В останні роки проблема боргів українських компаній стоїть особливо гостро. За підрахунками експертів, сума проблемної заборгованості підприємств на сьогодні складає до 200 млрд грн., що становить близько чверті загальної заборгованості корпоративного сектору України.

Саме тому таким важливим був закон «Про фінансову реструктуризацію» (№1414-19), який з 19 жовтня 2016 року вступив в силу.

Основною метою закону – є створення дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств України. Зокрема з його допомогою передбачається розформування значної частини резервів банків сформованих під негативно класифіковані активи, списання частини проблемної заборгованості, забезпечення доступ боржників до фінансування аби вони змогли відновити господарську діяльність.

Закон розроблявся за технічної допомоги ЄБРР і Світового банку, а також за участю НБУ та Мінфіну. Зазначу, що подібні законодавчі акти приймались у країнах, що постраждали від Азійської фінансової кризи кінця 90-х (наприклад, в Індонезії, Малайзії, Південній Кореї і Таїланді), а також у Туреччині після фінансової кризи в цій країні 2001-2003 рр. Подібні закони також були прийняті у Хорватії, Чорногорії, Сербії та ін.

Нажаль жодної реструктуризації в Україні не розпочато.

А головною проблемою є те, що Спостережна рада, яка є координаційним органом з питань організації та проведення фінреструктуризації – наразі виявилась недієздатною.

Так, дійсно було обрано дев’ять осіб – по одному представнику від Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства юстиції України, п’ять представників від об’єднань учасників фінансових ринків, об’єднань представників бізнесу, експертів фінансового ринку, кандидатури яких проходили  обговорення на відкритому засіданні комітету Верховної Ради.

Не час розбиратись хто і чому не працює. Оптимальним рішенням має бути оперативне відкликання своїх представників із Спостережної ради та делегування нових ефективних менеджерів.