ід такого підходу Фонду страждають дуже багато, оскільки схема була дуже популярна в минулому році. Головним чином, через те, що банкіри відмовлялися розраховуватися зі своїми вкладниками. Як тільки люди розуміли, що ніяк не зможуть отримати в банку свій депозит, а його розмір помітно перевищує гарантовані державою 200 тис. грн, вони пускалися на пошуки великих позичальників проблемної фінустанови. Знаходили людину, яка повинна їх банку по іпотеці, скажімо, 800 тис. грн і підписували з ним угоду (зазвичай її оформляли професійні юристи): позичальник погоджувався повернути готівкою вкладнику, припустимо, 500 тис. грн (саме йому - не банку), а вкладник в свою чергу переписував на позичальника (переуступав йому) свій депозит на 1 млн грн.

У підсумку вкладник отримував свої гроші, а всі документи концентрувалися в одних руках - позичальника: і на кредит і на депозит. Останній приходив в банк з довіреністю на вклад, і писав там заяву про те, щоб переуступлений йому мільйонний депозит зарахували в рахунок погашення іпотеки в 800 тис. грн.

«Такі угоди зазвичай проводилися з дисконтами - найчастіше в 50%. Причому, не завжди від позичальників вимагалося відразу все виплатити позичальнику. Нерідко виплата розтягувалася і здійснювалася частинами, наприклад, протягом 12 місяців - все це детально виписувалося в договорі між сторонами», - уточнив «Вестям» керуючий партнер юрфірми «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв. І підкреслив, що такі угоди повністю вкладаються в чинне законодавство: відповідають: ст. 66 Цивільного кодексу України.

За матеріалами "Вести"