12-13 лютого 2015 року в готелі «Fairmont Grand Hotel Kyiv» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України разом із Європейським Банком Реконструкції та Розвитку відбудеться «Agri & Food Export Forum», який об’єднає ключових гравців ринку для обговорення практичних рішень щодо виходу на ринки ЄС.
Боржникам обмежать пеню
Парламент почав перейматися правами неплатоспроможних позичальників. Депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Богдан Матківський вніс до парламенту законопроект № 1823, яким запропонував поширити дію закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на фізичних осіб. Це має обмежити можливості банків щодо стягнення пені за прострочення за роздрібними позиками. Зараз вона не обмежена законом і може бути встановлена хоч в 1% на день від суми боргу. А законопроектом запропоновано встановити пеню для фізосіб у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, як і у юридичних осіб.
Зараз облікова ставка становить 14%, таким чином, розмір пені має скласти не вище 28% річних. «Оскільки діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців спрямована на отримання прибутку, дані особи мають можливість і кошти для своєчасної сплати кредитних коштів. Зате фізичні особи, які вступають у відносини з фінансовими установами, у більшості випадків не мають фінансових ресурсів для покриття кредитних зобов'язань, особливо в кризовий період», – стверджує автор законопроекту.
Банкам стане складніше
Це не перша спроба парламентарів захистити неплатоспроможних позичальників від жадібних банкірів. Такий же законопроект подав у липні 2013 року депутат Антон Яценко (Партія регіонів), проте через три місяці він відкликав його. Якщо новий проект приймуть, банкірам буде набагато складніше домагатися повернення виданих раніше коштів, бо висока пеня за прострочення є хорошим стимулом для відновлення виплат за кредитом. «За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань банки зазвичай встановлюють пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У зв'язку з тим що Цивільний кодекс України передбачає, що неустойкою може бути не тільки пеня, а й штраф, деякі установи додатково встановлюють певні штрафні санкції. Неустойка покликана дисциплінувати клієнтів виконувати зобов'язання своєчасно, і більшість банків при погашенні заборгованості боржником прощають пеню та інші штрафні санкції», – говорить начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Учасники ринку вважають справедливим зрівняння розміру неустойки, яку платять за прострочення різні позичальники. «Логічно, щоб розмір штрафних санкцій за прострочення платежів за кредитами був обмежений не тільки для юридичних, а й фізичних осіб. Навряд чи дана норма може вплинути на платоспроможність. Суть цієї санкції полягає в тому, щоб стимулювати позичальника вчасно виконувати свої зобов'язання. Вони не мають на меті наростити його борг або ускладнити процедуру виплати», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Крім того, банки не завжди зацікавлені у збільшенні навантаження на позичальників. «Для нашого банку несплата пені не є перешкодою для погашення кредиту позичальником – пеня оплачується в останню чергу. Враховуючи загальне зниження платоспроможності населення, банк може відмовитися від вимог оплати пені, якщо позичальник добровільно йде на погашення проблемного кредиту», – пояснює начальник управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Сергій Романенко.
Банкіри вказують на те, що всі останні ініціативи парламентарів мали однобокий характер і порушували баланс прав і зобов'язань кредиторів та споживачів фінансових послуг. Жодна із запропонованих новацій не покращувала становище кредиторів, а тільки покладала на них додаткові зобов'язання. «Такий стан справ призводить до значного подорожчання вартості банківських послуг, у тому числі до підвищення процентних ставок за кредитами і неможливості кредиторам ефективно і доступно надавати послуги споживачам, що в свою чергу не дозволяє розвиватися кредитуванню, у тому числі іпотечному, і призводить до значного погіршення справ у суміжних з фінансовим сектором галузях», – зазначає Олег Коробкін.
Олена Губар
Одесі не до жартів
ФГВФО сьогодні увів в одеський Імексбанк тимчасову адміністрацію, забравши його з-під контролю депутата Леоніда Клімова. У парламенті минулого скликання він входив до фракції Партії регіонів, нинішнього – у групу «Економічний розвиток». Його Імексбанк, який посідав 21-е місце за активами (11,21 млрд грн), зазнавав труднощів з виплатою вкладів вже давно. Минулого літа вкладники почали скаржитися на форумах на затримки з виплатою грошей і низькі ліміти.
Надходження скарг від клієнтів і погіршення ліквідності змусило НБУ в серпні 2014 року ввести в банк куратора. Однак Імексбанк не поліпшив свої показники, продовжував проводити ризикові операції, порушував вимоги регулятора, стверджує НБУ. Тому 15 січня 2015-го його визнали проблемним. Акціонери та менеджмент мали подати план фінансового оздоровлення, але не зробили цього. До того ж Імексбанк, всупереч забороні НБУ, достроково повернув інвесторам субординований кредит (на 1 жовтня в портфелі зобов'язань знаходився субборг на 129,5 млн грн), що призвело до зменшення капіталу і ліквідності. Банк став неплатоспроможним.
Нацбанк не поспішав рубати з плеча, оскільки дає шанс акціонерам кожного банку врятувати їх актив. «Якщо банк перестав виплачувати депозити, то у нас є підстави швидко відправити його в Фонд. Але давайте подумаємо про наслідки. У банку є акціонери, які готові намагатися його врятувати. Краще банк врятувати, – говорив раніше FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Якщо установа має потребу в капіталі, акціонер повинен гроші вносити. Він повинен вносити їх часто, продавати інші активи». Обсяг дефіциту капіталу Імексбанку невідомий, але в листопаді обіцяно було влити в капітал 150 млн грн, збільшивши його до 1,59 млрд грн.
У 2014 році НБУ неодноразово підтримував Імексбанк. 21 березня йому було надано два стабілізаційних кредита по 247,5 млн грн під заставу акцій і нерухомості. А 27 листопада було прийнято рішення про видачу в грудні стабкредиту на 300 млн грн під заставу нерухомості і майнового комлексу.
Кредитне виведення
Імексбанк входив до числа крупних банків: за активами восени він посідав 21-е місце в системі, хоча ще на початку 2014 року він перебував на 23-му. За минулий рік з ринку були виведені більш крупні установи – такі, як Брокбізнесбанк і ВіЕйБі Банк, що посідали 16-17 місця. До 1 жовтня в Імексбанку населення тримало на поточних і термінових рахунках 5,27 млрд грн. Обсяг депозитів, які підпадають під гарантовану компенсацію ФГВФО цим вкладникам, поки не підраховано.
Дострокове повернення субборгу – не єдина дія менеджменту банку, яка вплинула на його платоспроможність. Імексбанк на початку місяця вивів частину роздрібних активів: 6 січня він переуступив права вимоги за 5 тисячами кредитних договорів фізосіб зерноторгівельної компанії «Дасті». Обсяг переданого портфеля в банку не назвали, але увесь його роздріб склав 342 млн грн (у бізнесу – 9,7 млрд грн). Директором ТОВ «Компанія "Дасті"» став колишній начальник управління по роботі з проблемною заборгованістю банку Євген Браваренко.
Велика втрата
Проблеми у Імексбанку виникли ще під час попередньої хвилі кризи. У 2009 році він був одним з претендентів на націоналізацію. Однак його власник відмовився від втрати контролю. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до всієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровіша банківська система і тим вища до неї довіра людей. Але зменшення кількості банків не повинно відбуватися за рахунок втрат заощаджень вкладників», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Доля Імексбанку залежить від здатності ФГВФО знайти йому інвестора, яких за останній рік майже не було на українському ринку. «У разі введення тимчасової адміністрації, відсутності інвестора і прийняття рішення не рятувати банк, а вивести його з ринку, застосовується стандартна процедура банкрутства. Але за умови успішного залучення інвестора для купівлі банку або ж рішення рекапіталізувати установу за рахунок держави клієнти нічого не втратять», – обнадіює виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
Олена Губар
Бій за валюту
За кілька днів до завершення роботи місії МВФ центробанк вирішив внести зміни в роботу валютного ринку, щоб зблизити офіційний і ринковий курси. НБУ вчора обговорив таку можливість з банками на щотижневій зустрічі. Банкіри розповіли FinMaidan про те, що регулятор вивчає можливість зобов'язати експортерів продавати 75% їх валюти безпосередньо центробанку, а не іншим банкам. І вже НБУ продаватиме валюту імпортерам та іншим покупцям.
Деталі банкірам невідомі. «Поки незрозуміло, як це буде зроблено. Швидше за все, НБУ продаватиме банкам валюту під угоди на аукціонах. Але, мабуть, частину грошей він залишатиме в резервах. Це означає, що буде великий дисбаланс між попитом і пропозицією», – нарікає скарбничий одного з найбільших банків.
Тиждень тому про необхідність змін в НБУ говорили і журналістам. «У всіх країнах, коли у вас є дві речі – адміністративні обмеження, як зараз, і загальна нестача валюти в країні, у вас виникає два або три курси. Тому, щоб ніхто не мав ілюзій: поки є адмінобмеження і брак валюти, існуватиме цей феномен, – відповів на запитання FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Ми можемо за рахунок коригування наших адмінобмежень або порядку проведення валютних операцій зменшити різницю, вплинути на зближення курсів, але повністю це винищити можна тоді, коли валюти буде достатньо і коли обмеження (будуть зняті. – FinMaidan)».
На уточнююче запитання кореспондента FinMaidan, чи відбудеться «зближення» вже в поточному році, Олександр Писарук порадив подивитися на чорний ринок Аргентини: «У нас просто школа в порівнянні (з ними. – FinMaidan)». Вчора курс долара до аргентинського песо на чорному ринку Аргентини був на 60% вище за офіційний обмінний курс. У попередні місяці була дворазова різниця.
Відмова від індикатора
Планується також зміна самого механізму курсоутворення: зараз міжбанківський, офіційний курс НБУ і готівковий курси банків фактично «прив'язані» до індикативного курсу, що визначається на щоденних аукціонах. Цей індикатор було введено наприкінці вересня, щоб знизити ризики впливу на курс долара невеликих спекулятивних угод. НБУ тепер продає на аукціонах по $3 млн і, виходячи з отриманих заявок, визначає курс. Вчора він склав 15,8 грн/$.
У Нацбанку обіцяють розповісти про свої ініціативи найближчими днями. Але банкіри вже говорять, що готові до змін. «Реальний курс ховається за декількома курсами, які існують на ринку: офіційний, індикативний, готівковий, міжбанківський, чорний. Це усіх дратує», – зазначає один із скарбничих.
Проблеми перетворень
Зміни супроводжуватимуться стрибком курсу долара, але банкіри до цього готові. «Попит і зараз вище, ніж пропозиція. А потім він ще більше збільшиться, тому курс ростиме. У якийсь момент через високий курс частина попиту просто відпаде, оскільки люди будуть не в змозі купувати валюту так дорого. Тоді ситуація може стабілізуватися. Але курс однозначно буде не менше 20 грн/$», – говорить FinMaidan заступник голови правління великого банку. Учора небанківські обмінні пункти виставляли долар на продаж за 20,5 грн/$.
У разі зростання офіційного курсу банки зіткнуться з переоцінкою портфелів і нормативів, тому, можливо, слід ввести розрахунковий курс. «Необхідно зафіксувати для банків історичний курс, який усіх влаштовує, наприклад, на 1 січня 2015 року, при якому банківська система ще схожа на систему, а не на об'єкт, що розкладається. НБУ може зафіксувати курс для розрахунку нормативів та інших балансових показників на початок кварталу. Але треба чітко фіксувати час дії цієї норми – наприклад, півроку, після чого банки переходять на новий курс у розрахунках», – радить заступник голови правління одного з банків.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
