Кримчани, які втратили заощадження в українських збанкрутілих банках, зможуть отримати їх компенсацію у ФГВФО. Фонд відновлює виплати в межах 200 тис. грн. Гроші обіцяні лише українським громадянам, які не мають російського громадянства. Проте Фонд гарантування вкладів не зможе перевірити ні відсутність у заявника російського паспорта, ні те, що потерпілий клієнт не отримував грошей з російського Фонду захисту вкладників.
Керуючі активами втратили до 900 млн грн в банках-банкрутах, Криму та зоні АТО
У 2014 році до лідера страхового ринку за преміями – компанії «АХА Страхування» (758,2 млн грн; падіння на 3,14%) – впритул наблизилася «Уніка» (743,8 млн грн; зростання на 26,18%). Замикає трійку лідерів СК «Арсенал Страхування» – 626,9 млн грн (-1,5%), йдеться в ренкінгу галузевого журналу Insurance Top. 82 компанії, що подали свої дані, за минулий рік залучили 12,9 млрд грн премій, що на 2,98% більше, ніж роком раніше. Увесь ринок зібрав 24 млрд грн валових премій (-6%), чистих – 19 млрд грн (-10%).
Таких результатів страховикам вдалося досягти, незважаючи на втрату 25% бізнесу – в Криму, Донецькій та Луганській областях. «До того ж минулого року відбулася революційна зміна влади, долар виріс втричі, а банки втратили близько 30% вкладів фізосіб. Серед зовнішніх чинників, які вплинули на страховий ринок, я б відзначив погіршення ділової активності, валютні обмеження НБУ і обмежений доступ до перестрахування», – перераховує член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.
У топ-10 премії також наростили «PZU Україна» (+ 24,67%), Українська страхова група (+ 10,06%), СГ «ТАС» (+ 7,48%). Незважаючи на втрати, в десятці залишилися «Провідна» (-5,92%), «ІНГО Україна» (-7,86%), «Альфа Страхування» (-10,94%) і «Аска» (-17,8 %).
Амплітуда розвитку
Ряду компаній вдалося показати рекордні темпи зростання. «Київ Ре» наростив премії на 143,9% (59,8 млн грн), «Галицька» – на 197% (38,5 млн грн), «АСКО-Медсервіс» – на 216,3% (33,5 млн грн), «Інтер-Поліс» – на 266,3% (58,8 млн грн), а «Здорово» – на 351,5% (59 млн грн). Деякі з них торік почали страхувати держструктури або активізували роботу з ними. Влітку «Інтер-Поліс» отримав контракти на обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті в п'яти з шести залізниць. З цього сегмента витіснялися «Раритет», «Домінанта» і «Український страховий дім», яких учасники ринку пов'язували з попередньою владою (див. «Чужі тут не їздять»). Але в підсумку СК «Домінанта» все ж продовжила співпрацювати з «Придніпровською залізницею» і «Південною залізницею».
З вересня минулого року компанії «Здорово» та «Фініст» отримали монопольний доступ до страхування форвардних закупівель Аграрним фондом зерна врожаю 2015 року. Втім, в подальшому, коли з'ясувалося, що відкритий конкурс не проводився і жодна з цих компаній не має досвіду роботи в сегменті агрострахування, Аграрний фонд провів відкритий конкурс і змінив партнерів – договори отримали інші гравці (див. «Аграрний фонд вибрав 11 компаній для страхування форвардних закупівель»).
Компанії, які за часів Віктора Януковича показували більш ніж дворазові темпи зростання, торік несподівано втратили позиції. «Домінанта» після зростання на 563% в 2013 році, в 2014-му втратила майже половину бізнесу – 43%. На 60,1% – до 27,5 млн грн – зменшилися обсяги премій «Страхових гарантій». На 69% знизилися обсяги премій у «Юнісон-Гарант» – до 31,9 млн грн. Компанія втратила майже 90% бізнесу з добровільного страхування майна, але наростила страхування від нещасного випадку в 4,6 раза, премії ОСЦПВ – у 2,3 раза, КАСКО і ДМС – в 1,5 раза.
Примарні мрії
Регулятор обіцяє ринку реформи і підтримку з боку держави. «Ми очікуємо впровадження державного медстрахування, розвитку системи агрострахування, впровадження другого рівня пенсійної реформи», – перерахував Олександр Зальотов.
Втім, ці плани можуть залишитися нереалізованими. Наприклад, у програмі розвитку фінансового ринку України до 2020 року страховий ринок практично не представлений. «Крім того, потрібно розуміти, що страховий ринок певний час рухається за інерцією. Криза в економіці вже минулого року відбилася на банківському ринку. У той же час в страховому сегменті найнеприємніші події ще тільки попереду», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко.
Турбота про неплатоспроможних
У парламенті запропонували зупинити процес очищення ринку від проблемних банків. Сім членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ (копією володіє FinMaidan) пропонує дати НБУ право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними (в такі установи вводиться тимчасова адміністрація), якщо причиною порушення банками нормативів став один з двох наступних факторів або обидва відразу.
Це фактори девальвації гривні після 6 лютого 2014 року (майже в три рази) та/або формування резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями після цієї дати. У такому випадку НБУ зможе закрити очі на порушення нормативу адекватності капіталу, розміру регулятивного капіталу, нормативів поточної та короткострокової ліквідності, а також на збільшення проблемних кредитів. Цю норму запропоновано встановити на період до 1 січня 2019 року. «Мета законопроекту – зменшення впливу негативних явищ у банківській системі, викликаних девальвацією національної валюти, втратою довіри з боку вкладників, бойовими діями в окремих областях України», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Чистка триватиме
Майже п'ять десятків банків стали неплатоспроможними в 2014-2015 роках, у тому числі через знецінення гривні, рецесію економіки, анексію Криму та бойові дії в зоні АТО. Законопроект дозволяє НБУ зупинити процес визнання банкрутами проблемних установ. У Нацбанку залишиться лише дві причини для віднесення банків до категорії неплатоспроможних: відмивання грошей і неможливість власника докапіталізувати актив. Втім, брак капіталу також може бути викликаний девальвацією та необхідністю формувати резерви під погані кредити.
У Нацбанку вчора не змогли прокоментувати своє ставлення до ініціативи депутатів, але його мета дуже конкретна: продовжити очищати ринок від нежиттєздатних установ. «Основні проблемні банки вже у Фонді гарантування. Це, безумовно, ще не все. Процес очищення триватиме ще місяці два-три. Картина стосовно першої-другої групи банків проясниться до літа. Надалі можливі банкрутства більш дрібних банків, але, за усієї поваги до них, це не вплине на систему», – розповів перший заступник голови НБУ Олександр Писарук в інтерв'ю агентству УНІАН.
Банківська підтримка
У той же час банкіри очікувано підтримують депутатську ініціативу, бо вона дозволить вижити тим установам, які зазнають труднощів з платоспроможністю. «Законопроект дає банківській системі можливість проводити необхідну докапіталізацію поетапно. У зв'язку з тим, що ризики, які реалізувалися в банківській системі, носять ринковий характер – глибока девальвація національної валюти і, внаслідок цього, погіршення якості обслуговування клієнтами активів, а також відсутність ліквідного ринку для реалізації застав, – ці ініціативи є своєчасними і необхідними», – вважає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.
Тому банки, які ще не передано у ФГВФО, отримають другий шанс відновити свою діяльність, зазначають учасники ринку. «За умови прийняття викладених поправок фінансова установа матиме шанс нормально функціонувати, виконувати всі свої зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, реалізовуючи повноцінну операційну діяльність, своєчасно виконувати свої зобов'язання. У такому варіанті можна говорити про те, що НБУ отримає більш досконалий інструментарій для визначення дійсно неплатоспроможних банків», – роз’яснює провідний економіст управління ризик-менеджменту Індустріалбанку Володимир Булгаков.
Ризики вкладників
Однак у випадку прийняття закону на ринку продовжать працювати банки, які НБУ не буде «чіпати», але у яких просто не буде коштів для виконання зобов'язань перед клієнтами. Це не додасть банкам довіри вкладників. «Не бачу сенсу обмежувати повноваження НБУ щодо визнання або невизнання банку неплатоспроможним. Якщо проблеми установи настільки глибокі, що вона не в змозі проводити клієнтські платежі тижнями, що може змінитися від того, що НБУ не визнаватиме її неплатоспроможною? Якщо йдеться тільки про те, щоб отримати відстрочку в очікуванні капіталовкладень від акціонерів, то НБУ завжди в цьому сенсі готовий піти назустріч банкам. Зрозуміло, за умови, що такі прохання обгрунтовані й підкріплені доказами у вигляді, наприклад, гарантійних листів», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Тому в Нацбанку має залишитися право застосовувати до банків заходи впливу у разі виявлення у них проблем з платоспроможністю. «Якщо банк має порушення, викликані падінням курсу нацвалюти і діями в зоні АТО і Криму, і банк розробив програму капіталізації та виконує всі зобов'язання щодо виправлення ситуації, то за це банк не визнаватимуть неплатоспроможним і проблемним. У всіх інших випадках стаття 75 закону про банки застосовуватиметься до порушників, як і завжди», – прокоментували FinMaidan в Незалежній асоціації банків України.
Негативний рекорд
Минулий рік Ощадбанк завершив з рекордним збитком у розмірі 8,5 млрд грн, повідомив у п'ятницю голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Він відразу уточнив: у втратах держбанку винен Крим. «Наш фінансовий результат був би плюс 1,1 млрд грн, якби не сталася анексія Криму. Збиток у 8,5 млрд грн сформований через втрати на півострові, зокрема через втрати за кредитним портфелем. Тому ми сформували резерви на 9,6 млрд грн», – заявив він.
Банки тільки-но почали публікувати фінансову звітність за 2014 рік, тому не можна стверджувати, що збиток Ощадбанку – найбільший у системі. Але найбільшим в історії держбанку він точно став. Державний Укрексімбанк за три квартали 2014-го втратив 3,9 млрд грн. Великі збитки були й у «дочок» іноземних банківських груп: Укрсоцбанку (1,5 млрд грн) і Райффайзен Банку Аваль (1,3 млрд грн).
Аби Ощадбанк міг показати такий збиток без наслідків для адекватності його регулятивного капіталу та інших нормативів, наприкінці року уряд направив до статутного капіталу установи 11,6 млрд грн. Адекватність капіталу держбанку на 1 січня 2015-го склала 21,7%. Цього року Ощадбанк планує заробити прибуток 440 млн грн, але досі не прораховані можливі майбутні збитки через формування резервів під кредитний портфель в Донецькій і Луганській областях. Раніше він оцінювався в 1,97 млрд грн в Донецькій області та 0,5 млрд грн – в Луганській.
Кримська проблема
Збиток Ощадбанку викликаний високою концентрацією ризиків на одного позичальника, допущеною колишнім керівництвом держбанку. За словами голови банку, 94% кредитів установи в Криму пішли на будівництво 16 сонячних електростанцій підприємств, яке пов'язують з братами Сергієм та Андрієм Клюєвими. «Втрата контролю над цим активом є причиною збитку. У нас немає можливості перевірити збереження майна та його стан. Цей актив підлягає 100-процентному резервуванню. І взагалі весь наш кредитний портфель у Криму зарезервовано повністю», – зазначив Андрій Пишний. Загальний кредитний портфель Ощадбанку корпоративним клієнтам становить в Криму $650 млн, громадянам – 170 млн грн.
Банк не залишає надії повернути свої кошти, інакше вийде, що держава з держбюджету оплатила будівництво приватних електростанцій. «Ми не припиняємо, а, навпаки, активізуємо роботу з отримання компенсацій через анексію Криму. Ми будемо відстоювати наші юридичні інтереси в міжнародному трибуналі. Зараз наші юристи вирішують, де саме це відбуватиметься, – говорить Андрій Пишний. – У нас з Російською Федерацією досить складна міжнародна нормативна база. Ми поки не будемо озвучувати деталі нашої роботи, тому що наші заяви можуть бути використані нашим опонентом проти нас. Але жодна гривня, втрачена нами на Кримському півострові, не буде забутою». До позову також будуть включені вартість філіальної мережі, обладнання та інші втрати банку.
Системні втрати
Банківська система «втратила» в Криму кредитний портфель приблизно на 19 млрд грн, повідомляли в Нацбанку минулого року. Тобто частка Ощадбанку – лише половина цього портфеля, решта близько 50% – втрати інших банків. І хоча в обсязі кредитного портфеля українських банків ця сума всього 2%, для формування резервів потрібен капітал, який багато банків не мають. Частина позичальників півострова продовжують платити за цими боргами, з рештою працюють колектори або ведуться судові розгляди. «Ми аналізуємо кредитні операції до повного виконання зобов'язань позичальників перед банком. У разі невиконання позичальниками умов кредитних договорів банк здійснюватиме усі необхідні дії, зумовлені договором і законодавством», – обіцяє директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марина Нестеровська.
Одним з найбільш постраждалих є ПриватБанк. На півострові у нього залишилися 337 відділень. Консультації з окупаційною владою не дали результату, і ПриватБанк звинуватив Банк Росії у рейдерському захопленні його мережі. Обсяг кредитного портфеля в Криму банк не називає. «Поки немає остаточної інформації, пізніше ми повідомимо про те, що робиться для повернення нашого портфеля», – повідомив прес-секретар банку Олег Серга.
У спробах знайти джерела коштів банкіри вільно трактують українське законодавство: і хоча окупант – Росія, відповідальність, за їх словами, має нести України. «Банки, за законодавством, ведуть бізнес на свій страх і ризик. Але в Конституції записано, що уряд є гарантом суверенітету і збереження територіальної цілісності країни. Держава не змогла зберегти територіальну цілісність, тому вона також має допомогти банкам у вирішенні їхніх проблем, – впевнена голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова. – Окрім усього іншого, ми також ведемо судові справи в міжнародних судах».
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
