Це перший візит Маршала Бейлі в Україну в якості президента міжнародної асоціації ACI FMA. До цього він в нашій країні був кілька разів ще в період, коли працював в Royal Bank of Canada Capital Markets (з 1993 по 2011 роки). ACI, створена в 1955 році, охоплює 65 країн. Україна приєдналася до асоціації в 2014 році, тому входить в топ-10 країн, які Маршалу Бейлі необхідно відвідати в якості президента асоціації. Проблеми банківського та фондового ринків він обговорив з представниками регуляторів і асоціацій учасників фінансового ринку.

– У вас була зустріч з Нацбанком, які питання на ній обговорювалися?

– Ці зустрічі були приватними, але незалежно від того, з ким ми зустрічаємося в країні, поради та рекомендації даються про адаптацію кодексу поведінки ACI для ринків, на яких ми працюємо. Асоціація допомагає адаптувати кодекс поведінки і найкращі практики міжнародного ринку. Це дуже важливо для імплементування як в Україні, так і в інших країнах.

– Саме зараз проходить реформа Нацбанку, і на місце людей, які там роками обіймали свої посади, приходить молодь з комерційних банків, яка не має досвіду роботи на держслужбі. На вашу думку, наскільки доцільний саме такий підхід?

– Оскільки імплементується нова політика, тривають реформи, то свіжий погляд і думки дуже необхідні. Але слід враховувати, що досвід людей, які працювали в держструктурах, потрібно об'єднувати з досвідом молодих фахівців, які працюють в комерційних установах, щоб отримати 100-процентний позитивний ефект від такої комбінації та бачення ситуації.

– У нас в березні був прийнятий закон про посилення відповідальності банкірів за доведення банків до банкрутства. Це було зроблено на вимогу Міжнародного валютного фонду, тому за умовчанням вважається, що це хороший закон. Ви згодні з цією тезою?

– Так. Ми обговорили її в п'ятницю в НАБУ. Я, наприклад, є представником в раді директорів декількох банків у Великобританії, тобто особою, яка несе відповідальність. І кодекс поведінки ACI також говорить про відповідальність учасників, співробітників банків та їхню відповідальність всередині цієї системи. Добре, що у вас з'явився закон, але потрібно також знати, як виконувати його. І громадяни України мають нести особисту відповідальність, щоб не було ніяких способів уникнути її. Тому і реформи так складно імплементувати, оскільки люди не хочуть нести особисту відповідальність.

– Можливо, варто ці правила поширити на інші сегменти фінансового ринку: страхові компанії, брокерів, керуючі компанії, приватні пенсійні фонди?

– Я згоден з вами. Гроші – це дуже важлива річ. Сумно так говорити, але без грошей ви не можете провести бажаних змін у суспільстві. Люди, які несуть відповідальність за управління грішми інших осіб, повинні бути максимально відповідальними за управління. Вони повинні відповідати високим стандартам, бути навчені кодексу поведінки і необхідним правилам. І в цьому асоціація ACI може зіграти важливу роль для українського ринку. Є багато інших банківських організацій, але тільки ACI може допомогти адаптувати ці правила для ринку і навчити їм. Якби я був банкіром в Україні або головою НБУ, я б переконався в тому, що кодекс поведінки від ACI адаптується, і учасники ринку нестимуть відповідальність за свої дії. Адаптація цих стандартів і принципів сприяє якісній роботі. Але це складно. Навіть у Великобританії багато хто піднімає питання, що не так вже й багато банкірів потрапляють до в'язниці. Люди кажуть, що зараз криза, а банкіри звільняються або йдуть на пенсію і залишаються такими ж багатими і відпочивають на Багамах. Це, звичайно, непросто, і я хочу заохочувати Україну, щоб вона впроваджувала речі, які використовуються на інших ринках.

– Але це залежить не тільки від зусиль НБУ, а й від ефективності суддів і правоохоронців.

– Звичайно.

– Ключова проблема нашого фінансового ринку – обмеження руху валюти. У нас є два табори: одні кажуть, що треба зняти всі обмеження і ринок сам знайде баланс, другі стверджують, що не можна робити послаблення, адже в пролом, що утворився, відразу ж рине капітал, який залишатиме Україну. Що нам робити в такій ситуації?

– Проблема складна. У нас у Великобританії є вираз: «економіка – це контактний вид спорту». Тобто теорія – це добре, але на практиці після скасування обмежень ви можете отримати удар. У теорії вільні ринки – це чудово, але на різних етапах вони можуть не бути рішенням вашої проблеми. Держава повинна проводити експерименти, щоб вирішити, в який бік надалі рухатися. Інакше не вийде. Швейцарія проводила валютний експеримент, утримуючи франк. І Україна в своїх діях не дуже відрізняється від інших країн. Країна повинна бачити, куди вона рухається, бачити кінцеві точки. Чого ви не повинні робити, так це просто відкрити двері. Тому що в цьому випадку у вас люди просто все заберуть.

– Які зараз найбільші проблеми фінансового ринку України, що конкретно стримує прихід зовнішніх інвесторів і більш активне інвестування внутрішніх?

– Дуже важливо, щоб на місцях була відпрацьована відповідна правова система, яка дозволить імплементувати нові стандарти і правила. Звичайно, треба, щоб були розвинені комерційні умови для приходу інвесторів на ринок. І процедури, які задіяні, мають бути незалежними і прозорими. ACI зі свого боку може допомогти Україні в освіті – створенні кодексу поведінки та відповідних правил на ринку, щоб учасники ринку розуміли свої очікування і те, що очікують від них. І на міжнародному рівні інвестори знатимуть, що їх українські партнери розуміють, що і як відбувається на ринку.

– Чим ще може допомогти ACI?

– Ефективне регулювання на фінансових ринках має включати три речі: перша – проектування нових правил, що не дуже легко, оскільки спочатку необхідно з'ясувати, які є стандарти на ринку; друга – показати людям нові правила; третя – навчити їм, і в цьому може допомогти ACI. Наступний важливий момент: хтось має стежити за виконанням цих правил, потрібен, грубо кажучи, «поліцейський нагляд», і це не наша робота. Така робота має виконуватися як регуляторами, так і банками. Наше завдання – встановити правила і навчити їм, і ми переходимо зі старої системи освіти «навчити і провести іспит» до нової методології, коли ми можемо постійно оновлювати інформацію, використовуючи онлайн-технології та інтерактивні інструменти. І це дуже важливо зараз, тому що правила поведінки усе ще порушуються банкірами на ринку. Минулого тижня в Токіо збирався комітет центральних банків, де була прийнята декларація про те, що повинні робити банки, і одна з вимог полягає у тому, що усі фахівці, які працюють у цій сфері, повинні бути навчені правилам поведінки. І асоціація ACI може сприяти навчанню фахівців по всьому світу та в Україні.

– На скільки років Україна відстає від розвинених країн у виробленні та впровадженні правил поведінки, в професіоналізмі учасників, і за який період можна надолужити розрив?

– Це питання відноситься не тільки до України, але й до інших країн на перехідному етапі розвитку. І Україна не повинна думати, що вона дуже далеко знаходиться від інших ринків. У різних країнах все відбувається по-різному і в тому числі залежить від швидкості зміни законодавства. Я вірю, що швидкий шлях до досягнення стандартів – це не винаходити колесо, а адаптувати практики інших країн. Західна система розвивалася тривалий час, розробила стандарти, і не варто проходити цей довгий процес, а потрібно впровадити найкраще.

– Що нам треба робити в першу чергу?

– Уряд повинен мати повноваження стимулювати впровадження законодавчих змін. Адже якщо не виконуватимуться закони, то не буде сенсу в тому, щоб рухатися вперед. І потрібно переконатися, що прийняті правила відповідають сучасному погляду. Також слід створити систему стимулювання, щоб люди могли і хотіли виконувати ці закони.

– Якщо подивитися на досвід країн Центральної та Східної Європи, чи можна сказати, що десь він вдалий, а десь – ні і його треба уникнути?

– Я бачив багато прикладів в країнах, які увійшли до єврозони і адаптували свої практики. Багато що залежить від політики країни: до чого вона прагне, як діє. У кожної країни свої плюси і мінуси. Найбільший прогрес досягається там, де на найвищому рівні поставлено питання комунікації. Тому моя рекомендація для України полягає в тому, щоб учасники фінансового ринку працювали з нами набагато тісніше і набагато оперативніше.

– Як ви загалом оцінюєте рівень підготовки та навчання фахівців українських фінансових установ: банків, бірж, торговців цінними паперами та інших учасників?

– Мій особистий досвід показує, що українці дуже високоосвічені і зацікавлені в обміні знаннями та досвідом. Я б тільки заохочував їх у цьому.

– В Україні рік тому багато говорили про майбутні реформи, а зараз кажуть, що вони повільно проходять. Чому це відбувається? Це викликано браком знань чиновників, небажанням брати відповідальність і робити помилки або небажанням щось змінювати?

– Завжди складно імплементувати реформи, особливо в умовах нестачі фінансових ресурсів. Також завжди існують люди, яким проведення реформ нецікаве, вони можуть триматися старих позицій. І вони можуть бути причиною того, що реформи не відбуваються. У мене є симпатії до тих людей, які хочуть просувати реформи вперед, але будь-яка реформа вимагає часу.

– Скільки: рік, два, десятиліття?

– Це відбувається по-різному. Навіть у Великобританії є свої проблеми: у Банку Англії, а він існує з 1654 року, минулого місяця був скандал, що певні речі відбуваються неправильно. Людство завжди прагне до хорошого, і, звичайно, ця подорож ніколи не закінчується, але бувають періоди, коли можна робити стрімкий прогрес.

– А коли ви спілкуєтеся з банкірами і мова заходить про інвестування в Україні, що ви їм радите: інвестувати або відкласти інвестицію до закінчення воєнних дій?

– Не в моїй компетенції давати банкірам поради, але треба завжди бути відкритим у комунікації, щоб усі розуміли, хто і що хоче. Найголовніше: іноземні інвестори і українська сторона угоди повинні розуміти, що у них в підсумку вийде і що від цього кожен матиме. Україна – чудова країна з великим потенціалом. Щоб інвестори це побачили, треба переконати їх, що Україна приймає ті ж стандарти, які використовуються в інших країнах.

– Україна обіцяла перейти на європейські стандарти і правила регулювання в Угоді про асоціацію з ЄС. Ви дивилися цей документ? Чи достатньо цього?

– Я не бачив угоду, але будь-які подібні документи допомагають майбутній інтеграції.

– У нас в уряд найняли іноземців, які або раніше жили в Україні, або жодного дня не жили в нашій країні. Але жоден з трьох фінансових регуляторів не наймав західних фахівців, і навіть розмов про це не було. Чи не буде відсутність свіжих особистостей із західним складом розуму гальмувати реформування фінансового ринку?

– На це питання Україна повинна відповісти сама собі. У багатьох країнах подібна передача досвіду проходить на рівні консультацій. Україні самій треба вирішувати, що для неї краще в цьому випадку. Українці достатньо розумні, тому наймання іноземців не є готовим рішенням з полиці.

Маршал Бейлі є першим штатним президентом ACI FMA. Свою кар'єру він почав в Женеві трейдером ринку деривативів, в 1991 році працював форекс-трейдером і трейдером на ринку облігацій банку UBS в Торонто, після чого очолив торгівлю з інституційними інвесторами в банку RBC Capital Markets в Торонто. З 2011 року він займав керівні посади в компанії State Street Global Markets. Маршал Бейлі входить до складу ради CIBC в Лондоні і був призначений незалежним директором UK Financial Investments (UKFI), державного органу, який здійснює нагляд за державною власністю в RBS, Lloyds Banking Group, UK Asset Resolution.