Фінансовий клуб
Перша домовленість
Зовнішні кредитори України почали йти на поступки українським позичальникам. Першим компромісу вдалося досягти державному Укрексімбанку, який отримав згоду 30% від загальної кількості власників його єврооблігацій з погашенням в 2015, 2016 і 2018 роках. Учора банк повідомив, що 21 травня ці кредитори в Лондоні погодили перепрофілювання облігацій на умовах, які тепер мають схвалити інші кредитори банку.
Реструктуризація охопить три випуски єврооблігацій на загальну суму $1,475 млрд. Усі ці випуски будуть продовжені на сім років: відповідно, вони звертатимуться до 27 квітня 2022 року, 9 лютого 2023 року і 22 січня 2025-го. Ключова мета Мінфіну і МВФ виконана, оскільки відстрочка сплати боргу банку зменшить навантаження на платіжний баланс України в 2015-2018 роках.
Через чотири-шість років Укрексімбанк погасить по 50% від суми кожного з трьох випусків цінних паперів, а іншу половину боргу рівними платежами повертатиме кожні півроку протягом трьох-чотирьох років. Процентна ставка зросте у всіх трьох випадках. Прибутковість єврооблігації-2015 на $750 млн підвищується з 8,375% до 9,625%, євробондів-2016 на $125 млн – з 12-місячної Libor+5% (зараз це близько 5,8%) до 6-місячної Libor+7% (зараз 7,4%). Євробонди на $600 млн з погашенням в 2018 році будуть продовжені до 2025 року, а ставка зросте з 8,75% до 9,75%.
Терміни, висунуті Укрексімбанком, є розумним компромісомУ банку задоволені новими умовами. «Ми вдячні спеціальному комітету за його бажання схвалити пропозиції. Ми з нетерпінням очікуємо успішного завершення перепрофілювання облігацій», – заявив голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко. Публічну підтримку реструктуризації бондів Укрексімбанку висловили представники чотирьох компаній: VR Capital Group Ltd, GLG Partners LP, Oaktree Capital Management та Pioneer Investment Management Limited. «У нинішніх умовах орієнтовні терміни, висунуті Укрексімбанком щодо облігацій 2015, 2016 і 2018 років, є розумним компромісом, і ми з нетерпінням чекаємо перепрофілювання бондів», – йдеться у спільній цитаті президента VR Capital Group Річарда Дітца і портфоліо-менеджера GLG Partners LP Галі Велімухаметової.
Вигідні умови
Аналітики ринку зовнішніх запозичень називають умови реструктуризації бондів держбанку успішними, особливо в нинішніх складних для України умовах. «Власники єврооблігацій щасливі. А для банку в цій ситуації немає таких характеристик, як хороші або погані умови. Головне, що вони реструктуризували. Причому це було навіть не питання бажання банку, а скоріше бажання Мінфіну і Нацбанку», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Хоча держбанк міг домогтися більшого. «Умови для банку прийнятні: продовження усіх виплат за облігаціями на три-сім років істотно знижує навантаження на нього. Можливо, якби переговори почалися раніше, умови були б трохи кращими», – вважає директор аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Котирування єврооблігацій Укрексімбанку-2018 підвищилися на 3,3% після опублікування рішення кредиторів: ціна піднялася з 67,9% до 70% від номіналу, але потім скорегувалася до 69,72% (+2,1%). Менш ліквідні випуски 2015 і 2016 років подорожчали на 0,69% і 0,81%.
Підвищення ставок за боргами навряд чи значно погіршить становище державного банку, але, звичайно, йому доведеться й надалі платити купонний дохід. «Для нинішньої України будь-який відсоток – це недорого. В результаті цієї реструктуризації банк найближчим часом нічого (основний борг. – FinMaidan) не платитиме . Тиск переноситься у майбутнє. Але банк у підсумку виплатить більше відсотків, бо платитиме довше», – зазначає Сергій Фурса.
Загальні витрати Укрексімбанку за цими бондами перевищать $800 млнЯкби 27 квітня кредитори не дали Укрексімбанку шансу на проведення реструктуризації (тоді термін обігу бондів на $750 млн було продовжено на три місяці), і держбанк вирішив би погасити усі три випуски вчасно, то, за розрахунками FinMaidan, до моменту погашення випуску на $125 млн установа заплатила б відсотків за ним приблизно на $6 млн, а з випуску на $600 млн – $144 млн. Тепер же обслуговування продовженого на сім років випуску євробондів на $750 млн обійдеться держбанку приблизно в $352 млн. Власники інших двох випусків за найближчі сім-десять років отримають від нього $53 млн і $402 млн відповідно. Таким чином, загальні витрати Укрексімбанку за цими трьома випусками бондів на суму $1,475 млрд складуть близько $807 млн. Питання лише в тому, чи отримає Укрексімбанк від своїх позичальників адекватний дохід.
Державні переговори
Борги держбанку є лише невеликою частиною загальної заборгованості держсектора України перед зовнішніми кредиторами. Реструктуризації підлягають зобов'язання на суму $23 млрд з метою знизити навантаження на платіжний баланс у найближчі три роки на $15 млрд. Поки кредитори держави не поспішають йти на поступки Україні. «Ми очікуємо продовження переговорів з власниками інших інструментів комерційного зовнішнього боргу, що входять до периметру боргової операції України. Щоб досягти цілей програми співпраці з МВФ, реструктуризація суверенного боргу повинна призвести до зменшення розміру боргу і витрат на його обслуговування. Мінфін збирається завершити операцію з реструктуризації боргу до першого перегляду програми МВФ, запланованого на червень 2015-го, щоб забезпечити підтримку надання другого траншу кредиту Фонду», – заявили вчора в Мінфіні.
Те, що одна з державних установ уже домовилася зі своїми кредиторами про перегляд умов боргу, навряд чи значно вплине на їхні настрої щодо суверена, але вплине на інші «комерційні» переговори. «Це не повинно відбитися на переговорах з реструктуризації боргів Мінфіну, але однозначно вплине на очікування кредиторів щодо реструктуризації боргів Ощадбанку, за яким, швидше за все, кредитори вимагатимуть схожих або кращих умов, і, можливо, "Укрзалізниці"», – говорить Олександр Паращій. Ощадбанк в березні 2013 року розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн під 8,875%.
Елена Губарь, Вячеслав Садовничий
Страховики ініціюють передачу контролю над фінансовими потоками бюро регулятору – Національній комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг. Натомість учасники МТСБУ просять погодити новий статут бюро. У цьому випадку буде ліквідована коордрада бюро, в якій за грошовими потоками страховиків стежили народні депутати.
Контроль над потоками
Нацкомфінпослуг може отримати право погоджувати положення про централізовані страхові резервні фонди (ЦСРФ) Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), а також здійснювати контроль над ними. Таку норму правовий комітет МТСБУ пропонує внести до закону про ОСЦПВ. Цю ініціативу комітет розглянув і схвалив на засіданні 19 травня.
Передбачається, що МТСБУ надаватиме регулятору звітність про використання коштів фондів, а Нацкомфінпослуг зможе зобов'язати бюро проводити аудиторську перевірку витрачання грошей не частіше одного разу на рік і вимагати усунення всіх порушень. Якщо бюро не виконуватиме приписів, рішення спірного питання буде виноситися на загальні збори.
Як повідомили FinMaidan в МТСБУ, ці пропозиції будуть розглянуті на засіданні створеної при Нацкомфінпослуг робочої групи з внесення змін до закону про «автоцивілку». У цю робочу групу входять члени держкомісії Денис Ястреб і Олександр Зальотов, представниками від МТСБУ виступають Юрій Гришан, Максим Межебицький і Олександр Завада.
Згідно зі ст. 43 закону про ОСЦПВ, положення про порядок формування фондів затверджується президією МТСБУ та погоджується з координаційною радою. Однак вже більше року страховики обговорюють ідею ліквідації коордради. Торік у Верховній Раді навіть зареєстрували законопроект з такою ініціативою, але депутати його навіть не розглянули. На загальних зборах 26 березня страховики відкликали своїх представників з коордради, позбавивши, таким чином, керівний орган кворуму (див. «Депутатів позбавили ОСЦПВ»). Це означає, що страховики хочуть передати цю функцію від народних депутатів до Нацкомфінпослуг.
Зміна спостерігаючого
За словами членів президії, можливість передачі контролю над фондами, в яких зараз сконцентровано за приблизними оцінками майже 800 млн грн, розглядалася і в президії МТСБУ. «З метою досягнення балансу інтересів регулятор повинен мати правомоччя у здійсненні контрольних функцій у сфері ОСЦПВ і діяльності МТСБУ. Ці правомоччя повинні бути збалансовані. Якщо виникає ситуація, в якій МТСБУ, на думку держорганів і регулятора, порушує чиїсь інтереси і, в першу чергу, інтереси клієнтів, то регулятор повинен мати систему противаг, що дозволяє спрямувати роботу в конструктивне русло», – вважає президент МТСБУ, голова правління СО «Іллічівське» Юрій Гришан.
Втім, спочатку йшлося про поправки до статуту бюро – повноваження регулятора з контролю над грошима МТСБУ будуть прописані саме у статуті. «Нацкомфінпослуг, як профільний регулятор, повинен здійснювати контроль за платоспроможністю МТСБУ через контроль над централізованими фондами. Зміну до закону внести можна, але це довго», – уточнив член президії бюро, голова правління Української страхової групи Павло Нельга. Новий статут страховики можуть прийняти вже на загальних зборах 18 червня, якщо його погодить регулятор.
Тим часом нову редакцію статуту, яку МТСБУ подало на затвердження в Нацкомфінпослуг, чиновники усе ще не погодили. Саме тому були скасовані загальні збори, заплановані на 21 травня. «Нацкомфінпослуг не проти ліквідації коордради, але в такому випадку одноосібний контроль над централізованими фондами отримало б саме бюро. До МТСБУ входять дуже різні страхові компанії, і очевидно, що без «зовнішнього» контролю їм не обійтися: Нацкомфінпослуг як регулятор просто не погодить такий статут. Запропонований варіант – компромісний», – вважає керівник однієї з СК – членів МТСБУ.
Новий власник одеського Фінбанку Олександр Грановський потрапив під санкції Нацбанку. Він незаконно отримав контроль над фінустановою без узгодження з регулятором, стверджують в НБУ. За невиконання вимог закону пану Грановському загрожує втрата банку, якщо він не зможе отримати дозвіл НБУ (рос.).
Низький попит
Банки перестали бути для населення джерелом валюти. Обсяг валюти, яку кредитні установи в квітні продали фізичним особам, склав лише $32,6 млн, повідомили в Нацбанку. Це в 7,3 раза менше, ніж сума іноземних грошей, яку громадяни протягом місяця продали банкам – $238 млн. Таким чином установи змогли наростити свої валютні запаси на $205 млн. Значний продаж валюти спостерігався на тлі зміцнення гривні з рівня 23,44 грн/$ до 21,05 грн/$ (-10,2%).
Заступник голови Національного банку Владислав Рашкован тиждень тому пояснив, що «ринок починає підніматися: зростають обороти, збільшується пропозиція валюти». «Сьогодні не очікується подальше падіння гривні. Навпаки – все вказує на її можливе подальше зміцнення», – підкреслив він. Пропозиція валюти з боку населення в шість-сім разів перевищує попит. «У день громадяни купують близько $1,5-2 млн по всій системі, а продають банкам $11-12 млн», – зазначив він. «Обсяг продажу інвалюти населенню знизився, повернувся до рівня серпня-вересня минулого року. Панічні настрої залишили українців», – говорить начальник відділу підтримки продажів Укрсоцбанку Тетяна Кодрянська. У серпні та вересні 2014 року населення купило $585 млн і $540 млн відповідно.
Неофіційно учасники ринку припускають, що попит населення перемістився на чорний ринок і до небанківських обмінних пунктів, але є й інші причини, які призвели до зниження попиту. Наприклад, зниження реальних доходів громадян. «У порівнянні з березнем у квітні попит на іноземну валюту з боку населення знизився. Причиною цього є високий обмінний курс і додатковий податок, що збільшує вартість валюти додатково на 3,5% (при курсі 23 грн/$ це 80,5 коп. – FinMaidan), – говорить начальник департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник. – У той же час зріс обсяг продажу валюти населенням».
Збій курсу
Останніми місяцями курс високо волатильний, але розмір готівкового ринку обмежений заборонами НБУ: купити валюту можна тільки на суму до 3 тис. грн (близько $130), тоді як продавати можна без обмежень. «Наприкінці квітня був незначний ріст обсягу продажу іноземної валюти населенню. Однак обсяги ці порівняно невеликі через зарегульованість ринку, – говорить директор центру торгових казначейських операцій УкрСиббанку Олександр Дуда. – Крупні банки віддають перевагу широким спредам, щоб уникнути ситуації, за якої доводиться вирівнювати позиції за рахунок безготівкових операцій». В середньому спред становить близько 10%: банки виставляють діапазон 20/22,5 грн/$.
На інтерес громадян до валюти на легальному ринку впливає необхідність платити додаткові податки. У березні парламент поширив військовий збір у розмірі 1,5% на валютні операції. І оскільки він був скасований тільки в травні, в квітні деякі установи стягували його з громадян. Тому ціна валюти в їх відділеннях за фактом була вищою, ніж виставлені котирування. «Військовий збір у розмірі 1,5% стягується ПУМБ як під час купівлі валюти, так і під час продажу», – зазначає Антон Стадник. Багато кредитних установ не стягували такий податок. «Військовий збір під час валютообмінних операцій банк не стягує, оскільки у фізичної особи не виникає доходу», – зазначають в Укргазбанку. Аналогічно відповіли FinMaidan в Укрсоцбанку. Лише 2-відсотковий пенсійний збір покупці валюти зобов'язані платити в будь-якому банку або небанківській фінансовій установі.
Поки банки не роблять точних прогнозів майбутньої динаміки попиту на готівкову валюту, але сподіваються на довгостроковий позитивний тренд. «У квітні порівняно з березнем обсяг купленої іноземної валюти у населення, а саме долара США, збільшився більш ніж в 2,5 раза. Що стосується продажу долара США через каси банку, то обсяг знизився більш ніж на 20% в порівнянні з березнем, – підрахували в Укргазбанку. – Аналіз ринку показує, що довіра до національної валюти поступово повертається. Це стало можливо завдяки регулюючим крокам НБУ».
Страхова інфляція
За перші три місяці поточного року обсяг зібраних страховиками премій з ОСЦПВ підскочив на 17,8% – до 607 млн грн – на тлі падіння кількості укладених договорів на 12,8%, до 1,62 млн шт. Про це вчора повідомили в Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ). Таким чином, середня ціна одного поліса підвищилася з 277,8 до 375,1 грн.
Це високі темпи, враховуючи, що минулий рік страховики завершили 1,4-процентним зростанням. Подорожчання страховки було визначено ще влітку – МТСБУ рекомендувало з 1 червня 2014-го відмовитися від мінімальних базових коефіцієнтів для розрахунку вартості ОСЦПВ. «Майже всі учасники ринку прислухалися до рекомендацій та використовували при укладанні договорів вищі коефіцієнти», – говорить голова правління СК «Княжа» Дмитро Грицута.
За даними учасників ринку, вартість поліса зросла на 30-50%, однак через те, що страховики в березні 2014 року перестали укладати договори в Криму, а потім втратили бізнес у Донецькій та Луганській областях, загальне зростання премій опинилося на рівні статистичної похибки . Але компанії, кількість клієнтів ОСЦПВ яких не змінилася, сповна скористалися підвищенням середньої вартості страхування на 35%. «Нам вдалося зберегти практично усіх своїх клієнтів, а обсяг премій виріс на 46%», – зазначає в.о. заступника директора з обов'язкових видів страхування СТ «Іллічівське» Ірина Маркевич.
Комплекс проблем
Невирішеною залишається проблема агентських винагород. «Деякі компанії продовжують платити високі комісійні, що негативно відбивається на їхній платоспроможності», – говорить Дмитро Грицута. Страховики регулярно залишають ринок. Востаннє це відбулося 8 травня: Нацкомфінпослуг анулювала ліцензію на ОСЦПВ у СК «Україна», яка отримувала негативні оцінки роботи в сегменті ОСЦПВ і мала заборгованість перед фондами МТСБУ.
Ринок перерозподіляється на користь компаній з іноземним капіталом, кажуть його учасники, але точних цифр поки немає. «Цей процес почався ще минулого року: зараз розрив між трійкою лідерів у сегменті ОСЦПВ – компаніями «Оранта», ТАС і «Провідна» – та іншими учасниками ринку скорочується», – зазначає Дмитро Грицута. За його словами, найближчим часом кількість укладених договорів продовжить зменшуватися. «І не тільки за рахунок клієнтів Донецької та Луганської областей. Деякі автовласники перестали купувати ОСЦПВ через скорочення доходів, що змушує їх економити», – нарікає Дмитро Грицута.
Втрата бізнесу в Криму та зоні АТО скоротила виплати. У I кварталі страховики отримали на 25% менше заяв від постраждалих на 265,7 млн грн (-5,4%). Кількість врегульованих справ впала на 15,8%, за ними виплачено 244,2 млн грн (-3,5%). Частка випадків, врегульованих за допомогою європротоколу, виросла до 9,15%, але сума виплат за ними – лише 12,1 млн грн (+ 33,5%).
Буде дорожче
Страховики визнають, що у виплатах за січень-березень не відображена девальвація. За даними МТСБУ, середній розмір виплати зріс лише на 1 тис. грн – до 10,3 тис. грн. «У нинішній статистиці відображені виплати за страховими випадками, які настали восени минулого року. Зростання виплат, викликане падінням курсу гривні в лютому 2015-го, ми побачимо в кращому випадку в звітності за півріччя», – говорить Дмитро Грицута.
«За аналітикою нашої компанії, вартість «кошика» запчастин у порівнянні з 2014 роком зросла на 216,8%», – підрахувала Ірина Маркевич. «У нашій компанії спостерігається планомірне зростання середнього розміру виплати, починаючи з середини 2014-го. За цей період середній розмір виплати збільшився більш ніж на 20%, і це зростання могло би бути ще більш значним, якби не граничний ліміт виплати у 50 тис. грн, оскільки частка максимальних виплат порівняно з минулим роком також зросла. Ми очікуємо стабілізації величини середньої виплати з квітня-травня, оскільки в цей період закінчується термін врегулювання справ, які настали до останньої значної зміни курсу валют в лютому», – розповідає директор департаменту врегулювання збитків СК «Альфа Страхування» Олександр Ваховський.
Почастішали випадки, коли максимального ліміту в 50 тис. грн виявляється недостатньо для виплати потерпілому. Це ще одна нова тенденція. «Поки ліміти не змінено, ми не можемо нічого вдіяти. Платимо максимальну дозволену суму – 50 тис. грн», – говорить Дмитро Грицута. У березні МТСБУ подало у Нацкомфінпослуг пропозицію переглянути ліміти відповідальності з ОСЦПВ і підвищити їх щонайменше у півтора рази (див. «ОСЦПВ не може стриматися»). Проте відповіді від комісії поки не було.
У той же час обсяг премій тільки зростатиме: з 1 травня 2015-го МТСБУ рекомендувало при розрахунку вартості ОСЦПВ використовувати ще більш високі коефіцієнти (див. «ОСЦПВ набирає висоту»), що призведе до додаткового подорожчання на 25-30%.
Перший на торг
Українська влада в результаті переговорів із зовнішніми кредиторами, МВФ і Світовим банком прийняла рішення йти шляхом зменшення кількості державних банків. Один із способів досягнення цієї мети – приватизація. Кабінет міністрів уже підтримав пропозицію Мінфіну і включив Український банк реконструкції та розвитку (УБРР), 99,9945% акцій якого належить державі, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації. «Міністерство фінансів здійснює заходи щодо підвищення якості корпоративного управління в державних банках, а також аналізує доцільність збереження державної форми власності в найменших з них. Для збільшення ефективності державної присутності в банківському секторі міністерство прийняло рішення про приватизацію УБРР», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
УБРР працює з 2003 року і зараз є найменшим банком – на 1 квітня посідав останнє (133-є) місце за активами серед платоспроможних банків (99,9 млн грн) із статутним капіталом 118 млн грн. Держава ніколи не займалася його розвитком, це підтверджується навіть нинішнім ставленням Мінфіну до банку. У повідомленні про «ключові факти про УБРР» зазначено, що банк за активами посідає 166-е місце. Таку позицію ця установа мала ще на 1 жовтня 2014 року.
УБРР створювався як банк другого рівня, тобто такий, який кредитує економіку не напряму, а через уповноважені банки
Офіційно УБРР створила Українська державна інноваційна компанія, яку через три роки передали в управління Держагентства з інвестицій та інновацій. Голова агентства Віктор Івченко в середині 2007 року намагався продати контрольний пакет банку малайзійській фінансовій групі Hong Leong, але переговори не увінчалися успіхом.
УБРР, створений подібно до ЄБРР, так і не почав займатися видачею довгострокових кредитів на інвестиційні та інфраструктурні проекти. Банк працював виключно з підприємствами, але вкрай неактивно. Поточний портфель кредитів юросіб складає всього 1,14 млн грн, а резерви сформовані на суму 14,59 млн грн. Його зобов'язання перед підприємствами складають всього 214 тис. грн. Банк не має відділень, а працюють у ньому 33 співробітника. УБРР має право працювати з іноземною валютою і має три ліцензії НКЦПФР.
Державна частка
На сьогодні у власності держави перебувають вісім банків. Кабінету міністрів належить по 100% акцій Ощадбанку, Укрексімбанку, УБРР і Держзембанку, Мінфіну – 92,99981% акцій Укргазбанку, 99,9937% Родовід Банку і 99,9369% банку «Київ», Нацбанку – 77,79% банку «Розрахунковий центр». Уряд намагається позбутися частини своїх активів на банківському ринку ще з часів кризи 2009 року, коли були націоналізовані Укргазбанк, Родовід і «Київ».
Після цього Світовий банк піднімав питання про приватизацію цих банків, але уряд затягував цей процес, а потім почалася нова криза. Ще в 2010 році Фонд держмайна пропонував продавати їх на аукціонах з мінімальним кроком торгів у 1% вартості пакета. Однак Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку почала вимагати продажу акцій рекапіталізованих банків тільки на фондових біржах. У 2012 році законом № 4524-17 було визначено, що вони можуть бути продані тільки стратегічним інвесторам. До того ж їхні колишні власники не зможуть бути покупцями. У результаті жоден з цих трьох держбанків так і не залучив якогось приватного інвестора. Для них навіть не вибрали радника.
Питання з банком «Київ» вирішене: його визнали неплатоспроможним, запровадили тимчасову адміністрацію і почали процес передачі активів до Укргазбанку. Після цього в капітал Укргазбанку може увійти IFC і ЄБРР, які ведуть перемовини з владою. Санаційний Родовід Банк після завершення роботи із проблемними активами буде ліквідований. Рішення про закриття Держзембанку влада ухвалила ще в 2014 році. НБУ готовий вийти з капіталу «Розрахункового центру». З урахуванням цих кроків у держави з восьми банків повинно залишитися лише два-три.
Стратегія розвитку
Експерти вважають, що знайти покупця на УБРР буде нескладно, оскільки купити банк, що вже працює, дешевше, ніж створювати банк – для цього інвесторові необхідно мінімум 500 млн грн. Головне, щоб рішення про його продаж було остаточним і процес пошуку інвестора не затягувався. «Зараз невеличкі банки, особливо ті, які не вели активної діяльності, будуть більш цікаві інвесторам. Банки, наповнені кредитами, ніхто не прагне купувати, тому що потрібно провести не тільки due diligence цих активів, але й передбачити, що з ними буде далі, – вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. – Крупні державні банки продати буде набагато складніше, ніж маленькі».
В цілому ринок M&A в Україні дуже обмежений
«В таких умовах навряд чи інвестори будуть пропонувати більше 0,2-0,5 капіталу за придбання 100% акцій банку. Навіть у січні 2014 року, до анексії Криму і війни на Донбасі, було заявлено про те, що Правекс-банк продадуть групі Фірташа всього за 74 млн євро або 0,6 капіталу, – говорить аналітик Empire State Capital Partners Євген Петруша. – До кінця I кварталу регулятивний капітал УБРР становив 75 млн грн, а показник його адекватності знаходився на рівні 98% при нормативі 10%. Через високі витрати банк показав чистий збиток в розмірі 0,5 млн грн. Виходячи з цього, банк теоретично можна продати за 20-25 млн грн».
Ціну угоди підніме остання інвестиція Укргазбанку. Для докапіталізації УБРР 28 квітня Укргазбанк вклав у нього 28 млн грн на шість років на умовах субординованого боргу. Відсоткова ставка дорівнює обліковій ставці НБУ плюс 1,5%. Також вартість УБРР буде залежати від розміру реальних активів. «Такий банк можна оцінити за розміром чистих активів мінус ризики і зобов'язання. Можливо, у власності банку також є майно та будівлі», – пояснює Віталій Шапран. З 99,9 млн грн активів УБРР грошові кошти склали всього 1,27 млн грн.
Через кілька років на ринку залишиться не більше трьох державних банків, кожний з яких матиме свою стратегію. «Передбачається, що Укрексімбанк виконуватиме функції банку розвитку і працюватиме з корпоративним сектором, Укргазбанк, швидше за все, займеться малим і середнім бізнесом, а Ощадбанк, як і звичайно, продовжуватиме обслуговувати в основному населення», – вважає головний радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв. Для вироблення стратегій для держбанків їх наглядові ради очолив заступник міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артем Шевальов.
Перехідний прапор
Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності 19 травня рекомендував депутатам прийняти за основу законопроект № 1797-1 «Про страхування». Документ зареєстровано 6 лютого групою депутатів від коаліції. Альтернативний законопроект № 1797 його автор Антон Яценко відкликав, розповів голова профільного комітету Сергій Рибалка.
Робота над новою редакцією закону про страхування триває з 2010 року. Майже три роки тому, 22 травня 2012-го, законопроект № 0965 з новою редакцією профільного закону був прийнятий за основу, але друге читання так і не відбулося. Роботу над документом відновили в жовтні 2013 року, але до другого читання законопроект знову не «дожив». Документ розроблявся з урахуванням норм директив ЄС. У ньому передбачені окремі класи страхування для ризикового страхування і страхування життя, впроваджується електронний поліс, а також розроблено механізм пруденційного нагляду. Крім того, компанії зі страхування життя отримають доступ до інвестиційного страхування, а також до ринку медичного страхування. Посиляться вимоги до забезпечення платоспроможності та фінансової стійкості страховиків. Перестрахувальна діяльність підлягатиме ліцензуванню, а доступ на ринок страховиків-нерезидентів буде спрощено.
Доопрацювати не можна ухвалити
Незважаючи на те що робота над документом ведеться безперервно вже більше п'яти років, подана редакція нового закону «Про страхування» влаштовує не всіх депутатів і учасників страхового ринку. Члени комітету запропонували доопрацювати документ під час його підготовки до другого читання. «Я чекав впровадження більш глибокого регулювання страхового ринку. У законопроекті необхідно передбачити створення на страховому ринку структури, аналогічної банківському Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що дозволить без проблем виводити з ринку проблемні компанії», – вважає член комітету Руслан Демчак. «Необхідно доопрацювати документ в частині розширення наглядових функцій і повноважень тимчасового адміністратора. Зараз тимчасовий адміністратор працює в СК «Гарант-Авто», і ми бачимо всі проблеми в існуючому законодавстві», – пояснив депутатам член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов.
Зауваження є навіть у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. «Документом передбачається створення пенсійних та інвестиційних фондів. Пропонуємо, щоб управлінням цими фондами займалися компанії з управління активами, підконтрольні НКЦПФР», – сказав представник НКЦПФР в ході засідання комітету. «Під час роботи над документом були скасовані відмінності між брокерами та агентами. Дуже важливо чітко розділяти ці поняття. У законодавців є розуміння цього, тому до другого читання потрібні зміни», – каже директор Федерації страхових посередників України Сергій Іншаков.
Спірне питання
Є зауваження і у страхового ринку, наприклад, щодо створення саморегулівної організації (СРО). «Ми проти обов'язкового членства страховиків у СРО. В Україні понад 400 компаній мають ліцензії на страхування, але тільки 100 з них займаються реальним страхуванням. Повернутися до ідеї створення СРО можна через три-чотири роки, після того як завершиться процес очищення страхового ринку», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Тема СРО неодноразово ставала каменем спотикання між депутатами і страховиками: норма про її створення то з'являлася, то зникала з проекту.
Неврегульованим залишається питання процедури ліквідації та реорганізації СК. «Хотілося б детально прописати механізм передачі страхового портфеля», – назвав одну з проблем Андрій Перетяжко. Втім, незважаючи на ряд зауважень до документа, члени комітету усе ж таки підтримали його. Закон «Про страхування» є одним з першочергових для страхового ринку: у «Комплексній програмі розвитку фінансового сектору», прийнятій Національною радою реформ в п'ятницю, 15 травня, прийняття закону обіцяно до кінця року.
Кадрова підтримка
Наглядову раду (НР) ПриватБанку очолив екс-глава Національного банку Володимир Стельмах. На цій посаді він змінив співвласника фінустанови Геннадія Боголюбова, який залишається в НР. Також до складу ради входять Ігор Коломойський, Олексій Мартинов і Віктор Лисицький. У ПриватБанку це призначення пояснили обов'язком банків до 10 липня забезпечити обрання незалежних членів наглядової ради банку в кількості не менше чверті її складу (згідно з новою редакцією закону «Про банки та банківську діяльність»).
Володимир Стельмах двічі очолював Національний банк – вперше з 21 січня 2000 року до 17 грудня 2002-го. Потім він залишив стіни регулятора і очолив наглядову раду Брокбізнесбанку. Проте через два роки повернувся в НБУ і очолював його з 16 грудня 2004 року до 23 грудня 2010-го. Після того як пан Стельмах залишив цей пост вдруге, він став радником президента Віктора Януковича. У ПриватБанку не змогли повідомити, чи отримає Володимир Стельмах акції фінустанови. Згідно зі статутом ПриватБанку, наглядова рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів кредитної установи.
Незалежне залучення
Перекваліфікація колишніх чиновників у топ-менеджери банків – не рідкість. Особливо часто так продовжують свою кар'єру колишні міністри. Так, наприклад, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник входив до наглядової ради УкрСиббанку, екс-міністр фінансів Ігор Мітюков очолює український офіс Morgan Stanlеy, Ігор Юшко – Сбербанк Росії. Колишній заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко був директором з корпоративного бізнесу Альфа-банку, а екс-міністр економіки, член Ради НБУ Роман Шпек працював віце-президентом цього банку.
Ідея залучення незалежних членів до НР також вже впроваджувалася на банківському ринку. У 2006-2007 роках Міжнародна фінансова корпорація (IFC) працювала за програмою «Корпоративне управління в банківському секторі України», яка була спрямована на збільшення відкритості банків для клієнтів та інвесторів. Задля цього IFC рекомендувала залучати до наглядових рад банків незалежних від їх акціонерів директорів. У проекті взяли участь ТАС-Комерцбанк, Мегабанк, Укргазбанк, Родовід Банк, Укргазпромбанк і банк «Дністер».
Тоді ця програма допомогла банкам залучити нових власників: у березні 2006 року Мегабанк продав 20% акцій портфельним інвесторам, а в лютому 2007-го ТАС-Комерцбанк продав 99,98% акцій шведському Swedbank. Про намір продати частину або повний пакет акцій заявляли банки «Дністер» та Укргазбанк. Потім почалася фінансова криза. В результаті Укргазбанк і Родовід Банк були націоналізовані, «Дністер» – ліквідовано. В ході кризи 2014-2015 років Укргазпромбанк став неплатоспроможним, Омега Банк (раніше ТАС-Комерцбанк) кілька разів перепродавався, і зараз він також є неплатоспроможним.
Невизначене членство
Функції незалежних членів НР не відрізняються від обов'язків інших членів наглядових рад. У законі зазначено, що вони не можуть бути асоційованими особами з членами правління, акціонерами, їх афілійованими особами або родичами. Вимога наявності незалежних членів відповідає Принципам ефективного корпоративного управління Базельського комітету з банківського нагляду та міжнародної практики корпоративного управління. «Мета – адаптувати українське законодавство до законодавства ЄС. Такі зміни призведуть до підвищення захищеності кредиторів та інвесторів компаній шляхом поліпшення ефективності механізмів управління ризиками, – вважає начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін. – Наявність незалежних членів є особливо важливою у тих випадках, коли існує ризик конфлікту інтересів, наприклад, ризик того, що акціонер або пов'язана з банком особа примусить наглядову раду прийняти рішення в своїх інтересах, а не в інтересах банку».
Незалежні члени не повинні допускати прийняття незбалансованих рішень. «У класичному розумінні корпоративного управління незалежні члени наглядової ради потрібні для правильної побудови системи важелів і противаг. Завдяки тому, що вони незалежні в частині прийняття рішень, вони можуть, наприклад, стримувати прийняття рішень, які можуть завдати шкоди організації, а також зменшити ймовірність змови і необ'єктивної роботи банку на користь лише мажоритарних акціонерів, на шкоду інтересам міноритаріїв, – пояснює голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Як правило, незалежними членами наглядової ради стають люди з ім'ям, значним досвідом на ринку. І крім, власне, підтримки у прийнятті правильних рішень, вони опосередковано можуть впливати на репутацію компанії».
Також незалежні члени повинні символізувати більшу відкритість банку, особливо якщо йдеться про держбанки. «Незалежні члени наглядової ради в першу чергу забезпечують прозорість і відкритість у фінансовій діяльності банку та його звітності, а також у розподілі бюджетних коштів. Наявність незалежного представника також сприяє розвитку банку, підвищенню якості прийняття рішень та стандартів корпоративного управління, що забезпечує стабільну діяльність фінансової установи», – упевнений директор департаменту інформаційної політики, маркетингу та реклами Укргазбанку Володимир Пікалов.
Уряд включив Австрію, Туркменістан, острів Ніуе біля Нової Зеландії та особливий адміністративний район Китаю Гонконг до переліку країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю в рамках трансфертного ціноутворення. Розпорядженням Кабміну № 449-р від 14 травня зі списку було виключено Албанію. У переліку тепер 76 країн.
Підставою для перегляду списку стало розширення з 1 січня 2015 року переліку критеріїв для відбору країн, торгові операції з якими підлягають посиленому контролю: відповідні зміни наприкінці 2014-го були прийняті до Податкового кодексу. «Якщо раніше єдиним критерієм була більш низька ставка податку на прибуток – не менше ніж на 5 процентних пунктів нижче, ніж в Україні (тобто менше 13%. – FinMaidan), то тепер контролю підлягають також операції з країнами, з якими Україна не має підписаних договорів про обмін інформацією, а також якщо держава не розкриває в публічному доступі інформацію про структуру власності юросіб», – говорить директор податково-юридичного департаменту Deloitte Олександр Черінько.
Логічне рішення
Включення до списку Туркменії, Гонконгу та Ніуе у експертів не викликає питань. «У Туркменістані ставка податку на прибуток становить 8%, а для приватних юридичних осіб – 2%, в Ніуе – 30% і 0%, яка поширюється на офшорні фінансові компанії та інвестиції. У Гонконгу ставка податку становить 16,5%, при цьому компанії, в тому числі торгові та сервісні, можуть подати заявку на офшорне звільнення, якщо їх прибуток не був отриманий на території Гонконгу і, таким чином, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток», – розповідає FinMaidan юрист юрфірми FELIX Інна Плескач. «Система оподаткування в Гонконзі аналогічна тій, що діє в Сінгапурі. При цьому Сінгапур був у списку ще в 2013 році. Логічно, що зараз до нього включили і Гонконг», – пояснює директор департаменту міжнародного податкового планування ЮФ ICF Legal Service Наталія Ульянова.
За даними Держстату, в I кварталі 2015 року обсяг експорту товарів України до Гонконгу склав $4,1 млн, до Туркменії – $52,2 млн, на острів Ніуе – невідомий.
Виключення зі списку Албанії є логічним (експорт склав $8,5 млн): ставка податку на прибуток у країні становить 15%, тобто усього на 3 п.п. нижче, ніж в Україні. «Я жодного разу в своїй практиці не стикалася з випадками реєстрації бізнесу в Албанії», – говорить Наталія Ульянова.
Вибірковий підхід
Експерти здивовані включенням до цього списку Австрії. Ставка податку на прибуток в цій країні навіть вища, ніж в Україні – 25%. «У той же час до холдингових компаній, які отримують прибуток з іноземних джерел, застосовується нульова ставка», – уточнює Інна Плескач. «Аналогічні правила роботи бізнесу діють ще в ряді країн ЄС, але до списку включено лише одну країну», – здивована Наталія Ульянова. «Не виключено, що рішення про включення до списку Австрії було політичним, прийнятим в рамках деолігархізації. Саме через цю країну вели бізнес бізнесмени, пов'язані з колишньою владою», – уточнили в одній з юрфірм. За даними Держстату, за підсумками I кварталу обсяги експорту в Австрію склали $89,8 млн.
Олександр Черінько зазначає, що якщо Кабмін формально підійшов би до виконання вимог Податкового кодексу, список країн був би набагато ширше. «Але будь-яке розширення списку тягне за собою збільшення обсягу контрольованих операцій з непов'язаними особами, що не відповідає змісту правил трансфертного ціноутворення. У нинішній ситуації уряду швидше потрібно вдосконалювати механізми докази пов'язаності між українськими компаніями та нерезидентами. При успішному виконанні цієї задачі сама необхідність існування такого списку відпаде», – вважає він.
Девальвацію зарахували
Національний банк знову встановив «наглядові канікули» для підшефних установ. Постановою № 313 він вирішив не вживати заходів впливу до банків, які отримали збитки або у яких частка негативних активів перевищила 10%, якщо погіршення ситуації було викликане девальвацією гривні після 6 лютого 2014 року. Відтоді долар подорожчав у 2,5 раза – з 7,99 грн до 20,7 грн. Досі НБУ постановою № 129 обіцяв не вживати заходів впливу тільки до тих банків, у яких через девальвацію порушилися нормативи. Проблемні банки тепер мають подавати в НБУ не тільки план виконання нормативів, як раніше, а й план забезпечення адекватності регулятивного капіталу.
Це не перша спроба Нацбанку полегшити життя банкам. Наприкінці березня регулятор через депутатів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подав законопроект № 2449 з поправками до закону «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків». Документ пропонував дати центробанку право не вважати банки проблемними і неплатоспроможними, якщо причиною порушення їхніх нормативів стала девальвація гривні. Поки цей законопроект не став законом, НБУ продовжує виводити кредитні установи з ринку – з початку минулого року з ринку пішли 48 банків.
Банкам полегшає
Через девальвацію багато банків отримали збитки, які зменшили їхні капітали нижче мінімальних позначок – норматив адекватності капіталу став менше 10%. Тому банкіри чекали на послаблення. «НБУ врегулював цю ситуацію, інакше до порушників потрібно було б застосовувати різні адміністративні заходи впливу. Але є розуміння, що ці порушення здебільшого є наслідком, якщо можна так сказати, форс-мажорних обставин, – говорить начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків. – У сьогоднішніх умовах деякі акціонери банків можуть миттєво збільшити капітали в обсязі, достатньому для виконання всіх економічних нормативів. НБУ це врахував і пішов назустріч власникам банків».
Постанова дає банкам тривалий термін – з 2016 до 2019 року, коли вони зобов'язані підвищити норматив адекватності свого капіталу до 5%, 7% і 10%. До того ж чим вищий капітал у проблемного банку зараз, тим швидше він має вийти на нормативний рівень 10%. До 1 лютого 2016 року у жодного банку не може бути норматив нижче 5%, навіть якщо на поточний момент він нижчий або навіть негативний. Такі пільги узгоджені з МВФ.
Існує також інший бік проблеми. До кризи багато установ вели дуже ризиковану діяльність, видаючи валютні кредити неперевіреним позичальникам. Зростання курсу долара позбавило позичальників можливості повернути ці позики, що збільшило портфель проблемних кредитів банків. І тепер НБУ фактично знімає з менеджменту і власників банків відповідальність за їхні дії. Однак банкіри вказують на те, що збитки через валютний фактор – не єдина проблема банківської системи. «Хоча ступінь загрози від неї є досить високою, в основі проблем неплатоспроможності лежить дефіцит ліквідності, що провокується низьким рівнем довіри між банками, з одного боку, та населення до банківської системи – з іншого. Цією постановою НБУ пом'якшує умови роботи банків у період кризи. Проте вона зовсім не означає, що регулятор готовий взагалі закрити очі на порушення нормативів. За кожним порушенням Нацбанк вимагає від таких банків детальний план-графік виходу на встановлені показники», – розповідає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Клієнтські ризики
Зменшення суворості нагляду Нацбанку за банками не повинно привести до того, що страждатимуть від цього вкладники. Банкіри вказують на те, що регулятор стежить за рівнем платоспроможності та виконання своїми підопічними зобов'язань перед клієнтами. «Банки, в яких виникають труднощі з поверненням депозитів клієнтам, відразу ж потрапляють на особливий контроль з боку Нацбанку. І труднощі з поверненням депозитів не обов'язково пов'язані з неповерненням кредитів клієнтами, а можуть бути наслідком відтоку коштів клієнтів, який розпочався після Революції гідності й триває досі. У будь-якому випадку в ситуації, коли банки тривалий час не виконуватимуть своїх зобов'язань перед клієнтами, до них з боку НБУ будуть застосовані заходи впливу, аж до введення тимчасової адміністрації та ліквідації самих банків», – говорить директор департаменту ринкового та операційного ризику Кредобанку Юрій Кубський.
А низька ліквідність автоматично не дозволяє розморозити кредитні програми, оскільки усі доступні кошти банки направляють на виконання своїх зобов'язань. «Додаткова капіталізація підвищила б ліквідність банків, але є й інші інструменти збільшення їхньої ліквідності. Наприклад, за необхідності банки менш активно розвиватимуть кредитні операції і направлятимуть грошові потоки від погашення кредитної заборгованості на повернення депозитів», – зазначає Микола Войтків.
Релізи
ТОП-новости
