуючих банків. Скорочувались або не працювали деякий час фізичні мережі торговців. Тому, базуючись на ковідному досвіді і дуже класно розвинених дистанційних каналах, наші громадяни сплачували онлайн. Проте і шахрайство, відповідно, сфокусувалося більшою мірою саме там», – розповіла заступниця директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.

В 2022 році обсяги збитків від незаконних дій з банкоматами впали на 84% – з 29 грн до 5 грн на кожні 1 млн грн видаткових операцій з платіжними картками. Скоротилися аналогічні збитки і за операціями в торговельних мережах – на 61% – з 40 грн до 16 грн на кожні 1 млн грн оплат.

Середні сумі за такими шахрайськими операціями також скоротилися: в банкоматах – з 3842 грн до 2878 грн (-25%), в торговельних мережах – з 1086 грн до 732 грн (-33%).

Водночас суми збитків від незаконних дій в інтернеті зросли на 16% – з 114 грн до 133 грн на кожні 1 млн грн видаткових операцій з платіжними картками. Середня сума успішних шахрайських операцій в інтернеті зросла на 47% – з 1642 грн до 2408 грн.

«По середніх сумах можна подивитися, що загальне збільшення сум відбулося за рахунок втрат в мережі «Інтернет», тоді як по банкоматній мережі – зниження, торговельній мережі – зниження. Фокус максимально на онлайн-платежах і, відповідно, всі наші заходи і заходи щодо підвищення фінансової обізнаності населення мають фокусуватися саме на цьому сегменті», – впевнена Ольга Василєва.

Банкіри кажуть, що до 85-90% шахрайств відбувається вже в інтернеті. «Прояви кібершахрайства стали більш різноманітними. Більша частина йде через інтернет. За нашою статистикою тільки 10-15% фіксуємо через фізичні пристрої –  банкомати, POS-термінали тощо», – каже член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко.

«Десь 90% втрат – це CNP-операції, тобто трансакції без присутності картки. Згадаємо, як все розвивалося 10 років тому: основні шахрайські операції були у вигляді накладок на банкомати, якихось пристроїв, щоб купюри начебто видавалися чи не видавалися в банкоматі. Тобто був зовсім інший, фізичний рівень шахрайства», – розповів заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку Антон Тютюн.

До 2023 року все змінилося. «У зв’язку з тим, що в нас вже цифровий світ, все це мігрувало в інтернет. І зараз з цим досить складно боротися. Є шахраї і є люди, які їм протидіють – правоохоронні органи, банки, асоціації, платіжні системи, регулятор. І це постійні такі перегони наввипередки, хто кого пережене. На певних етапах добро трохи програє, але ми наздоганяємо це», – зазначив Антон Тютюн.

«Ми бачимо великий прогрес в цих питаннях. РНБО запустила проєкт з протидії кібершахрайству у фінансовому секторі. Коли користувач намагається зайти на потенційно небезпечний сайт, то його перенаправляють на сторінку із попередженням про шахрайство. І вже було 120 тисяч унікальних переходів, тобто мінус 120 тисяч потенційних шахрайських дій. Такі дії будуть системно унеможливлювати появу нових видів шахрайства в соціальній інженерії», – вважає Антон Тютюн.