Ахметова повернули на біржу

Ахметова повернули на біржу

Брокери на прохання міноритаріїв завели на біржу кілька активів Ріната Ахметова. Акціями його компаній було заборонено торгувати на організованому фондовому ринку з літа 2016 року через перереєстрацію їх у приватні акціонерні товариства. Однак новий закон дозволив торговцям повертати таких емітентів на біржу. Вартість їхніх акцій злетіла в рази.


Після масового виходу емітентів з 2016 року з біржового списку «Української біржі» зараз почався рух у зворотний бік. На початку 2018-го на фондовий ринок почали повертатися компанії, біржова торгівля акціями яких була заборонена півтора року.

Тривала пауза

Проблеми у ринку почалися 1 травня 2016-го, коли набули чинності поправки до закону «Про акціонерні товариства» з більш жорсткими вимогами до публічних акціонерних товариств (ПАТ). Публічні компанії, які не хотіли їм відповідати або ж не могли, але мали велику кількість акціонерів в результаті ваучерної приватизації 1990-х, отримали право перереєструватися у приватні акціонерні товариства (ПрАТ). І оскільки біржова торгівля акціями ПрАТ заборонена, вони були виключені з біржового списку. В такому випадку міноритарії могли б продати акції лише на позабіржовому ринку, самостійно знайшовши на них покупця.

За 2016 рік біржовий список УБ з цієї причини покинули 19 компаній, в 2017-му – ще 28. Перший результат, який до того ж виявився одним з наймасовіших, стався 1 липня, коли ринок покинули 13 компаній (див. довідку). Десять з них контролював Рінат Ахметов. Серед цих компаній були металургійні заводи («Азовсталь», ММК ім. Ілліча, Єнакіївський МЗ) ГЗК (Північний, Центральний, Інгулецький), шахти ( «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»).

У міноритаріїв у 2016-2017 роках була можливість продати акції на біржі, або їхнім емітентам безпосередньо. Але для цього вони повинні були проголосувати на зборах акціонерів «проти» переходу в ПрАТ. «Щоб пред'явити акції до викупу в процесі конвертації в ПрАТ, потрібно було їхати на збори акціонерів, голосувати проти перетворення. А це для власників маленьких пакетів акцій просто недоцільно. Вони найчастіше або не знали про прийдешні зміни, або їм було невигідно їхати: суму викупу не можна було порівняти з витратами на поїздку. Тому якийсь фрі-флоат при конвертації залишився. Логічно, що є попит на продаж цих акцій», – розповів керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

Зворотний шлях

Регулятор фондового ринку визнавав, що звільнення де-факто непублічних компаній від вимог до «публічних» емітентів порушує права їхніх міноритарних акціонерів, яких позбавили ринкового інструменту визначення вартості акцій і простого способу продажу їх. Тому в ході ухвалення закону «Про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» до законодавства про фондовий ринок була включена нова норма про те, що акції ПрАТ можуть торгуватися на біржі. Закон набув чинності 6 січня 2018-го.

Олексій Сухоруков згадує, що коли в НКЦПФР готували законопроект, то була «чітка домовленість», що навіть після перетворення емітентів у приватні компанії міноритарії повинні мати можливість продати акції. «В ідеалі – на біржі», – зазначає він. А емітент при цьому не повинен був мати право вимагати від біржі виключення його акцій з біржового списку.

Вже наприкінці січня компанії почали повертатися на ринок. З 22 січня до біржового списку «Української біржі» були включені три емітенти: АвтоКрАЗ, Авдіївський коксохімічний завод і «Металургійний комбінат "Азовсталь"». Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча повернувся з 26 січня. ПрАТ «Прожектор» допущено до торгів з 5 лютого, але ця компанія котирується вперше. На біржі ПФТС таких випадків повернення поки не зафіксовано.

Компанії миттєво подорожчали. Вартість акцій АвтоКрАЗу і ММК ім. Ілліча подвоїлася, цінні папери «Азовсталі» подорожчали в 3,5 раза, а ціна Авдіївського коксохімічного заводу піднялася майже в 4 рази (див. графік). Щоправда, це сталося на невеликих обсягах торгів.

 

 


З акціями АвтоКрАЗу укладено 18 угод на 21,8 тис. грн (акція подорожчала з 0035 грн до 0,0688 грн). 38 угод було проведено з акціями «Азовсталі» на суму 270,5 тис. грн (акція подорожчала з 0,2452 грн до 0,85 грн). Авдіївський коксохім торгувався набагато активніше – 66 угод на 419,1 тис. грн (зліт ціни з 0,81 грн до 3,15 грн). З акціями ММК ім. Ілліча взагалі укладено лише одну угоду на суму 24,5 тис. грн (зростання ціни з 0,0529 грн до 0,1 грн).

Ініціаторами повернення компаній на біржу виступили їхні міноритарії, а де-юре процедуру проводять торговці цінними паперами. «Про повернення на біржу заявляють торговці, до яких звертаються міноритарії, які не встигли позбутися свого пакета акцій у процесі реорганізації ПАТ в ПрАТ», – зазначив Олексій Сухоруков. Його брокер таких заявок не готує.

Трьох з чотирьох згаданих емітентів на «Українську біржу» повернула інвестиційна компанія Dragon Capital, повідомили FinClub в компанії. «Ініціаторами заведення паперів на біржу були міноритарні інвестори і брокерські компанії. Компанія «Дрегон Капітал» ініціювала заведення на УБ акцій «Азовсталі», Авдіївського коксу і КрАЗу. Для цього потрібно було подати на біржу заявку, анкету за емітентом і заплатити 500 грн за кожен цінний папір як лістинговий платіж. Ми діяли в якихось випадках за власною ініціативою, в якихось – на прохання клієнтів», – розповів FinClub керуючий директор Dragon Capital Денис Мацуєв.

Ціна питання

Міноритарії хотіли б повернути на біржу також інші компанії, але поки це складно. «Деякі компанії не вдалося завести, оскільки вони не публікують свою фінансову звітність, а без цього біржі не можуть заводити акції на ринок заявок. Рівень корпоративного управління в більшості українських компаній, на жаль, ще дуже низький», – нарікає Денис Мацуєв.

Формально на будь-який цінний папір можна знайти покупця, якщо її емітент відповідатиме мінімальним вимогам законодавства та інвесторів. «Якщо папери обертаються на біржі, то немає жодних причин їх не купувати. Якщо компанія платитиме дивіденди, розвиватиметься і приноситиме прибуток, то такі вкладення цікаві», – вважає Олексій Сухоруков.

Денис Мацуєв каже, що акції повертаються на організований ринок не для розпродажу. «Йшлося не про те, аби позбутися паперів, а про те, щоб підтримувати торговий оборот, бо за цими емітентами досить багато акцій залишилося у вільному обігу, – говорить фінансист. – Іноді навіть мажоритарії звертаються з проханням бути маркет-мейкером за їхнім емітентом та підтримувати котирування. За українськими компаніями, що торгуються в Польщі, це поширена практика. Акціонери цих компаній розуміють користь від ліквідності ринку».

Ціна, за якою емітенти повертаються на ринок, також важлива. «Як правило, ініціатор (заведення цінних паперів. – Ред.) виставляє котирування першого дня торгів. Але ціна не береться з повітря. Як правило, ці папери торгувалися до цього поза біржею на якихось рівнях, тому й на біржі першого дня ціни з'являються близько до позабіржових», – розповів Денис Мацуєв.

Завищити ціну паперів не дозволить ринок, якщо за ними буде ліквідність. «Ціноутворення відбувається під впливом попиту та пропозиції. На який рівень орієнтуватимуться торговці? Це інше питання, але навряд чи на історичний рівень», – говорить керуючий активами КУА «АРТ Капітал Менеджмент» В'ячеслав Король. Точкою відліку стають розрахунки поточної вартості емітента, виходячи з його фінансової звітності та корпоративних подій.

«Будуть оціночні процедури. Але зі знижкою вельми пристойного розміру через загрозу сквіз-ауту», – говорить В'ячеслав Король. Процедуру сквіз-ауту в Україні дозволили минулого року. Її суть полягає в тому, що мажоритарний акціонер компанії, що володіє понад 95% акцій, може змусити міноритаріїв продати йому менше 5% акцій, що залишилися. І це реальна загроза. Рінат Ахметов через Metinvest володіє 96,21% акцій «Азовсталі» та 99,32% ММК ім. Ілліча.

Вікторія Руденко, В'ячеслав Садовничий

Як компанії пішли з «Української біржі» через перереєстрацію в ПрАТ

 

Дата виходу з «Української біржі»

Компанії, які перереєструвалися з ПАТ в ПрАТ

1.07.2016

Авдіївський коксохімічний завод

Запоріжкокс

Євраз Баглійкокс

Євраз Суха Балка

Центральний гірничо-збагачувальний комбінат

Інгулецький ГЗК

Північний ГЗК

МК Азовсталь

Єнакіївський металургійний завод

Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча

Євраз – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського

Харцизький трубний завод

ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу

20.07.2016

Донецьккокс

3.08.2016

Азовзагальмаш

ДТЕК ПЕС-Енерговугілля

Маріупольський завод важкого машинобудування

17.08.2016

Тодак

15.12.2016

Полтавська птахофабрика

10.02.2017

Полтавхіммаш

21.04.2017

Яготинське

25.04.2017

Київський дослідно-експериментальний механічний завод

2.06.2017

АвтоКрАЗ

Волиньобленерго

Маркограф

концерн Хлібпром

ЕК Херсонобленерго

Прикарпаттяобленерго

Львівобленерго

Запорізький абразивний комбінат

Полтавський облагропостач

Український графіт

Закарпаттяобленерго

Кременчуцький колісний завод

ЕК Житомиробленерго

Кіровоградобленерго

ЕК Чернівціобленерго

22.06.2017

Дніпроспецсталь

АЕС Київобленерго

Концерн Стирол

Новокраматорський машинобудівний завод

3.10.2017

Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод

12.10.2017

Креатив Груп

17.10.2017

Запоріжтрансформатор

26.10.2017

Карлсберг Україна

29.11.2017

Виробниче об'єднання Автотранспортник

7.12.2017

Слов'янські шпалери КФТП

4.01.2018

АСК Укррічфлот