Включення до списку Туркменії, Гонконгу та Ніуе у експертів не викликає питань. «У Туркменістані ставка податку на прибуток становить 8%, а для приватних юридичних осіб – 2%, в Ніуе – 30% і 0%, яка поширюється на офшорні фінансові компанії та інвестиції. У Гонконгу ставка податку становить 16,5%, при цьому компанії, в тому числі торгові та сервісні, можуть подати заявку на офшорне звільнення, якщо їх прибуток не був отриманий на території Гонконгу і, таким чином, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток», – розповідає FinMaidan юрист юрфірми FELIX Інна Плескач. «Система оподаткування в Гонконзі аналогічна тій, що діє в Сінгапурі. При цьому Сінгапур був у списку ще в 2013 році. Логічно, що зараз до нього включили і Гонконг», – пояснює директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова.

За даними Держстату, в I кварталі 2015 року обсяг експорту товарів України до Гонконгу склав $4,1 млн, до Туркменії – $52,2 млн, на острів Ніуе – невідомий.

Виключення зі списку Албанії є логічним (експорт склав $8,5 млн): ставка податку на прибуток у країні становить 15%, тобто усього на 3 п.п. нижче, ніж в Україні. «Я жодного разу в своїй практиці не стикалася з випадками реєстрації бізнесу в Албанії», – говорить Наталія Ульянова.

Вибірковий підхід
Експерти здивовані включенням до цього списку Австрії. Ставка податку на прибуток в цій країні навіть вища, ніж в Україні – 25%. «У той же час до холдингових компаній, які отримують прибуток з іноземних джерел, застосовується нульова ставка», – уточнює Інна Плескач. «Аналогічні правила роботи бізнесу діють ще в ряді країн ЄС, але до списку включено лише одну країну», – здивована Наталія Ульянова. «Не виключено, що рішення про включення до списку Австрії було політичним, прийнятим в рамках деолігархізації. Саме через цю країну вели бізнес бізнесмени, пов'язані з колишньою владою», – уточнили в одній з юрфірм. За даними Держстату, за підсумками I кварталу обсяги експорту в Австрію склали $89,8 млн.

Олександр Черінько зазначає, що якщо Кабмін формально підійшов би до виконання вимог Податкового кодексу, список країн був би набагато ширше. «Але будь-яке розширення списку тягне за собою збільшення обсягу контрольованих операцій з непов'язаними особами, що не відповідає змісту правил трансфертного ціноутворення. У нинішній ситуації уряду швидше потрібно вдосконалювати механізми докази пов'язаності між українськими компаніями та нерезидентами. При успішному виконанні цієї задачі сама необхідність існування такого списку відпаде», – вважає він.