FINCLUB Фiнансовий клуб

Імпортні товари, які постійно дорожчають через девальвацію гривні, обкладатимуться новим податком. Найближчими днями розпочнеться стягування збору в розмірі 5-10% від ціни товару. Очікується, що це не тільки збільшить податкові платежі, але й зменшить імпорт, а отже, і попит бізнесу на валюту.

Загальний збір
Уряд допоможе НБУ скоротити валютний дефіцит торгового балансу шляхом збільшення фіскального навантаження на імпорт. Найближчим часом Кабмін своїм рішенням введе в дію прийнятий наприкінці грудня закон про додатковий збір з імпортних товарів у розмірі 5-10%. «Сьогодні прийняли це рішення. Як тільки будуть готові списки критичного імпорту, медичного та енергетичного, збір буде запроваджено», – заявила вчора міністр фінансів Наталія Яресько.

Закон «Про стабілізацію платіжного балансу України» передбачає введення на рік додаткових ставок мита у розмірі 5-10% на весь імпорт, окрім критичного. Наприклад, 10% треба буде платити з готових харчових продуктів; жирів та масел тваринного і рослинного походження; алкогольних і безалкогольних напоїв; тютюну; оцту; живих тварин (групи 1-24 УКТЗЕД).

Під 5-відсотковий збір підпадуть усі інші товари за винятком «життєво важливих», до яких віднесено енергоносії та частину медикаментів. Від збору звільнені електроенергія, неопромінені паливні елементи для АЕС, вугілля, кокс, природний газ, нафта і нафтопродукти, бензин і дизельне паливо. Збір не стягується з препаратів для проведення гемодіалізу та лікування онкозахворювань, фармацевтичної продукції та компонентів, які не виробляються в Україні.

Курс на експорт

Українці вже і так стали менше купувати імпортні товари. Знецінення гривні до долара вдвічі в 2014 році знизило попит на імпорт. Вчора в Держстаті повідомили, що обсяг імпорту товарів впав на 28,3% – до $54,4 млрд. Експорт скоротився набагато менше – на 13,5%, до $53,9 млрд – на тлі зупинки виробництва і руйнування інфраструктури на сході країни, зниження цін на світових товарних ринках і погіршення відносин з РФ. У підсумку сальдо зовнішньої торгівлі товарами України хоч і знизилося в 28,9 раза (до $468 млн), але ще залишалося негативним.

65-відсоткове подорожчання долара за останні півтора місяці та збір у 5-10% дозволять сформувати позитивне торгове сальдо. Адже імпортні товари стануть ще дорожчими, а попит на них – нижчим. «Більше за інших постраждали імпортери, бо вони взяли на себе збитки від девальвації та зниження платоспроможності населення. Вони мають дуже великі сумніви щодо можливостей продати товар через зростання курсу», – зазначає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Зниження ажіотажу
Саме на зниження попиту на імпорт розраховували в НБУ, коли говорили, що відкладений попит на валюту з боку імпортерів до початку лютого склав не $1 млрд, а втричі менше. І якщо імпортери знизять попит на валюту, це відразу ж позначиться на її котируваннях. Особливо якщо девальвація допоможе бізнесу наростити свої продажі за кордоном. «Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, тому що реальна валютна виручка від експортерів у країну не надходить. Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але окрім небажання експортерів заводити виручку в правове поле України варто враховувати також різке зниження експортної виручки як такої», – зазначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.

Оскільки крім поточного рахунку на курс валюти впливають також надходження грошей за фінансовим рахунком, банкіри радять захищати права інвесторів. «Потрібне обмеження імпорту як через підвищення цін на енергоносії, так і зростання ввізного мита та акцизів на інший імпорт. А проведення реальних реформ і боротьба з корупцією повернуть довіру населення і міжнародних інвесторів до влади і гривні», – упевнений директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.