Про це розповіла керуюча партнерка ЮК NOBILI Наталія Тищенко в інтерв’ю в проєкті «50 провідних банків України – 2020».

«Випадків притягнення бенефіціарів компанії-банкрута до відповідальності наразі надзвичайно мало: дуже складно працюють правоохоронні органи та суди», – пояснила Наталія Тищенко. 

Водночас є всі підстави для активізації практики саме в цьому напрямку завдяки новим нормам кодексу: кодекс вніс досить чіткі корективи щодо відповідальності керівників (директорів) компаній-боржників. Проте дискусійним залишається питання визначення того моменту, коли директор зобов’язаний вжити необхідних заходів: інформувати засновників та власників майна, звертатися у встановлених випадках до суду тощо. «Крім того, слід пам’ятати про можливі порушення інших осіб, наприклад, бухгалтера чи фінансового директора, які невчасно надали інформацію. Мін’юсту слід надати свої методичні рекомендації щодо проведення фінансового аналізу боржника з урахуванням норм кодексу», – вважає юристка.

Також, за словами Наталії Тищенко, активно обговорюється питання зняття, за прикладом Великої Британії, так званої корпоративної вуалі. «Якщо буде встановлено, що саме ця особа є безпосереднім вигодоотримувачем, хоча, відповідно до публічної інформації, вона нібито не має до компанії жодного відношення, вона буде нести відповідальність», – розповіла юристка. 

Для притягнення таких осіб до відповідальності будуть використовуватися докази, отримані у рамках кримінальних проваджень. «Сліди залишаються завжди», – вважає Наталія Тищенко. 

Стосовно субсидіарної відповідальності практика ще буде напрацьовуватися. Наталія Тищенко розповіла, що в питаннях встановлення реальних власників будуть застосовуватися норми щодо бенефіціарів, закріплених в імплементованих Україною пунктах Плану BEPS, а також критерії здійснення фактичного контролю, відповідно до нової редакції закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».