Фінансовий клуб
Перший млинець
Хаотичні несистемні зусилля Нацбанку щодо стабілізації валютного курсу гривні поки не дали результату. Напередодні, в середу вранці, НБУ постановою № 130 заборонив банкам купувати валюту за клієнтськими заявками. Однак уже ввечері того ж дня скасував її. Після цього в четвер вранці торги на міжбанку відкрилися на рівні 24,5 грн/$, а до кінця дня вартість валюти підвищилася до 30,17 грн/$ (вдень котирування досягали 33,06 грн/$). Вперше офіційний курс перевищив 30 грн/$. На готівковому ринку котирування трохи впали: у середньому банки продавали долар за 32-34 грн, а різниця між ціною купівлі та продажу валюти сягала 8-9 грн.
У середу міжбанк був фактично паралізований. Тому регулятор викупив $80 млн у експортерів. «Це був вимушений захід. Найближчим часом ми все продамо на ринку через інтервенції», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вже в четвер цей обсяг валюти був проданий під клієнтські заявки банків за курсом 28 грн/$.
Відкат ринку
Через непослідовні дії регулятора бізнес не знижував котирування долара після відновлення торгів. «Курс не росте, він залишився на колишньому рівні. Просто 25 лютого необхідно викреслити з пам'яті, тому що цей день не дав ринку нічого, окрім демонстрації некомпетентних дій регулятора. Поява постанови № 130, потім її відміна. Купівля валюти за 21,7, потім «купівля» за 28,04 грн, – нарікає джерело в одному з банків. – Сьогодні ринок відкрився на рівні 31-33 грн, майже значення вівторка, але нічого не відбулося. Вихід НБУ з продажем валюти виглядав як вибачення перед ринком, але постраждали не імпортери, а експортери, яких учора просто покарав регулятор».
Порівняно з вівторком середньозважений курс долара на міжбанку не дуже знизився – опустився з 31,63 грн/$ до позначки 30,17 грн/$. «Передумови та умови зростання курсу ті ж. Просто продовжився девальваційний процес, який штучно призупинили на день», – говорить головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков.
Глибоке нерозуміння
Банки знову не розуміють, чого чекати. «Все виглядає дуже дивно. Постанова № 130, якою були введені обмеження, звичайно, дуже жорстка, і це вбивство імпорту. Але в тій ситуації, яка склалася, вона була хорошим виходом. Логічно було заморозити ринок для перепочинку, і ми очікували, що в понеділок правила роботи на міжбанку зміняться, – розповів один з банкірів. – Але таке відчуття, що наш прем'єр забув Конституцію, коли почав говорити про те, що НБУ ухвалив рішення, ні з ким не порадившись. Хоча Нацбанк є незалежним органом. Тому незрозуміло, чому обмеження були скасовані: або так було задумано, або це повна неспроможність нашого регулятора».
Скарбничі радять дивитися на динаміку декількох днів. «Ця криза занадто глибока, і однією постановою вирішити усі проблеми і усунути накопичений на ринку дисбаланс неможливо. Пройшов тільки один день з того моменту, коли зміни набули сили, і ще занадто рано оцінювати результати. За один день імпортери не можуть змінити принципи роботи, а банки фізично не встигли змінити процес обробки заявок на купівлю валюти», – зазначає начальник казначейства ВТБ Банку Станіслав Верхградський.
На ринок тисне паніка його учасників. «Основною причиною такої ситуації є панічна модель поведінки, яка активно підігрівається інформаційним полем. В результаті частина суб'єктів економіки готові купувати за будь-яку ціну і сіль, і валюту, і багато іншого, – пояснює голова правління Універсал Банку Ігор Волох. – Безумовно, що не додає оптимізму і відсутність добре скоординованих і спланованих дій для контролю за ситуацією з боку всіх інститутів влади». Для ефективного управління тим, що відбувається, він вважає за необхідне прийняття комплексу заходів уряду, Нацбанку і парламенту.
Обличчя паніки
25 лютого став чорним днем валютного ринку України. Ситуація на ньому остаточно вийшла з-під контролю Нацбанку. З ранку банки виставили в касах котирування на продаж долара від 29,5 грн до 39 грн, фінансові компанії пропонували американську валюту навіть за 40 грн. Купували валюту у населення банки найчастіше з маржею в 10 грн на кожному доларі – за 26-34 грн/$. Кореспондент FinMaidan обійшов кілька обмінних пунктів у центрі Києва: або валюти не було навіть за таким курсом (каса працює в межах купленого), або продавали в рамках ліміту НБУ – до $78 в руки, або продавали без лімітів, але й без оформлення.
Вільний обвал гривні змусив НБУ вжити екстрених заходів. Постановою № 130 він фактично паралізував міжбанк на три дні – до кінця лютого банкам заборонено купувати валюту в інтересах клієнтів. При цьому зобов'язання експортерів продавати 75% валютної виручки залишилося в силі. Весь обсяг пропозиції валюти тепер купують НБУ і банки в своїх інтересах, але в межах встановлених лімітів відкритої валютної позиції в сумі, що не перевищує 0,5% розміру регулятивного капіталу банку протягом одного робочого дня.
Політичні дивіденди
Ситуацією скористався прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і, всупереч Конституції, вирішив «втрутитися» в дії Нацбанку. «НБУ самостійно, як завжди, без будь-яких консультацій, прийняв рішення про закриття міжбанківського валютного ринку, що аж ніяк не додає стабільності національній грошовій одиниці, за яку відповідає НБУ», – заявив він, попросивши парламент ухвалити закони, які «стабілізували б фінансову систему України». На його думку, валюта купувалася «для проведення спекулятивних операцій».
Не пропустив зручного випадку й лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко, який заявив, що якщо голову НБУ Валерію Гонтарєву не відправлять у відставку, його фракція залишить парламентську коаліцію. Ці ж вимоги висувають і протестувальники, які проводять безстроковий мітинг біля Нацбанку.
Вже в другій половині дня в Адміністрації президента відбулася екстрена нарада президента Петра Порошенка, прем'єр-міністра, голови НБУ і міністра фінансів Наталії Яресько. Після її завершення Наталія Яресько спростувала інформацію, що в АП обговорювалася можливість відставки Валерії Гонтарєвої.
Різкий обвал
Параліч міжбанку і публічні заяви політиків відразу ж відбилися на чорному ринку валюти. За даними порталу finance.ua, середня ціна продажу доларів у нелегальних дилерів впала з 42,5 до 35,5 грн/$. Курс купівлі також знизився приблизно на 7 грн – до 30 грн/$. Заявлений обсяг валюти на продаж учетверо перевищував обсяг заявок на купівлю. Банки також оперативно переглядали котирування, наприклад, картковий курс долара в ПриватБанку протягом дня знизився на 2 грн, а курс долара, що використовується інтернет-магазинами, – на 4 грн.
Міжбанк, згідно з даними компанії «Укрділінг», у вівторок закрився котируваннями 32-33,5, а в середу – 22-27 грн/$. Ф'ючерс «Української біржі» на валютну пару «долар – гривня» впав на 17,9% – з 34,6 до 29 грн/$. В системі Bloomberg, яка спирається на офіційні дані, було зафіксовано знецінення долара до гривні майже на чверть.
Офіційний міжбанк цілий день був практично нульовим: до 16:00 в систему ValCli було заведено 25 угод на $720 тис. за середнім курсом 24 грн/$. Що відбулося в останню годину торгів, в НБУ не повідомляють. Вдень дилери повідомили, що НБУ вийшов на ринок з купівлею валюти за 21,7 грн/$ (курс, закладений в нову редакцію держбюджету). До 17:00 обсяг торгів різко підскочив до $92,48 млн з середнім курсом 21,81 грн/$.
Проте на брифінгу після наради в АП Валерія Гонтарєва повідомила, що НБУ викупив $80 млн «за офіційним курсом». Офіційний курс становив 28,05 грн/$, зміцнившись за день всього на 25 копійок, хоча середньозважений курс долара впав майже на 10 грн. Несподівано після 17:00 в систему були заведені 8 угод, що підняли середній курс відразу на 6 грн. Для такого зростання ці угоди мали бути укладені при курсі 227 грн/$, але НБУ просто перерахував по 28 грн/$ куплені в експортерів $80 млн.
В умовах відсутності попиту на міжбанку Нацбанк може збільшити свої резерви. «За три дні э очікування, що НБУ може скупити $150-250 млн», – оцінював заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський. Це тактика центробанку. «Це була вимушена міра, і усі викуплені кошти надалі будуть спрямовані на валютні інтервенції для стабілізації курсу гривні», – заявила Валерія Гонтарєва.
Закріплення обмежень
Три дні «затишшя» на міжбанку потрібні НБУ, щоб вивчити всі заявки імпортерів. Для цього ж – отримати більше часу на аналіз документів – Нацбанк увів відстрочення платежу за клієнтськими купівлями валюти на один день. Тепер гривня, попередньо перерахована банком на окремий аналітичний рахунок для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням клієнта, може бути витрачена на купівлю іноземної валюти не раніше четвертого дня з дня її зарахування на цей рахунок. З такою ж затримкою здійснюються авансові платежі у валюті за імпортними контрактами клієнтів, загальна вартість яких перевищує $50 тис.
Банкіри пережили «шок», причому важко сказати, від чого більший: від розпочатої гіпердевальвації чи від «заморожування» міжбанку. Нові правила роботи на міжбанку стали для них раптовими, хоча Нацбанк попереджав, що не допустить неконтрольованої ситуації. «Попит на валюту нікуди не зникає, він просто відкладається, але за якийсь час він усе одно виллється на ринок. Клієнти просто даватимуть заявки на більші суми. При цьому експортери за останні кілька днів побачили, що курс зростає на кілька гривень в день, тому знову призупинили продаж валюти», – говорить начальник казначейства одного з великих банків. Влада обіцяє стежити за цими експортерами. «Уряд і Нацбанк спільно займатимуться тими, хто займається спекуляціями. Здійснюватимуть суворий контроль над поверненням валютної виручки експортерами», – сказала Наталія Яресько.
Учасники ринку чекають понеділка, який покаже, як тепер працюватиме міжбанк. «Якщо клієнтам заборонити купувати валюту на офіційному ринку, то зрозуміло, що вони підуть на неофіційний. Схоже на те, що ми знову повертаємося до того, що вже проходили: Нацбанк вводить обмеження, через них на міжбанку один курс, а насправді угоди проводять зовсім по іншому. Але подивимося, як буде в реальності», – зазначає заступник голови правління одного з банків.
До лібералізації ринку 5 лютого долар на неофіційному ринку був дорожчим всього на 25% – 20 грн за міжбанківських 16 грн/$. А протягом наступних трьох тижнів ринковий курс пробив рівень 30 грн/$. «Якщо ми панічну складову прибираємо, то курс повертається туди, де він повинен бути», – заявила Наталія Яресько. «Фундаментальних причин для такого стрімкого падіння немає. Ці всі нераціональні рухи пов'язані з поведінкою ринку, який більше керується страхами, ніж тим, то відбувається на ринку», – те ж саме каже Валерія Гонтарєва. Однак фактори, які викликали «страх», «паніку» і «втечу капіталу», одними діями Нацбанку з ринку усунути неможливо, навіть якщо 11 березня рада директорів МВФ ухвалить рішення про нову кредитну програму для України.
В'ячеслав Садовничий, Олена Губар
Пізно ввечері НБУ повідомив, що скасував частину обмежень. 26-27 лютого імпортери зможуть купувати валюту, а ліміт купівлі валюти банками підвищена з 0,5% до 1% від регулятивного капіталу. Правило чотирьох днів збережено.
Фіскальна служба в пошуку
Державна фіскальна служба (ДФС) в ході розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів перевіряє причетність до їх функціонування співробітників дев'яти банків. «Під час розслідування кримінальних справ цієї категорії проглядається причетність до скоєння злочинів посадових осіб банківських установ: Реал Банку, Фідобанку, банку «Фінанси та Кредит», БТА Банку, Вернум банку, ВіЕйБі Банку, Ощадбанку, «Глобусу» та Українського професійного банку. Зараз слідчі дії щодо доведення причетності та встановлення міри вини посадових осіб банківських установ тривають», – заявив перший заступник голови ДФС Володимир Хоменко.
Всього у 2014 році слідчі податкової міліції розслідували 85 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, внаслідок чого припинили роботу 560 компаній. «Незаконні послуги «конвертів» були надані більш ніж 15 тис. суб'єктам господарювання, яким незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ на 6,3 млрд грн. В ході перевірок вигодонабувачів донараховано 1,6 млрд грн, компенсовано до держбюджету понад 200 млн грн», – зазначив Володимир Хоменко. За його словами, зараз розслідується 46 кримінальних проваджень щодо конвертаційних центрів, послугами яких скористалися понад 5 тис. підприємств – вони отримали штучний податковий кредит з ПДВ на суму 3,6 млрд грн.
Учора ж прем'єр-міністр Арсеній Яценюк після того, як заслухав доповіді керівництва ДФС, відсторонив його від виконання своїх обов'язків на час службової перевірки - на два тижні. У тому числі, серед відсторонених був і Володимир Хоменко.
Банківський подив
З дев'яти установ дві перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб: у ВіЕйБі Банку працює тимчасовий адміністратор, а в Реал Банку – ліквідатор. FinMaidan опитав інші установи щодо підозр ДФС. «Я був украй здивований цією заявою і висловленою в ній підозрою про причетність співробітників Фідобанку до діяльності конвертаційних центрів. Ніяких офіційних запитів з приводу розслідування кримінальних проваджень відносно роботи конвертаційних центрів від відповідних держорганів у Фідобанк не надходило, як і не було пред'явлено жодних претензій, – повідомив FinMaidan директор фінансового моніторингу Фідобанку Сергій Дмитров. – Ми конвертаційні центри не обслуговуємо, а, навпаки, виявляємо і надаємо інформацію, відповідно до закону, у Держслужбу фінмоніторингу. Звідти ця інформація у вигляді узагальнених матеріалів потрапляє до ДФС. На сьогодні нами було припинено 187 спроб відмивання грошей. І всю інформацію надано відповідно до законодавства в держоргани».
Джерело в правлінні Фідобанку неофіційно пояснює, що, можливо, «якийсь начальник відділення міг мати приватну домовленість з клієнтом, який генерував великий кеш». «Звичайно, після гострої фази минулої кризи активізувалася боротьба за клієнтів. І деякі банки почали знижувати тарифи роботи з готівкою з 0,4% до 0,3%, а начальники відділень отримували премії за залучення нових клієнтів завдяки зниженню тарифів. Але керівництво банку з часом здатне вирахувати, що в якихось відділеннях проходять крупні операції. Це, як правило, закінчується звільненням посадових осіб банку і відмовою від роботи з такими корпоративними клієнтами», – пояснив співрозмовник.
В Українському професійному банку стверджують, що заява ДФС не відповідає дійсності. Аналогічної позиції дотримуються і в держбанку, який також потрапив до списку фіскальної служби. «Інформацією про слідчі дії відносно Ощадбанку ми не володіємо», – повідомили в прес-службі цієї установи.
Держорганам варто більш відповідально ставитися до своїх заяв, вважають банкіри. «Моя робота полягає у щоденному превентивному фінансовому моніторингу. Хотілося б чути від високопосадовців більш коректні заяви, особливо враховуючи поточні реалії ринку», – нарікає Сергій Дмитров.
Нацбанк отримав повноваження
Реагувати на такі ситуації може і Нацбанк, до того ж у нього тепер є для цього всі повноваження. 6 лютого набули чинності поправки до закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження», якими було дозволено регулятору ліквідувати за прискореною процедурою банки за відмивання ними грошей.
Це дозволить очистити ринок від установ, які займаються неправомірною діяльністю, але дії НБУ мають бути обґрунтованими. «В інструментарії Нацбанку мають бути різні методи боротьби з конвертаційними центрами. Це можуть бути як закриття фінансових установ, які допустили грубі та неодноразові порушення у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів, так і суттєві фінансові санкції за такі порушення, – вважає директор департаменту контролю та фінансового моніторингу Кредобанку Максим Ващук. – Оголошення регулятором неплатоспроможними банків, які допускали систематичні порушення в цій сфері, є потужним сигналом про його рішучість в боротьбі з банками – конвертаційними центрами. Регулятор повинен поступово очистити фінансовий ринок від такого виду організацій».
Олена Губар, Руслан Чорний
Збалансовані продажі
У 2014 році страхові компанії уклали понад 7,5 млн договорів ОСЦПВ, що на 14% менше, ніж в 2013-му, повідомили в Моторному (транспортному) страховому бюро (МТСБУ). «Основними причинами зменшення кількості укладених договорів стали події, пов'язані з АТО, анексією Криму, старінням парку автомобілів, помітним подорожчанням паливно-мастильних матеріалів та зменшенням обсягів торговельного та туристичного бізнесу», – нарікають в МТСБУ.
Незважаючи на скорочення кількості застрахованого транспорту, обсяг страхових премій виріс на 1,2% завдяки зростанню середньої вартості поліса на 16%: ще в червні бюро рекомендувало відмовитися від укладення договорів ОСЦПВ за мінімальними коефіцієнтами. Це дозволило підняти вартість «автоцивілки», формально не змінюючи затверджені державою тарифи.
При цьому виплати страховиків знизилися: кількість отриманих вимог про страхове відшкодування впала на 6,6%, а обсяги відшкодування – на 4,8%. Постраждалим у ДТП страховики виплатили 973,7 млн грн, з яких 31 млн грн – за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, а 942,7 млн грн – майновий збиток. У встановлений законодавством термін до 90 днів виплачено всього 37,8% суми, за 91-120 днів – 16,1%, у термін понад 120 днів – 46,1%.
Чистка рядів
Однак головною тенденцією року стала «чистка» ринку. Його покинули 18 страховиків. Серед них були компанії, які добровільно вийшли з членів МТСБУ, наприклад, «Кримська страхова компанія» і «Лемма»; компанії, виключені за неформування необхідного базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих («Наста», «Остра», «ІнтерЕкспрес»). Або ж це були страховики, що стали неплатоспроможними протягом року: наприклад, СК «Гарант-Авто» та «Гарантія», що входять до топ-10 ринку «автоцивілки», в які були введені тимчасові адміністрації. Зараз поліси ОСЦПВ продають 62 страховики.
Цього року вихід з ринку страхових компаній може продовжитися. «На 12 лютого базовий гарантійний внесок сформовано усіма страховиками – членами бюро, окрім шести компаній. До цих страховиків генеральним директором бюро були застосовані санкції відповідно до норм статуту бюро», – повідомили в прес-службі МТСБУ. З 5 листопада 2014-го вони повинні були збільшити базовий гарантійний внесок до 500 тис. євро за курсом 2012 року. Про переоцінку фондів за нинішнім курсом євро, який втричі вищий, поки навіть не йдеться.
Деякі компанії вже неплатоспроможні. У МТСБУ проаналізували фінансові звіти страховиків-членів і встановили, що майже у кожного п'ятого страховика було недостатньо активів для виконання страхових, довгострокових та поточних зобов'язань. «Мій аналіз, зроблений за результатами дев'яти місяців, показує, що в 13 компаніях недостатній рівень врегулювання справ і високий рівень виплат. Застосування нової методики моніторингу фінансового стану страховиків, затвердження якої винесено на загальні збори членів бюро в березні, показує, що у восьми компаній спостерігаються високі коефіцієнти, які сигналізують про те, що ці СК перебувають в зоні серйозного ризику», – розповідає президент МТСБУ, голова правління СТ «Іллічівське» Юрій Гришан.
Ресурс вичерпався
Цього року кількість «проблемних компаній» може вирости. «Зростання курсу долара спричинить збільшення виплат з «автоцивілки». Різкий стрибок виплат спостерігатиметься з другої половини травня, коли компанії почнуть платити відшкодування з ДТП, що сталися в лютому», – говорить глава правління СК «Княжа» Дмитро Грицута. «Нинішня ситуація в сегменті ОСЦПВ – бомба уповільненої дії. Перед МТСБУ і регулятором потрібно ставити питання про підвищення тарифів. Але навіть нові тарифи не зможуть вирішити накопичені на ринку проблеми», – зазначає перший віце-президент СК «АХА Страхування» Андрій Перетяжко.
Більше того, від роботи в сегменті «автоцивілки» можуть відмовитися навіть платоспроможні СК. Першою ластівкою минулого року стала СК «Allianz Україна», яка згорнула роздрібний бізнес. «Поки страховики готові терпіти збитковість ОСЦПВ. І зараз, коли курс долара постійно зростає, ніхто не приймає ніяких рішень. Але як тільки ситуація стабілізується, ми зможемо побачити серйозні ротації навіть серед лідерів з ОСЦПВ. Хоча ОСЦПВ на сьогодні, по суті, є єдиним страховим продуктом, на який є стабільний попит», – говорить Дмитро Грицута. «Ми переглянули плани в сегменті «автоцивілки» ще півроку тому. Обсяги продажів у нас навіть зменшилися: ми продаємо ОСЦПВ тільки в комплекті з КАСКО. Але навіть ми зараз працюємо у збиток», – наголошує Андрій Перетяжко.
НБУ відтіснив бізнес від кордону
Нацбанк учора виконав свою погрозу ввести додаткові адміністративні обмеження у разі погіршення ситуації на валютному ринку. Постановою № 124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій», яка сьогодні набуває чинності, регулятор встановив три нових обмеження для покупців іноземної валюти. «Ми проаналізували ситуацію на валютному ринку минулого тижня і дійшли висновку, що населення ніяк не впливає на неї. Навпаки, громадяни сформували позитивну тенденцію, оскільки за останні два тижні продали валюти на $106 млн більше, ніж купили, – повідомила голова НБУ Валерія Гонтарєва. – Але бізнес має негативний вплив на ринок».
За минулий тиждень середньозважений курс на міжбанку підскочив на 9,2% – до 28,27 грн/$, а від початку місяця – на 74,8%, з 16,17 грн/$. За вчорашній день долар подорожчав ще на 1,3 грн, до 29,56 грн/$. Протягом дня він перевищував позначку 30 грн. При цьому зростання курсу спонукало населення продавати валюту, а бізнес, навпаки, – скуповувати її. Банкіри пов'язали підвищення попиту з втечею капіталу. В НБУ пояснили, що «імпортери та експортери використовують імпортні контракти на умовах передоплати для виведення капіталу, що тисне на валютний ринок».
Тепер же для авансової проплати за імпортним контрактом вартістю вище $50 тис. необхідно отримати дозвіл НБУ. Підтверджені регулятором платежі виконуються «не раніше третього операційного дня з дня подачі банком інформації про цей платіж до реєстру». «Будь-яка операція з передоплатою перевірятиметься на предмет законності та правильності. Зараз експортери почали користуватися можливостями для імпорту. Вони не притримують свою валютну виручку, яку повинні продавати (75%. – FinMaidan), але застосовують некоректні імпортні контракти для її купівлі», – зазначила Валерія Гонтарєва. Експортер, продавши валюту пов'язаній особі, де-факто повністю залишає її у себе.
Ще одне обмеження: операції банків за імпортними контрактами вартістю вище $500 тис. мають здійснюватися лише з використанням акредитивної форми розрахунків. Акредитив має бути підтверджений банком з рейтингом не нижчим за інвестиційний клас. Крім того, банкам не дозволяється купувати валюту в кредит. «Банкам заборонено давати клієнтам кредити в гривні для купівлі ними валюти. Щоб купувати валюту на міжбанку, підприємства повинні мати свою гривню. Очікується, що це знизить попит на валюту. Також ця норма поширюється на випадки, коли клієнтам потрібно гасити їхні кредити перед зарубіжними кредиторами – вони можуть брати позики тільки в іноземній валюті», – говорить Валерія Гонтарєва.
Така заборона не поширюється на погашення кредитів фізичними особами. Але застосовується як до операцій самих банків, так і їхніх клієнтів – юридичних осіб.
Впливові заходи
У банкірів є сумніви в ефективності цих заходів, хоча вони і не стверджують, що вилучення частини попиту з ринку не зможе опустити курс з нинішнього піку. «Заборона на кредитування не знизить попиту на валюту, бо підприємства купують її під свої контракти, які перевіряє відділ валютного контролю банку. Але це обмеження ще більше знизить обсяг оборотних коштів клієнтів, які вже зазнають труднощів з ліквідністю через різке падіння попиту, зростання курсу і недоступність кредитів. Більше того, цей захід не стимулює експортерів заводити виручку, що вирішило б проблему з пропозицією валюти», – вважає керівник департаменту МСБ Юніон Стандард Банку Іван Крякін.
Запропоновані заходи обмежують попит, але ніяк не стимулюють пропозицію валюти. «Регулятор намагається позбутися фіктивного імпорту і, таким чином, попит на валютному ринку повинен скоротитися. Але при цьому Нацбанк ніяк не збільшить обсяг пропозиції валюти», – нарікає один з банкірів.
В НБУ натякають, що ці норми не останні, просто про них не кажуть уголос, аби банкіри не встигли вигадати схеми з їх обходу. «Заходи на те й заходи, щоб не розголошувати їх. Вони повинні бути швидкими і рішучими», – вважає Валерія Гонтарєва, назвавши ситуацію на ринку в цілому контрольованою. На готівковому ринку вчора в обмінних пунктах долар продавався за 32,5 грн.
«На жаль, обійти нові обмеження нескладно. Особливо за умови зацікавленості банку. Фірма бере кредит у гривні і робить 100% передоплату іншій фірмі, яка і виходить на валютний ринок», - описав колишній співвласник банку «Аваль» Олександр Деркач у своєму блозі механізм можливого уникнення бізнесом обмеження НБУ.
Не до КАСКО
Долар, що подорожчав від початку року з 16 до 30 грн, додав клопоту страховикам, які можуть втратити значну частину бізнесу автострахування. Адже в сегменті КАСКО вартість страховки прив'язана до ціни автомобіля, яка виросла через стрибок курсу. Наприклад, якщо в грудні автовласник купував страховку за 10,5 тис. грн, то зараз вона коштує майже 20 тис. грн.
Оцінити зниження обсягу продажів страховики поки не можуть, оскільки дані за січень вважають непоказовими. «Перші два тижні місяця – святкові. Продажі на початку року традиційно невеликі. До того ж курс долара протягом січня залишався стабільним, і всі чекали зміцнення курсу гривні, тому не поспішали переукладати договори», – повідомили FinMaidan в одній з СК – лідерів сегмента КАСКО. «У січні кількість укладених договорів КАСКО скоротилася на 20% до аналогічного періоду минулого року», – підрахував директор департаменту прямих продажів СК «Арсенал Страхування» Олексій Алексашин.
Опитані FinMaidan страхові компанії, які входять до числа найбільших гравців сегмента КАСКО, не готові повідомляти дані своїх продажів. Більшість СК обмежилися заявою, що «в гривневому еквіваленті продажі виросли». Однак у неофіційних бесідах вони визнають, що якщо долар продовжуватиме рости або навіть збережеться на нинішньому рівні, учасники ринку втратять до 50% бізнесу. Крім клієнтів, які відмовляться від дорогої страховки, страховики втратять клієнтів через заморозку банками програм автокредитування.
Контрольне попередження
У сегменті автострахування вартість запчастин і ремонту автомобіля залежить від курсу долара і євро, тому очікується зростання виплат мінімум вдвічі. Торік, коли долар подорожчав з 8 до 12 грн, страховики пропонували клієнтам дострахувати автомобіль, аби страхова сума за договором КАСКО відповідала ринковій вартості транспорту. «Оскільки відшкодування не може перевищувати страхову суму, то після викрадення або тотального збитку страхового відшкодування в будь-якому випадку не вистачить для придбання аналогічного автомобіля», – говорить начальник управління автотранспортного страхування СК «PZU Україна» Юлія Павлова.
Проте минулого року на прохання страховиків відреагували тільки від 20% до 50% клієнтів. «Частина клієнтів підвищують страхову суму при внесенні чергового платежу, інші роблять це під час переукладання договору. Є категорія особливо відповідальних клієнтів, які самі, без будь-яких нагадувань, звертаються до наших кол-центрів або представників регіональної мережі після чергових змін курсу валют з проханням внести зміни і дострахувати автомобілі на нові страхові суми. Особливо це важливо для клієнтів, у яких транспорт постійно експлуатується і є основою бізнесу», – розповідає директор з напрямку «продукт-менеджмент» СК «Альфа Страхування» Ася Трубицька.
До клієнтів, які відмовилися укладати додаткові угоди, СК застосовували пропорційну виплату. Наприклад, якщо на момент укладення договору автомобіль коштував 500 тис. грн, а на момент ДТП – 750 тис. грн, то замість нарахованої виплати в 100 тис. грн клієнту виплачували 66,7 тис. грн. Можливість такої індексації була прописана не у всіх договорах. «Договори, укладені на початку девальваційних процесів, містили примітки щодо недострахування тільки в частині невідповідності страхової суми дійсній вартості на дату укладення договору. Якщо ж зростання ринкової вартості сталося під час дії договору, то принцип пропорційності для розрахунку страхового відшкодування не застосовувався», – зізнається провідний спеціаліст департаменту андерайтингу та методології СК «Універсальна» Олена Горшкова.
Корекція ціни
У зв’язку з цим майже усі СК розробили нові договори страхування, які передбачають необхідність коригування страхової суми в разі зростання вартості автомобіля в період дії договору. «Валютну примітку було введено лише в грудні 2014 року, тому під пропорційну виплату підпадає мала частина клієнтів», – говорить керівник відділу страхування фізичних осіб та ВІП-клієнтів СК «ІНГО Україна» Анастасія Сиропоршнева. «PZU Україна» прописує в договорах можливість застосування пропорційної виплати у випадку, якщо страхова сума менша за ринкову вартість на момент ДТП більш ніж на 10%.
У СК «НОВА» індивідуально приймають рішення про застосування даного пункту в залежності від терміну співпраці з клієнтом, купівлі їм інших видів страховок і збитків у минулому. А в СК «АХА Страхування», за словами заступника віце-президента з операційної діяльності Руслана Грабка, пропорційна відповідальність застосовується тільки в разі невідповідності страхової суми вартості автомобіля на дату укладення договору страхування.
Нинішня вартість КАСКО буде непідйомною для багатьох клієнтів, але страховики не готові знижувати тарифи. Погіршення криміногенної обстановки в країні спричинило зростання кількості викрадень, що призводить до зростання виплат та позбавляє СК можливості зменшувати тарифи. «Якщо враховувати зниження доходів страхувальників, то за деякими опціями, де збитковість нашого портфеля КАСКО не така велика, тарифи були знижені в рамках різних акцій. Також клієнтам, які не можуть відразу заплатити, пропонується розстрочка платежу і програми з меншою вартістю», – говорить заступник голови правління з продажу СК «НОВА» Ліна Кравченко. «Зараз час простих і відносно недорогих продуктів, що дають захист вибірково від тих ризиків, які клієнт відчуває особливо гостро», – резюмує Ася Трубицька.
Поступка банкам
Національний банк визнав, що кредитні установи, як і раніше, відчувають серйозні труднощі з розрахунками за взятими кредитами. Тому він вчергове відтермінував для них повернення боргів. Постановою № 120 термін погашення заборгованості за кредитами продовжено до 10 червня. Йдеться про кредити, надані для підтримки ліквідності, і стабілізаційні кредити під програми фінансового оздоровлення, а також про кредити для збереження їх ліквідності. Крім того, було перенесено не тільки термін погашення позик, а й сплати відсотків за ними. Раніше було встановлено термін розрахунку до березня 2015-го, а до цього термін продовжувався з вересня до грудня 2014 року.
«Рішення про продовження кредитних канікул для банків прийнято з урахуванням складної економічної та політичної ситуації в Україні, яка впливає на банківський ринок, – заявив у п'ятницю перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Підтримуючи оптимальний рівень банківської ліквідності, ми сприяємо виконанню банками їхніх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами».
Багато установ продовжують брати кредити у НБУ. Їх недавно отримав ПриватБанк, Укргазбанк, банк «Фінанси та Кредит». При цьому на ринку є вільні гроші, накопичені окремими гравцями. «Банки не кредитують економіку не через відсутність у них коштів. Обсяг вільної ліквідності банків, яка знаходиться на коррахунку в НБУ, становить 30 млрд грн. З них резерви становлять 25 млрд грн», – повідомляла раніше голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Відтік триває
Головна причина, з якої банки відчувають труднощі з поверненням НБУ позичених у нього коштів, – це відтік грошей з системи, який триває. У 2014 році вони втратили 57 млрд грн і $11,5 млрд зі своїх рахунків. У січні 2015-го ситуація не змінилася – депозитні портфелі скоротилися на 13,1 млрд грн. Не допомагають переломити цей тренд і високі ставки за вкладами. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», максимальні ставки за річними вкладами досягають зараз 27%. Але податок у розмірі 21,5% знижує максимальну ставку відсотків за депозитами до 21,2%.
В умовах зростання неплатежів за кредитами банкам стає складніше обслуговувати свої зобов'язання. «Банкам потрібно розгортати кредитну активність. Економіка країни гостро потребує доступних кредитних ресурсів. Зараз кредити для бізнесу коштують близько 22-28% річних у гривні. Це дорого, не кожне підприємство зможе осилити таке навантаження. Але для зниження на 0,5-1,5% кредитних ставок банкам необхідно зменшити депозитні ставки. Процес уже запущено. Тому цілком імовірно, що цієї весни кредити для бізнесу стануть доступнішими», – вважає голова наглядової ради Укрінбанку Володимир Клименко.
При цьому кредитні ресурси занадто короткі за термінами. «У банків є ліквідність, але вона коротка. Це означає, що у них на поточних рахунках є гроші, і на кожну хвилину вони можуть виконати свої зобов'язання. Але довгострокової ліквідності у банків зараз немає. При цьому банки не сидять на грошах – вони кредитують зарплатні проекти, своїх постійних клієнтів, але ціна грошей зараз дуже висока. Під 30% не кожний бізнес готовий брати кредити, а під меншу ставку банки зараз давати їх не можуть», – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.
Падіння обсягів
Обсяг валютного ринку в січні продовжив «стискатися» і досяг мінімальних позначок. Вчора в НБУ повідомили, що обсяг валюти, купленої банками у населення, минулого місяця скоротився на 40% – до $89,6 млн. Такими ж темпами впав і обсяг продажу валюти населенню – на 44%, до $109 млн. Одночасно скоротився також обсяг міжбанківських торгів (на 28%, до $10 млрд) і обсяг інтервенцій НБУ (на 38%, до $518,2 млн).
«Нацбанк не пішов з валютного ринку, залишивши його напризволяще», – заявила напередодні голова НБУ Валерія Гонтарєва. Вона повідомила, що НБУ щодня проводить прямі інтервенції НАК «Нафтогаз» на закупівлю газу і «Енергоатому» – для закупівлі ядерного палива. «За нашими розрахунками, без тиску з боку найбільших імпортерів на ринку має превалювати пропозиція валюти. Ми вже досягли домовленості з МВФ: поки валютний ринок не збалансується, ми будемо продовжувати проводити ці інтервенції з валютних резервів країни», – сказала вона.
На ці цілі в січні було витрачено $464 млн, а сумарно, з урахуванням обслуговування держборгу – $624,4 млн, резерви НБУ впали на $1,11 млрд, до $6,42 млрд. Це критичний рівень резервів, який ледь покриває місячний обсяг імпорту. Вже до початку березня резерви можуть опуститися нижче позначки $6 млрд. Тому НБУ розраховує на поповнення резервів за рахунок чотирирічної програми Міжнародного валютного фонду обсягом $17,5 млрд. «Враховуючи перспективи отримання коштів, ми ставимо собі за мету збільшити валютні резерви держави до $17 млрд на кінець року. Цьому сприятиме нова програма з МВФ», – розраховує Валерія Гонтарєва.
Такі ж очікування поділяють в уряді. У Мінфіні припускають, що МВФ в рамках нової програми EFF виділить Україні цього року максимально можливу суму кредиту – $10 млрд. Про це вже заявляла міністр фінансів Наталія Яресько.
Ці кошти очікуються не раніше березня. Але вже зараз НБУ бачить ознаки поліпшення ситуації. Після того, як НБУ 6 лютого відпустив курс - він підскочив в обмінних пунктах з 16,5 грн/$ до 27 грн/$, населення збільшило продаж валюти. З 6 по 17 лютого перевищення продажу валюти над її купівлею в касах банків склало майже $97 млн. «Паніка населення знижується», - упевнені в НБУ. Але при цьому НБУ ігнорує той факт, що гривня продовжує девальвувати.
Боргова потреба
Україні обіцяли підтримку й інші інвестори. Країна повинна отримати нові кредити або відстрочку за вже взятими боргами на загальну суму $40 млрд. Зокрема, Світовий банк готовий надати $2 млрд, уряд США – $2 млрд, ЄС – $2,6 млрд. «Співпраця з МВФ в 2015 році відіграватиме визначальну роль в економічному житті країни. По-перше, без кредитів від донорів валютний баланс держави в 2015-му просто не зводиться. Україні наступного року потрібно буде виплатити за валютними боргами понад 9 млрд, а ще потрібно фінансувати закупівлі газу, наприклад», – зазначає член Ради НБУ Роман Шпек.
Необхідність підтримки з боку МВФ пов'язана не тільки з потребою у наповненні резервів, а й оплатою поточних боргів країни. «За деякими оцінками, Україні у найближчі два роки потрібно виплатити близько $14 млрд. Сума чимала, особливо в умовах падіння ВВП, кризових явищ в економіці та військових дій всередині країни. Однак у прогнозі слід враховувати ще й активну допомогу, яку надають Україні міжнародні фінансові інститути, – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Доходи країни падають і знижуватимуться наступного року. Це означає, що без допомоги ззовні ми, як держава, не здатні повністю і своєчасно виконувати зобов'язання перед кредиторами. Тому найближчого року Україна дуже залежатиме від прихильності іноземних донорів».
Поки МВФ не робив заяв щодо виділення Україні першого траншу. «Рішення МВФ залишиться рішенням, а у нас усі завжди очікують не рішень, а дій, тому ринок відреагує якимось чином лише після надходження грошей державі. Стабілізація на ринку настане тільки після повного врегулювання усіх питань з РФ і донецько-луганським регіоном. Необхідно враховувати, що в цьому регіоні багато експортно орієнтованих підприємств (15-20% експортної виручки припадало на ці області), і тільки після відновлення вони зможуть відновити роботу. Відкритим залишається питання про торгівлю з РФ. За оптимістичними прогнозами, спокою на валютному ринку можна чекати не раніше літа 2015 року», – вважає заступник голови правління одного з найбільших банків.
Україна втрачає привабливість для зовнішніх інвесторів. Торік вони вклали в різні сектори економіки всього $2,45 млрд, але через відтік капіталу і курсову переоцінку портфель інвестицій скоротився відразу на $13,6 млрд. Фінансисти вважають, що відсутність реформ в Україні, низька захищеність прав кредиторів і висока корупція роблять неможливим залучення коштів нерезидентів у виробничий сектор.
Релізи
ТОП-новости
