Новий позивач

Вартість націоналізації ПриватБанку може зрости. FinClub стало відомо про нового держателя списаних єврооблігацій банку, який вирішив шукати справедливості в українських судах. Компанія Ansalia Corporation на початку квітня подала позов до Окружного адміністративного суду Києва. Відповідачами виступили ПриватБанк, Національний банк, Міністерство фінансів і Фонд гарантування вкладів фізосіб.

Іноземна компанія зажадала визнати незаконним проведений в ПриватБанку в ході націоналізації примусовий обмін куплених нею єврооблігацій на акції (bail-in). Загальна сума претензій – $700 тис. (без врахування відсотків). Ця компанія є власником єврооблігацій на $300 тис. зі ставкою 10,875% і погашенням 28 лютого 2018 року, а також паперів на $400 тис. зі ставкою 11% і погашенням 9 лютого 2021 року (субординовані). Суд поки двічі повертав заяву позивачеві для усунення технічних недоліків, після чого Ansalia Corporation зможе знову подати позов.

В ході націоналізації ПриватБанку його зобов'язання перед спеціально створеною британською компанією (SPV) – емітентом єврооблігацій – підлягали процедурі bail-in і були примусово обмінені на акції додаткової емісії банку, які згодом були продані Мінфіну за менш ніж 1 грн.

В капітал були конвертовані три випуски єврооблігацій: на $175 млн за ставкою 10,875% з погашенням 28 лютого 2018 року, на $200 млн за ставкою 10,25% з погашенням 23 січня 2018 року, з яких $40 млн було погашено в серпні 2016-го, а також на $220 млн за ставкою 11% (облігації субординованого боргу) з погашенням в 2021 році.

Емітентом єврооблігацій з погашенням в січні та лютому 2018 року виступило зареєстроване у Великій Британії спеціальне підприємство (special purpose vehicle; SPV) – UK SPV Credit Finance plc. А єврооблігації-2021 були емітовані через ICBC Standard Bank Plc (Велика Британія), але під час їх реструктуризації борг переоформили на ту ж SPV.

«Списані» єврооблігації ПриватБанку

Бонди ПриватБанку	Графік погашення	Хто звернувся до українських судів	Лондонський суд
Єврооблігації на $200 млн під 10,25%	23.01.2018 (були погашені)	THEO Worldwide Corp – $352,8 тис.	Трасті Madison Pacific Trust подав до суду в листопаді 2017-го
Єврооблігації на $175 млн під 10,875%	28.02.2018 (були погашені)	Ansalia Corporation – $300 тис.	Трасті Madison Pacific Trust подав до суду в листопаді 2017-го
Єврооблігації субординованого боргу на $220 млн під 11%	09.02.2021	THEO Worldwide Corp – $222 тис .; Ansalia Corporation – $400 тис.

Подвійні втрати для Привату

Компанія Ansalia Corporation стала вже другим бондхолдером ПриватБанку, який пішов в українські суди відстоювати свої права. Першою була панамська компанія THEO Worldwide Corp.

28 березня Господарський суд Києва частково задовольнив її позов і вирішив стягнути з ПриватБанку $574,8 тис. «Панамці» є власниками двох серій єврооблігацій: на $320 тис. (з погашенням в 2018-му) і $200 тис. (погашення в 2021-му). З присудженої судом суми стягнення $54,8 тис. – це невиплачені відсотки з вересня 2016 до вересня 2017 року. У цій справі відповідачі подали апеляцію, яка запланована до розгляду... 18 грудня.

Судові суперечки між власниками євробондів і ПриватБанком відбуваються відразу в двох країнах. У Британії судяться власники дефолтних єврооблігацій, які не були погашені на початку року. Їхні інтереси представляє компанія Madison Pacific Trust, яку вони обрали в жовтні 2017 року на заміну попереднього довірителя – Deutsche Trustee Company Ltd. Вона нібито не хотіла конфліктувати з українською владою. У листопаді новий трасті подав до Лондонського суду міжнародного арбітражу вимогу до ПриватБанку виконати зобов'язання з погашення євробондів на $200 млн і $150 млн. Попереднє слухання за позовом Madison Pacific Trust до ПриватБанку заплановано на 6 червня.

Оскільки власники субординованих бондів не об'єдналися для подачі позову в Лондонський суд проти списання їхніх паперів, зараз THEO Worldwide Corp та Ansalia Corporation шукають щастя в українських судах. «Власники субординованих єврооблігацій можуть в індивідуальному порядку піти до українського суду. Якщо вони подадуть позови наприкінці року, то, з огляду на відсотки, вони можуть вимагати $268 млн загальної компенсації від банку, за прикладом THEO Worldwide», – говорить керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

На його думку, позовів від власників єврооблігацій-2018 в Україні чекати не варто, оскільки їхня справа розглядається в Лондоні. «Власники «старших» облігацій навряд чи подаватимуть зараз до українського суду, оскільки їхнім питанням вже займається Лондонський суд. Але власники субординованих бондів ще в Лондоні не судяться, тому в Україні вони можуть піти шляхом THEO Worldwide», – зазначив пан Паращій.

Олександр Паращій каже, що власники боргових паперів можуть отримати подвійну компенсацію від ПриватБанку. «Банк буде змушений заплатити маловідомій компанії THEO Worldwide $575 тис. компенсації за українським правом і ще залишиться винен їй щонайменше $320 тис. (плюс відсотки, нехай $33 тис. за один рік) за «старшими» облігаціями, випущеними за англійським правом. Їх списання банком поки оскаржується в Лондоні, і там ймовірність отримати рішення на користь позивачів видається трохи вищою, ніж за позовом THEO Worldwide у госпсуді. Тобто THEO Worldwide потенційно може непогано заробити на облігаціях ПриватБанку: $929 тис., маючи на руках цінні папери номіналом $520 тис.», – припустив аналітик.

Водночас керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз вважає подвійне стягнення власником єврооблігацій грошей і в українських судах, і в міжнародному арбітражі неможливим. «Але якщо одна з юрисдикцій захистить лише частину прав власника єврооблігацій, є можливим звернення до іншої юрисдикції за захистом решти прав», – говорить він.

Чому THEO Worldwide перемогла

Логіку суду при ухваленні рішення за THEO Worldwide зрозуміти непросто, адже воно «засекречено» і відсутнє в Єдиному реєстрі судових рішень. Але в розпорядженні FinClub знаходиться копія рішення Госпсуду Києва. Ключовим моментом в суперечці між THEO Worldwide і ПриватБанком виявилося питання: чи були обтяжені права за купленими єврооблігаціями?

Процедура bail-in в ПриватБанку проведена на підставі ст. 41-1 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Її суть: якщо держава ухвалює рішення про входження в капітал неплатоспроможного банку, необтяжені зобов'язання цього банку перед пов'язаними особами конвертуються в капітал. У суді компанія Theo Worldwide доводила, що зобов'язання перед нею були обтяжені. Адже права на випущені єврооблігації були передані компанією UK SPV Credit Finance plc в заставу управителю Deutsche Trustee Company Ltd., а в подальшому передані Madison Pacific Trust Ltd. і були обтяжені зобов'язаннями застави.

«Таке рішення видається цілком обґрунтованим, оскільки предметом застави можуть бути майнові права, а при здійсненні процедури bail-in не були враховані інтереси заставодержателя і фактично порушено право власності власників єврооблігацій на їхні цінні папери», – пояснює Віктор Мороз.

Але є і альтернативні позиції. «Верховний Суд в ухвалі від 11.04.18 у справі №201/ 477/17 сформулював правову позицію, згідно з якою доводи позивача про наявність приватних обтяжень його зобов'язань безпідставні, оскільки відповідно до договорів застави зобов'язальні правовідносини, забезпечені обтяженням у вигляді застави майнових прав, виникли виключно у сторін такого договору, а не з банком, що свідчить про те, що на момент виникнення спірних правовідносин зобов'язання банку перед пов'язаною особою не було обтяжене, - каже радник юрфірми Asters Олег Лазовский. - Застосовуючи цю позицію Верховного Суду до даній справі, можна зробити висновок, що застава майнових прав UK SPV ні була перешкодою для процедури bail-in, так як зобов'язання ПриватБанку не були обтяжені».

ПриватБанк акцентував на тому, що власник єврооблігацій не мав права самостійно звертатися до суду. Згідно з умовами випуску паперів, жоден власник бондів не має права самостійно примусово вимагати від банку виконання договору. Це повинен робити довіритель (трасті). А власник може піти до суду, тільки якщо цього не зробив трасті протягом необхідного терміну.

У суді компанія THEO Worldwide звернула увагу на те, що новий довіритель Madison Pacific Trust Ltd тільки в листопаді 2017 року пішов до арбітражного суду із захистом прав власників, тобто через 10 місяців після націоналізації ПриватБанку. При цьому зазначений позов стосується лише частини паперів, якими володіє THEO Worldwide (єврооблігацій на $320 тис.), тобто не спрямований на повний захист прав інвестора.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що панамська компанія мала повне право звернутися до суду. «З огляду на те, що позивач в особі Theo Worldwide ставив питання про відшкодування заподіяної йому шкоди, а довірчий керуючий не діяв, суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивач мав право самостійно звернутися до суду», – пояснив Віктор Мороз.

Крім порушення ст. 41-1 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд також виявив порушення ст. 238 Цивільного кодексу, оскільки ФГВФО нібито не мав повноважень проводити оспорюваний держателем обмін зобов'язань на акції ПриватБанку в ході націоналізації. Порушені були і ст. 586 Цивільного кодексу, і ст. 17 закону «Про заставу», адже заставодавець має право розпоряджатися заставою тільки з дозволу заставодержателя. Суд навіть побачив у тому, що сталося, порушення ст. 41 Конституції України, в якій йдеться про право на приватну власність.

Олег Лазовский підкреслює, що Верховний Суд у постанові у справі № 201/477/17 прийшов до висновку про те, що Фонд гарантування на підставі ч. 6 ст. 41-1 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мав право розпоряджатися (шляхом обміну на акції додаткової емісії банку) необтяженими грошовими зобов'язаннями банку як перед пов'язаними особами, так і перед юридичними і фізичними особами, не пов'язаними з банком. «Цю правову позицію Верховний Суд підтримав і при розгляді справи № 201/551/17. Отже, суд у справі THEO також зробив помилковий висновок про відсутність у Фонду достатніх повноважень», - зазначає він.

Що стосується адміністративного позову компанії Ansalia Corp., то Олег Лазовский називає його «Блиск і злидні бондхолдеров і їх представників». «Цей позов був повернутий 14 травня судом як необґрунтоване! Суддя Кармазін А.А. абсолютно вірно визначив позов як невідповідний нормам КАС України і навіть не відкрив провадження у справі, так як позивач не визначив який саме акт індивідуальної дії, на його думку, є протиправними; не вказав належне обґрунтування вимог; до позову прикладені лише документи, що підтверджують повноваження представника і взагалі не надано ні копії оскаржуваного «акту індивідуальної дії», ні інших доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги!!!» - здивований юрист.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.