BankID у кожен дім

Національний банк не задоволений тим, що система BankID «застрягла» на етапі полегшення надання окремих адміністративних послуг. Регулятор намагається зробити BankID універсальним цифровим ключем доступу українців до банківських та комерційних послуг, щоб вони змогли отримувати банківські послуги дистанційно, а в банк приходили тільки «познайомитися» з банком.

BankID почали впроваджувати восени 2016 року як інструмент дистанційній ідентифікації громадян за допомогою їхніх банківських «профілів». Людина, якій знадобилася б довідка від чиновників, могла не вистоювати чергу, а, пройшовши дистанційну перевірку, отримати послугу через Інтернет. За своїм функціоналом BankID діє, як опція веб-сайтів «Увійти через Facebook». Наприклад, якщо вам потрібна справа від Мін'юсту, то на сайті вибираєте «Увійти через BankID». У новому вікні відкриваєте ваш інтернет-банк і, авторизуючись за допомогою логіна і пароля, дозволяєте банку повідомити держоргану ваші дані (ПІБ, ІПН, паспортні дані). Це дозволяє чиновникам упевнитися, що до них звертаєтеся саме «ви», а значить, вони зможуть надати вам запитувану адміністративну послугу без фізичної зустрічі з вами.

Зараз за допомогою BankID можна отримати адміністративні послуги на дев'яти сайтах: Мін'юсту, Мінекономіки, міськадміністрацій Києва та Львова, порталу iGov і сайтів електронних петицій. До послуги НБУ підключено лише два банки: Ощадбанк і Радабанк. Говорити, що НБУ вдалося зробити сервіс популярним, не доводиться. За півтора року ним скористалися 129 тис. разів. Окремий проект BankID розвивав ПриватБанк та інші банки (ПУМБ, «Південний» тощо).

У деяких європейських країнах BankID є найбільш доступним і зручним способом дистанційної ідентифікації. Йдеться перш за все про Швецію, Норвегію та Нідерланди. У перших двох країнах понад 70% населення використовують BankID. У Нідерландах дистанційний сервіс реалізовано недавно, але в 2016 році до сервісу підключилися 17 учасників, з них 12 банків.

Дистанційний банкінг

Використання BankID для отримання адміністративних послуг – перший етап в концепції НБУ. На другому етапі сервіс повинен забезпечити доступ до банківських та комерційних послуг. Для цього Нацбанк оприлюднив проект змін до положення про роботу BankID. Регулятор пропонує банкам через BankID дистанційно ідентифікувати клієнтів, які мають рахунки, картки і підключені до інтернет-банкінгу, щоб в режимі онлайн пропонувати їм банківські послуги.

«Запропонований механізм передбачає, що фізична присутність особи (а також наявність у неї паспорта та інших документів) буде необхідною тільки для первинної ідентифікації банком. Надалі клієнт зможе отримувати банківські послуги (відкриття рахунків, грошовий переказ тощо) в цьому або іншому банку, використовуючи для ідентифікації пароль і логін в системі BankID НБУ і підтверджуючи замовлення послуг електронним цифровим підписом», – сказали в прес-службі. Клієнтові доведеться раз на рік відвідувати банк, де відкрито рахунок, для актуалізації даних.

Говорячи про комерційне використання BankID, НБУ має на увазі отримання дистанційних послуг мобільних операторів: оформлення номерів, тарифних планів, ідентифікація власника номера, зміна оператора, відновлення номера. Поки тільки Lifecell почав пілотний проект з підключення до BankID. Інші оператори працюють над MobileID. Серед представників комерційних структур інтерес до BankID також проявляли сервіс онлайн-кредитування Moneyveo, страховик «Альфа Страхування» та центр сертифікації ключів Masterkey.

Інтерес банків

У НБУ не говорять, коли BankID може стати доступним для надання банківських та комерційних послуг. Поки проект Нацбанку повинні обговорити представники банківської спільноти. Щоб сервіс «злетів», до BankID повинні підключитися банки з найбільшими клієнтськими базами. У Нацбанку нагадують, що з 2016 року кількість громадян, що використовують дистанційні канали обслуговування (інтернет-банк або мобільний банк), зросла втричі – до 15 млн осіб. Тому BankID може стати поширеним способом дистанційній ідентифікації громадян, якщо до сервісу підключаться банки з найбільшими частками ринку. За інформацією FinClub, такі плани виношують відразу 15 банків.

У Незалежній асоціації банків, яка спільно з НБУ працює над цим проектом, кажуть, що позиція банківського сектора буде висловлена пізніше, після ретельного аналізу. «В цілому НАБУ позитивно оцінює ідею проекту і працювала над ним. Разом з тим, враховуючи, що проект стосується великого кола питань (фінансового моніторингу, інформаційних технологій, інформаційної безпеки тощо), банківські установи ретельно аналізують запропоновані зміни, тому консолідована позиція банківського сектора буде висловлена додатково», – повідомила виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Відразу п'ять великих установ не відповіли на запит FinClub, чому вони ігнорують підключення до BankID. У державному Укргазбанку повідомили, що до кінця року підключаться до сервісу. «Укргазбанк планує почати роботи з підключення до кінця 2018 року в ході другого етапу розвитку веб-банкінгу», – повідомив заступник директора департаменту карткових продуктів і альтернативних каналів продажів Віталій Буценко.

В Креді Агріколь Банку пояснили, чому BankID не привертав їхньої уваги. «Креді Агріколь банк не приєднувався до ВankID, оскільки за нинішнім функціоналом можна отримувати тільки адміністративні послуги. Крім того, для фізичних осіб це вимагає використання ЕЦП, а, як відомо, тільки невеликий відсоток фізосіб – користувачів банківських послуг мають ЕЦП. Для фізичних осіб це досить незручно в порівнянні з простим електронним підписом», – повідомив начальник управління правового забезпечення роздрібного бізнесу банку Денис Крицький.

За його словами, дистанційне обслуговування клієнтів банків впроваджено досить давно, однак банки не очікували регулювання НБУ, оскільки тільки минулого року в рамках проекту PaperLess (максимально можлива відмова від паперових документів у банках) НАБУ досягла нормативного врегулювання електронних договорів для банків, застосування різних видів ЕЦП, повноцінного електронного документообігу між банком і клієнтом. «Одним з основних напрямків проекту PaperLess було введення справжньої дистанційної ідентифікації та верифікації для надання банківських послуг і дистанційного відкриття рахунків для нових клієнтів банків. Ми досить довго чекали від НБУ такого сміливого кроку з впровадження повноцінного інструменту для дистанційної ідентифікації, і тільки час покаже, як проявить себе система ВankID», – зазначив Денис Крицький.

Він додав, що банкам потрібен час для налагодження своїх систем, а це, в свою чергу, досить серйозні фінансові інвестиції. У пропонованому проекті Нацбанку Денис Крицький виділив два незрозумілих моменти: нечіткі терміни впровадження; відсутні зміни до закону, пов'язаного з фінмоніторингом. Один з банкірів підтвердив FinClub, що великі банки не хочуть приєднуватися до ВankID через небажання «ділитися» даними про клієнтів. «Це конкурентна боротьба між банками. І, природно, є банки, у яких клієнтська база маленька, а є ті, у кого вона колосальна. Тому без комерційної складової інтересу не буде. Але в цілому це має працювати за принципом interchange. Кожен повинен платити комісію один одному під час здійснення операцій», – повідомив він.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.