Українські компанії та фізособи зможуть убезпечитися від валютних ризиків: фондові біржі ПФТС та «Перспектива» вчора отримали дозвіл регулятора на запуск торгів валютними деривативами. Цей інструмент має звести до нуля валютні ризики покупців ф'ючерсних контрактів, але для цього потрібен ліквідний строковий ринок.
Ставка на деривативи
Дві найбільші фондові біржі України, що контролюють 95% обсягу торгів на організованому біржовому ринку, підійшли до запуску валютних деривативів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 13 січня ухвалила зміни до правил бірж ПФТС і «Перспектива», що дозволяють торгівлю похідними інструментами, базовим активом яких є валюта.
Біржа ПФТС (16,4% ринку в січні-листопаді 2014-го) зможе ввести в обіг ф'ючерсні контракти на курс долара США до української гривні. Інструментарій біржі «Перспектива» (78,6%) буде набагато ширшим: ф'ючерсні контракти на курси гривні до долара США і євро, а також опціони на ці контракти. Дозвіл НКЦПФР був останньою регуляторною перешкодою перед запуском торгів, але не найскладнішим. Протягом кількох років створення ринку валютних деривативів блокував Нацбанк. Але в грудні центробанк все ж погодив зразкові форми контрактів.
Базовим активом контрактів стане курс долара США і євро до гривні, а виконанням зобов'язань за контрактом – сплата сторонами гривневих коштів (варіаційної маржі та підсумкової варіаційної маржі), повідомили в НКЦПФР. На біржі ПФТС не змогли назвати терміни запуску торгів, на «Перспективі» говорять про «найближчий час». «Українська біржа» (1,4% ринку) учора ж оголосила про тестові торги ф'ючерсними контрактами на долар США та афіноване золото. Але їх зразкові форми ф'ючерсних контрактів ще не зареєструвала НКЦПФР. Банки отримають доступ до цього ринку після 3 березня.
Доступ до ринку деривативів зможе отримати будь-яка особа: достатньо укласти договір з торговцем і депонувати необхідну для торгівлі суму грошей. «Такий інструмент за умови правильної організації його обігу та погашення може служити непоганим засобом хеджування валютних ризиків, у першу чергу імпортерів і навіть вкладників банків, які тримають депозити в національній валюті», – зазначає начальник відділу роботи з цінними паперами Кредобанку Назар Багрій.
Лавка інвесторів
Традиційно на строковому ринку використовується гарантійне забезпечення в 10-20%, що дозволяє купувати контракти на суму в 5-10 разів більшу за наявні гроші. У підсумку, щоб втратити усі кошти, достатньо буде відхилення курсу на 10-20%. Нагадаємо, за останній рік долар подорожчав в Україні, тільки офіційно, удвічі.
Використання деривативів може знизити валютні ризики позичальників та імпортерів, але інтерес фізосіб та юросіб до нового інструменту залежатиме від його ліквідності. Низька ліквідність ринку буде стимулювати маніпуляції. «Не варто забувати про невдачі, які вже відбувалися на ринку похідних інструментів України, зокрема, про випадки маніпуляцій в 2010 році. Вони мали місце у зв'язку зі слабкістю базового активу – індексу UX – і недоліками в розрахунку ціни експірації. Наслідком став значний відтік капіталу з ринку похідних інструментів і зміцнення недовіри до фінансового ринку», – нарікає Назар Багрій. Альтернатив валютним деривативам всередині країни немає. На зовнішньому ринку в інвесторів є беспоставочний форвард (NDF) на гривню, який фіксує ціну долара на будь-яку дату в майбутньому.
Ризики девальвації, що зберігаються, роблять деривативи цікавим інструментом для банків, які зможуть торгувати від свого імені або за дорученням клієнтів. «Такий інструмент цікавий для ринку, особливо в умовах нестабільної ситуації з валютою останнім часом, коли потреба в зниженні ризиків зростає», – вважає начальник управління інвестиційної діяльності Авант-Банку Наталя Бабич.
Валютні деривативи можуть прибрати спекулятивну складову зі спотового ринку – не тільки міжбанківського, а й готівкового. «Останній, як відомо, практично повністю перейшов у тінь. Ф'ючерси на валютний курс та опціони не вимагають поставки базового активу – валюти, тому, в принципі, повинні дозволити заробляти на коливаннях валютних курсів усім зацікавленим, не створюючи навантаження на резерви НБУ і не забираючи валюту в імпортерів. Крім того, з'явиться можливість заробляти на падінні іноземної валюти», – розповідає Назар Багрій.
Основні проблеми виявлятимуться вже на етапі запуску торгів. Важливо, щоб учасники довіряли базовому активу. Але цього буде складно домогтися, якщо НБУ говоритиме про гнучкий курс, а утримуватиме офіційний курс на рівні 15,75 грн/$ за ринкового близько 19 грн/$. Наприклад, «Українська біржа» визначатиме курс виконання контрактів за валютним курсом Thomson Reuters та асоціації EMTA. Якщо ж його не буде, то візьме до розрахунків середньозважений курс міжбанку. А якщо і його не буде, то офіційний курс НБУ. Усі ці показники у той самий час можуть бути різними.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Місія МВФ, яка розпочала свою роботу в Україні на початку тижня, очікує від влади проведення конкретних реформ, перш ніж знову дати кредит. Без цих грошей буде складно уникнути дефолту, але кредитори не поспішають надавати фінансування. Це змушує нерезидентів відносити вкладення в Україну до категорії усе більш високого ризику.
Ризик – справа дорога
Головне питання, яке цікавить інвесторів вже кілька тижнів, – можлива сума і термін надання Україні чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду та можливість збільшення загального обсягу програми, – поки не піднято в ході зустрічей з МВФ. Про це вчора повідомила міністр фінансів Наталія Яресько. «З МВФ триває процес переговорів, розмови про конкретний транш поки не ведуться. Ми пояснюємо їм бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни і всі закони, які ми прийняли в 2014 році», – сказала вона журналістам. Ще місяць тому Наталія Яресько сподівалася, що гроші МВФ будуть отримані на початку січня.
Нинішня місія МВФ почала працювати в Києві 12 січня і, як очікується, пробуде в Україні до 29-го. Це вже п'ята місія Фонду за рік і третя – за останні три місяці: у листопаді-грудні 2014 року її експерти інспектували роботу української влади 25 днів. Черговий візит МВФ дуже важливий для України – на кону питання збільшення розміру програми на суму до $15 млрд.
Інвестори нервують. За підсумками дня котирування єврооблігацій України знизилися ще на 1-1,5 базисних пункти: прибутковість держпаперів з погашенням у 2022-2023 роках досягла 17-18%, до 34-43% – з погашенням в 2016 році. Максимальна прибутковість була у євробондів з погашенням у цьому році – 58%. Втім, пік їхньої прибутковості – 63% на 6 січня – поки не був досягнутий.
Котирування кредитних дефолтних свопів (credit default swap; CDS) – страховка від дефолту України – зросли. У вівторок вранці їх значення склало 2332 пункти, що на 148 пунктів вище, ніж під час закриття ринку напередодні. Максимальне значення цього року також було досягнуто 6 січня – 2375 п. Серед усіх країн, які випускали зовнішні цінні папери, вище ризики дефолту тільки у Венесуели (4249 п.; 9 січня) та Аргентини (2987 п.; 31 грудня).
Вкладення з такими ризиками зазвичай вже називають навіть не «спекулятивними», а «токсичними». В останній заяві рейтингового агентства Moody's щодо України йдеться, що «посилення внутрішньої та зовнішньої геополітичної кризи в Україні загрожує дефолтом за зовнішніми та внутрішніми зобов'язаннями».
Ключові ризики: невизначеність зовнішнього фінансування на тлі дуже низького рівня валютних резервів (усього $7,5 млрд) і низький рівень розвитку державних інститутів. «Імплементація обіцяних реформ відсутня, програма співпраці з МВФ проходить з порушенням умов і вимог. Як наслідок, відсутність структурних реформ перешкоджає реалізації економічного потенціалу України, незважаючи на вигідне географічне положення, високий рівень освіти населення, низький рівень зарплати, а також наявність значних природних ресурсів», – зазначають аналітики агентства.
Боргова петля
Збільшення залежності від МВФ викликано значною часткою запозичень у валюті в структурі держборгу – 63,8% на кінець листопада. Альтернативні в минулі роки джерела рефінансування боргу – позики РФ і випуски єврооблігацій – зараз відсутні. Залишається тільки підтримка міжнародних фінансових організацій і низки країн G7. «Резерви НБУ на кінець року скоротилися до критичного рівня, відображаючи зовнішню позицію України, яка погіршується. Заяви лідерів ЄС минулого тижня про готовність надати додаткову допомогу свідчать про те, що Захід на даному етапі не збирається відмовлятися від підтримки України. Це дає нам можливість прогнозувати відновлення фінансування від західних донорів до кінця лютого», – говорить головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Однак до того часу резерви НБУ продовжать скорочуватися: Україна має погасити близько $500 млн валютного боргу в січні й ще стільки ж в лютому. «Крім цього, для оплати імпортного газу додатково буде потрібно $600-700 млн на місяць», – уточнює Олена Бєлан. До того ж РФ може натиснути на Україну вимогою дострокового погашення бондів на $3 млрд.
Кредитори України не поспішають надавати їй фінансування, хоча суми обіцянок ростуть. Сполучені Штати готові збільшити розмір кредитних гарантій для України до $2 млрд. «США мають намір надати $1 млрд кредитних гарантій уряду України в першій половині 2015 року за умови, що вона буде дотримуватися програми реформ, яку погодила з МВФ. Якщо Україна досягне прогресу в реформах і якщо цього вимагатимуть обставини, адміністрація США буде готова, спільно з конгресом, забезпечити додатковий $1 млрд кредитних гарантій наприкінці 2015 року», – повідомили вчора в прес-службі Мінфіну США.
І хоча влада весь час декларує неможливість дефолту, експерти оцінюють ситуацію як критичну. «Резерви падають, а кредитори не поспішають давати нам гроші. Очевидно, що сторонам необхідно домовлятися, але є певний бар'єр, який влада не може подолати. Ми погоджуємося, що потрібні реформи, але робити щось не поспішаємо. І якщо раніше кредиторам і цього було достатньо, то тепер вони не вірять словам, а хочуть конкретних дій», – резюмує керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
Вікторія Руденко
Уряд визначив механізм відбору банків для прямої бюджетної підтримки. Її зможуть отримати тільки крупні установи – з активами або депозитами понад 2% ринку, які за своєю згодою або рішенням тимчасового адміністратора повністю перейдуть під контроль держави. І хоча ніхто не хоче допустити банкрутства проблемних системних банків, участь держави в них має бути фінансово виправданою, вважають учасники ринку.
Критерії націоналізації
Уряд запровадив жорсткі правила входження держави в капітал банків. Оприлюднена учора постанова № 632 від 19 листопада визначає «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики». Новий документ прописує механізми як капіталізації Кабміном держбанків зі 100-відсотковим державним капіталом (Ощадбанк і Укрексімбанк), так і фінансової підтримки Мінфіном інших установ.
Мінфін зможе викуповувати акції банків трьох типів: неплатоспроможного, якщо держава виводить його з ринку; банку з держчасткою понад 75% (крім санаційного Родоводу) – це Укргазбанк і «Київ»; і банків з недостатнім рівнем капіталу. В останньому випадку йдеться про входження держави в приватний банк з дефіцитом капіталу, доки ще їм не зайнялася тимчасова адміністрація. Така установа для отримання держкоштів повинна відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків.
Але навіть цього буде замало. Загальні збори акціонерів проблемного банку мають дозволити державі отримати не менше 75% акцій. Перед цим його статутний капітал має бути зменшений на максимальну суму збитку, розрахованого за результатами стрес-тесту МВФ, і на суму збитків від поточної діяльності, підтвердженої аудитором. Власники понад 10% акцій банку і топ-менеджмент будуть зобов'язані конвертувати в акції всі свої депозити в банку. Роботу установи держава буде координувати через радника голови правління. Цей сценарій міг бути випробуваний на ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка, але НБУ відмовився радити Мінфіну рятувати банк у зв'язку з «наданням банком значного обсягу кредитів економічно пов'язаним особам». Відмовити в націоналізації ВіЕйБі Банку, за даними FinMaidan, вимагали й представники МВФ.
Шлях через адміністратора
«Врятувати» такий банк уряд може спробувати навіть після визнання його неплатоспроможним. Але для цього активи установи повинні складати 2% від загального обсягу банківських активів та/або його депозити фізичних і юридичних осіб досягати 2% від загального депозитного портфеля. При цьому статутний капітал неплатоспроможного банку має бути зменшений до 1 грн. В НБУ кажуть, що регулятивний капітал ВіЕйБі Банку перед входженням адміністрації був негативним – «-1,5 млрд грн». Статутний капітал негативним бути не може.
Зазначеним критеріям Кабміну за обсягом активів відповідають 13 банків з групи найкрупніших, у тому числі Ощадбанк і Укрексімбанк. За обсягом депозитів підходять також 13 установ. У першій групі цій вимозі не відповідає ВТБ Банк, Промінвестбанк, «Надра» і Укргазбанк – у них від 1% до 1,87% депозитів усієї системи, а в групі крупних банків їй відповідають дві установи. У ВіЕйБі Банку на 1 жовтня частка активів була менше за необхідний рівень – 1,83% (23,97 млрд грн), але обсяг депозитів становив 2%.
Можливо, тому Мінфін натякнув, що у ВіЕйБі Банку ще є шанс. «Ми готові долучитися разом з НБУ і ФГВФО до процесу пошуку можливих шляхів задоволення вимог усіх вкладників, у тому числі понад гарантовану суму, ВіЕйБі Банку для забезпечення стабільності банківської системи», – йдеться в повідомленні Мінфіну. Документ дозволяє увійти Мінфіну в капітал ВіЕйБі Банку як прямо, так і опосередковано – через Укргазбанк.
Негативні наслідки
Попередній досвід націоналізації проблемних банків не був вдалим. Родовід Банк став санаційним і зазнає збитків, банк «Київ» втрачає позиції на ринку – обидві установи під загрозою ліквідації. Укргазбанк останніми роками є прибутковим, але й він поки заробив менше, ніж у нього інвестував Мінфін.
Те, що держава може отримати нові активи, банкіри вважають майже неминучим. Тільки за стрес-тестом МВФ найкрупніші банки повинні внести в свої капітали 56 млрд грн, а крупні – 10 млрд грн. І ці суми ще не враховують потреби у формуванні резервів під багатомільярдні збитки в Криму та зоні АТО. «Мінусами для держави можна назвати необхідність формування бюджетних витрат для докапіталізації, витрачання адміністративного ресурсу на контроль і управління, необхідність розробки реальних програм за умовами подальшого виходу з капіталу», – нарікає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.
Оскільки держава вже має досвід роботи з проблемними активами, учасники ринку сподіваються, що надалі інвестиції держави будуть економічно доцільними. «Умови державної рекапіталізації мають створювати чіткі передумови для того, аби банк якомога швидше погасив свою заборгованість перед державою. Необхідно виключити варіант, коли таке фінансування дається безповоротно або безоплатно. Фінансові вливання з боку держави повинні зобов'язувати банк провести реструктуризацію активів і зменшення балансу», – упевнений голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Банкіри радять звернути увагу на європейський досвід надання допомоги. «Установа, яка отримує держпідтримку, має бути готовою до виконання ряду обмежень або punitive measures – штрафних санкцій. Наприклад, це обмеження зарплат топ-менеджменту банків, яким держава надала фінансову підтримку і які усе ще залишаються під її контролем. У європейських рекапіталізованих державою банках такі обмеження за грошовими виплатами діяли, поки банк не реалізовував план реструктуризації активів або не повертав кошти державі», – пояснює Тамаш Хак-Ковач.
Олена Губар
За п'ять років, що минули з моменту націоналізації Родовід Банку, йому не вдалося ні відновити свою повноцінну роботу, ні стати першою в Україні ефективною санаційною установою. FinMaidan розбирався з тим, чим викликана хронічна збитковість Родоводу, хто у цьому винен, чому НБУ невигідна ліквідація Родоводу, а також яку роль в проблемах банку зіграли Дмитро Фірташ і чиновники Нацбанку.
Релізи
ТОП-новости
