FINCLUB Фiнансовий клуб

Різке зростання курсу долара зробило КАСКО важкодоступним для клієнтів: вартість автомобілів зросла більш ніж удвічі, що спричинило також підвищення витрат клієнтів на КАСКО. Страховики попереджають, що клієнти, які не дострахували автомобіль, при потраплянні в ДТП отримають обмежену суму виплат. Щоб не втратити бізнес, страховики просуватимуть недорогі продукти з частковим страховим покриттям.

Не до КАСКО
Долар, що подорожчав від початку року з 16 до 30 грн, додав клопоту страховикам, які можуть втратити значну частину бізнесу автострахування. Адже в сегменті КАСКО вартість страховки прив'язана до ціни автомобіля, яка виросла через стрибок курсу. Наприклад, якщо в грудні автовласник купував страховку за 10,5 тис. грн, то зараз вона коштує майже 20 тис. грн.

Оцінити зниження обсягу продажів страховики поки не можуть, оскільки дані за січень вважають непоказовими. «Перші два тижні місяця – святкові. Продажі на початку року традиційно невеликі. До того ж курс долара протягом січня залишався стабільним, і всі чекали зміцнення курсу гривні, тому не поспішали переукладати договори», – повідомили FinMaidan в одній з СК – лідерів сегмента КАСКО. «У січні кількість укладених договорів КАСКО скоротилася на 20% до аналогічного періоду минулого року», – підрахував директор департаменту прямих продажів СК «Арсенал Страхування» Олексій Алексашин.

Опитані FinMaidan страхові компанії, які входять до числа найбільших гравців сегмента КАСКО, не готові повідомляти дані своїх продажів. Більшість СК обмежилися заявою, що «в гривневому еквіваленті продажі виросли». Однак у неофіційних бесідах вони визнають, що якщо долар продовжуватиме рости або навіть збережеться на нинішньому рівні, учасники ринку втратять до 50% бізнесу. Крім клієнтів, які відмовляться від дорогої страховки, страховики втратять клієнтів через заморозку банками програм автокредитування.

Контрольне попередження

У сегменті автострахування вартість запчастин і ремонту автомобіля залежить від курсу долара і євро, тому очікується зростання виплат мінімум вдвічі. Торік, коли долар подорожчав з 8 до 12 грн, страховики пропонували клієнтам дострахувати автомобіль, аби страхова сума за договором КАСКО відповідала ринковій вартості транспорту. «Оскільки відшкодування не може перевищувати страхову суму, то після викрадення або тотального збитку страхового відшкодування в будь-якому випадку не вистачить для придбання аналогічного автомобіля», – говорить начальник управління автотранспортного страхування СК «PZU Україна» Юлія Павлова.

Проте минулого року на прохання страховиків відреагували тільки від 20% до 50% клієнтів. «Частина клієнтів підвищують страхову суму при внесенні чергового платежу, інші роблять це під час переукладання договору. Є категорія особливо відповідальних клієнтів, які самі, без будь-яких нагадувань, звертаються до наших кол-центрів або представників регіональної мережі після чергових змін курсу валют з проханням внести зміни і дострахувати автомобілі на нові страхові суми. Особливо це важливо для клієнтів, у яких транспорт постійно експлуатується і є основою бізнесу», – розповідає директор з напрямку «продукт-менеджмент» СК «Альфа Страхування» Ася Трубицька.

До клієнтів, які відмовилися укладати додаткові угоди, СК застосовували пропорційну виплату. Наприклад, якщо на момент укладення договору автомобіль коштував 500 тис. грн, а на момент ДТП – 750 тис. грн, то замість нарахованої виплати в 100 тис. грн клієнту виплачували 66,7 тис. грн. Можливість такої індексації була прописана не у всіх договорах. «Договори, укладені на початку девальваційних процесів, містили примітки щодо недострахування тільки в частині невідповідності страхової суми дійсній вартості на дату укладення договору. Якщо ж зростання ринкової вартості сталося під час дії договору, то принцип пропорційності для розрахунку страхового відшкодування не застосовувався», – зізнається провідний спеціаліст департаменту андерайтингу та методології СК «Універсальна» Олена Горшкова.

Корекція ціни
У зв’язку з цим майже усі СК розробили нові договори страхування, які передбачають необхідність коригування страхової суми в разі зростання вартості автомобіля в період дії договору. «Валютну примітку було введено лише в грудні 2014 року, тому під пропорційну виплату підпадає мала частина клієнтів», – говорить керівник відділу страхування фізичних осіб та ВІП-клієнтів СК «ІНГО Україна» Анастасія Сиропоршнева. «PZU Україна» прописує в договорах можливість застосування пропорційної виплати у випадку, якщо страхова сума менша за ринкову вартість на момент ДТП більш ніж на 10%.

У СК «НОВА» індивідуально приймають рішення про застосування даного пункту в залежності від терміну співпраці з клієнтом, купівлі їм інших видів страховок і збитків у минулому. А в СК «АХА Страхування», за словами заступника віце-президента з операційної діяльності Руслана Грабка, пропорційна відповідальність застосовується тільки в разі невідповідності страхової суми вартості автомобіля на дату укладення договору страхування.

Нинішня вартість КАСКО буде непідйомною для багатьох клієнтів, але страховики не готові знижувати тарифи. Погіршення криміногенної обстановки в країні спричинило зростання кількості викрадень, що призводить до зростання виплат та позбавляє СК можливості зменшувати тарифи. «Якщо враховувати зниження доходів страхувальників, то за деякими опціями, де збитковість нашого портфеля КАСКО не така велика, тарифи були знижені в рамках різних акцій. Також клієнтам, які не можуть відразу заплатити, пропонується розстрочка платежу і програми з меншою вартістю», – говорить заступник голови правління з продажу СК «НОВА» Ліна Кравченко. «Зараз час простих і відносно недорогих продуктів, що дають захист вибірково від тих ризиків, які клієнт відчуває особливо гостро», – резюмує Ася Трубицька.
 

Нацбанк вирішив не погіршувати ситуацію в банках, які продовжують втрачати гроші вкладників, і подовжив для них крайній термін повернення кредитів рефінансування. При цьому самі банкіри кажуть, що проблема полягає не у відтоку грошей, а в дорогій вартості депозитів і коротких термінах їх розміщення. 

Поступка банкам
Національний банк визнав, що кредитні установи, як і раніше, відчувають серйозні труднощі з розрахунками за взятими кредитами. Тому він вчергове відтермінував для них повернення боргів. Постановою № 120 термін погашення заборгованості за кредитами продовжено до 10 червня. Йдеться про кредити, надані для підтримки ліквідності, і стабілізаційні кредити під програми фінансового оздоровлення, а також про кредити для збереження їх ліквідності. Крім того, було перенесено не тільки термін погашення позик, а й сплати відсотків за ними. Раніше було встановлено термін розрахунку до березня 2015-го, а до цього термін продовжувався з вересня до грудня 2014 року.

«Рішення про продовження кредитних канікул для банків прийнято з урахуванням складної економічної та політичної ситуації в Україні, яка впливає на банківський ринок, – заявив у п'ятницю перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Підтримуючи оптимальний рівень банківської ліквідності, ми сприяємо виконанню банками їхніх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами».

Багато установ продовжують брати кредити у НБУ. Їх недавно отримав ПриватБанк, Укргазбанк, банк «Фінанси та Кредит». При цьому на ринку є вільні гроші, накопичені окремими гравцями. «Банки не кредитують економіку не через відсутність у них коштів. Обсяг вільної ліквідності банків, яка знаходиться на коррахунку в НБУ, становить 30 млрд грн. З них резерви становлять 25 млрд грн», – повідомляла раніше голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Відтік триває
Головна причина, з якої банки відчувають труднощі з поверненням НБУ позичених у нього коштів, – це відтік грошей з системи, який триває. У 2014 році вони втратили 57 млрд грн і $11,5 млрд зі своїх рахунків. У січні 2015-го ситуація не змінилася – депозитні портфелі скоротилися на 13,1 млрд грн. Не допомагають переломити цей тренд і високі ставки за вкладами. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», максимальні ставки за річними вкладами досягають зараз 27%. Але податок у розмірі 21,5% знижує максимальну ставку відсотків за депозитами до 21,2%.

В умовах зростання неплатежів за кредитами банкам стає складніше обслуговувати свої зобов'язання. «Банкам потрібно розгортати кредитну активність. Економіка країни гостро потребує доступних кредитних ресурсів. Зараз кредити для бізнесу коштують близько 22-28% річних у гривні. Це дорого, не кожне підприємство зможе осилити таке навантаження. Але для зниження на 0,5-1,5% кредитних ставок банкам необхідно зменшити депозитні ставки. Процес уже запущено. Тому цілком імовірно, що цієї весни кредити для бізнесу стануть доступнішими», – вважає голова наглядової ради Укрінбанку Володимир Клименко.

При цьому кредитні ресурси занадто короткі за термінами. «У банків є ліквідність, але вона коротка. Це означає, що у них на поточних рахунках є гроші, і на кожну хвилину вони можуть виконати свої зобов'язання. Але довгострокової ліквідності у банків зараз немає. При цьому банки не сидять на грошах – вони кредитують зарплатні проекти, своїх постійних клієнтів, але ціна грошей зараз дуже висока. Під 30% не кожний бізнес готовий брати кредити, а під меншу ставку банки зараз давати їх не можуть», – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Обсяг купівлі-продажу готівкової валюти в банках в січні скоротився на 40%, а торгів на міжбанку – на 28%. Резерви НБУ, які витрачаються Україною лише на закупівлю імпорту газу та оплату боргів, знизилися до $6,4 млрд. Це критичний рівень, але НБУ і Мінфін сподіваються, що вже в березні зможуть заповнити резерви.

Падіння обсягів
Обсяг валютного ринку в січні продовжив «стискатися» і досяг мінімальних позначок. Вчора в НБУ повідомили, що обсяг валюти, купленої банками у населення, минулого місяця скоротився на 40% – до $89,6 млн. Такими ж темпами впав і обсяг продажу валюти населенню – на 44%, до $109 млн. Одночасно скоротився також обсяг міжбанківських торгів (на 28%, до $10 млрд) і обсяг інтервенцій НБУ (на 38%, до $518,2 млн).

«Нацбанк не пішов з валютного ринку, залишивши його напризволяще», – заявила напередодні голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вона повідомила, що НБУ щодня проводить прямі інтервенції НАК «Нафтогаз» на закупівлю газу і «Енергоатому» – для закупівлі ядерного палива. «За нашими розрахунками, без тиску з боку найбільших імпортерів на ринку має превалювати пропозиція валюти. Ми вже досягли домовленості з МВФ: поки валютний ринок не збалансується, ми будемо продовжувати проводити ці інтервенції з валютних резервів країни», – сказала вона.

На ці цілі в січні було витрачено $464 млн, а сумарно, з урахуванням обслуговування держборгу – $624,4 млн, резерви НБУ впали на $1,11 млрд, до $6,42 млрд. Це критичний рівень резервів, який ледь покриває місячний обсяг імпорту. Вже до початку березня резерви можуть опуститися нижче позначки $6 млрд. Тому НБУ розраховує на поповнення резервів за рахунок чотирирічної програми Міжнародного валютного фонду обсягом $17,5 млрд. «Враховуючи перспективи отримання коштів, ми ставимо собі за мету збільшити валютні резерви держави до $17 млрд на кінець року. Цьому сприятиме нова програма з МВФ», – розраховує Валерія Гонтарєва.

Такі ж очікування поділяють в уряді. У Мінфіні припускають, що МВФ в рамках нової програми EFF виділить Україні цього року максимально можливу суму кредиту – $10 млрд. Про це вже заявляла міністр фінансів Наталія Яресько.

Ці кошти очікуються не раніше березня. Але вже зараз НБУ бачить ознаки поліпшення ситуації. Після того, як НБУ 6 лютого відпустив курс - він підскочив в обмінних пунктах з 16,5 грн/$ до 27 грн/$, населення збільшило продаж валюти. З 6 по 17 лютого перевищення продажу валюти над її купівлею в касах банків склало майже $97 млн. «Паніка населення знижується», - упевнені в НБУ. Але при цьому НБУ ігнорує той факт, що гривня продовжує девальвувати.

Боргова потреба
Україні обіцяли підтримку й інші інвестори. Країна повинна отримати нові кредити або відстрочку за вже взятими боргами на загальну суму $40 млрд. Зокрема, Світовий банк готовий надати $2 млрд, уряд США – $2 млрд, ЄС – $2,6 млрд. «Співпраця з МВФ в 2015 році відіграватиме визначальну роль в економічному житті країни. По-перше, без кредитів від донорів валютний баланс держави в 2015-му просто не зводиться. Україні наступного року потрібно буде виплатити за валютними боргами понад 9 млрд, а ще потрібно фінансувати закупівлі газу, наприклад», – зазначає член Ради НБУ Роман Шпек.

Необхідність підтримки з боку МВФ пов'язана не тільки з потребою у наповненні резервів, а й оплатою поточних боргів країни. «За деякими оцінками, Україні у найближчі два роки потрібно виплатити близько $14 млрд. Сума чимала, особливо в умовах падіння ВВП, кризових явищ в економіці та військових дій всередині країни. Однак у прогнозі слід враховувати ще й активну допомогу, яку надають Україні міжнародні фінансові інститути, – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Доходи країни падають і знижуватимуться наступного року. Це означає, що без допомоги ззовні ми, як держава, не здатні повністю і своєчасно виконувати зобов'язання перед кредиторами. Тому найближчого року Україна дуже залежатиме від прихильності іноземних донорів».

Поки МВФ не робив заяв щодо виділення Україні першого траншу. «Рішення МВФ залишиться рішенням, а у нас усі завжди очікують не рішень, а дій, тому ринок відреагує якимось чином лише після надходження грошей державі. Стабілізація на ринку настане тільки після повного врегулювання усіх питань з РФ і донецько-луганським регіоном. Необхідно враховувати, що в цьому регіоні багато експортно орієнтованих підприємств (15-20% експортної виручки припадало на ці області), і тільки після відновлення вони зможуть відновити роботу. Відкритим залишається питання про торгівлю з РФ. За оптимістичними прогнозами, спокою на валютному ринку можна чекати не раніше літа 2015 року», – вважає заступник голови правління одного з найбільших банків.

Слідом за Україною, Росією та Білоруссю масштабна валютна криза докотилася до Молдови: учора практично миттєво молдавський лей девальвував до долара на 17%. Також великі втрати несуть валюти інших країн СНД – наприклад, Азербайджан змушений відмовитися від фіксованого курсу. Причини девальвацій у країн різні і обумовлені характерами їх національних економік, але ключових факторів два: проблеми в Росії та падіння цін на нафту.

Недопрацювали
Учора в ході біржових торгів молдавський лей до долара США обвалився на 17,2% – з 20,475 до 24 леїв/$, а в обмінниках ціна долара досягла 27 леїв, повідомило агентство «РБК». Для валютного ринку Молдови це справжній шок. За весь минулий рік долар в цій країні подорожчав усього на 19,6% – до 15,62 лея. Від початку цього року темпи зростання курсу прискорилися – на 34,4%, до 21 лея.

Центробанк Молдови для підтримки курсу активно витрачав свою валюту, продавши банкам лише в січні $140 млн (6,5% резервів). Причиною девальвації регулятор назвав гострий дефіцит валюти. Попит населення у січні вдвічі перевищив пропозицію: громадяни продали $71 млн, а купили $151 млн. У лютому ситуація ускладнилася. «На тлі ослаблення молдавського лея ще більше громадян намагаються переводити депозити в іноземну валюту», – заявила глава департаменту валютних операцій Національного банку Молдови Лучія Хадирке.

Дефіцит валюти спровоковано структурним дисбалансом в економіці Молдови. Експорт молдовських товарів у 2014 році склав $2,34 млрд, але імпорт майже вдвічі вище – $5,32 млрд. Традиційно він фінансувався за рахунок грошових переказів трудових мігрантів ($1,61 млрд), але, за словами Лучії Хадирке, в IV кварталі грошові перекази в Молдову впали на 20%.

«Винна» в різкому скороченні надходжень Росія, де наприкінці минулого року сталася обвальна девальвація. «Зарплати молдовських трудових мігрантів у перерахунку на долари і євро помітно скоротилися», – резюмували в НБМ. На Росію припадало 62% усіх переказів, тому ситуація в цій країні відбилася на леї. Як і в Україні, гострий дефіцит валюти в Молдові породив багато курсів. На сьогодні офіційний курс лея встановлено на рівні 21 лея за долар і 24 леїв за євро. На чорному ринку долар купують за 23-25 леїв, а євро – за 27-30 леїв.

Валютна пастка

Лідерство в СНД утримує Україна. З 1 січня минулого року до 18 лютого 2015-го долар, за даними НБУ, подорожчав до гривні в 3,3 разу. У Росії долар подорожчав майже вдвічі – на 92%. Білоруський рубль, який не уникнув знецінення, посідав третє місце. У цій країні долар подорожчав в 1,57 разу. Проте учора Молдова їх перегнала: долар подорожчав до лея в 1,6 разу.

Проблеми відчувають також інші пострадянські країни. З 16 лютого від підтримки маната відмовився центробанк Азербайджану. Тепер його курс, який був незмінним від початку 2011 року, буде прив'язаний до бівалютного кошика долара і євро. Частка євро складе 20-30%. Такий крок є одним з варіантів «м'якої» девальвації. «Ми вважаємо, що повинні перейти до гнучкішого курсового режиму», – заявив голова центробанку Азербайджану Ельман Рустамов.

Кожному – своє
У кожній країні своя причина девальвації, хоча загальні фактори єдині: уповільнення економічного зростання, залежного від ситуації в РФ. «У Росії ми спостерігали контрольовану девальвацію. Бюджет країни залежить від експортних надходжень, тому після різкого зниження цін на нафту, щоб зберегти обсяги надходжень, було прийнято рішення знизити курс рубля», – зазначає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

Зниження цін на нафту також стало причиною девальвації і азербайджанського маната: нафта є головним продуктом експорту і основним джерелом доходів країни. Зниження курсу маната дозволить «перекрити» недоотримані кошти. А Белорусь стала «заручницею» тісних торговельних відносин з Росією. «У країни були резерви для підтримки курсу. Однак було прийнято рішення девальвувати білоруський рубль, аби підтримати експортерів, які торгують з Росією», – пояснює Олег Устенко. Від російської девальвації в підсумку постраждала і молдовська економіка, де грошові перекази забезпечують близько 20-30% ВВП.

Незважаючи на те що причини девальвації у всіх пострадянських країн мають нюанс, загальною особливістю є тривала фіксація «стабільного» курсу нацвалюти. Але знецінення валют країн, що розвиваються, до долара США було глобальним трендом. «Цей процес торкнувся Індії, Пакистану, Бразилії. Причиною стало зменшення інтересу до цих країн з боку інвесторів», – перераховує Олег Устенко. Знецінення валют має свою межу. «Рано чи пізно інтерес інвесторів до країн, що розвиваються, почне зростати, що сприятиме притоку інвестицій в них», – вважає експерт. При цьому мир на сході України є ключовим фактором для поновлення інтересу інвесторів до усього регіону.
 

У МОЗ підготували механізм введення загальнообов'язкового державного соціального медстрахування: буде створено Фонд медстрахування за рахунок внесків роботодавців. Експерти вважають неприпустимим збільшення навантаження на фонд оплати праці. А страховики, яких не залучають до реформи, нарікають, що пропозиції відомства суперечать позиції міністра.

Підготовка до реформи
Міністерство охорони здоров'я оприлюднило проект закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. Документ пропонує створити Фонд медичного страхування, за рахунок коштів якого оплачуватиметься медична допомога громадянам. «Медичне страхування, на відміну від інших видів соціального страхування, має охопити майже все населення, а не тільки працюючих або пенсіонерів. Воно вимагає відмінного від інших фондів механізму визначення та збору страхових внесків і передбачає надання кваліфікованої медичної допомоги, а не проведення грошових виплат, як в інших видах соціального страхування», – йдеться в пояснювальній записці.

Наповнюватися Фонд буде за рахунок страхових внесків роботодавців, коштів державного та місцевих бюджетів, благодійних та добровільних внесків, прибутку від розміщення коштів Фонду. У 2014 році фонд оплати праці в Україні мав скласти 439,4 млрд грн. Автори законопроекту вважають, що відрахування працюючих громадян могли б скласти 4,9% фонду оплати праці (21,5 млрд грн). Загальний обсяг страхових внесків оцінено в 59,2 млрд грн, що покриває 60,5% потреби сфери охорони здоров'я. Решта – бюджетна підтримка.

У МОЗ впевнені, що «введення додаткових джерел фінансування охорони здоров'я» сприятиме забезпеченню належного контролю за якістю медичних послуг, ефективному використанню наявних кадрових, фінансових та матеріальних ресурсів і солідарній участі держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні медичних послуг.

Справа за платниками

Запропонована концепція обов'язкового медстрахування покриває витрати на медицину фактично новим податком. «При цьому на 100% застрахованими є і пенсіонери, і безробітні, а це однозначно спричинить збільшення податкового навантаження на працюючих громадян», – розповідає FinMaidan генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. Експерти у сфері фіскальної політики попереджають, що будь-яке додаткове збільшення навантаження на фонд оплати праці роботодавці сприймуть негативно.

«Збільшувати навантаження на фонд оплати праці абсолютно недоцільно. Ми тільки домоглися зниження ЄСВ, а тепер хочемо «компенсувати» це зниження новим податком», – нарікає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський. При цьому минулого року, наприклад, було введено новий «військовий» збір у розмірі 1,5%, хоча уряд декларує курс на зниження кількості податків. «Крім того, гарантій, що кошти нового Фонду витрачатимуться більш раціонально, немає», – говорять в одній з великих аудиторських компаній.

Не дуже логічним експерти вважають проведення відрахувань залежно від розміру заробітної плати. «Якщо йдеться про загальнодержавну медичну страховку, яка передбачає однаковий набір послуг для усіх застрахованих, то незрозуміло, чому відрахування є диференційованими», – дивується Володимир Дубровський. Це веде до того, що за страховку низькооплачуваних співробітників «заплатять» їх більш успішні колеги.

Раціональна пропозиція
Страховики відзначають, що оприлюднений законопроект суперечить тим принципам, про які говорив міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. «Ймовірно, це непрохідний документ, який розроблявся ще попереднім складом міністерства», – припускає Галина Третякова. На її думку, держава повинна визначити, який обсяг медичних послуг може якісно виконуватися за рахунок бюджетних коштів. «Держава не повинна обманювати громадян і розповідати, що весь обсяг медичних послуг є безкоштовним. За різними оцінками, від 40 млрд до 60 млрд грн населення оплачує самостійно», – каже Галина Третякова.

Експерти бачать декілька варіантів державно-приватного партнерства. Держава може покривати 50% витрат на медичні послуги: швидка допомога; лікування дітей, вагітних, тяжкохворих; екстрена хірургія; серцево-судинні захворювання. Решту витрат населення покриває самостійно. Або ж держава може компенсувати половину вартості усіх наданих громадянам медичних послуг, ймовірно, окрім онкологічних та інших захворювань.

Можливий і більш складний шлях: частина послуг оплачується з держбюджету, а вартість решти послуг у різних пропорціях ділиться між державою і громадянином. «Одним із способів легалізувати те, що платить пацієнт зі своєї кишені, є залучення до процесу страхових компаній. Фонд з безробіття може за свій рахунок купувати страховку для безробітних, Пенсійний фонд – для пенсіонерів. А держава повинна подбати про те, щоб на ринку працювали тільки добросовісні страховики», – зазначає Галина Третякова.
 

Імпортні товари, які постійно дорожчають через девальвацію гривні, обкладатимуться новим податком. Найближчими днями розпочнеться стягування збору в розмірі 5-10% від ціни товару. Очікується, що це не тільки збільшить податкові платежі, але й зменшить імпорт, а отже, і попит бізнесу на валюту.

Загальний збір
Уряд допоможе НБУ скоротити валютний дефіцит торгового балансу шляхом збільшення фіскального навантаження на імпорт. Найближчим часом Кабмін своїм рішенням введе в дію прийнятий наприкінці грудня закон про додатковий збір з імпортних товарів у розмірі 5-10%. «Сьогодні прийняли це рішення. Як тільки будуть готові списки критичного імпорту, медичного та енергетичного, збір буде запроваджено», – заявила вчора міністр фінансів Наталія Яресько.

Закон «Про стабілізацію платіжного балансу України» передбачає введення на рік додаткових ставок мита у розмірі 5-10% на весь імпорт, окрім критичного. Наприклад, 10% треба буде платити з готових харчових продуктів; жирів та масел тваринного і рослинного походження; алкогольних і безалкогольних напоїв; тютюну; оцту; живих тварин (групи 1-24 УКТЗЕД).

Під 5-відсотковий збір підпадуть усі інші товари за винятком «життєво важливих», до яких віднесено енергоносії та частину медикаментів. Від збору звільнені електроенергія, неопромінені паливні елементи для АЕС, вугілля, кокс, природний газ, нафта і нафтопродукти, бензин і дизельне паливо. Збір не стягується з препаратів для проведення гемодіалізу та лікування онкозахворювань, фармацевтичної продукції та компонентів, які не виробляються в Україні.

Курс на експорт

Українці вже і так стали менше купувати імпортні товари. Знецінення гривні до долара вдвічі в 2014 році знизило попит на імпорт. Вчора в Держстаті повідомили, що обсяг імпорту товарів впав на 28,3% – до $54,4 млрд. Експорт скоротився набагато менше – на 13,5%, до $53,9 млрд – на тлі зупинки виробництва і руйнування інфраструктури на сході країни, зниження цін на світових товарних ринках і погіршення відносин з РФ. У підсумку сальдо зовнішньої торгівлі товарами України хоч і знизилося в 28,9 раза (до $468 млн), але ще залишалося негативним.

65-відсоткове подорожчання долара за останні півтора місяці та збір у 5-10% дозволять сформувати позитивне торгове сальдо. Адже імпортні товари стануть ще дорожчими, а попит на них – нижчим. «Більше за інших постраждали імпортери, бо вони взяли на себе збитки від девальвації та зниження платоспроможності населення. Вони мають дуже великі сумніви щодо можливостей продати товар через зростання курсу», – зазначає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Зниження ажіотажу
Саме на зниження попиту на імпорт розраховували в НБУ, коли говорили, що відкладений попит на валюту з боку імпортерів до початку лютого склав не $1 млрд, а втричі менше. І якщо імпортери знизять попит на валюту, це відразу ж позначиться на її котируваннях. Особливо якщо девальвація допоможе бізнесу наростити свої продажі за кордоном. «Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, тому що реальна валютна виручка від експортерів у країну не надходить. Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але окрім небажання експортерів заводити виручку в правове поле України варто враховувати також різке зниження експортної виручки як такої», – зазначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.

Оскільки крім поточного рахунку на курс валюти впливають також надходження грошей за фінансовим рахунком, банкіри радять захищати права інвесторів. «Потрібне обмеження імпорту як через підвищення цін на енергоносії, так і зростання ввізного мита та акцизів на інший імпорт. А проведення реальних реформ і боротьба з корупцією повернуть довіру населення і міжнародних інвесторів до влади і гривні», – упевнений директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов.
 

Відмова потенційних інвесторів від купівлі Енергобанку виявилася для установи фатальною. Її власник, російський бізнесмен Анатолій Данилицький не захотів рятувати банк, тому НБУ визнав установу неплатоспроможною. Якщо їй не знайдуть інвестора, банк ліквідують. Це стане першим випадком виходу з українського ринку банку з російським бенефіціарієм.

Мінус один
Енергобанк став першим українським банком з російським корінням, який не зміг уникнути тимчасової адміністрації. Її ввели в банк, підконтрольний російському бізнесменові Анатолію Данилицькому, у п'ятницю, 13 лютого. Рішення визнати установу неплатоспроможною НБУ аргументував тим, що Енергобанк у січні проводив ризикову діяльність, «про що свідчили погіршення показників його фінансового стану і значна кількість скарг клієнтів». Банк було віднесено до категорії проблемних, а 26 січня у нього з'явився куратор.

У НБУ стверджують, що для стабілізації ситуації неодноразово зустрічалися з керівництвом та потенційними інвесторами Енергобанку, але регулятору «не було надано прийнятних і переконливих пропозицій щодо фінансового оздоровлення банку».

При цьому наприкінці січня холдингова компанія ES2 Holding відмовилася від купівлі Енергобанку, пославшись на неможливість отримати «своєчасну або задовільну відповідь від керівництва банку з ряду питань» (див. «Енергію витрачено даремно»). А банк причиною зриву угоди називав «неотримання від ES2 Holding фінансування, яке передбачалося за умовами договору про продаж мажоритарного пакету акцій». Власники Енергобанку обіцяли повернутися до переговорів з іншими інвесторами, зацікавленими у купівлі запропонованого пакету акцій.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб, посилаючись на Енергобанк, кажуть, що на 11 лютого депозити 54 тис. фізосіб становили 1,1 млрд грн (59,3% – вклади у валюті). При цьому депозити на 0,5 млрд грн – вклади 98,3% вкладників – підпадають під гарантовану суму виплат.

Темне минуле

Як повідомляв FinMaidan, до травня 2014 року банк потребував приблизно 200 млн грн. Але формально його показники не були критичними. На 1 січня 2015-го обсяг безнадійних кредитів (V категорія) становив 302,2 млн грн (усього 21% від загального портфеля) з рівнем резервування у 25%. Витрати на формування резервів за 2014 рік склали 26,8 млн грн. А загальний фінансовий результат банку навіть плюсовий – прибуток склав 2,5 млн грн.

Крім того, як стало відомо FinMaidan, 17 грудня минулого року Печерський районний суд столиці задовольнив клопотання на проведення обшуку в Києві в будівлі на вул. Воздвиженській, 56, де розташований центральний офіс Енергобанку. Обшук проводився «з метою фіксації відомостей про обставини скоєння кримінальних правопорушень». Слідчий намагався з'ясувати, чи використовувалася будівля «у діяльності керівників конвертаційного центру».

Це вплинуло на рішення потенційних інвесторів Енергобанку. «Ми про цю справу дізналися вже після того, як було прийнято рішення про купівлю банку. Це була лише одна з багатьох проблем, що і стало причиною відмови від угоди», – сказав FinMaidan учасник консорціуму Володимир Куцев. А один з директорів ES2 Holding Пол Дівайн наприкінці грудня перевів до установи понад $100 тис. (2,5 млн грн) на підтвердження домовленостей з Анатолієм Данилицьким. Після відмови від купівлі банку і до моменту введення тимчасової адміністрації повернути кошти він не зміг.

Гальмування на зльоті
Установа посідала 62-е місце за активами, але планувала розширення свого бізнесу. «Ще рік тому у банку були великі плани розвитку. Він позиціонував себе як «другий банк для бізнесу», у середині 2012-го він почав співпрацю з IFC з розвитку агрофінансування», – розповів FinMaidan колишній співробітник Енергобанку. Але після початку фінансової кризи в Україні російський власник прийняв рішення про продаж Енергобанку.

Нещодавно виникли проблеми з проведенням платежів. «Ми досить давно обслуговуємося в Енергобанку, і раніше ніяких труднощів у нас не виникало. Платежі перестали проходити на початку цього року. На момент введення тимчасової адміністрації у нашої компанії «зависло» близько $125 тис. Ми зверталися і до Нацбанку, і до суду, але усі проблеми в банку пояснювали його продажем. Після введення тимчасової адміністрації шанси на повернення коштів мінімальні», – скаржиться FinMaidan голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.
 

Черговою жертвою банківської кризи став Златобанк. За шість місяців, які були надані йому НБУ для безуспішного відновлення своєї платоспроможності, валютні вклади населення в установі значно подорожчали. Але навіть після цього 78% зобов'язань банку перед вкладниками не підпадають під гарантії виплат ФГВФО, у тому числі «зависли» вклади в дорогоцінних металах обсягом майже 600 кг золота.

Неефективне оздоровлення
У суботу тимчасову адміністрацію було введено в Златобанк, що входить до групи крупних. А неплатоспроможною цю установу, що посідає 28-е місце за активами (7,8 млрд грн на 1 січня), було визнано напередодні. Формальним приводом для такого рішення НБУ стало те, що в четвер після закінчення робочого дня Златобанк, всупереч вимозі регулятора, здійснював ризикові для вкладників і клієнтів операції.

Проблеми установи були виявлені ще півроку тому. Погіршення стану ліквідності Златобанку та скарги клієнтів на несвоєчасне виконання банком своїх зобов'язань спонукали НБУ 19 серпня ввести в банк куратора. Стан Златобанку продовжував погіршуватися, він займався ризикованими операціями і порушував нормативи НБУ, тому 4 грудня його було визнано проблемним. Регулятор зажадав від акціонерів (Олена Якименко та її донька Ольга. – FinMaidan) оздоровити їхній актив, але представлені банком плани не передбачали ефективних заходів для поліпшення ситуації. «Навіть наданий Златобанком план фінансового оздоровлення, який був неефективним, не виконувався», – заявили в Нацбанку.

Неповоротні кошти

Златобанк накопичив великий портфель роздрібних депозитів – 26-е місце (3,2 млрд грн) у системі. При цьому 81% вкладів було розміщено в іноземній валюті. Тому незважаючи на поступове повернення коштів, подорожчання долара від початку року на 64% до рекордних 25,92 грн/$ призвело до збільшення всього портфеля більш ніж на 30%. ФГВФО оцінив його розмір у 4,2 млрд грн. Таку суму накопичили 115 тис. громадян.

Але не усі з них отримають виплати. У Фонді гарантування вкладів фізосіб заявили, що гарантовано виплатять 900 млн грн за вкладами до 200 тис. грн. Такі депозити були у 97,4% клієнтів (112 тис. осіб). Решті 3 тисячам громадян, які розмістили 78% роздрібних депозитів, буде складно повернути свої 3,3 млрд грн. Ліквідатору ще жодного банку не вдавалося дійти до виплат крупних вкладів.

У цьому обсязі «втрачених» вкладів також і депозити в банківських металах, які в Златобанку становили 600 млн грн. Виходячи з курсу НБУ на 11 лютого, мова може йти про вклади в золоті загальним обсягом 591 кг. Установа була активним гравцем цього ринку і приваблювала золоті депозити (від 50 грамів) під 3% річних. Щоправда, з 5 грудня 2014 року ставка була знижена до 0,1%. За даними «Простобанк Консалтингу», строкові вклади в золоті розміщуються під 0,75-5,5%. Згідно зі ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», такі вклади не мають гарантії.

Позитивне виведення
На сайті Златобанку в розділі «Вклади і банківські рахунки» є окрема закладка «Фонд гарантування». У ній зазначено, що, «розміщуючи депозит в Златобанку, ви можете бути абсолютно впевнені в його надійності, оскільки Златобанк є постійним учасником ФГВФО». Втім, жодної згадки про те, що «депозити в дорогоцінних металах не гарантуються Фондом», на сайті немає.

У Фонді кажуть, що банки часто недоговорюють клієнтам важливі речі. Наприклад, після того як установа починає відчувати проблеми, Нацбанк найчастіше обмежує її роботу шляхом заборони на залучення нових депозитів. Однак банки не повідомляють цю інформацію вкладникам і продовжують залучати вклади, які потім не відшкодовуються Фондом. «Така ситуація була в Сітікомерцбанку. 750 депозитних договорів були визнані недійсними, оскільки вони були укладені після того, як НБУ застосував до банку міру впливу – заборонив залучати нові депозити. А вкладники цього не знали. Це питання відповідальності менеджерів банку, – розповідає заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – У результаті ми все ж таки вирішили виплатити ці кошти, тому що дата укладання договорів була гранична».

Очищення ринку від неплатоспроможних банків стало неминучою тенденцією. «У більшості випадків швидке прийняття радикального рішення про виведення проблемного банку з ринку, незважаючи на його розміри, дозволяє уникнути подвійного витрачання державних ресурсів. В іншому разі спочатку Нацбанк змушений виділяти стабілізаційні кредити такому банку, а за деякий час, коли установа остаточно стає нежиттєздатною, державі доводиться фінансувати Фонд гарантування вкладів для розрахунку з вкладниками такого банку», – нарікає директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

НБУ стабкредити Златобанку не видавав, але за минулий рік надав йому майже 1 млрд грн: 925 млн грн – у вигляді кредитів на підтримку ліквідності, тобто для виплати вкладів (під заставу майнових прав за кредитними договорами), а 71,22 млн грн – кредити рефінансування шляхом проведення тендера (під заставу ОВДП). Яку суму з цих коштів вже було повернуто центробанку, НБУ не повідомляє.
 

Конференція відбудеться 24 квітня 2015 року в готелі Опера, м. Київ.

Мета конференції - обговорення сучасних трендів в розрахунковому та кредитному бізнесі, новітніх технологій в лояльності для клієнтів, платежів P2P, P2B, тарифних моделей по продуктам міжнародних та внутрішніх платіжних систем для залучення нових клієнтів, підвищення якості, безпеки та комфорту обслуговування і отримання доходу. Ми хочемо акцентувати увагу аудиторії на тому, як інновації дозволяють банкам не тільки виживати, але і отримувати конкурентні переваги.

Доповідачі акцентують увагу аудиторії на те, як отримувати конкурентні переваги та забезпечувати збільшення доходів при оптимізації бізнесу.

Програма розділена на п'ять блоків: Лояльність, Платежі; Технології; Інновації, Продукти Vs. Ризики, в яких лідери в області банківських технологій, зарубіжні та українські постачальники рішень, поділяться своїм досвідом впровадження інновацій. Будуть розглянуті допущені помилки при впровадженні нових продуктів і бізнес-моделей, а також найбільш успішні проекти року.

Особливістю цієї події буде проведення виставки постачальників новітніх рішень для банків протягом всієї роботи конференції і безпрецедентна цінова лояльність для банкірів, з метою максимального залучення широкого кола фахівців роздрібного бізнесу, дистанційного банківського обслуговування, IT, кредитних продуктів, управління ризиками, маркетингу.

Програма: http://ema.com.ua/conference/xv-international-conference-payments-cards-mobile/

Реєстрація: http://ema.com.ua/conference/online-registration/

Ціни для банків: http://ema.com.ua/wp-content/uploads/conference/2015/april/cards_conf_2015_prices_for_companies_rus.pdf

Контактний телефон: 044 568 58 38.