Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Відповідне рішення ухвалила суддя Наталія Мовчан.

Як пояснюють в ЦПК, ухвала відкриває шлях для внесення його до бази Інтерполу, без чого неможливо провести екстрадицію.

«У випадку ж повернення до України його мають затримати на кордоні і доставити до суду протягом 48 годин», – йдеться у повідомлені.

На сьогоднішнє засідання Кирило Шевченко, за інформацією ЦПК, подав клопотання електронною поштою і просив допустити його до участі через відеозв'язок. Його захист надав нову медичну довідку від 5 грудня, в якій йшлося про те, що Шевченко проходить медичні процедури на стаціонарі в клініці у Відні.

«Хоча з наданих документів виходить, що Шевченку навпаки стало краще, адже раніше йому робили три ін'єкції ліків на тиждень, а зараз роблять тільки одну», – пише ЦПК.

За словами прокурора, якого цитує ЦПК, Шевченку нічого не заважає у тиждень між ін'єкціями приїхати в Україну, тим більше що такі ж процедури можна зробити і в Києві. В результаті суд відмовив в участі Шевченка через відеозв'язок.

Прокурор долучив численні протоколи допитів, переписки, економічні експертизи та аудиторські висновки. Наприклад, очільник Івано-Франківського управління Укргазбанку напряму писав у чаті про "агентські схеми" і згадував мера, який, за його словами, нібито хотів свій відкат за обслуговування в Укргазбанку.

«Зачитували різні переписки за участю підозрюваних Кирила Шевченка і Дениса Чернишова, які на початку 2015 року обговорювали залучення МТС у якості клієнта банку. За офіційною версією Укргазбанку, МТС нібито залучила ФОП Антюхова, яка сказал про акційні умови в Укргазбанку своєму сину, син знав якогось Діму з МТС і таким чином вони залучили мобільного оператора у якості клієнта банку. Згідно ж з відповіді МТС, ніякі треті особи їх не залучали, а розміщення коштів здійснювалось працівниками компанії відповідно до внутрішніх процедур», – зазначено в повідомленні.

Директор іншого клієнта банку, компанії «Імпульс», говорив, що жодних агентів у відносинах із банком не залучалося і він чомусь не зміг впізнати агента-ФОП, яка по документам Укргазбанку залучила його компанію у якості клієнта банку.

Шевченка та ще чотирьох високопосадовців Укргазбанку підозрюють в організації схеми виведення 206 млн грн з держбанку.

В ЦПК зазначають, що схема діяла майже 5 років, хоча структури банку повідомляли, що економічної доцільності від залучення агентів немає. Обсяг виплат «агентам» був більшим, ніж прибуток, який банку приносили залучені клієнти.

Слідство здобуло докази, що керівники Укргазбанку укладали фіктивні договори з нібито «агентами», які насправді були звичайними ФОП. Останні мали привести в банк нових великих клієнтів, але насправді все відбувалося без їх участі. Більше того, великі державні компанії і так були змушені переходити до держбанків через рішення Кабміну.

САП стверджує про те, що жоден з агентів так і не зміг пояснити, які конкретно послуги він надав. А із держбанків в той час чомусь ніхто більше не використовував подбіні «агентські схеми», це було ноу-хау Укргазбанку.

Досудове розслідування у справі триває.

Нагадаємо, колишній голова Національного банку Кирило Шевченко, якого оголосили в розшук, наразі облаштувався у столиці Австрії Відні, йдеться у розслідувані УП «Батальйон Відень 2. Втікачі, родичі, депутати, міністри».

Укргазбанк заявив, що ситуація із оголошенням в розшук ексголови правління Кирила Шевченка та двох чинних працівників — заступника голови правління Дениса Чернишова та заступниці директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами Олени Хмеленко – не впливає на сьогоденну операційну роботу банку.