Рядові ж клієнти банків беруть інформацію про них зі ЗМІ або з новинних стрічок самих банків. І ось тут виявилося, що лише половина кредитних установ зважилася повідомити про свій фінансовий результат мільйонам клієнтів за допомогою своєї «новинної стрічки».

Здавалося б, вже точно усі прибуткові банки похваляться своїм прибутком. Але ж ні. Тільки дві установи повідомили про нього – ПриватБанк і ПУМБ, що належать найвідомішим мільярдерам України – Ігорю Коломойському і Рінату Ахметову відповідно. З них тільки ПУМБ опублікував новину «про прибуток у 54,2 млн грн». ПриватБанк включив інформацію про прибуток у 749 млн грн в новину про те, що «ПриватБанк став найбільшим донором Фонду гарантування вкладів» – «майже 1 млрд грн». Таке сусідство показників є нетиповим для банків. Ймовірно, малося на увазі, що якби він не платив у ФГВФО, то прибуток був би вищим.

Принаймні, перший заступник голови ПриватБанку Олег Гороховський плани Ощадбанку отримати 440 млн грн прибутку в 2015 році прокоментував у своєму блозі Facebook так: «От і добре! Тепер, коли Ощадбанк, нарешті, матиме прибуток, можна спробувати і ринкові інструменти роботи... При заявлених колегами 38 млрд грн депозитів у 2015 році внески, які Ощадбанк міг би зробити в Фонд гарантування (при співвідношенні гривневих і валютних 50/50), – близько 247 млн грн». До речі, в іншому своєму записі він усе ж повідомив клієнтам, що «ми закінчили 2014 рік з прибутком майже 750 млн грн!», пославшись на публікацію агентства «Інтерфакс-Україна». Але охоплення сайту ПриватБанку було б у тисячі разів більше за блог.

Інші три рентабельних банки про свій прибуток промовчали, наприклад, два банки з російським капіталом. ВТБ Банк і Сбербанк Росії, які заробили сумарно 751 млн грн, опосередковано належать Федеральному агентству з управління державним майном Російської Федерації і Центральному банку РФ відповідно. Ймовірно, менеджмент цих установ вирішив не нервувати українську громадськість релізами про свій прибуток в той час, коли РФ веде війну проти України і вбиває на Донбасі наших громадян.

Відсутність релізу п'ятого прибуткового банку – «Дельта» (46 млн грн) – також не викликає питань. Установі складно повертати вклади, біля її відділень шикуються довгі черги, план докапіталізації банку «Дельта» постійно зсувається, уряд вивчає можливість націоналізації банку Миколи Лагуна, але він несподівано показує прибуток.

Серед десяти збиткових банків про свої втрати повідомили тільки п'ять.

Забули про них сказати клієнтам усі три банки з європейським капіталом – Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль і УкрСиббанк. Своїм власникам із ЄС вони принесли сумарний збиток в 4,899 млрд грн, але поки окремі релізи про це не випустили. Якщо мати на меті виправдати приховування інформації, то можна все списати на бюрократичну процедуру узгодження прес-релізів з хед-офісами. Але клієнти чекають. Поки мовчить про свій збиток державний Укрексімбанк (9,8 млрд грн) – рекордний в історії банківської системи України. Не поспішає з публікацією новини і банк «Надра» (1,04 млрд грн) Дмитра Фірташа.

 Хто ж ці сміливці, хто не побоявся повідомити клієнтам про збитки?

Зробити окрему новину і винести слово «ЗБИТОК» у заголовок ризикнув тільки державний Укргазбанк. Але навіть він зробив це специфічним чином. Фраза: «У складному 2014 року збитки Укргазбанку не перевищили 2,8 млрд грн» натякає нам, що цілком могли перевищити?! У самому релізі дається виправдання цих втрат: він кредитував банки, в які потім було введено тимчасову адміністрацію, а також позичальників з регіонів, які потім були або анексовані Росією (Крим), або там Росія розв'язала війну (Донбас). До слова, така аргументація – у всіх банків, які отримали збитки.

Ще один державний банк – Ощадбанк – інформацію про збиток в 8,6 млрд грн «сховав» у новини з пафосним заголовком: «Андрій Пишний: Ощадбанк вистояв». Що наводить читача на німе запитання: а міг не вистояти?! До речі, реліз Ощадбанку – найбільший і детальний серед аналогічних повідомлень прес-служб інших банків. Основний посил: якби не резерви під кредитний портфель в Криму, то банк отримав би понад 1 млрд грн прибутку, навіть не враховуючи того, що в резерви під решту проблемної заборгованості було направлено 2,5 млрд грн.

Промінвестбанк (3,45 млрд грн), бенефіціарієм якого є уряд РФ, і Альфа-банк (744 млн грн), підконтрольний російському мільярдерові Михайлу Фрідману, пішли іншим шляхом. Вони опублікували новини про свій... «прибуток». Як це можливо? Можливо, якщо робити акцент на операційному прибутку – популярний у всіх банків метод маніпулювання цифрами. Новини вийшли з заголовками, в яких повідомлялося, що операційний прибуток Промінвестбанку «наблизилася до 1,5 млрд грн», а Альфа-банк «заробив 669 млн грн операційного доходу». І тільки в середині тексту раптом з'являвся «збиток». Оригінально зробив ПІБ: він написав, що дев'ять місяців банк був прибутковим, але «необхідність резервування сформувала в четвертому кварталі технічний збиток в 4,5 млрд грн».

Альфа-банк включив інформацію про збиток у восьмий абзац новини про прибуток. Банк «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго розмістив дані про збиток вище – у другому абзаці своєї новини, але слово «збиток» не використав. Втрати були закодовані у фразі: «Фінансовий результат був негативним і склав -215,7 млн грн». Тему новини зробили нейтральною – про розмір активів, а всередині повідомлення, як і в інших, робився акцент на «операційному доході».

Виявилося, що не всі здатні визнавати свої втрати і оперативно доносити до клієнтів інформацію про їх причини. Можливо, найближчими днями інші банки надолужать втрачений шанс вчасно повідомити клієнтам про погані новини, але «дорога ложка до обіду».