Аукціонний розпродаж
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) 21 квітня провів електронний аукціон з продажу активів ліквідованого Брокбізнесбанку. На торги виставили 21 лот, які включали права вимоги за 31 кредитним договором підприємств загальною сумою заборгованості 654 млн грн. Забезпеченням під кредити в основному були земельні ділянки, житлова та комерційна нерухомість, транспорт і обладнання. Аби залучити покупців, ліквідатор запропонував знижку 68%. Стартова ціна продажу лотів склала 212,6 млн грн.
«Усі кредити, які пропонуються до продажу, мають заставу. Процедура продажу буде максимально відкритою та прозорою», – сказав напередодні торгів заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк. Покупцем активів могла стати будь-яка юридична особа, крім кредитних спілок. Проте в результаті торгів у вівторок було продано лише один лот під № 200241, повідомили в четвер FinMaidan у ФГВФО.
Борги позичальників Брокбізнесбанку купили із дисконтом в 68%
Цей лот включав чотири кредитні договори із загальною сумою заборгованості у 3,74 млн грн. Забезпеченням, зокрема, виступали земельні ділянки в селі Шаян, виробничі та складські приміщення в місті Хуст Закарпатської області на суму 4,26 млн грн, транспортні засоби на 193 тис. грн, депозити фізосіб на 1,615 млн грн та їх порука на 3 млн грн. Загальна номінальна вартість застав склала 10,5 млн грн, а фінальна ціна операції виявилася майже у дев'ять разів менше за неї. «Ціна продажу склала 1,18 млн грн, що на 5 тис. грн вище за початкову ціну лота», – розповіли FinMaidan у Фонді.
Втім, умови конкурсу передбачали крок у 58,75 тис. грн, а отже, ніхто за борги не торгувався. У «торгах» зареєструвалися усього два учасники, в один день – 14 квітня: перший учасник подав заявку на 1,176 млн грн, другий, через кілька годин, – запропонував на 4 тис. грн більше. Більше ніхто не подавав заявки, тому другий учасник, в умовах відсутності 21 квітня торгів за лот, переміг. Інформація про учасників цього «прозорого» конкурсу, а також чи є у них афільований зв'язок з позичальниками, борги яких продали, поки невідома.
Ці торги ФГВФО провів на електронному майданчику товарної біржі «Електронні торги України» (створена ТОВ «Аріо Кепітал Груп», Володимиром і Наталією Бойко, Іриною Сербін). Торги пройшли на сайті UBIZ, створеному ТОВ «Ю.Біз», засновниками якого виступили зазначені вище три особи і Злата Пономарьова. І біржа, і організатор торгів знаходяться в Києві у сусідніх офісах. Майданчик заробляє на угодах 3,5% від фактичної ціни реалізації лотів. У ФГВФО запевняють, що майданчиків буде більше. «У Фонду акредитовано 37 компаній, які надають послуги з організації торгів, серед них є й такі, які проводять їх в електронному вигляді», – розповів Андрій Кияк.
Нових знижок не буде
При цьому ФГВФО не планує ще більше знижувати ціни лотів на наступних торгах. «Ми плануємо продати все. Коли це станеться, сказати складно, але поки ми не будемо зменшувати вартість лотів на наступних торгах», – заявив директор департаменту впровадження планів регулювання та управління активами неплатоспроможних банків ФГВФО Андрій Шевченко. На 1 квітня 2015 року обсяг загальної заборгованості за кредитами підприємств перед Брокбізнесбанком, яка включена до складу ліквідаційної маси установи, становить 14,8 млрд грн.
Юрособи заборгували Брокбізнесбанку 14,8 млрд грн
Зараз Фонд займається задоволенням вимог НБУ до Брокбізнесбанку, які виконуються позачергово, – йдеться про повернення рефінансування на 2 млрд грн. Також мають бути задоволені вимоги ФГВФО до банку. Тільки після цього можуть початися виплати усім іншим чергам кредиторів: вклади громадян понад 200 тис. грн, вимоги НБУ, що не покриваються заставою під рефінансування, вимоги юросіб та субординований борг. «За час, коли Фонд гарантування займається виведенням банків з ринку, виплати вкладникам-фізособам понад гарантованих сум не проводилися. Але уповноважені особи Фонду тільки починають масовий продаж активів неплатоспроможних банків. Крім того, Фонд проводить масштабну претензійну роботу з повернення активів, виведених з проблемних банків безпосередньо перед впровадженням адміністрації», – повідомив FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Поки ФГВФО планує в 2015 році виручити від продажу кредитних портфелів банків, що ліквідуються, не менше 7 млрд грн. Ця сума не включає активи збанкрутілих на початку року банку «Надра» і Дельта Банку, які ще перебувають у стані неплатоспроможності, і їх ліквідаційний баланс ще не підрахований.
Гроші для повернення
Для інших банків купівля активів неплатоспроможних фінустанов могла б стати гарною можливістю наростити частку на ринку. «Ми ще не співпрацювали з ФГВФО в частині купівлі активів, але розглядаємо таку можливість. Торік ми виросли на 40%, тому зараз шукаємо шляхів подальшого зростання, – розповів FinMaidan голова правління Кредобанку Дмитро Крепак. – Купівля цілого банку нас не дуже цікавить, а кредитні портфелі досить привабливі. Але якщо ми вирішимо щось купити, то в цій угоді братимуть участь представники нашого акціонера, ризиковики і буде проведено аналіз портфеля, що купується».
Якщо активи збанкрутілих банків користуватимуться популярністю серед покупців, це дасть підприємствам надію на повернення завислих у банках коштів. «Виведення з ринку найбільших банків – це величезний стрес для економіки та соціуму. Адже за спиною таких установ сотні тисяч громадян і десятки тисяч підприємств, які повністю або частково втратять свої кошти або, принаймні, у якийсь період не зможуть ними користуватися. А корпоративні клієнти постраждають відчутно. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого й середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами декількох фінустанов», – відзначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Депозит в один кінець
Один з найбільших біржових майданчиків – фондова біржа ПФТС (посідає 2-е місце на ринку після «Перспективи») – постраждала від найбільшого банківського банкрутства року. З опублікованого днями рішення Господарського суду Києва від 7 квітня стало відомо, що ПФТС втратила доступ до свого вкладу на 50 млн грн в неплатоспроможному Дельта Банку.
ПФТС відкрила депозит в «Дельті» в лютому 2013 року терміном на один рік. Ставка за вкладом становила 16,5%. У 2014 році вклад продовжувався кілька разів. Останню додаткову угоду до договору було укладено 30 грудня – депозит з прибутковістю 23% було розміщено до 15 січня 2015-го. Однак по закінченню терміну банк не повернув депозит. Тому 22 січня біржа ПФТС звернулася до Госпсуду Києва з вимогою повернути 50 млн грн і відсотки за період з 10 листопада 2011 року до 20 січня 2015-го на загальну суму 2,23 млн грн.
У 2014 році найбільшим майданчиком за обсягом торгів цінними паперами була «Перспектива» (496 млрд грн). ПФТС з об'ємом 99,9 млрд грн посіла 2-е місце. Інші позиції в топ-5 зайняли ПФБ (12,7 млрд грн), КМФБ (9,9 млрд грн) та «Українська біржа» (8,6 млрд грн).
Перше засідання суду було призначено на 3 березня, але того дня обставини змінилися кардинальним чином: в Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію. Тому у судді не було вибору, і він 7 квітня відмовив біржі ПФТС у задоволенні позову. Він послався на те, що «задоволення вимог кредиторів банку, в який введено тимчасову адміністрацію, здійснюється виключно в процесі ліквідації банку та в порядку черговості, встановленої законом "Про систему гарантування вкладів фізосіб"». Вимоги юросіб знаходяться у сьомій черзі, коли традиційно ніхто з кредиторів вже нічого не отримує.
В банках ПФТС тримала 78,8 млн грн
У прес-службі ПФТС відмовилися повідомити, яку суму біржа тримала на усіх депозитах. Звіт компанії за 2014 рік, де вказана ця цифра, досі не опубліковано. Загальні збори акціонерів майданчика мають його затвердити 24 квітня. Станом на 31 грудня 2013 року на депозитах у банках ПФТС зберігала 78,8 млн грн. Таким чином, у Дельта Банку майданчик «втратив» майже дві третини своїх «заощаджень». Але в ПФТС не вважають, що все втрачено. «Ми працюємо з тимчасовою адміністрацією. До вересня далеко», – повідомили в прес-службі. Тимчасова адміністрація працює в банку півроку – до 2 вересня, але Мінфін уже відмовився від націоналізації установи, а іншого інвестора ФГВФО для Дельта Банку поки не знайшов.
Системна проблема
Від початку 2014 року тимчасові адміністрації введені вже у 47 банків, але інші майданчики кажуть, що уникли проблем. «У різний час ми співпрацювали з різними банками, найчастіше з декількома одночасно. Суми коштів у банках далеко не такі великі, як у ПФТС. У поточному році з проблемами тимчасових адміністрацій у банках біржа не стикалася», – сказав FinMaidan директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков.
Суму коштів на депозитах він не назвав, але уточнив, що клієнтські гроші в банках не зберігаються. «Єдине виключення – дуже нетривале заведення грошей клієнтів на рахунок біржі як гарантійне забезпечення під час приватизаційних аукціонів. Наприклад, під час продажу акцій «Борщагівського ХФЗ». У цьому випадку гроші зберігалися на рахунку в Укргазбанку», – додав Станіслав Шишков. На кінець 2013 року у «Перспективи» на рахунках в банках було 148 тис. грн.
В «Українській біржі» також стверджують, що уникли втрат. «Усі гроші учасників строкового ринку знаходяться в Укрексімбанку, гроші учасників фондового ринку – в Розрахунковому центрі, власні кошти біржі – в Ощадбанку та Укрексімбанку», – повідомили в прес-службі. На 1 січня 2015 року власні кошти УБ становили 25 млн грн. «У банках, в які було введено тимчасову адміністрацію, ніколи не знаходилися гроші біржі», – сказали на біржі.
УБ і ПФТС є «дочками» російського майданчика «Московська біржа». Більшу частину грошей на банківських рахунках ПФТС сформувала за рахунок продажу своїх акцій російському мажоритарію і в період акціонування майданчика. Тому при статутному капіталі в 32,01 млн грн на кінець 2013 року ще 63,24 млн грн становив «емісійний дохід», а непокритий збиток минулих років – 2,07 млн грн. Сумарна капіталізація тоді становила 113,19 млн грн.
Без доходу
Торговці вважають, що «заморожування» коштів не вплине на операційну діяльність ПФТС, але варіанти повернення вкладу з банку-банкрута не називають. «Говорити про втрату ПФТС суми депозиту некоректно. Є кілька варіантів вирішення ситуації, і з великою ймовірністю вони можуть бути реалізовані. Ситуація, в будь-якому разі, не є критичною, ліквідності у біржі достатньо», – упевнена генеральний директор ІК «Альтана Капітал» Олена Амітан.
В 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльностій склав 10,53 млн грн
Керуючий партнер ІГ «Універ» Олексій Сухоруков також каже, що все «це не означає, що на гроші, що залишилися, ПФТС не зможе прожити ще пару років». «Треба тільки перевірити, чи власний капітал буде більше статутного. Якщо не буде, то є ризик відкликання ліцензії», – пояснює він. У 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльності склав 10,53 млн грн. В плюс біржа вийшла тільки за рахунок інвестиційної та фінансової діяльності. Від відсотків було виручено 11,28 млн грн.
Конкуренція на біржовому ринку серед трьох майданчиків жорстка. Один з брокерів, який торгує на іншому майданчику, пояснив FinMaidan свій скепсис щодо перспектив ПФТС так: «Доходи ПФТС ніяк не пов'язані з обсягом торгів на біржі та генерувалися в основному за рахунок платежів їхніх клієнтів – брокерів – за користування торговельними терміналами (ПО, шлюзи ), за внесення паперів до біржового списку або лістинг, за надання різного роду довідок, а також за рахунок відсотків за депозитами. І відсотки за депозитом – це левова частка доходів. Якщо не буде цієї грошової подушки, то інші джерела доходу навряд чи в поточній ситуації дозволять біржі бути прибутковою». У 2014 році чистий прибуток ПФТС склав 2,46 млн грн, але детальний звіт не оприлюднено.
Інший торговець, Олексій Сухоруков, також говорить про те, що в світлі останніх подій зменшилася цінність ПФТС з точки зору участі в побудові капіталізованої інфраструктури. Раніше вивчалася можливість об'єднання ПФТС та «Української біржі» з урахуванням ринкової оцінки вартості активів, у тому числі їх депозитів.
Вперед і вгору
За минулий тиждень гривня на міжбанку поступово зміцнилася на 8,7%, але вчора впала відразу на 5,6%. У понеділок вартість долара на міжбанківському валютному ринку підскочила з 21,11 грн/$ до 22,35 грн/$. Готівковий долар, який тривалий період тримався на рівні 25 грн/$, слідуючи загальному тренду, подешевшав до 23,7 грн/$. Тепер же його котирування також можуть знову підвищитися.
Зміцнення гривні минулого тижня дозволило НБУ зробити оптимістичну оцінку ситуації. «Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. Останніми тижнями ми спостерігаємо на ньому стабільну ситуацію. Тому Нацбанк констатує присутність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень», – сказала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Після цього, дійсно, ряд валютних обмежень було скасовано.
Транш зіграв
Учасники ринку пояснюють відновлення зростання долара декількома факторами. «Ситуація на ринку, як і раніше, дуже нестійка. Нацбанк адміністративними заходами обмежував вихід деяких покупців, також був дефіцит гривні. Але в середині минулого тижня на ринку з'явилася гривня з рахунків Держказначейства: почалися проплати з боку Мінфіну, і залишки на коррахунках банків зросли на 5,5 млрд грн, – розповів FinMaidan директор казначейства одного з найкрупніших банків. – Кількість покупців на ринку зростає, попит збільшується».
Традиційно, Держказначейство здійснює платежі бюджетним розпорядникам в третій декаді місяця, коли надходять податкові проплати. Однак отримання коштів Міжнародного валютного фонду в березні дало Мінфіну можливість в будь-який час фінансувати державні витрати. На початку квітня обсяг коштів на казначейських рахунках досяг рекорду. «На казначейському рахунку – 32 млрд грн. Це найбільша сума з 2005 року», – заявляв прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Поки подорожчання долара було стриманим. «Низький рівень ліквідності валютного ринку і нерівномірний розподіл клієнтських ордерів привели до переважання короткострокового попиту. Тому ринок виріс з рівнів 21/21,5 до 22,2/22,5 на закритті торгової сесії в понеділок. Варто відзначити, що зростання було обмежено планкою 23 грн, бо ще з ранку НБУ оголосив про свою готовність продавати долари по 23 грн/$», – зазначив начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
Стабільні очікування
Банкіри не чекають нової хвилі знецінення гривні і вважають, що курс триматиметься приблизно на нинішньому рівні. «Ринок потребує активного втручання з боку регулятора, тому що ситуація все ж таки нестабільна. Крім адміністративних заходів та інтервенцій, Нацбанк може відмовляти деяким покупцям, знижуючи таким чином попит на валюту. Але в принципі ситуація під контролем, і найближчим часом курс буде на рівні 21-23 грн/$», – прогнозує скарбничий іншого банку. «Треба звикати до того, що курс коливатиметься в межах 21-24 грн/$ залежно від попиту та пропозиції. При цьому НБУ продовжуватиме тримати руку на пульсі, не дозволяючи ринку значно відхилятися від позначених рівнів», – вважає Юрій Товстенко.
Депутатів позбавлять страху
Моторне (транспортне) страхове бюро України планує 21 травня провести загальні збори членів, на яких має бути обраний новий склад координаційної ради. Робота цього органу була заблокована наприкінці березня, коли члени МТСБУ відкликали страховиків зі складу коордради. Як повідомило FinMaidan джерело в бюро, 16 квітня президія МТСБУ доручила начальнику юридичного департаменту Роману Роменському спільно з правовим комітетом підготувати проект відповідних змін до статуту.
Планується, що новий склад коордради сформують вісім осіб: чотири представники від страхових компаній і по одному – від Нацбанку, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та Мінфіну. Голову коордради оберуть з членів ради. Рішення будуть ухвалюватись більшістю голосів.
Зараз, за регламентом, до коордради повинні входити чотири представники від страховиків, три – від Верховної Ради, по одному – від Ліги страхових організацій України та Нацкомфінпослуг. Однак після останнього конфлікту з депутатами страховики взагалі вирішили відмовитися від такого органу, як коордрада. Але Нацкомфінпослуг, яка погоджує статут МТСБУ, виявилася не готовою до таких істотних змін. Тому регулятор запропонував страховикам косметичні зміни: не зменшувати кількість членів коордради з дев'яти до восьми, а від Верховної Ради залишити хоча б одного представника. «Але для нас принципово, щоб у коордраді не було депутатів. Як показує практика, хто б не був при владі, серед депутатів завжди з’являються бажаючі взяти фінансові потоки бюро під свій контроль. Ні до чого доброго це не призводить», – розповів співрозмовник FinMaidan про майбутні зміни.
Тому варіант від МТСБУ, що подається, – це вже результат компромісу. «Я б назвав його політичним рішенням. У комісії були свої пропозиції, але ми внесли свої і готові їх обговорювати з регулятором», – зазначив FinMaidan один з членів президії МТСБУ.
Незалежні спостерігачі
Зміною персонального складу коордради її реформа не завершиться. У ради залишаться лише «творчі» функції. «Зараз її повноваження схожі з дуже розширеними повноваженнями наглядової ради приватної компанії», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Страховики, наприклад, хочуть позбавити коордраду повноважень вирішувати кадрові питання і втручатися в інвестиційну політику МТСБУ.
Також обговорюється варіант, щоб до коордради входили не страхові компанії, а значущі особистості на страховому ринку, на яких не зможе надавити влада. «У коордраді представлені страхові компанії. Тобто за кожним керівником, який голосує на засіданнях, стоїть бізнес. І, як показує практика, голосами страховиків можна дуже добре управляти – у Нацкомфінпослуг є всі повноваження для упокорення незгодних. Останнім часом такі випадки трапляються дедалі частіше», – пояснює один з членів президії.
Якщо страховики домовляться з Нацкомфінпослуг, зміни до статуту будуть затверджені на загальних зборах 21 травня. Якщо ж сторони не досягнуть компромісу, збори перенесуть на іншу дату.
Торги з питання
Страховики незадоволені роботою коордради. «В ідеалі необхідно скасувати цей орган, що вимагає внесення змін до закону. А це може затягнутися, тому ми пішли на компромісний варіант – переформатування коордради шляхом внесення змін до статуту», – пояснив член президії, голова правління «Української страхової групи» Павло Нельга.
Є питання і стосовно доцільності формування коордради за запропонованою схемою. «Сегмент ОСЦПВ дуже специфічний. Не зовсім зрозуміло, які функції в коордраді виконуватимуть представники НБУ, НКЦПФР та Мінфіну. Точки дотику я бачу тільки в одному: усі ці структури разом з Нацкомфінпослуг є розробниками стратегії розвитку фінансового ринку України до 2020 року», – говорить Андрій Перетяжко.
Втім, така структура є логічною, поки не прийнято рішення про скасування Нацкомфінпослуг. Влітку минулого року в проекті «Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2015-2020 роки» вказувався II квартал 2016-го як термін ініціювання Нацбанком «створення мегарегулятора, відповідального за пруденційний нагляд». Спочатку обговорювалася ідея створення мегарегулятора на основі Нацбанку, пізніше пропонувалося розділити функції Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦПФР. Тим часом у проекті «Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки», оприлюдненому наприкінці березня 2015-го, про мегарегулятор немає ані слова.
Невдоволення страховиків, яке починає з’являтися, поки компенсується підтримкою комісією низки ініціатив бюро. Нове керівництво Нацкомфінпослуг готове підтримати впровадження електронного полісу і прямого врегулювання. Ще однією умовою страховиків є відхід від прив'язки до валюти сум внесків до фонду захисту потерпілих: мінімальний базовий гарантійний внесок пропонується встановити в розмірі 5 млн грн замість 500 тис. євро.
Прощання з Росією
FinMaidan дізнався, чим закінчився конфлікт НБУ з «футбольною командою» нових акціонерів банку «Петрокоммерц-Україна» і що буде з ним після зміни його власників. Донедавна власником української установи на 96,5% був російський банк «Петрокоммерц», але 20 березня ці акції у нього викупили 11 фізичних осіб. У банку стверджують, що це була ринкова угода, але список інвесторів не розкривають до найближчих зборів акціонерів 21 квітня.
Ці 11 акціонерів-фізосіб володіють приблизно однаковими пакетами акцій (до 10% кожний), частка одного акціонера-юрособи – 0,5%, ще двох – сумарно 3,5%. Виконуючий обов'язки голови правління банку «Петрокоммерц-Україна» Олег Ігнатов запевняє, що нові акціонери не пов'язані ні з банком «Петрокоммерц», ні з холдингом «Откритіє», який нещодавно придбав цю російську установу. Він повідомив FinMaidan, що це «їх особисті інвестиції», але суму угоди не назвав.
«В Україні залишилося мало банків у хорошому стані. Ми подивилися багато варіантів і зрозуміли, що у «Петрокоммерц-Україна» невеликий портфель депозитів фізосіб, а отже, невеликі ризики відтоку коштів через паніку або девальвацію, – розповів FinMaidan один з нових акціонерів, голова наглядової ради банку Іван Шехавцов (дата призначення невідома). – Тут не було кредитів інсайдерам і не було «фроду» (шахрайських кредитів. – FinMaidan)».
Слід в НБУ
Зміна власників «Петрокоммерц-Україна» спричинила проблеми у відносинах з регулятором. Наприкінці березня директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко анонсував плани застосувати санкцію до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп». Її розмір міг скласти до 30 млн грн: горе-«акціонерам» загрожував штраф до 10% номінальної вартості придбаних акцій та позбавлення права голосу (див. «Покарання за обхідний маневр»). За версією НБУ, банк було продано «футбольній команді» з 11 акціонерів у спробі обійти узгодження купівлі «істотної участі», тобто понад 10% акцій.
У «Петрокоммерц-Україна» запевняють, що ніякого конфлікту з Нацбанком у них немає. «Проблема могла бути пов'язана з тим, що минулого року російський банк «Петрокоммерц» подав у Нацбанк заявку на злиття з холдингом «Откритіє», що було зроблено через наявність активу в Україні, але не отримав згоди. Паралельно йшли переговори про продаж «Петрокоммерц-Україна», – сказав Олег Ігнатов. – Можливо, в НБУ вирішили, що це технічна угода і недобросовісний хід російського «Петрокоммерцу». Але український банк було просто продано новим акціонерам. Згоду Нацбанку на це отримувати не треба, тому що немає продажу істотної участі. Ніякі санкції до нас не застосовані, оскільки НБУ знає всю інформацію про нових акціонерів».
Про плани російської групи ІФД «Капітал» продати холдингу «Откритіє» банк «Петрокоммерц» стало відомо в листопаді 2013 року. Холдинг повинен був провести допемісію на 19,9% акцій для їх викупу ІФД «Капітал». Отримавши за акції 15 млрд руб., «Откритіє» викупив 95% банку «Петрокоммерц» за 18,5 млрд руб. (приблизно $572 млн). У червні 2014-го Антимонопольний комітет України дозволив «Откритію» купити понад 50% російського «Петрокоммерц».
Капітальні залучення
Ціна купівлі банку «Петрокоммерц-Україна» не називається, але угода включає «прощення» усіх боргів українського банку перед екс-материнською структурою. Цей спосіб структурування угоди вигідний для «Петрокоммерц», тільки якщо його майбутні витрати на підтримку «дочки» були б вищими, ніж сума вже вкладених у банк коштів у вигляді капіталу і кредитів. За словами Олега Ігнатова, «Петрокоммерц» у вигляді субординованого боргу, депозитів і міжбанківських кредитів вклав в український банк $19 млн. Ці кошти спрямовуватимуться на покриття втрат за кредитним портфелем в зоні АТО, який становить $18 млн. І хоча в банку запевняють, що «потреби в додатковому капіталі вони не мають», їхній капітал, який становить 319 млн грн, буде збільшено до 400 млн грн протягом трьох місяців за рахунок конвертації «прощених» боргів.
Також банк планує поповнити капітал за рахунок крупних вкладників – з ними вже ведуться переговори. Мета – зробити з «Петрокоммерц-Україна» кооперативну установу. «Людям цікавий банківський бізнес, але багато хто хоче додаткових гарантій. Акції – це краща гарантія, ніж депозит, – вважає Олег Ігнатов. – У перспективі ми хочемо, аби акції банку були у вільному доступі». На 1 січня роздрібний депозитний портфель «Петрокоммерц-Україна» становив 369 млн грн. Очікується, що заможних вкладників, які увійдуть в капітал, може бути «від 3 до 15». Незважаючи на зміну власників, банк готовий зберегти назву, тому що на російському ринку припиняє існування бренд «Петрокоммерц».
Інвестиційна реальність
Декларується повна зміна стратегії «Петрокоммерц-Україна»: відмова від роздробу і класичного корпоративного кредитування і перехід до інвестиційного банкінгу. «Ми працюватимемо з крупними компаніями з таких секторів, як сільське господарство, промислове виробництво, енергетика. Будемо допомагати їм залучати гроші з-за кордону. Банк не займатиметься класичним корпоративним кредитуванням, але ми хочемо надавати клієнтам овердрафти на поповнення оборотних коштів, займатися торговим фінансуванням, факторингом, працювати з експортом та імпортом», – говорить Олег Ігнатов. Не відмовиться банк від роботи на валютному міжбанку та інкасаторської діяльності. На зовнішньому ринку його мета – залучати ресурси під 10%. «Розумна ціна інвестицій від закордонних інвесторів становить 10% у валюті. Усе, що вище, – це спекулятивні операції», – зазначає Іван Шехавцов.
Ідею «відмови від роздробу» банкіри не вважають екстраординарною. «В даний час ми переживаємо масове зниження обсягу роздрібного кредитування. Банки здебільшого орієнтуються на внутрішні процеси реструктуризації, готуються до відновлення кредитування, а також реструктурують свої поточні кредитні портфелі через велику кількість простроченої заборгованості», – говорить директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музаксі. Але навряд чи це стосується «Петрокоммерц-Україна». Лише 2% його кредитного портфеля припадає на населення, решта 98% – на підприємства.
Компанії, що займаються інвестиційною діяльністю, нинішні можливості залучення коштів з-за кордону називають «середніми». «Найцікавіші галузі – це IT, медицина, порти, сільське господарство, особливо інфраструктура сільського господарства. Суми різні – є інвестори з тікетами $5-10 млн, тобто від $50 млн. Але їх дуже мало, – розповідає директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Провоторов. – Перспектив залучення фінансування для українських компаній у вигляді боргу скоріше нема. Вони є тільки для «блакитних фішок» – їх небагато, але вони є. Фінансування у вигляді капіталу – так, можливо, але за низькими оцінками. Інвестори в капітал шукають distress, і їх можна зрозуміти».
Ризики у залученні зовнішніх коштів існують як для кредиторів, так і для позичальників. «Прибутковість в розмірі 10% у валюті є дуже хорошою, враховуючи високі країнові ризики. Потреба в грошах у компаній сільського господарства та енергетики колосальна. Але при цьому потрібно розуміти, хто братиме на себе валютні ризики. Складно сказати, які компанії будуть готові отримувати такі кошти, все залежатиме від умов, – говорить FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Якщо це спекулятивна інвестиція, то це одна справа, оскільки інвестори розуміють, що вони ризикують. Але про стратегічних інвесторів, які готові зараз вкладати гроші надовго, я не чув. В основному вони відкладають такі угоди на майбутнє».
Страхове послаблення
Нацбанк, як і обіцяв, почав послаблювати адміністративні обмеження на валютні операції. Учора набула чинності постанова № 248, якою НБУ скасував деякі обмеження, що діяли на міжбанку з вересня минулого року. У березні вони були навіть посилені.
Послаблення торкнулися й страхових компаній. Як і інші юрособи, вони не могли купувати валюту, якщо у них вже було більше $10 тис. З 15 квітня Нацбанк дозволив не враховувати в цій сумі кошти «на рахунках клієнта, якими представлені страхові резерви (для операцій з купівлі іноземної валюти страховиками або Моторним (транспортним) страховим бюро)». За даними члена Нацкомфінпослуг Олександра Зальотова, в резервах страховиків валюта складає 8,8%: на поточних рахунках – 279,3 млн грн (в еквіваленті), на депозитах – 670,1 млн грн.
Усі обмеження Нацбанк скасував для членів Ядерного страхового пулу, до якого входять трохи більше 30 СК. Навіть за наявності валюти на рахунках вони зможуть купувати валюту для нерезидентів за договорами страхування і перестрахування відповідальності за ядерними ризиками.
Крапля на міжбанку
Валюти страховикам потрібно набагато менше, ніж представникам інших галузей. Восени страховики оцінили свою потребу в ній у $30 млн за квартал, що в рази менше щоденного обсягу торгів валютою на міжбанку. «Зараз ця сума ще менше – близько $20 млн», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Компанії зі страхування життя купують валюту для поповнення резервів, виплат нерезидентам, які вносили платежі у валюті, для оплати послуг перестраховиків. «Ризиковим страховим компаніям валюта потрібна для таких же цілей, а також для оплати відшкодувань за кордон, наприклад, при страхуванні вантажів, по «Зеленій карті», страхуванні відповідальності й тих, хто виїжджає за кордон», – перераховує В'ячеслав Черняховський. «Нам зараз необхідно придбати валюту для оплати щорічного перестрахувального платежу перестрахувальнику Gen Re», – говорить голова наглядової ради СК «ВУСО» Олександр Шойхеденко.
Як розповіли FinMaidan учасники ринку, великих збитків і санкцій з боку контрагентів їм вдалося уникнути. «Нам валюта в першу чергу потрібна для оплати послуг перестраховикам. При цьому нашим ключовим партнером з перестрахування є наша материнська структура, яка розуміє глибину проблем в Україні, тому згодна почекати», – розповів голова правління СК «Княжа» (входить до австрійської Vienna Insurance Group) Дмитро Грицута. «Нам вдалося домовитися з іноземними партнерами про перенесення терміну платежів до зміни ситуації в Україні», – говорить Олександр Шойхеденко.
Однак домовитися змогли не всі. «Наскільки я знаю, штрафних санкцій ніхто не застосовував, але деякі перестрахувальники відмовлялися від роботи з українськими компаніями, а деякі підвищили вартість послуг», – сказав Дмитро Грицута. «Ми зазнали скоріше моральних збитків. Хоча неодноразово зверталися і до Нацбанку, і до Нацкомфінпослуг з проханням посприяти у вирішенні проблеми», – говорить перший віце-президент компанії «АХА Страхування» (належить французькій AXA Group) Андрій Перетяжко.
Валютні послаблення Нацбанку не гарантують, що вже зараз страховики зможуть без проблем купити валюту в потрібних обсягах. «Компаніям необхідно буде довести реальну потребу у валюті. Таким доказом може стати договір перестрахування або договір на перерахування коштів страхувальникам-нерезидентам», – пояснює генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. При цьому Нацбанк, як і раніше, залишає за собою право перевірки заявок на суму більше $50 тис. Більш того, докупити валюту в резерви для хеджування ризиків і просто покласти її на свій депозит страховики не зможуть.
Зовнішній інтерес
Міжнародні інвестори вивчають можливості для інвестицій в український банківський ринок, запевняють в НБУ. Відразу кілька міжнародних фінансових організацій ведуть переговори про купівлю частки в банках. «Європейський банк реконструкції та розвитку збільшує свою присутність на українському ринку: він планує інвестувати в один комерційний та один державний банк. IFC також розглядає можливості для інвестицій. Крім того, ще одна МФО має намір інвестувати в український банк – цей процес на стадії переговорів», – повідомив директор департаменту міжнародних зв'язків НБУ Сергій Круглик.
ЄБРР розглядав кілька варіантів капітальних інвестицій і зупинився на банках не з українським, а іноземним капіталом. Претендентів було два – ОТП Банк і Райффайзен Банк Аваль. ОТП Банку вирішили виділити субординований кредит на 65 млн євро. «Щодо Райффайзен Банку Аваль зараз приймається рішення, який інструмент буде використано. Є варіанти – субординований кредит або інвестиція в капітал, – розповів FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Ми не викуповуємо акції у нинішніх акціонерів, інвестиція в капітал завжди відбувається у нас у вигляді участі в додемісії. Тому банк повинен буде збільшити капітал».
Інвестиції в держбанки не плануються. «Нашою стратегією передбачено, що ми цього не робимо. Якщо це відбудеться, то стане прецедентом», – зазначає Антон Усов. Зараз статутний капітал Райффайзен Банку Аваль складає 3 млрд грн. Розмір інвестицій і частка акцій для купівлі поки не визначені, але традиційно ЄБРР входить у капітал на 15% акцій, тобто мова може йти про суму більше 450 млн грн.
Середньострокове входження
У Райффайзен Банку Аваль вчора не прокоментували можливість входження в їхній капітал нового акціонера. Місяць тому голова правління австрійської групи Raiffeisen Bank International AG Карл Севельда заявив в інтерв'ю німецькому виданню Handelsblat про те, що група веде переговори з ЄБРР про залучення його як співінвестора української «дочки». Примітно, що RBI, який володіє 96,44% Райффайзен Банку Аваль, мав намір скоротити свою частку ще п'ять років тому – в 2010-му група заявляла, що збирається скоротити її до менш ніж 50% акцій. Тоді, за інформацією FinMaidan, міноритарним акціонером Raiffeisen Bank планувала стати Alfa Group.
Зараз ЄБРР володіє 15% акцій Мегабанку і 15% акцій УкрСиббанку. Донедавна ЄБРР був співвласником ПроКредит Банку, проте вийшов з капіталу. Свій пакет акцій у розмірі 15,21% він продав мажоритарію – міжнародній групі ProCredit Holding. У попередні роки ЄБРР володів безпосередньо акціями Банку Форум і опосередковано – акціями Кредитпромбанку. З часом він вийшов з них: «Форум» зараз ліквідується, а в Кредитпромбанку працює тимчасова адміністрація. Стратегія ЄБРР передбачає портфельне інвестування в капітали банків на кілька років. Після цього ЄБРР виходить зі складу акціонерів банку, пропонуючи викупити пакет акцій основному власнику банку.
Інвестиційні ризики
У Нацбанку вважають, що інтерес нерезидентів до вітчизняних установ свідчить про поліпшення ситуації на цьому ринку. «Це демонструє зростання довіри іноземних інвесторів до українських банків. Зараз оптимальний час для входження в український бізнес», – вважає Сергій Круглик. Тим часом інвестори бачать великі ризики в таких вкладеннях. Вони реінвестують в капітал вже надані банкам кредити, оскільки не бачать можливості їх повернення. «Ми розглядаємо можливості для інвестування тільки в ті банки, які вже є нашими партнерами. Досить складно знайти такі серед українських банків, бо ми не можемо працювати з тими фінансовими установами, які пов'язані з політично заангажованими бізнес-групами, народними обранцями або представниками влади. Крім того, ми не працюємо з банками, які фінансують незаконні операції, займаються пов'язаним кредитуванням або мають проблеми з адекватністю капіталу», – перераховує заборони Антон Усов.
Навіть європейські інвестори, які вже працюють в Україні, залишаються вкрай обережними. «Дуже важливо, коли в Україні відродиться апетит до ризику, – вважає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Офіційно ми досі виставлені на продаж. Але ми шукаємо умови, щоб залишитися. Ситуація змінюється щодня, і ми зацікавлені в тому, щоб не йти з українського ринку». Наприклад, Універсал Банк (опосередковано належить грецькому Eurobank Ergasias SA) спочатку говорив, що не планує йти з України, потім почав вести переговори про продаж із співвласником Дельта Банку Миколою Лагуном. А потім, коли ця угода зірвалася, заявив, що залишається в Україні.
Правоохоронці розслідують підозри у виведенні коштів з київської кредитної спілки «Володар». Слідство з'ясувало, що майже за три роки КС видала кредити на 14 млн грн особам з дуже низькою платоспроможністю. Рішення про видачу «фіктивних» кредитів приписуються екс-депутату-регіоналу Максиму Луцькому. Учасники ринку вважають, що причиною появи проблем в союзі стала відсутність ефективного пруденційного нагляду з боку регулятора.
Поштовий залік
Державний поштовий монополіст – УДППЗ «Укрпошта», зіткнувшись з блокуванням своїх грошей у неплатоспроможному Дельта Банку, зажадав термінового доступу до них. «Укрпошта» заявила про те, що Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) відмовляється провести платіж всередині збанкрутілого банку. З 2013 року «Укрпошта» через свої відділення приймає платежі позичальників Дельта Банку і в подальшому, як агент, перераховує їх банку. На початку лютого 2015-го «Укрпошта» перевела Дельта Банку кошти, прийняті від клієнтів у січні. Але зробила це не напряму – шляхом інкасації готівкових коштів, а за допомогою безготівкового списання на користь Дельти грошей з рахунку «Укрпошти» в цьому банку.
У березні «Укрпошта» планувала провести аналогічну операцію за отриманими в лютому готівковими платежами, але 3 березня в Дельту ввели тимчасову адміністрацію, і рахунок поштового оператора виявився заблокованим. «Надії, що «Укрпошті» як державному підприємству вдасться швидше знайти спільну мову з іншою державною установою – ФГВФО, в особі керівника тимчасової адміністрації, і віднайти спосіб здійснення розрахунків за вже надані нами послуги, на жаль, не виправдалися», – йдеться у листі виконуючого обов'язки генерального директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука.
«Укрпошта», не домігшись згоди тимчасового адміністратора Владислава Кадирова на взаємозалік зустрічних вимог, не перерахувала Дельта Банку кошти його позичальників. У ФГВФО повідомили FinMidan, що на 30 березня обсяг платежів, прийнятих «Укрпоштою» від споживачів, але не перерахованих в Дельта Банк, досяг 23,91 млн грн. Обсяг рахунків «Укрпошти» в Дельта Банку не розголошується.
Незустрічні вимоги
У ФГВФО розповідають, що не можуть повернути поштовому відомству їхні кошти, тому що це порушило б законодавство. «На поточному рахунку в Дельті знаходяться грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язань перед банком, які пропонуються «Укрпоштою» для списання в договірному порядку на виконання зобов'язань з перерахування в Дельта Банк коштів, отриманих від клієнтів. Однак, згідно зі ст. 36 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», під час роботи тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку не здійснюється залік зустрічних вимог, оскільки це може призвести до порушення черговості погашення вимог кредиторів», – розповів FinMaidan директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. Фонд наполягає на тому, щоб «Укрпошта» перерахувала 23,91 млн грн коштів позичальників Дельта Банку на його рахунок. А вже потім «Укрпошта» повинна стати в чергу на повернення своїх грошей.
В «Укрпошті» роблять акцент не на нормах законодавства про банки-банкрути, а на більш вигідній для себе схемі взаємозаліку. «Зазначені дії дозволяють зберегти активи банку і не передбачають будь-яких витрат як для Фонду, так і для держави», – зазначено в листі «Укрпошти». Але в цьому випадку «Укрпошта» фактично намагається конвертувати «заморожені» безготівкові кошти в ліквідні готівкові, які були передані їй позичальниками виключно як посереднику для подальшого перерахування в Дельта Банк. До слова, тимчасовий адміністратор банку не планує платити за послугу перерахування.
Бізнес-втрати
Очищення банківського ринку від проблемних кредитних установ спричинило значні втрати підприємств. Від початку 2014 року в Україні збанкрутувало вже 47 банків. На їхніх рахунках «зависли» гроші юросіб на десятки мільярдів гривень. Надій їх повернути мало, оскільки за законодавством відшкодування таких коштів під час ліквідації відбувається в сьому чергу. Після них повертається тільки субординований борг. Вкладники час від часу зверталися до ФГВФО з пропозицією оплати кредитів за рахунок дебіторських боргів банків, але це складно провести в рамках закону. Тому ФГВФО заявляв, що не підтримує зміни черговості.
Попит на операції взаємозаліку кредитів і депозитів у проблемних банках виріс після рішення Вищого спеціалізованого суду, який визнав законними такі операції в період до початку ліквідації. «З одного боку, скасування заборони на взаємозаліки під час дії тимчасової адміністрації, здавалося, було б ковтком свіжого повітря для зневірених вкладників, у яких в неплатоспроможному банку застрягли мільйони гривень. А боржники отримали б можливість виконати свої зобов'язання на пільгових умовах, адже ні для кого не секрет, що такі угоди проводяться з дисконтом на користь боржника», – говорить юрист адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Станіслав Єна.
З іншого боку, можливість проводити взаємозаліки дасть поштовх новому виду спекуляції, відзначає юрист. «Як гриби після дощу з'являться особистості й цілі організації, які пропонуватимуть свої посередницькі послуги, вимагаючи з панікуючих вкладників комісійні. Нікого не здивує й те, що біля витоків таких організацій стоятимуть самі ж банківські співробітники. Адже маючи доступ до системи зсередини, здійснювати зазначену діяльність набагато простіше. Виникає корупційна складова: бажання співробітників банку особисто збагатитися за рахунок комісійних буде йти врозріз із інтересами вкладників і політикою банку, спрямованою на оздоровлення», – говорить Станіслав Єна. Тому підприємствам, у тому числі державним, залишається тільки сподіватися на зусилля ФГВФО щодо повернення їхніх грошей або ініціювати зміну закону, аби тимчасовий адміністратор міг робити винятки для особливих категорій клієнтів.
Загальна конвертація
Депутати знову спробували визначити долю валютних позичальників. Прийнятий у першому читанні законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» пропонує провести конвертацію позик на набагато вигідніших умовах, ніж ті, які були передбачені в меморандумі про реструктуризацію заборгованості фізичних осіб. Умови навіть більш пільгові, ніж в законопроектах, які Рада не змогла прийняти в 2014 році.
Документ зобов'язує банки перевести в гривню не тільки усю валютну іпотеку, а й взагалі усі роздрібні споживчі кредити, тобто всі валютні кредити, окрім позик на розвиток бізнесу. За даними НБУ, фізособи повинні повернути банкам $6 млрд (140 млрд грн). Але ця цифра не враховує «списані» кредити на позабалансових рахунках, які банки все одно хочуть стягнути, і валютні кредити, продані або передані факторинговим компаніям для подальшої роботи.
Позики мають бути конвертовані за офіційним курсом на момент укладання договору. Більшість валютних кредитів були видані в 2006-2008 роках (валютне кредитування фізосіб заборонено з листопада 2009-го), коли курс становив 4,95-5 грн/$. При цьому процентні ставки гривневих кредитів не підвищуватимуться до реальних 20-25%, а залишаться колишніми – близько 12%. Банки не зможуть ані підняти їх, ані встановити плаваючі ставки. Усі нараховані раніше штрафи та пені за прострочення мають бути списані, після реструктуризації на два роки встановлюється мораторій на стягнення майна. Конвертувати позики повинні не тільки банки, але й факторингові компанії. Якщо ж позичальник не зможе виконувати зобов'язання за кредитом навіть після проведеної реструктуризації, то банк має прийняти заставу в рахунок погашення боргу. Банк при цьому не зможе претендувати на інше майно фізособи-боржника в рахунок сплати боргу.
Парламент проти МВФ
Спроби провести таку конвертацію робилися ще минулого літа, проте жоден із запропонованих депутатами законопроектів не був прийнятий в цілому. Проти закону про примусову конвертацію категорично виступив Міжнародний валютний фонд і НБУ. «Держава та НБУ не втручатимуться у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів. При цьому якщо буде прийнято закон, який змушує конвертувати валютні іпотечні кредити у гривневі, президент накладе вето», – йдеться в Меморандумі про співпрацю українського уряду з МВФ.
Депутати усвідомлюють, що порушують меморандум. Саме парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендував прийняти законопроект за основу. «Меморандум – це не закон, а рекомендація. Країна у нас називається Україна, і уряд наш український, а не МВФ. Зрозуміло, що хто платить, той і замовляє музику, але ми не повинні наступати на горло своїй пісні, – заявив FinMaidan голова комітету Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка). – Усі самоусунулися від вирішення питання. Ми вважаємо, що уряд, Нацбанк, ФГВФО, Мінфін повинні сісти за стіл з представниками МВФ і визначити, як ми можемо вирішити питання валютних кредитів. Потрібно розкласти такі позики за сумами, квадратними метрами, наявністю єдиного житла і вирішити, кому ми можемо допомогти, а кому ні».
Депутатам вдалося проголосувати за законопроект лише з четвертої спроби, при цьому вони не приховували його популістського характеру. «Я розумію, що положення даного законопроекту не відповідають інтересам усіх зацікавлених сторін», – сказав секретар комітету Максим Поляков («Народний фронт»). Документ прийнято, щоб заспокоїти мітингувальників, які в четвер знову пікетували Раду. Гарантії прийняття законопроекту в другому читанні немає. «У першому читанні, щоб заспокоїти людей, дати їм можливість поїхати додому з-під Нацбанку, я би вважав за можливе проголосувати, і далі разом з командою Нацбанку зробити з нього нормальний законопроект», – сказав перед голосуванням депутат Юрій Луценко («Блок Петра Порошенка»).
Банки накриються збитком
Більшість банків, найкрупніших валютних кредиторів, навіть не підписали меморандум про конвертацію, який пропонував для дуже вузької категорії позичальників менш лояльні умови, тому новий законопроект їх категорично не влаштовує. «Прописані в законопроекті умови реструктуризації загрожують банкам величезними збитками, якщо втрати від конвертації не будуть розділені з державою та позичальниками. Адже тільки на курсовій різниці банки отримають близько 80% збитків. А якщо надалі кредит обслуговуватиметься за ставкою, прописаною в первісному договорі, банкам загрожують додаткові збитки через недоодержання процентного доходу. Для розуміння: середня ставка валютного кредиту становить 9-12%, а гривневого – 24%, – пояснює заступник директора з питань проблемної заборгованості УкрСиббанку Марія Гуз. – Необхідно знайти компроміс з розділення збитків і окреслити чіткі критерії визначення позичальників, чиї кредити можуть бути конвертовані. Адже окрім реально постраждалих від знецінення гривні є клієнти, які припинили платити задовго до девальвації. Також є шахраї, є клієнти, які отримують дохід в іноземній валюті, і забезпечені клієнти, дохід яких дозволяє виконувати зобов'язання за договором навіть у поточних умовах». Тобто з кредитного портфеля в 140 млрд грн банки в кращому випадку отримають лише 30,2 млрд грн.
Застосування єдиного методу конвертації до усіх споживчих кредитів є антисоціальним. «Законопроект не розмежовує валютні позики, отримані на придбання житла, де є конкретне цільове використання коштів, і позики на споживчі цілі, де кошти могли використовуватися не за призначенням, у тому числі на спекулятивні цілі», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізосіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Фінансисти не сумніваються, що Петро Порошенко виконає обіцянку і в разі ухвалення закону ветує його. Інакше посилиться хвиля банкрутств банків. «Популізм – це суть прийнятого законопроекту. Усі клієнти, які коли-небудь брали кредити в гривні, відчуватимуть себе обдуреними, адже ставки за їхніми кредитами були вищими. Насправді законопроектом пропонується перекласти вирішення проблеми валютних позичальників на банківську систему, а отже – на вкладників. Наслідком прийняття закону буде значне збільшення кількості проблемних банків, які просто не зможуть віддавати депозити. Адже кредити погашатимуться за курсом 5,05 грн/$, а віддавати вкладникам депозити потрібно у валюті депозиту за курсом на сьогодні», – говорить директор департаменту стягнення роздрібної заборгованості банку «Фінанси та Кредит» Максим Кривощоков.
Податковий тягар полегшили
Перед прийняттям законопроекту депутати підсолодили банкам «пілюлю»: прийняли в цілому закон № 0939 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо реструктуризації кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню». Доходи фізособи-позичальника, які виникають під час анулювання кредитором частини боргу, а також під час повернення предмета іпотеки, звільняються від оподаткування податком на доходи. Зараз для списання частини боргу позичальникові треба заплатити з суми списання податок у 21,5%. Також прийняті правки, які знижують податкові витрати банків. «Ці зміни абсолютно необхідні, тому що не було врегульовано питання віднесення збитків банку, бухгалтерських проводок і нормативів НБУ, особливо в частині лімітів валютної позиції», – говорить директор з роздрібних кредитних ризиків ВТБ Банку Олег Пахомов.
Релізи
ТОП-новости
