Пристрасті за Данилюком: як конфлікт у владі вплине на програму МВФ
Конфлікт Володимира Гройсмана та Олександра Данилюка завершився звільненням міністра фінансів. Напередодні важливих переговорів з МВФ щодо наступного траншу звільнення головного відповідального за держбюджет не додає кредиторам оптимізму. І хоча Україна формально виконала одну з вимог Фонду, актуальними залишаються ще дві – ціна на газ і дефіцит бюджету. Експерти вважають, що шанси отримати транш кредиту знижуються.
Емоційне рішення
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман може бути задоволений собою. Вчора йому вдалося домогтися звільнення міністра фінансів Олександра Данилюка, з яким у нього був конфлікт. Суперечка між ними виникла в ході останнього засідання уряду. Тоді формальним приводом для конфлікту стало кадрове питання. Данилюк обурився відсутністю заступника з податкової сфери, адже вже кілька разів йому відмовляли в призначенні Яни Бугримової на цю посаду.
У відповідь на це уряд Гройсмана ухвалив два важливих рішення: перепідпорядкував собі Державну фіскальну службу в обхід Мінфіну і виключив міністерство Данилюка з переліку відомств, чиє погодження є обов'язковим для документів, розглянутих Кабміном.
Наступний хід був за міністром, який написав емоційний лист послам G7. Данилюк розповів, як на нього тисне Гройсман та оточення президента. Прем'єр не давав йому змінити керівництво ДФС і протегував вихідця з вінницької податкової Мирослава Продана. А соратники президента Ігор Кононенко та Ніна Южаніна нав'язували йому екс-заступника міністра фінансів Ігоря Уманського і співробітницю апарату податкового комітету Світлану Воробей.
Лист став апогеєм конфліктної ситуації та зумовив звільнення Данилюка. «Я прилетів до Брюсселя вести важливі переговори, а там мене зустрічав лист міністра. Це неадекватні дії, я йому сказав, що не можна діяти проти держави в такій ситуації, це неприпустимо», – заявив Гройсман перед голосуванням щодо Данилюка. Міністр у відповідь продовжував гнути свою лінію. В ході останнього виступу в якості голови Мінфіну він натякнув на головні проблеми влади: корупція в ДФС, пресинг Генпрокуратури, спроби домовитися стосовно ПриватБанку. Олександра Данилюка в залі Верховної Ради супроводжували два його зами Юрій Буца та Сергій Марченко. Вони, за інформацією джерел, залишають Мінфін слідом за міністром.
Новий керівник
Виконуючим обов'язки міністра замість Олександра Данилюка стала його перший заступник Оксана Маркарова. Її вважають компромісною фігурою для всіх політичних сил. «Данилюк був успішним міністром, але варіант з Маркаровою також гарний. Подивимося, що їй вдасться, а що ні. Потрібно перевірити, як вона справлятиметься з важкими обов'язками міністра в такій країні, як Україна. Дуже показовим є те, чи дозволить вона призначити своїми заступниками Уманського і Воробей. Для міністра фінансів дуже важливо вміти говорити «ні». При цьому Маркарова людина неконфліктна. Хоча вона й не була з команди Данилюка, з ним у неї конфліктів за два роки не виникало», – каже старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський.
Ймовірно, що Маркарова залишиться в якості в. о. міністра надовго. В уряді Гройсмана в. о. міністра – не поодинокий випадок. Наприклад, Уляну Супрун не можуть затвердити міністром охорони здоров'я з липня 2016 року. «Ми вже бачили, як Яків Смолій був в. о. голови НБУ майже дев'ять місяців. Те ж саме буде і з Маркаровою. Та й їй зручно бути в. о., щоб мати обмежену відповідальність перед виборами», – впевнений директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Він вважає, що у владі не підуть на призначення міністром ні Ніни Южаніної, ні якогось іншого політика.
Багато експертів шкодують про звільнення Данилюка, але нагадують про важливість наступності його ідей та принципів. «Стійкий бюджет, запровадження середньострокового планування, реформа ДФС, автоматичне відшкодування ПДВ повинні залишитися пріоритетами для послідовників Данилюка. У передвиборчий рік необхідно продовжити політику обмеження «бажань» народних депутатів, міністрів і голів відомств – збереження макростабільності на тлі прийдешніх виплат за зовнішніми боргами має бути на чільному місці для в.о. міністра / нового голови головного фінансового відомства країни», – підкреслив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Що буде з МВФ
Ситуація ускладнюється тим, що міністр фінансів є одним з чотирьох підписантів меморандуму співпраці з МВФ. Кредитори активно підтримували діяльність Данилюка на чолі Мінфіну. В принципі, Оксана Маркарова також повинна отримати їхню підтримку, адже вона працює у відомстві з 2015 року і знає про переговори з МВФ не з чуток. Але МВФ може бути незадоволений тим, як відбулася зміна керівництва Мінфіну.
«Уявіть собі, як виглядає ситуація в очах МВФ. Вам надходить лист від міністра Данилюка, що його хочуть усунути, щоб вивести з підпорядкування ДФС і збільшити витрати держбюджету. А для МВФ ці питання одні з ключових. Після цього листа Данилюка знімають без нормального пояснення. Що ви на місці МВФ подумали б? Ви подумали б, що Данилюка звільнили напередодні виборів, щоб «розпилювати» бюджет. Тому для МВФ важлива не особистість Данилюка, а причина його звільнення, якої, по суті, немає. Вони такого не люблять. Якщо згадати звільнення Наталії Яресько в квітні 2016 року, яка також влаштовувала кредиторів, то тоді ми транш отримали тільки через п'ять місяців після призначення нового міністра. Зараз я скептично налаштований щодо отримання траншу від МВФ на $2 млрд», – підкреслив Ілля Несходовський.
Скепсис з приводу майбутньої програми МВФ обумовлений не тільки відставкою міністра, але й невиконанням багатьох пунктів програми. Хоча Україна й виконала першу умову щодо прийняття закону про антикорупційний суд, невирішеним залишається питання тарифів на газ. «Голосування щодо суду – це умова наступного траншу. Але у нас є умова, де ми відійшли від виконання обов'язків – в ситуації з тарифами на газ. Тепер, щоб МВФ міг винести на раду директорів «українське питання», Україні потрібно показати, як вона виконує всі умови без винятку», – зазначив голова Ради Незалежної асоціації банків (НАБУ) Роман Шпек. На його думку, Україна могла б отримати транш до літніх відпусток у Вашингтоні, якби всі умови були виконані вже зараз. «Якби всі рішення були затверджені, то місія МВФ могла б приїхати 10-12 червня. Тоді були б шанси отримати транш до серпня», – підкреслив він.
Крім того, поки невідомо, як МВФ відреагує на фінальну версію закону про антикорупційний суд. У Фонді заявили, що вивчать закон на предмет відповідності до домовленостей. Фонд наполягав на закріпленні визначальної ролі експертної панелі з відбору кандидатів у судді антикорупційного суду, яка формується міжнародними організаціями. «Хоча головну перешкоду у вигляді суду ніби подолано, але ще питання – як оцінить її МВФ. Друга перешкода на боці уряду. Малоймовірно, що Кабмін піде на підвищення цін на газ в передвиборчий рік. Для них це загрожує політично і дасть великі козирі їхнім опонентам», – вважає Володимир Дубровський.
Ще один момент, який може не сподобатися кредиторам, – це ситуація з виконанням бюджету. Про такі ризики заявляв і сам Данилюк напередодні звільнення. «Якщо ми припиняємо співпрацю з МВФ – це автоматично означає секвестр держбюджету. Секвестр на суму мінімум $4 млрд», – лякав міністр. Ситуація ускладнюється тим, що держбюджет не виконується від початку року. За січень – квітень недовиконання плану становить 5,1 млрд грн. «Бюджет не виконується, тому що поки не отримані зовнішні позики, які мали бути. Також до бюджету закладено курс 29,3 грн/$, тоді як зараз він 26 грн/$, що відбивається на податках з імпорту. Неефективно триває робота з ренти і не виконується план з приватизації. Жодна з цих претензій не адресується Данилюку. МВФ відразу говорив, що доходи й витрати бюджету роздуті, а тепер влада піде на секвестр, щоб напередодні виборів перерозподілити регіональні програми розвитку. Раніше їм заважав Данилюк, а тепер ніхто не заважатиме», – пояснив Ілля Несходовський.
Водночас керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен каже, що ситуація не виглядає настільки страхітливо. «Первинний профіцит держбюджету становить близько 1% від ВВП. Завдяки стану економіки, який формується через доходи і витрати держбюджету, і зростання ВВП на рівні 2-3% р/р, рівень держборгу по відношенню до ВВП скорочується швидкими темпами. Тому ситуація з точки зору державних фінансів не є загрозливою і, як мені видається, критичною», – говорить аналітик.
Що буде без траншу
Національний банк очікував транш на $2 млрд на початку III кварталу, тобто в липні. У коментарі FinClub в НБУ після звільнення Данилюка заявили, що плани щодо траншу зберігаються, проте вже не уточнюється, чи буде це літо або осінь. У Нацбанку вірять, що звільнення Данилюка не вплине на транш від МВФ. Адже незалежно від того, хто є підписантом програми, зобов'язання бере на себе Україна. Для Фонду ж головне, щоб країна дотримувалася умов програми.
Так само вважають учасники ринку. «Потрібно говорити не про особистості, а про інституційну спроможність виконувати завдання. МВФ ніколи не працював з Данилюком, Шпеком, Яресько або Пинзеником. Фонд працює з державою Україна. Але окрім обіцянок тієї чи іншої особистості є колективні рішення. І якщо парламент їх не ухвалює, то окрема людина нічого зробити не зможе», – каже Роман Шпек. «Основою продовження співпраці з МВФ є не особистості, а послідовне виконання Україною пунктів меморандуму. Сьогодні ми побачили позитивний сигнал: парламент підтримав створення антикорупційного суду. Якщо влада зможе виконати взяті на себе зобов'язання щодо приведення цін на газ до ринкового рівня і забезпечення збалансованих бюджетних показників, то, найвірогідніше, це в сукупності відкриє двері до виділення наступного траншу фінансування», – говорить Гліб Вишлінський.
Оскільки ймовірність отримання траншу від МВФ знижується, то слід говорити про ймовірні ризики для України без програми. Такий сценарій вже озвучували в НБУ. Йдеться перш за все про можливі валютні обмеження і жорстку монетарну політику. Необхідність зовнішнього фінансування обумовлена великими виплатами України за держборгом. Цього року вони складуть 327,7 млрд грн, в 2019-му – 313 млрд грн, в 2020-му – 265 млрд грн.
«Якщо Україна транш не отримає, то монетарна політика Національного банку буде жорсткою, що вплине погано на всю економіку. Темпи зростання будуть нижчими, доступність ресурсів більш обмеженою. Нацбанк впроваджуватиме обмеження на грошовому і валютному ринках, що стане значним обмеженням економічної та бізнесової діяльності», – пояснює Роман Шпек.
Щоб розрахуватися з кредиторами, Україні необхідно не тільки отримати транш від МВФ, але й залучити кошти інших кредиторів за рахунок розміщення євробондів. Без програми МВФ це буде складно. «Без програми МВФ доведеться витрачати резерви Національного банку, які можуть впасти нижче безпечного рівня. У такій ситуації збиток буде завдано валютному ринку. При цьому замістити гроші МВФ євробондами не вийде, оскільки приватні інвестори орієнтуються на наявність програми», – повідомив Володимир Дубровський.
Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.
Схожі матеріали (за тегом)
ТОП-новини