Національний банк більше не вірить у здатність Костянтина Жеваго врятувати банк «Фінанси та Кредит»: у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань з підтримки ліквідності регулятор визнав банк неплатоспроможним і віддав ФГВФО для введення тимчасової адміністрації. Від цього радикального кроку виграють вкладники з портфелем депозитів на суму понад 10 млрд грн, які вже за місяць почнуть отримувати виплати. Костянтин Жеваго програє особисто – НБУ вже натякнув на загрозу кримінального покарання, і як бізнесмен – заради отримання стабілізаційних кредитів він дав Нацбанку особисту гарантію.
Нацбанк покарав аудиторів, які не передбачили проблеми збанкрутілих згодом банків. Однак він застосував санкції тільки до половини таких компаній, заборонивши їм працювати з банками і зажадавши їхнього закриття. При цьому регулятор без пояснення причин не застосував санкції ще до десятка аудиторів, у тому числі й великих міжнародних компаній з «великої четвірки», які позитивно оцінювали майбутні банки-банкрути.
Всього за рік кадровий склад топ-менеджменту НБУ кардинально оновився - на місце старих фахівців прийшла нова команда реформаторів. Тим дивно, що Леонід Антоненко, який тільки в січні очолив департамент реєстраційних питань і ліцензування НБУ, вже несподівано пішов з НБУ. Про причини, що спонукали його залишити НБУ, про зміни, що відбуваються в центробанку і складнощі на шляху реформ ЛЕОНІД АНТОНЕНКО розповів кореспонденту «Фінансового клубу» ОЛЕНІ ГУБАР.
Аудитори, перевіривши діяльність банків, які в подальшому збанкрутували, відтепер втратили право працювати з іншими банками. Виправдовуючи себе, ці компанії вказують на те, що писали у своїх звітах про можливі проблеми та ризики в банках. Крім того, в багатьох проблемних установах також працювали куратори Нацбанку і представники іноземних аудиторських фірм, а до них у НБУ претензій немає.
FinClub запитав в банкирів та експертів, що вони думають про ініціативу відбілити небездоганну репутацію банкирів із банків-банкрутів.
Банківське лобі через три місяці після посилення Нацбанком підходів до оцінки ділової репутації банкірів вирішило заступитися за сотень і тисяч топ-менеджерів банків, які лопнули. У профільних асоціаціях вважають, що не всі керівники збанкрутілих банків винні в їхньому банкрутстві, тому не можна забороняти їм на строк 3-10 років керувати іншими банками. Якщо банкіри зможуть суб'єктивно вирішувати, хто правий, а хто винен, процес відновлення довіри вкладників до банків буде підірвано.
Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін у півтора рази найближчими роками вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ нестиме політичну відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького росту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.
НБУ рапортує про швидке зростання його валютних резервів – тільки в серпні вони виросли на 21,6%. Проте в реальності причин для надмірної радості немає: весь приріст резервів у поточному році забезпечили кредити МВФ. А без підтримки інших кредиторів резервів би взагалі майже не лишилося.
Нацбанк може стати мегарегулятором, якщо у найближчі півтора року буде скасована Нацкомфінпослуг, а її функції розділять між НБУ і НКЦПФР. Після зміни вивіски має розпочатися впровадження системи захисту вкладів та інвестицій в небанківських фінансових установах. Про свій міні-ФГВФО вже давно мріють майже усі сегменти ринку: від вкладників кредитних спілок та членів пенсійних фондів до учасників накопичувального страхування життя і фондових інвесторів.
Громадяни зможуть активніше розраховуватися електронними грошима. Нацбанк запропонував підвищити ліміти електронних гаманців майже вдвічі – до 4 тис. і 14 тис. грн. Це має наблизити українське законодавство до європейського, адже через девальвацію гривні наші електронні гаманці стали в рази «меншими».
Релізи
ТОП-новости
