Держбанки переведуть під зовнішній контроль

Держбанки переведуть під зовнішній контроль

Мінфін пропонує відсторонити парламент від призначення наглядових рад держбанків. Більшість наглядових рад сформують з незалежних членів, а втручання в роботу наглядової ради або правління буде кримінально переслідуватися.



Поза політикою

В уряді мають намір змінити систему управління державними банками. Міністерство фінансів підготувало проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей управління державними банками» (копією володіє FinClub). До кінця травня законопроект мають винести на розгляд Кабінету міністрів.

Документ переглядає склад і повноваження наглядової ради. Наглядова рада держбанку буде складатися з семи чоловік: по одному від уряду і президента, а п'ять – незалежні члени. Зараз в наглядових радах банків по п'ять представників від уряду, парламенту і президента.

Для відбору незалежних членів, які виконуватимуть свої функції три роки на платній основі, буде створена комісія – по три представники від президента і Кабміну. Первинний відбір претендентів для участі в конкурсі проведе компанія, яка повинна мати мінімум десятирічний досвід з підбору керівного складу провідних світових банків.

Головою наглядової ради може бути обраний лише незалежний член. До незалежних членів висуватиметься низка кваліфікаційних вимог. Наприклад, він не повинен останні п'ять років керувати держбанком, його філією, підрозділом або представництвом, бути пов'язаною з держбанком особою або ж бути особою, яка отримує прибуток від дочірніх підприємств держбанку. Не стануть незалежними членами власники істотної участі українських банків, їх керівники та навіть співробітники. Не братимуть участі у відборі родичі зазначених осіб та аудитори.

Розширюються повноваження наглядової ради. Зокрема, саме члени наглядової ради будуть призначати і звільняти голову та членів правління держбанку, затверджувати звіт правління та визначати аудитора держбанку, ухвалювати рішення про створення комітетів наглядової ради та затверджувати принципи корпоративного управління держбанку. Також вони зможуть отримувати доступ до банківської таємниці, якщо це необхідно для виконання їхніх прямих обов'язків.

«Законопроектом пропонується переглянути принципи і механізми корпоративного управління держбанків, привести їх у відповідність до найкращих міжнародних стандартів шляхом створення ізольованої від політичного впливу системи управління діяльністю держбанків через наглядові ради, більшу частину яких складатимуть незалежні члени», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Втручання карається

Крім того, пропонується внести зміни до ст. 344-1 Кримінального кодексу і встановити відповідальність за незаконне втручання в роботу службових осіб банку. У переліку можливих санкцій – штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів (3400-5100 грн), виправні роботи на строк до одного року, арешт на строк від трьох до шести місяців, обмеження волі до року.

Якщо ж в роботу держбанку втручалася службова особа, яка використовувала службове становище, то санкції будуть жорсткішими: штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів (5100-8500 грн), виправні роботи на строк до двох років, обмеження волі до двох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю три роки.

В експертному висновку до проекту зазначається, що запропонована конструкція управління, коли найважливіші рішення можуть прийматися без урахування позиції представників держави, може привести до втрати контролю держави над своєю власністю. Держава, залишаючись формальним власником активу, істотно обмежується в можливості керувати ним.

Крім того, кваліфікаційні вимоги до незалежних членів нібито настільки жорсткі, що «більшість українських кваліфікованих фахівців, які мають досвід роботи в банківській системі, не зможуть претендувати на посаду члена наглядової ради держбанку». Однак автори законопроекту вважають такі «побоювання» надуманими: вони відповідають світовій практиці, узгоджені з МВФ, Світовим банком, IFC, ЄБРР і вже імплементовані для інших держкомпаній, а також в націоналізованому ПриватБанку.

Повторний шлях

Це не перша спроба влади захистити держбанки від політичного тиску. Ця ідея за попереднього міністра фінансів Наталії Яресько була прописана в Основах стратегічного реформування державного банківського сектора, була включена до Меморандума з МВФ, але так і не була сприйнята парламентом. Документ затверджено урядом у травні 2016 року, але в середині липня з ініціативи Мінфіну законопроект був відкликаний для доопрацювання. За рік текст законопроекту майже не змінився, але час втрачено.

За минулий рік ПриватБанк став державним, що потребувало зміни стратегії управління державними банками. У НБУ хочуть відмовитися від ідеї приватизації Укрексімбанку. Голова Нацбанку Валерія Гонтарева зазначала, що якісне корпоративне управління дозволить уникнути входження міжнародних фінансових організацій до капіталу Укрексімбанку. «Ми пропонували входження міжнародних організацій до «Укрексіму» більше для корпоративного управління. Якщо ж зараз буде нормальний закон про корпоративне управління, незалежні наглядові ради, тоді ця необхідність відпадає. До Укрексімбанку можна буде ставитися як до реального експортно-імпортному банку, які в усьому світі на 100% державні», – сказала вона.

Держбанки налаштовані на зміни

У держбанках, які потрапляють під дію закону, підтримують заплановані зміни. В Ощадбанку уточнили, що необхідність реформування системи корпоративного управління закріплена також у Дорожній карті трансформації відповідно до підписаного Меморандуму про стратегічне партнерство з ЄБРР. «Ми рухаємося згідно з планом трансформації банку, тому підтримуємо кроки, спрямовані на якнайшвидше досягнення параметрів. Представники Ощадбанку, а також інших держбанків, Мінфіну, НБУ та профільного комітету парламенту входять до робочої групи, яка займається цим питанням, і беруть активну участь в його обговоренні», – повідомили в прес-службі Ощадбанку.

У ПриватБанку нагадали, що він став першим держбанком, наглядові органи якого вже сформовані за новими сучасними принципами. «Саме за принципами незалежності та професійного складу була сформована наглядова рада ПриватБанку, його формування здійснювалося відповідно до положень закону«Про управління об'єктами державної власності», які за змістом аналогічні положенням законопроекту про держбанки», – сказав голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак.

Підтримує Олександр Шлапак також ідею запровадження кримінальної відповідальності за спроби впливу на посадових осіб. «Це є важливим питанням для розвитку банківського сектора. Запропоновані зміни до Кримінального кодексу покликані убезпечити посадових осіб державних банків від зовнішнього втручання і сприяти незалежності органів управління банку», – вважає топ-менеджер.

Проти законопроекту можуть виступати депутати: політичну незалежність держбанків вже побічно засудив голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка). «Ми бачимо, що Мінфін не збирається міняти кардинально помилковий курс на повне знищення можливості використання держбанків у якості інструменту державної політики. Адже саме таку функцію виконують банки з держкапіталом усіх економічних тигрів. Зате позиція Мінфіну і Нацбанку про майбутнє держбанків зводиться до того, що рано чи пізно усі ці установи потрібно розпродати», – відповів він. Восени Сергій Рибалка вже оголошував конкурс на відбір членів наглядових рад держбанків: він закликав потенційних кандидатів подавати свої резюме до комітету.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу