Без права на повернення

Без права на повернення

Керуючі активами втратили до 900 млн грн в банках-банкрутах, Криму та зоні АТО

В Українській асоціації інвестиційного бізнесу підрахували збитки, які понесли інвестиційні та пенсійні фонди від вкладень в ліквідовані зараз банки та активи, які знаходяться в окупованому Криму. Втрати становлять близько 900 млн грн, але можуть зрости за рахунок грошей, вкладених в банки з тимчасовими адміністраціями та підприємства Донбасу. Шанси на повернення цих коштів мінімальні, тому інвестори змушені поступово списувати проблемні активи, сподіваючись на їх часткове повернення в майбутньому.


Втрати фондовиків

У ліквідованих банках компанії з управління активами (КУА) «втратили» 438,15 млн грн. З них 2,7% – кошти пенсійних фондів (НПФ), 17,7% – венчурних, а 79,6% – закритих. Інтервальні фонди нічого не втратили, а відкриті – 6,3 тис. грн. Такі дані, підраховані на 31 січня, вчора повідомили в Українській асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ).

Більша частина грошей – 353,4 млн грн – знаходилась у Брокбізнесбанку, і практично вся сума – в банківських металах. На другому місці – банк «Камбіо» – 51,9 млн грн: 49 млн грн на депозитах, а 2,9 млн грн – на поточних рахунках. 10,5 млн грн залишилося в «Аксіомі», 10,1 млн грн – в БГ Банку. «Оскільки банки вже ліквідуються, шанси повернути ці кошти наближаються до нуля, – нарікає генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко. – Ми в сьомій черзі кредиторів, а це означає – нікому, ніколи й нічого». Коли на ліквідацію будуть відправлені Дельта Банк і банк «Надра», рівень проблем буде набагато більшим, кажуть у УАІБ.

Суму грошей, що «зависла» у банках з тимчасовою адміністрацією, в УАІБ не підраховують. «Не хочемо думати про погане. Сподіватимемось на краще», – говорить Андрій Рибальченко. Усього в банках недержавні пенсійні фонди розмістили 300 млн грн, а інвестиційні фонди – близько 2,4 млрд грн. «Усі ці активи у зоні ризику», – вважає Андрій Рибальченко.

Неприродний відбір

Найбільше грошей втратили закриті фонди. Їх традиційно створюють для обслуговування грошових потоків бізнесменів, і ці потоки, як правило, направляються в афілійовані банки. В УАІБ не розкривають назви постраждалих фондів, у тому числі фондів, які працювали з Брокбізнесбанком братів Буряків (в останній рік життя банку він належав Сергію Курченку). Але на сайті банку, наприклад, досі розміщений типовий договір про обслуговування банком активів закритих недиверсифікованих корпоративних інвестфондів.

У компаніях, під управлінням яких перебувають активи відкритих фондів, пояснюють FinMaidan відсутність втрат консервативною стратегією. «Для управління активами ми дотримуємося консервативної стратегії та використовуємо систему ризик-менеджменту, розроблену спільно з ОТП Банком. Вже 49 банків перебувають у стані ліквідації або з тимчасовою адміністрацією, але жоден з наших фондів не має активів у цих установах, – розповідає керівник департаменту з питань маркетингу та продажів КУА «ОТП Капітал» Віталій Дишловий. – Для розміщення грошей на депозитах зараз ми в основному працюємо з державними банками і банками з іноземним капіталом».

Такі ж пріоритети у інших. «Це не перша наша банківська криза. Як і в 2008 році, нам вдалося уникнути будь-яких проблем з депозитами: ми завжди досить обережно підходимо до розміщення депозитів і ретельно аналізуємо стан банку», – говорить керуючий активами КУА «Драгон Есет Менеджмент» Ілля Поркалов. «Ми давно закрили ліміти на всі банки без частки держави або великого іноземного стратега», – заявив керуючий партнер ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

Винна прописка

Ще одна проблема – активи в зоні АТО та Криму. На 28 лютого 2014 року вартість активів, зареєстрованих у Криму, в портфелях НПФ та ІСІ становила 461,8 млн грн, а на 30 листопада – 55,8 млн грн. Ці збитки становлять 0,25% від усіх активів фондів (214,8 млрд грн), але в сегменті невенчурних фондів – відкритих, інтервальних і закритих – втрати досягають 3%.

Шанси на повернення кримських активів невеликі. «Єдиним проблемним активом і лише в одному з наших фондів є облігації місцевої позики АР Крим, погашення яких не відбулося внаслідок такої погано прогнозованої події, як окупація півострова. Вартість цих паперів була повністю списана ще минулої весни, що призвело до короткочасного зниження вартості цінних паперів фонду. Зараз ми ведемо претензійну роботу по стягненню з АР Крим боргу за цими облігаціями», – заявив Віталій Дишловий.

За його інформацією, УАІБ вже зібрала інформацію від усіх КУА, в портфелях яких були ці папери, для подачі колективного запиту в НКЦПФР для забезпечення отримання відшкодування боргу в разі прийняття Європейським судом з прав людини позитивного рішення у справі «Україна проти Росії». «У фонді «Михайло Грушевський» у нас є непогашені облігації Криму. Ми оцінюємо їх в нуль, але якщо рахувати за номіналом, то це близько 4% активів. Працювати з ними не плануємо. Їх частка зменшується у міру природного зростання ВЧА фондів», – говорить Олексій Сухоруков. У фондах акцій «Універ» не більше 5% емітентів розташовані на сході.

Втрати фондів компанії «Драгон Есет Менеджмент» трохи більші. «Кожен портфель постраждав по-різному, але в цілому рік тому вага акцій підприємств, що перебувають зараз у зоні АТО або в Криму, була близько 10%. Більшість позицій були нами ліквідовані, де це було можливо, з різним ступенем збитків. Залишився тільки кримський «Залив», за яким не було ліквідності, і в портфелі ці папери зараз оцінені в нуль», – каже Ілля Поркалов. За його словами, в одному з їхніх фондів було близько 6% в облігаціях компанії з головним офісом в Донецьку. «Хоча основні активи компанії – за межами АТО, вона не виконує зобов'язання і, згідно з вимогами закону, ці облігації теж поступово списані в нуль. Цілком імовірно, що з часом щось за цими паперами можна буде отримати», – очікує Ілля Поркалов.

Не всі можуть чекати довго. «Ми хочемо отримати від регулятора дозвіл в індивідуальному порядку розблокувати активи в Криму або зоні АТО для фондів, які хочуть припинити діяльність. Адже якщо активи заблоковані, фонд не може розплатитися з інвесторами», – говорить Андрій Рибальченко. У комісії готові до діалогу. «Коли нам надійдуть пропозиції, розглядатимемо їх», – відповіла директор департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР Оксана Симоненко.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу