Закриття коррахунків

Два місяці банкіри в закритому режимі обговорювали проблему роботи з іноземними банками, перш ніж зважитися звернутися за допомогою до Національного банку. В середині березня Deutsche Bank Trust Company Americas (New York) несподівано відмовився обслуговувати лоро-рахунки усіх невеликих українських банків, відкритих через великі українські банки. Через це багато установ миттєво втратили можливість проводити доларові операції своїх клієнтів.

Іноземні банки і раніше активно скорочували кореспондентську мережу в Україні, але зараз – найболючіше, стверджують банкіри. «У середині 1990-х перелік іноземних банків-кореспондентів, в яких українські банки відкривали кореспондентські рахунки, складався з усіх кращих клірингових банків світу. Серед них були Chase Manhattan Bank, Bank of America, HSBC Bank, Standard Chartered Bank, Commerzbank, Bankers Trust Company, Royal Bank of Scotland, Raiffeisen Bank, ING Bank, ABN AMRO Bank, Citibank, Societe Generale Banque. Згодом поступово практично усі ці банки відмовилися від кореспондентських відносин з українськими банками», – згадує голова правління Банку Авангард Світлана Корчинська. Одним з останніх з українського ринку пішов Commerzbank AG.

Тепер з українськими банками працюють лише дві установи – Deutsche Bank Trust Company Americas і Bank of New York. «Deutsche Bank Trust Company Americas минулої осені залишив з 70 своїх банків-кореспондентів в Україні лише 15», – пояснює Світлана Корчинська.

Навесні 2017-го правила посилилися ще більше – Deutsche Bank з 22 березня відмовився обслуговувати рахунки лоро. «Причому якщо минулого року ми отримали повідомлення за три місяці, то зараз все відбулося практично миттєво», – говорить банкір. Укргазбанк розіслав своїм контрагентам лист про це рішення напередодні, 21 березня. Укргазбанк уточнював, що це не була його ініціатива. При цьому банки, які мають прямі корвідносини з Deutsche Bank, не постраждали.

Укргазбанк на 31 грудня 2016 року мав 55 відкритих коррахунки типу «ностро» в 22 банках, таких як Deutsche Bank Trust Company Americas, Deutsche Bank AG, JP Morgan Chase Bank, Commerzbank AG, Commerzbank AG Luxembourg Branch, VTB Bank (Deutschland) AG, UniCredit Bank AG, mBank SA, Industrial and Commercial Bank of China. Укргазбанк проводив розрахунки в 17 валютах. У ньому обслуговувалися 65 українських банків, для яких були відкриті 309 кореспондентських рахунки типу «лоро».

Дії Deutsche Bank обурили інших банкірів. 12 квітня банк «Південний» заявив, що «у зв'язку з непередбачуваною політикою Deutsche Bank щодо українських банків і низкою розслідувань проти Deutsche Bank з 1 червня 2017 року кореспондентські рахунки в банку-кореспонденті Deutsche Bank будуть закриті». Доларові платежі банк проводитиме через Bank of New York Mellon. Але це не панацея. «У Bank of New York є обмеження на кількість рахунків лоро: коли цей ліміт буде вичерпано, невеликі банки знову матимуть проблеми», – пояснив заступник директора Асоціації УкрСВІФТ Дмитро Дьячковский.

Іноземцям нецікаво працювати з українськими банками через високі ризики. «Це почалося ще в 2015 році, коли американські банки були оштрафовані на мільярдні суми за сумнівні операції. Україна знаходиться в зоні високого ризику, і наші партнери не хочуть брати його на себе», – пояснює заступник голови правління ТАСкомбанку Максим Земляний. Через високі ризики невеликих банків з ними не хочуть працювати система переказів Western Union, платіжні системи VISA і MasterCard, говорить заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Більш того, партнери не бачать економічної доцільності у співпраці з невеликими кредитними установами: витрати на комплаенс, перевірку та фінмоніторинг такі ж, як і для великих банків, а прибуток від операцій набагато менше. «Для банків-партнерів важливий, наприклад, розмір банку. Активи не повинні бути менше $1 млрд. Швидко досягти таких показників неможливо», – каже Максим Земляний.

В НБУ просять не панікувати. «Deutsche Bank відмовився обслуговувати не тільки українські банки «на другій руці». Дуже багато дрібних американських банків він теж відмовився обслуговувати. Щоб ми просто розуміли, що це не геноцид українського народу, це питання бізнесу», – зазначила Катерина Рожкова.

Сподіваючись на регулятора

Банки закликають Нацбанк підключитися до вирішення проблеми, як зробив регулятор у Прибалтиці: латвійські банки через підозри у відмиванні грошей втрачали корвідносини з іншими європейськими та американськими банками. «Місцевий "нацбанк" разом з банками виступив і вирішує проблему», – говорить голова правління Кристалбанку Леонід Гребінський. «НБУ міг би взяти на себе функції гарантування репутації. Якщо не проводити фізично платежі, а створити систему авторизації платежів», – запропонувала Світлана Корчинська.

Ідея створення на базі регулятора клірингового центру НБУ не сподобалася. «Ми думаємо про можливість покласти на когось функцію клірингового банку. Це не функція Нацбанку, і ми не будемо її на себе брати. Якщо ми зможемо реалізувати цю ідею, то комплаенс-перевірки будуть обов'язковими, оскільки буде потрібно підтвердження, що всі платежі якісні та гарантовані. Головне питання: чи будуть банки-кореспонденти приймати таку гарантію? Зараз ми над цим працюємо. Створювати нічого спеціально не будемо, треба якийсь існуючий великий банк «нагородити» такою функцією», – заявила Катерина Рожкова. Ним міг би стати орієнтований на зовнішньоторговельні операції Укрексімбанк, на який влада має більше інструментів впливу, ніж на приватні банки.

Жорсткість комплаенсу – світова тенденція. «Трагедії немає, залишилися ще банки, які здійснюють обслуговування «на другій руці» (через відкриття лоро-рахунків. – FinClub). Однак в такому випадку невеликі банки втрачають свої конкурентні переваги: це й прямі витрати на комплаенс, і перевага в ціні та швидкості», – перерахувала заступник голови НБУ.

Врятуй себе сам

У Національному банку не повідомили, скільки банків постраждало від дій Deutsche Bank, але не вважають ситуацію критичною. «На частку банків, у яких немає прямих коррахунків у іноземних установах, припадає лише 8% експортно-імпортних операцій – як за обсягом, так і за кількістю операцій», – підрахувала Катерина Рожкова. Регулятор готовий розглядати раціональні пропозиції учасників ринку.

Тому банкіри попросили НБУ внести зміни до постанови № 118, щоб дозволити відкривати коррахунки в валюті першої групи класифікатора НБУ (євро, долар, тощо. – FinClub) в країні з національною валютою другої групи класифікатора НБУ. «Невеликі українські банки опинилися між молотом і ковадлом. З одного боку, банки країн з національними валютами 1-ї групи класифікатора НБУ не зацікавлені у встановленні прямих кореспондентських відносин з такими банками. З другого – великі українські банки з прямими коррахунками в банках США теж часто відмовляються відкривати або продовжувати обслуговувати лоро-рахунки для менших колег, бо нові вимоги з моніторингу операцій вимагають істотних додаткових витрат, а прибутковість від цих операцій не така значна», – говорить голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

«Я сподіваюся, що Національний банк зараз дозволить відкривати коррахунки першої класифікації валюти в країнах з іншою валютою (2-й класифікатор. – FinClub). Гадаю, що цю проблему можна зняти за допомогою Нацбанку», – говорить Леонід Гребінський. Кристалбанк працював через лоро-рахунки Укргазбанку, тому зараз шукає нового партнера. Леонід Гребінський каже, що непоганим варіантом для відкриття коррахунків є турецькі банки. Голова наглядової ради банку «Конкорд» Олена Сусідка каже про банки Туреччини і Грузії.

«У будь-якому випадку банки Туреччини, Греції, Кіпру та інших країн працюють через ті ж самі американські банки, – пояснив Дмитро Дьячковский. – Тому грошові потоки просто будуть перенаправлені через інші країни на американські банки, які, найімовірніше, відмовлять українським контрагентам. У банківському співтоваристві обговорювався цей варіант, він видається як найпростіший вихід, але все одно приведе до Америки». «Це рішення проблеми буде тимчасовим. За рік-два ми знову зіткнемося з тим, що банки лоро-рахунки закриють», – підтверджує Максим Земляний.

Катерина Рожкова каже, що Нацбанк обговорить це питання, але це лише частково вирішить проблему. «Якщо й переключаться якісь потоки на Туреччину, то в кінцевому підсумку вони також замкнуться на американські банки-кореспонденти. Але якщо цей турецький банк генерує значно більшу кількість платежів і є більш вагомим партнером, то, напевно, ці платежі там житимуть, – каже директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко. – Це обмеження не вирішить усіх питань, але комусь воно біль може зменшити або зняти, тому я особисто підтримую це рішення. У НБУ це питання опрацьовується».

Нацбанк дає пораду

Два оригінальних виходи із ситуації запропонував Дмитро Дьячковский: НБУ стає кліринговим центром з євро, або український банк (чи консорціум) відкриває банк в США. «НБУ не збирається ставати процесинговим центром розрахунків у іноземній валюті», – говорить Сергій Пономаренко. Кліринг з євро буде можливий тільки після вступу України до єврозони.

Але НБУ вже зараз закликав банки переводити експортно-імпортні контракти клієнтів у євро або національні валюти країн – торговельних партнерів. «Ми вже внесли багато змін до нормативно-правової бази, інші ще готуємо, в тому числі щодо комплаенсу. Як тільки ми імплементуємо усе заплановане, нам буде простіше працювати з банками єврозони», – розповідає Катерина Рожкова. Україна вже отримала досвід розрахунків у гривнях з лоро-рахунків з Білоруссю і в польських злотих з Польщею, говорить Сергій Пономаренко. «Частка товарообігу з ЄС швидко зростає, але розрахунки в євро так швидко не ростуть, що говорить про те, що наші компанії підписують договори в доларах США», – зазначає він.

Банкам потрібно вирішити, чи здатні вони надавати послуги суб'єктам ЗЕД, а також витрачати гроші на комплаенс і фінмоніторинг. «Дуже складно невеликим банкам конкурувати з великими учасниками ринку. Ви усі намагаєтеся бути універсальними банками з обмеженими бюджетами на персонал. Ви не можете розвинути у себе компетенцію потрібної глибини. Ми, як регулятор, ніколи не станемо гарантом ваших операцій і кліринговим банком», – звернулася до банкірів Катерина Рожкова.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.