– Оприлюднені НБУ дані про дотримання банками нормативів показали, що Банк Форвард на 1 травня порушував відразу сім нормативів. Чим це було викликано?

– Насправді ми не дотримуємося одного нормативу – адекватність регулятивного капіталу. Решта шість нормативів – це похідні від нього. Усіх нормативів, пов'язаних з ліквідністю, ми дотримуємося з запасом. Як тільки завершимо процес докапіталізації – до 1 серпня, банк виконуватиме всі нормативи, пов'язані з регулятивним капіталом.

– Чому у банку виникла необхідність у докапіталізації на 663 млн грн?

– Минулого року розмір нашого капіталу становив 360 млн грн. Але за підсумками перевірки Нацбанку в IV кварталі ми змушені були сформувати додаткові резерви в розмірі 460 млн грн. На банк вплинула постанова № 351, яка набула чинності в 2017-му, а також нові стандарти звітності МСФЗ 9 та особливості бухгалтерського обліку за новим стандартом в 2018-му. В результаті цього регулятивний капітал банку став негативним – мінус 200 млн грн. Ми не зовсім згодні, що резерви потрібно було сформувати саме в такому обсязі, але зобов'язані були виконати припис, і виконали. Більш того, клієнти погашають кредити, тому за шість місяців нам вдалося розформувати резерви на 5 млн грн.

– Банк Форвард повинен був завершити перший етап докапіталізації на 488 млн грн до 1 червня. Чому ви не провели докапіталізацію в обумовлений з НБУ термін?

– Це технічний момент. Гроші для докапіталізації знаходяться в Україні. Але до пакету документів для реєстрації докапіталізації, який ми повинні подати до Нацбанку, входить аудійована звітність материнського банку. Нацбанк має бути впевнений, що таке фінансове вливання не вплине на нормативи материнського банку. Але наш материнський банк – це фінансова структура, чиї цінні папери котируються на зовнішніх фондових біржах, тому процес подавання звітності для нього завершується 31 травня. Ми отримали звітність тільки 30 травня. Її ще потрібно перевести на українську мову і затвердити українським аудитором. На все це необхідно мінімум два тижні. Відповідно, ми фізично не могли завершити перший етап докапіталізації до 1 червня. Нацбанк погодився з нашими аргументами: він дозволив нам об'єднати два транші, завершивши процес докапіталізації до 1 серпня.

– Де ви братимете 175 млн грн для другого етапу докапіталізації?

– Це власні гроші нашого акціонера.

– Що це за кредити, під які ви сформували додаткові резерви?

– Переважно це кредити, видані до 2014 року. У наступні роки ми намагалися домовитися з позичальниками, пропонували їм різні варіанти реструктуризації заборгованості: надавали кредитні канікули і пільгові періоди, пролонгували кредити на нових умовах. Такі кроки дозволяли клієнтам, які зазнавали фінансових труднощів, поступово погашати борг. Але, згідно з постановою № 351 і вимогами МСФЗ 9, будь-яка додаткова угода і пом'якшення умов кредитування тягне за собою формування резервів у розмірі 100% від суми кредиту. Якщо клієнт переніс дату платежу, якщо сума платежу менше, ніж прописано в договорі, якщо ставка за кредитом нижче, ніж собівартість ресурсу в банку, – у всіх цих випадках ми повинні сформувати резерви. Нові нормативні вимоги дуже вплинули на відносини між банком і позичальником: всі кроки назустріч клієнтові банк може робити тільки після того, як сформує резерви.

– Як ці правила вплинули на сегмент кредитування населення?

– Усі розуміють, що нововведення істотно вплинули на банки, але про глибину впливу ніхто поки сказати не може. Зараз НБУ повторно проводить стрес-тестування 25 найбільших банків, після чого він, очевидно, піде до всіх інших учасників. За результатами усіх цих вправ стане зрозумілою реальна ситуація на ринку: повірте мені, в найближчому майбутньому ми побачимо формування нових додаткових резервів і, як наслідок, нові докапіталізації.

Більш того, в історії взаємин банків і позичальників ще не поставлено крапку. Чергові зміни очікують ринок після запровадження кредитного реєстру НБУ. Жоден банк до кінця не розуміє, в якій кредитній установі у його позичальника є кредит і як він його обслуговує. Як правило, у клієнтів є кредити в двох-трьох банках: в одному – іпотечний кредит, в іншому – автокредит, в третьому – кредит на чайник. Наприклад, один з цих банків відправляється на ліквідацію, після чого позичальник перестає обслуговувати кредит, сподіваючись, що рано чи пізно він зможе викупити борг з дисконтом в 10% від номіналу. Або позичальник просто потрапляє у скрутне фінансове становище: не може обслуговувати всі кредити в повному обсязі, але готовий на реструктуризацію. У таких ситуаціях все банки-кредитори повинні будуть сформувати резерви під кредити цього позичальника в розмірі 100% від суми боргу. А раніше як було: хто перший добіг до клієнта і знайшов потрібні аргументи, той молодець. Сьогодні все інакше: змінюється вся філософія банківського бізнесу і правила гри. Жоден керівник банку або його акціонер до кінця не розуміють, якими будуть наслідки.

Читайте: НБУ увеличил счет Коломойского до $3 млрд

З одного боку, ми на 100% роздрібний банк, який спеціалізується на цільових, карткових та кеш-кредитах. Тому якщо наш клієнт взяв у кредит чайник, але не обслуговує десь іпотечний кредит, то нам потрібно сформувати резерви на відносно невелику суму. Але у нас таких «чайників» тисячі, і мені складно спрогнозувати, що буде в портфелем, коли запрацює кредитний реєстр НБУ.

– Як зміна філософії банківського бізнесу відбилася на взаєминах з новими клієнтами?

– Ми стали дуже консервативно ставитися до видачі нових кредитів. Ми не даємо клієнтам високоризикового сегмента кредити на високоризикові товари. Поясню. До високоризикового сегмента ми відносимо позичальників у віці до 24-25 років. А високоризикові товари – це різні гаджети, наприклад, смартфони. Ця категорія товарів приваблює шахраїв: купив телефон в кредит, відніс на радіоринок і зі знижкою в 5-10% перетворив товар на гроші. Тобто ми не видаватимемо кредит на купівлю нового телефону позичальникові молодше 24 років, навіть якщо у нього є стабільна робота і він надав довідку про доходи за попередні шість місяців. Також ми обережно ставимося до позичальників старше 65 років: вони не отримають кредит на термін більше 12 місяців.

– На чому грунтується такий підхід?

– Банк Форвард працює на ринку споживчого кредитування з 2006 року. За цей час ми напрацювали власну базу даних, яка дозволяє нам робити певні висновки за різними продуктовими групами, за адресами проживання позичальників, за сумою кредиту, за віком клієнтів. Наприклад, до високоризикового сегмента ми відносимо юристів, а також клієнтів, в чиїй роботі простежується сезонність доходів.

– Ви стали частіше відмовляти клієнтам у ваших стандартних кредитних продуктах чи переглядаєте також продуктову лінійку?

– Ми переформатували нашу продуктову лінійку. Більш того, ми змінили підходи до роботи з позичальниками. Ми перестали співпрацювати з великими роздрібними мережами, а сфокусувалися на роботі з приватними підприємцями, наприклад, з виробниками меблів, постачальниками сільгосптехніки і продавцями техніки в регіонах.

– Чому ви прийняли таке рішення?

– Великі торгові мережі контролюють продаж товарів, які ми відносимо до високоризикового сегмента: мобільні телефони, телевізори, ноутбуки, планшети. При цьому приватні підприємці торгують неризиковою групою товарів, адже їх монетизувати набагато складніше. В результаті шанси, що до нас не прийде шахрай, а такі кредити будуть своєчасно обслуговуватися, зростають. Більш того, якщо підприємець готовий зробити клієнту знижку, скажімо, в розмірі 10%, то за рахунок цієї знижки ми можемо запропонувати привабливіші умови за кредитом.

– Як ви шукаєте підприємців для співпраці?

– У 2013 році у нас було 3000 точок продажів, в тому числі в регіонах. Зараз ми знову налагоджуємо з ними відносини в тих сегментах, де великим мережевим гравцям нецікаво працювати. Максимальна сума кредиту, яку ми готові видати, – 50 тис. грн. Я вважаю, що для придбання меблів або великої побутової техніки це досить хороший чек. Величезну роль в цьому процесі відіграють наші регіональні керівники: вони шукають підприємців, які готові до співпраці з нами. Водночас критерії відбору партнерів у нас досить жорсткі. Наприклад, якщо точка продажу знаходиться на залізничному вокзалі, ми навряд чи погодимося на співпрацю. Крім того, точка продажів повинна знаходитися на певній відстані від регіональної дирекції: потрібно, щоб до неї міг «добігти» наш колектор. Якщо точка розташована дуже далеко, то якою б хорошою вона не була, ми її не відкриємо.

– Як змінилася ваша ризик-політика щодо кредитних карток?

– Кредитні картки ми видаємо тільки найнадійнішим клієнтам, у яких ідеальна кредитна історія, гарне місце роботи, які не відчували і не відчувають фінансових труднощів у частині повернення боргу.

– Ваші колеги по ринку вельми часто видають споживчі кредити на кредитну картку. Чому ви не вдаєтеся до такої практики?

– Кожного разу, коли ми даємо клієнту кредит, ми хочемо з ним поспілкуватися: подивитися в очі, помацати пульс, перевірити актуальну інформацію в бюро кредитних історій. Якщо ми видали клієнту кредитну картку або револьверний кредит, а клієнт перестав його обслуговувати або про нього з'явилася негативна інформація в єдиному бюро кредитних історій, ми змушені будемо сформувати резерви під такий кредит в повному обсязі. Поки ми не розуміємо, які будуть наслідки від запуску єдиного реєстру, ми не готові грати в такі ігри. Але, чесно кажучи, я хотів би, щоб реєстр Нацбанку запрацював якомога швидше. Восени традиційно спостерігається активізація кредитування, тому хотілося б видавати кредити, вже розуміючи, з ким ми маємо справу. Якщо реєстр запрацює з 1 січня, ми дізнаємося цю інформацію вже після видачі кредиту, і наслідки можуть бути непередбачуваними.

– Чи є у вас плани вийти в інші кредитні сегменти?

– Щоб розширювати продуктову лінійку та обсяги бізнесу, необхідні щонайменше капітал і фондування. Зараз головне джерело ресурсів банків – це депозити населення, які залучаються під 17-18% річних. У корпоративному сегменті нема що робити з такими ресурсами. У МСБ можна видавати в кращому випадку кредити на поповнення оборотного капіталу.

Але є ще одна складова, я б сказав, найголовніша – це можливість прогнозувати. Що буде з економікою? Якими будуть облікова ставка і валютний курс? Як зміниться ситуація на зовнішніх ринках? Якщо ти видаєш кредит на рік, ти повинен розуміти, що буде за рік, якщо кредит на два роки – що буде через два роки тощо. Зараз навіть НБУ робить прогноз максимум на три роки, причому регулярно його коригує. У тих умовах, в яких ми зараз знаходимося, ми не бачимо для себе можливості роботи в інших сегментах, крім споживчих, карткових і кеш-кредитів.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.