День «Д»

Ключовим питанням сьогоднішнього порядку денного засідання Верховної Ради став пакет законопроектів, присвячений debt deal, – реструктуризації частини держборгу, яка повинна дозволити списати до $3,8 млрд і відтермінувати на чотири роки сплату основної суми боргу.

«Неголосування за цей пакет означає фактичне оголошення дефолту, а також те, що українські громадяни не зможуть отримати підвищення соціальних пільг, стандартів, пенсій і зарплат», – спекулював і тиснув на емоції депутатів прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Йому дозволили виступити першому. Він намагався вразити депутатів цифрами: списання боргу на $3,6 млрд (ще $200 млн за боргом держкомпаній. – FinClub), списання відсотків у розмірі $5,3 млрд (економія процентних платежів завдяки зменшенню боргу. – FinClub) і відтермінування виплати на чотири роки з подальшим погашенням протягом дев'яти років тіла боргу на суму $11 млрд.

Основні нюанси реструктуризації пояснювала після його виступу міністр фінансів Наталія Яресько. Вона повторила те, що відомо з 27 серпня. Тоді Україна домовилася з комітетом кредиторів про списання 20% від суми заборгованості за суверенними єврооблігаціями (див. «За списання держборгу заплатить наступне покоління українців»). Натомість Україна пообіцяла, що якщо економіка зростатиме швидше, ніж на 3% на рік, то кредитори отримуватимуть частину коштів від зростання ВВП вже з 2021 року. Однак уряд не міг розпочати процедуру обміну старих єврооблігацій на нові, поки український парламент не внесе необхідні зміни в Бюджетний і Податковий кодекси та в законодавство про цінні папери.

Ще ввечері 16 вересня впевненості в тому, що депутати підтримають законопроекти, не було. «Коли нещодавно пані Лагард приїхала в Україну, вона говорила, що не може прогнозувати, як правління МВФ відреагує, якщо парламент не прийме угоду з реструктуризації, – нарікала Наталія Яресько в інтерв'ю «Українській правді». – Якщо ми перестаємо поводитися «цнотливо», а саме так і може бути розцінено неприйняття угоди Радою, це все міняє. І тоді можемо очікувати, що МВФ відмовиться кредитувати нас в стані дефолту, який ми будемо змушені оголосити». Мінфін за підтримки представника МВФ в Україні вів переговори навіть з опозиційними депутатами: вчора відбулася зустріч з депутатами від Радикальної партії Олега Ляшка, яка відмовлялася підтримати умови реструктуризації.

Переконання гучністю

Як тільки депутатам дали слово, вони вибухнули шквалом критики: уряд звинуватили в перекладанні погашення боргу на наступні покоління – платежі, прив'язані до зростання ВВП (VRI), діятимуть за період з 2021 по 2040 рік. При довгостроковому зростанні ВВП більше 3% на рік кредитори отримають набагато більше, ніж обсяг списуваної зараз суми.

«Яку ціну Україна заплатить за своє економічне зростання? Чим ще, крім грошових коштів, Україна розраховуватиметься з кредиторами?», – обурювався Віктор Галасюк (Радикальна партія Олега Ляшка). «Договір, який ми підписуємо до 2040 року, стане фактично нашим фінансовим зашморгом. Ми будемо зі сльозами на очах приймати цю ганьбу (реструктуризацію. – FinClub). Ми маємо негайно звільнити цей уряд», – заявила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

Не менше критики з боку депутатів викликав і документ про підвищення соцстандартів, який уряд наполіг розглядати в прив'язці до реструктуризації. Щоправда, народні обранці критикували не сам факт підвищення, а його недостатній розмір. «Спасибі уряду, що нарешті внесли в зал (зростання соцстандартів. – FinClub). Але це копійки з панського столу», – заявив Олег Ляшко. Він нагадав, що за рік ціни в Україні виросли більш ніж на 50%. «До речі, а де голова Національного банку Валерія Гонтарева?» – запитав він. Нагадаємо, коли Валерія Гонтарева в січні приходила до Верховної Ради, депутати ставили їй часто неадекватні питання, а Олег Ляшко закидав її фальшивими доларами.

«Підвищувати соцвиплати потрібно на 74%. Прийшов час віддати людям борги! Цього року ми спостерігаємо наймасовіше підвищення тарифів з часу здобуття незалежності», – обурювалася депутат Наталія Королевська («Опозиційний блок»), агітуючи за альтернативний законопроект про підвищення соцстандартів.

Можуть, якщо хочуть

Вислухавши всі звинувачення, слово взяв Арсеній Яценюк. «Уявіть собі, сталося диво, і українська економіка протягом 25 років зростає на 4% на рік. У такому випадку до 2040 року ВВП України буде дорівнювати ВВП Швейцарії. Середня зарплата становитиме $1960 на одну людину. У таких умовах поділитися прибутком, напевно, можна, – пояснив Арсеній Яценюк. – Це не остання реструктуризація. Але якщо вона не буде проведена, то це не просто загроза для України, а фінансовий колапс». Більш того, прем'єр-міністр уточнив, що це борги, які «брали не наш уряд і не наш парламент».

Після цього депутатам, які критикували реструктуризацію, запропонували прийняти постанову № 3056 «Про забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду "Механізм розширеного фінансування"», а також поправки до Бюджетного та Податкового кодексів, до бюджету-2015 і закону про цінні папери.

Дивно, але всі ці документи було прийнято навіть не з першої спроби і не більшістю голосів, а конституційною більшістю: документи підтримали понад 300 депутатів – усі фракції та групи. Постанову про реструктуризацію підтримали 309 депутатів. Проти були восьмеро обранців: Сергій Каплін та Віктор Пинзеник (БПП), Яків Безбах, Віктор Балога та Сергій Тарута (позафракційні), Тарас Козак, Василь Німченко («Опозиційний блок») і Олександр Опанасенко з «Самопомочі». Утрималися 17 депутатів, не голосували – 19.

За підвищення соцвиплат напередодні місцевих виборів проголосували 340 депутатів з 357 присутніх. Жоден депутат не проголосував проти, п'ять – утрималися (Віктор Пинзеник і Єгор Фірсов з БПП, Віктор Романюк з «Народного фронту», позафракційний Віктор Балога, Олександр Опанасенко). 12 депутатів не голосували.

Після голосування спікер Володимир Гройсман подякував депутатам за конструктивну позицію. «Але якщо хтось у цьому парламенті знає, як провести реструктуризацію краще, то я можу просто сьогодні виписати відрядження до будь-якої країни світу», – сказав він.