Капіталізація фондового ринку Індії вперше випередила капіталізацію Гонконгу, оскільки перспективи зростання та політичні реформи цієї південноазіатської країни роблять її улюбленцем інвесторів, тоді як глобальний капітал витікає з Китаю.
Індійський фондовий ринок має всі шанси обігнати Гонконг і стати найбільшим у світі, оскільки оптимізм інвесторів щодо економічних перспектив Індії.
Вірменські, казахські та гонконгські банки через ризик санкцій почали блокувати оплату російських постачальників за сервери, мікросхеми, процесори, телеком-обладнання та іншу електроніку для юросіб з росії.
Фонд добробуту Гонконгу зазнав збитку в 55 мільярдів гонконгських доларів у першому кварталі, це еквівалентно $7 млрд.
Управління грошового обігу Гонконгу (HKMA) опублікувало документ, в якому описує варіанти технічної реалізації власної цифрової валюти (CBDC).
Адміністрація Гонконгу направить 120 млрд гонконгських доларів ($15,4 млрд) на підтримку бізнесу та населення через негативний вплив епідемії коронавірусу.
Уряд включив Австрію, Туркменістан, острів Ніуе біля Нової Зеландії та особливий адміністративний район Китаю Гонконг до переліку країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю в рамках трансфертного ціноутворення. Розпорядженням Кабміну № 449-р від 14 травня зі списку було виключено Албанію. У переліку тепер 76 країн.
Підставою для перегляду списку стало розширення з 1 січня 2015 року переліку критеріїв для відбору країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю: відповідні зміни наприкінці 2014-го були прийняті до Податкового кодексу. «Якщо раніше єдиним критерієм була більш низька ставка податку на прибуток – не менше ніж на 5 процентних пунктів нижче, ніж в Україні (тобто менше 13%. – FinMaidan), то тепер контролю підлягають також операції з країнами, з якими Україна не має підписаних договорів про обмін інформацією, а також якщо держава не розкриває в публічному доступі інформацію про структуру власності юросіб», – говорить директор податково-юридичного департаменту Deloitte Олександр Черінько.
Логічне рішення
Включення до списку Туркменії, Гонконгу та Ніуе у експертів не викликає питань. «У Туркменістані ставка податку на прибуток становить 8%, а для приватних юридичних осіб – 2%, в Ніуе – 30% і 0%, яка поширюється на офшорні фінансові компанії та інвестиції. У Гонконгу ставка податку становить 16,5%, при цьому компанії, в тому числі торгові та сервісні, можуть подати заявку на офшорне звільнення, якщо їх прибуток не був отриманий на території Гонконгу і, таким чином, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток», – розповідає FinMaidan юрист юрфірми FELIX Інна Плескач. «Система оподаткування в Гонконзі аналогічна тій, що діє в Сінгапурі. При цьому Сінгапур був у списку ще в 2013 році. Логічно, що зараз до нього включили і Гонконг», – пояснює директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова.
За даними Держстату, в I кварталі 2015 року обсяг експорту товарів України до Гонконгу склав $4,1 млн, до Туркменії – $52,2 млн, на острів Ніуе – невідомий.
Виключення зі списку Албанії є логічним (експорт склав $8,5 млн): ставка податку на прибуток у країні становить 15%, тобто усього на 3 п.п. нижче, ніж в Україні. «Я жодного разу в своїй практиці не стикалася з випадками реєстрації бізнесу в Албанії», – говорить Наталія Ульянова.
Вибірковий підхід
Експерти здивовані включенням до цього списку Австрії. Ставка податку на прибуток в цій країні навіть вища, ніж в Україні – 25%. «У той же час до холдингових компаній, які отримують прибуток з іноземних джерел, застосовується нульова ставка», – уточнює Інна Плескач. «Аналогічні правила роботи бізнесу діють ще в ряді країн ЄС, але до списку включено лише одну країну», – здивована Наталія Ульянова. «Не виключено, що рішення про включення до списку Австрії було політичним, прийнятим в рамках деолігархізації. Саме через цю країну вели бізнес бізнесмени, пов'язані з колишньою владою», – уточнили в одній з юрфірм. За даними Держстату, за підсумками I кварталу обсяги експорту в Австрію склали $89,8 млн.
Олександр Черінько зазначає, що якщо Кабмін формально підійшов би до виконання вимог Податкового кодексу, список країн був би набагато ширше. «Але будь-яке розширення списку тягне за собою збільшення обсягу контрольованих операцій з непов'язаними особами, що не відповідає змісту правил трансфертного ціноутворення. У нинішній ситуації уряду швидше потрібно вдосконалювати механізми докази пов'язаності між українськими компаніями та нерезидентами. При успішному виконанні цієї задачі сама необхідність існування такого списку відпаде», – вважає він.
Релізи
ТОП-новости
