Про це йдеться підсумках дискусії членів комітету з монетарної політики Національного банку.

"Крім урахованого в прогнозах НБУ підвищення акцизів, ймовірними є й інші кроки у цьому напрямі, що наразі обговорюються на державному рівні. Вплив таких кроків на цінову динаміку залежатиме від їхньої модальності", – стверджують в НБУ.

Кабінет Міністрів пропонує підвищити податки, які тільки до кінця року зберуть додатково 138,7 млрд грн. Мінфін наполягає на підвищенні податків ще до вересня. Але підвищення військового збору сприятиме тінізації бізнесу, проаналізували аналітики.

Більшість учасників дискусії зазначили, що підвищення податків для покриття видатків бюджету на обороноздатність найімовірніше матиме проінфляційний вплив, ураховуючи як зростання зарплат у приватному секторі на тлі дефіциту кадрів, так і спрямування додаткових надходжень від податків значною мірою на виплати військовослужбовцям, а отже й на подальше споживання.

"Проінфляційні ефекти від окремих фіскальних заходів, що наразі обговорюються на державному рівні, можуть зумовити додатковий внесок в інфляцію порівняно з базовим сценарієм макропрогнозу. Також є висока вірогідність, що можуть реалізуватися негативні шоки з боку пропозиції овочів та інших сирих продовольчих товарів, зокрема через дуже спекотну та посушливу погоду. Отже, НБУ має враховувати, що фактичне зростання цін у 2024 році може виявитися більшим, ніж передбачає базовий сценарій оновленого макропрогнозу", – попереджають в НБУ.

За оновленими розрахунками НБУ, загальна інфляція не тільки надолужить відставання від квітневої траєкторії прогнозу, а й навіть дещо перевищить її та становитиме 8,5% наприкінці року. Вплив проінфляційних чинників наразі є виразним, тож повернення інфляції до зниження можна очікувати лише у 2025 році.

Це було однією із причин відмови НБУ від подальшого скорочення облікової ставки.