Перша домовленість
Зовнішні кредитори України почали йти на поступки українським позичальникам. Першим компромісу вдалося досягти державному Укрексімбанку, який отримав згоду 30% від загальної кількості власників його єврооблігацій з погашенням в 2015, 2016 і 2018 роках. Учора банк повідомив, що 21 травня ці кредитори в Лондоні погодили перепрофілювання облігацій на умовах, які тепер мають схвалити інші кредитори банку.
Реструктуризація охопить три випуски єврооблігацій на загальну суму $1,475 млрд. Усі ці випуски будуть продовжені на сім років: відповідно, вони звертатимуться до 27 квітня 2022 року, 9 лютого 2023 року і 22 січня 2025-го. Ключова мета Мінфіну і МВФ виконана, оскільки відстрочка сплати боргу банку зменшить навантаження на платіжний баланс України в 2015-2018 роках.
Через чотири-шість років Укрексімбанк погасить по 50% від суми кожного з трьох випусків цінних паперів, а іншу половину боргу рівними платежами повертатиме кожні півроку протягом трьох-чотирьох років. Процентна ставка зросте у всіх трьох випадках. Прибутковість єврооблігації-2015 на $750 млн підвищується з 8,375% до 9,625%, євробондів-2016 на $125 млн – з 12-місячної Libor+5% (зараз це близько 5,8%) до 6-місячної Libor+7% (зараз 7,4%). Євробонди на $600 млн з погашенням в 2018 році будуть продовжені до 2025 року, а ставка зросте з 8,75% до 9,75%.
Терміни, висунуті Укрексімбанком, є розумним компромісомУ банку задоволені новими умовами. «Ми вдячні спеціальному комітету за його бажання схвалити пропозиції. Ми з нетерпінням очікуємо успішного завершення перепрофілювання облігацій», – заявив голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко. Публічну підтримку реструктуризації бондів Укрексімбанку висловили представники чотирьох компаній: VR Capital Group Ltd, GLG Partners LP, Oaktree Capital Management та Pioneer Investment Management Limited. «У нинішніх умовах орієнтовні терміни, висунуті Укрексімбанком щодо облігацій 2015, 2016 і 2018 років, є розумним компромісом, і ми з нетерпінням чекаємо перепрофілювання бондів», – йдеться у спільній цитаті президента VR Capital Group Річарда Дітца і портфоліо-менеджера GLG Partners LP Галі Велімухаметової.
Вигідні умови
Аналітики ринку зовнішніх запозичень називають умови реструктуризації бондів держбанку успішними, особливо в нинішніх складних для України умовах. «Власники єврооблігацій щасливі. А для банку в цій ситуації немає таких характеристик, як хороші або погані умови. Головне, що вони реструктуризували. Причому це було навіть не питання бажання банку, а скоріше бажання Мінфіну і Нацбанку», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Хоча держбанк міг домогтися більшого. «Умови для банку прийнятні: продовження усіх виплат за облігаціями на три-сім років істотно знижує навантаження на нього. Можливо, якби переговори почалися раніше, умови були б трохи кращими», – вважає директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Котирування єврооблігацій Укрексімбанку-2018 підвищилися на 3,3% після опублікування рішення кредиторів: ціна піднялася з 67,9% до 70% від номіналу, але потім скорегувалася до 69,72% (+2,1%). Менш ліквідні випуски 2015 і 2016 років подорожчали на 0,69% і 0,81%.
Підвищення ставок за боргами навряд чи значно погіршить становище державного банку, але, звичайно, йому доведеться й надалі платити купонний дохід. «Для нинішньої України будь-який відсоток – це недорого. В результаті цієї реструктуризації банк найближчим часом нічого (основний борг. – FinMaidan) не платитиме . Тиск переноситься у майбутнє. Але банк у підсумку виплатить більше відсотків, бо платитиме довше», – зазначає Сергій Фурса.
Загальні витрати Укрексімбанку за цими бондами перевищать $800 млнЯкби 27 квітня кредитори не дали Укрексімбанку шансу на проведення реструктуризації (тоді термін обігу бондів на $750 млн було продовжено на три місяці), і держбанк вирішив би погасити усі три випуски вчасно, то, за розрахунками FinMaidan, до моменту погашення випуску на $125 млн установа заплатила б відсотків за ним приблизно на $6 млн, а з випуску на $600 млн – $144 млн. Тепер же обслуговування продовженого на сім років випуску євробондів на $750 млн обійдеться держбанку приблизно в $352 млн. Власники інших двох випусків за найближчі сім-десять років отримають від нього $53 млн і $402 млн відповідно. Таким чином, загальні витрати Укрексімбанку за цими трьома випусками бондів на суму $1,475 млрд складуть близько $807 млн. Питання лише в тому, чи отримає Укрексімбанк від своїх позичальників адекватний дохід.
Державні переговори
Борги держбанку є лише невеликою частиною загальної заборгованості держсектора України перед зовнішніми кредиторами. Реструктуризації підлягають зобов'язання на суму $23 млрд з метою знизити навантаження на платіжний баланс у найближчі три роки на $15 млрд. Поки кредитори держави не поспішають йти на поступки Україні. «Ми очікуємо продовження переговорів з власниками інших інструментів комерційного зовнішнього боргу, що входять до периметру боргової операції України. Щоб досягти цілей програми співпраці з МВФ, реструктуризація суверенного боргу повинна призвести до зменшення розміру боргу і витрат на його обслуговування. Мінфін збирається завершити операцію з реструктуризації боргу до першого перегляду програми МВФ, запланованого на червень 2015-го, щоб забезпечити підтримку надання другого траншу кредиту Фонду», – заявили вчора в Мінфіні.
Те, що одна з державних установ уже домовилася зі своїми кредиторами про перегляд умов боргу, навряд чи значно вплине на їхні настрої щодо суверена, але вплине на інші «комерційні» переговори. «Це не повинно відбитися на переговорах з реструктуризації боргів Мінфіну, але однозначно вплине на очікування кредиторів щодо реструктуризації боргів Ощадбанку, за яким, швидше за все, кредитори вимагатимуть схожих або кращих умов, і, можливо, "Укрзалізниці"», – говорить Олександр Паращій. Ощадбанк в березні 2013 року розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн під 8,875%.
Елена Губарь, Вячеслав Садовничий
Втеча валюти
Обсяг валютних резервів України в лютому зменшився ще на 12% і на 1 березня склав черговий історичний мінімум – $5,625 млрд, повідомили в Нацбанку. Скорочення викликане погашенням та обслуговуванням урядом і НБУ прямого та гарантованого державою боргу на суму $539,1 млн, у тому числі перед МВФ.
Національний банк знову витрачав гроші на валютні інтервенції – $651,3 млн, щоправда, він не вказав, скільки з цієї суми отримала НАК «Нафтогаз України». Наприкінці лютого Нацбанку вдалося купити на ринку валюти на $144,7 млн. При цьому уряд виручив від розміщення валютних цінних паперів $298,3 млн.
Після скорочення резервів на $775 млн в Нацбанку визнають, що грошей надовго не вистачить. Основна надія на кредит МВФ. «Враховуючи те, що Україна очікує позитивного рішення Ради директорів МВФ про надання нового пакету фінансової допомоги вже 11 березня, обсяг міжнародних резервів на сьогодні є достатнім для виконання зобов'язань та поточних операцій уряду і Нацбанку в короткостроковій перспективі», – підкреслили в НБУ.
МВФ говорив про можливість надання Україні $17,5 млрд у найближчі чотири роки. Найбільшу суму – до $10 млрд – представники української влади хотіли б отримати вже в березні. «Мінімальне, що ми плануємо, – це три місяці покриття імпорту. Я все-таки сподіваюся, що ми зможемо досягти рівня $17 млрд на кінець 2015 року. Якщо зможемо досягти $20 млрд, більшу частину з яких складатимуть чисті резерви, я буду дуже щасливою», – прогнозувала голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Велика потреба
Фінансисти згодні з тезою, що без МВФ уряд навряд чи впорається з кризою. «В умовах пасивності влади МВФ стає основним двигуном реформ. Боротьба з корупцією, забезпечення прозорості та ефективності державних фінансів, формування стійкої монетарної та валютної політики – усе це ключові стратегічні завдання України. І ці ж завдання є лейтмотивом програми співпраці з МВФ, – говорить старший радник президента Альфа-банку Роман Шпек. – Я не дуже розумію логіку «ми зробимо те й те, щоб задобрити МВФ, і тоді він дасть нам кредит». Тобто кредит візьмемо, а як забезпечити його повернення, придумаємо потім? Виконання умов програми МВФ потрібно Україні набагато більше, ніж Фонду».
Інших кредиторів, які можуть збільшити резерви НБУ і вирівняти платіжний баланс, в України поки немає. «Українська економіка переживає один з найважчих періодів з моменту здобуття незалежності. Глибокі реформи як ніколи потрібні країні. Крім внутрішньої потреби, це й вимога МВФ, без допомоги якого впоратися з виплатами за держборгом найближчим часом буде практично неможливо. У той же час західна допомога – як фінансова, так і експертна – може допомогти запустити економіку», – сподівається начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Агшин Мірзазаде.
Значна сума першого траншу кредиту МВФ потрібна Україні в тому числі для того, щоб розрахуватися за єврооблігаціями, викупленими Росією в грудні 2013 року на $3 млрд. Україна повинна розрахуватися за цим боргом в грудні 2015 року, проте міністр фінансів РФ Антон Сілуанов вже пригрозив, що зажадає повернення боргу достроково. Вважається, що Україна порушила умови позики – її держборг перевищив планку в 60% від ВВП. У Мінфіні України, втім, хотіли б реструктуризувати цей борг разом з іншими випусками єврооблігацій.
Боржникам обмежать пеню
Парламент почав перейматися правами неплатоспроможних позичальників. Депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Богдан Матківський вніс до парламенту законопроект № 1823, яким запропонував поширити дію закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на фізичних осіб. Це має обмежити можливості банків щодо стягнення пені за прострочення за роздрібними позиками. Зараз вона не обмежена законом і може бути встановлена хоч в 1% на день від суми боргу. А законопроектом запропоновано встановити пеню для фізосіб у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, як і у юридичних осіб.
Зараз облікова ставка становить 14%, таким чином, розмір пені має скласти не вище 28% річних. «Оскільки діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців спрямована на отримання прибутку, дані особи мають можливість і кошти для своєчасної сплати кредитних коштів. Зате фізичні особи, які вступають у відносини з фінансовими установами, у більшості випадків не мають фінансових ресурсів для покриття кредитних зобов'язань, особливо в кризовий період», – стверджує автор законопроекту.
Банкам стане складніше
Це не перша спроба парламентарів захистити неплатоспроможних позичальників від жадібних банкірів. Такий же законопроект подав у липні 2013 року депутат Антон Яценко (Партія регіонів), проте через три місяці він відкликав його. Якщо новий проект приймуть, банкірам буде набагато складніше домагатися повернення виданих раніше коштів, бо висока пеня за прострочення є хорошим стимулом для відновлення виплат за кредитом. «За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань банки зазвичай встановлюють пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У зв'язку з тим що Цивільний кодекс України передбачає, що неустойкою може бути не тільки пеня, а й штраф, деякі установи додатково встановлюють певні штрафні санкції. Неустойка покликана дисциплінувати клієнтів виконувати зобов'язання своєчасно, і більшість банків при погашенні заборгованості боржником прощають пеню та інші штрафні санкції», – говорить начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Учасники ринку вважають справедливим зрівняння розміру неустойки, яку платять за прострочення різні позичальники. «Логічно, щоб розмір штрафних санкцій за прострочення платежів за кредитами був обмежений не тільки для юридичних, а й фізичних осіб. Навряд чи дана норма може вплинути на платоспроможність. Суть цієї санкції полягає в тому, щоб стимулювати позичальника вчасно виконувати свої зобов'язання. Вони не мають на меті наростити його борг або ускладнити процедуру виплати», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Крім того, банки не завжди зацікавлені у збільшенні навантаження на позичальників. «Для нашого банку несплата пені не є перешкодою для погашення кредиту позичальником – пеня оплачується в останню чергу. Враховуючи загальне зниження платоспроможності населення, банк може відмовитися від вимог оплати пені, якщо позичальник добровільно йде на погашення проблемного кредиту», – пояснює начальник управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Сергій Романенко.
Банкіри вказують на те, що всі останні ініціативи парламентарів мали однобокий характер і порушували баланс прав і зобов'язань кредиторів та споживачів фінансових послуг. Жодна із запропонованих новацій не покращувала становище кредиторів, а тільки покладала на них додаткові зобов'язання. «Такий стан справ призводить до значного подорожчання вартості банківських послуг, у тому числі до підвищення процентних ставок за кредитами і неможливості кредиторам ефективно і доступно надавати послуги споживачам, що в свою чергу не дозволяє розвиватися кредитуванню, у тому числі іпотечному, і призводить до значного погіршення справ у суміжних з фінансовим сектором галузях», – зазначає Олег Коробкін.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
