Активи банків складаються з нерухомого та іншого майна, цінних паперів, а також кредитного портфеля, який у вартості активів займає найбільше. Із загальної балансової вартості активів банків в управлінні Фонду кредити фізичних та юридичних осіб становлять близько 95%. На момент формування ліквідаційної маси банку менше 10% з них продовжують обслуговуватися.

Однак балансова вартість активу – це його ціна лише на папері. На практиці ж актив коштує стільки, скільки готові заплатити за нього інвестори. І часто ця вартість суттєво менша, ніж балансова.

Коли банк переходить в управління Фонду в рамках ліквідаційної процедури, Фонд зобов’язаний реалізувати його активи за найвищою вартістю і у найкоротший строк. Але ФГВФО на власний розсуд не формує ціну, за якою будуть продані активи. Торги починаються із максимальної ціни – балансової чи оціночної вартості. Якщо лот не вдалося продати з перших спроб, то його виставляють на торги повторно, а ціну – знижують. Так триває доти, доки лот не придбають. Тобто ціну визначає ринок.

Звичайно, є в банків активи, які вдається продати за балансову вартість чи навіть дорожче. Переважно це нерухомість та земельні ділянки. Наприклад, рік тому елітний заміський комплекс Промінвестбанку у Конча-Заспі вже на перших торгах вдалося реалізувати за 311,1 млн грн, що на 120 млн грн (+60%) дорожче стартової ціни. На 11,41 млн грн (+40%) дорожче початкової ціни продали 10-поверховий офіс Промінвестбанку в центрі Запоріжжя, а на 0,7 млн грн (+60%) дорожче вдалося реалізувати приміщення колишнього відділення Мегабанку в Харкові. Проте такі лоти складають незначну частину у продажах, оскільки частка нерухомості в активах банків, що потрапляють до Фонду, в середньому не перевищує 10%. Решта – кредити.

А у випадку кредиту реальна вартість залежить від того, як інвестор оцінює можливість стягнути з позичальника заборгованість за позикою та у скільки оцінює заставу за цим боргом. Закономірно, що беззаставні кредити продаватимуться гірше, ніж кредити, у заставі яких є нерухомість. І навіть якщо кредит не має застави, він все одно має бути проданий, як того вимагає закон.

Наразі балансова заборгованість беззаставних кредитів банків в управлінні Фонду складає понад 9 млрд грн. Фонд регулярно виставляє їх на торги, але ціна продажу розходиться з балансовою у рази. При цьому продаж беззаставних кредитів на індивідуальних торгах – це рідкість, здебільшого вони продаються в пулах.

Загалом в 2020-2023 роках на індивідуальних торгах було продано близько 30 лотів беззаставних кредитів юридичних та фізичних осіб та більше 40 пулів беззаставних кредитів. Продаж кредитів – це одна із небагатьох можливостей виручити за них бодай якісь кошти.

Наші торги, що відбуваються за допомогою системи «Прозорро.Продажі», відкриті та конкурентні, в них можуть взяти участь як юридичні, так і фізичні особи, окрім позичальників і поручителів за цими самими кредитами. Але піти проти законів економіки та продати «повітря» за мільйони – такої практики ми поки не мали.

Упродовж 2023 року було оголошено понад 10 тисяч аукціонів з продажу активів банків, що ліквідуються, із них більше 670 завершилися успішно. Ці аукціони  принесли банкам в управлінні Фонду понад 4,9 млрд грн. Із них 3,6 млрд грн – виручені від продажу прав вимоги за кредитами, а 1,3 млрд грн – об’єктів нерухомості, земельних ділянок та іншого майна банків.

Для того щоб підвищити шанси на вигідний продаж активу, Фонд застосовує різноманітні механізми та світові практики, в тому числі індивідуальний продаж і продаж у складі пулів. Головна мета – виручити від активів якомога більше коштів, щоб максимально задовольнити вимоги кредиторів збанкрутілих банків.