Екс-голову «Оранти» повністю виправдали

Екс-голову «Оранти» повністю виправдали

Голосіївський районний суд Києва не побачив провини екс-керівника «Оранти», нинішнього заступника голови правління ВіЕс Банку Олени Болотової в багатомільйонних втратах страховика. Хоча саме вона підписувала спірні документи про передачу прав на торговельну марку та торгових знаків «Оранта» компанії «ІМГ Інтернешнл холдинг компані». Юристи вважають складним притягнення топ-менеджера до відповідальності за виконання колегіального рішення.


Болотову виправдали

Голосіївський районний суд Києва зняв з екс-керівника НАСК «Оранта» Олени Болотової звинувачення в нанесенні страховій компанії збитків на $10 млн, які виникли в результаті передачі її знаків товарів та послуг до ТОВ «ІМГ Інтернешнл холдинг компані». Про це йдеться в рішенні суду від 3 липня.

«ІМГ Інтернешнл холдинг компані» зареєструвало товарний знак НАСК «Оранта», а також слоган «Оранта оберігає Україну» в жовтні 2008 року. Після цього їй за договором були передані права на товарний знак і слоган страхової компанії. «На момент підписання зазначених договорів президентом «ІМГ Інтернешнл холдинг компані» і головою наглядової ради HACK «Оранта» був Олег Спілка», йдеться в судових матеріалах.

Олена Болотова звинувачувалася в тому, що «у невстановлений досудовим розслідуванням час організувала проведення засідання правління HACK «Оранта», на якому членами правління було ухвалено рішення про передачу виключних майнових прав на знаки для товарів та послуг товариству «ІМГ Інтернешнл холдинг компані», підконтрольному членам наглядової ради HACK «Оранта», за винагороду в сумі 5,99 млн грн».

Після цього «Оранта» почала орендувати у компанії права на користування торговими марками за велику суму. Як встановила Державна фінансова інспекція в Києві, «Оранта» зазнала збитків на суму 64,547 млн ​​грн.

Дії менеджменту кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК – службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до тяжких наслідків. Відповідальність за цією статтею – позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та штрафом від 4,25 тис. до 12,75 тис. грн.

Своя правда

У суді Олена Болотова пояснила, що в березні 2008 року акціонерами було ухвалено рішення створити холдингову компанію. За ініціативи засновників «Оранти» влітку 2008-го на розгляд правління було винесено питання про передачу торгових марок «ІМГ Інтернешнл холдинг компані». «Проекти договорів розробляли юристи ТОВ, бухгалтери, проводилися узгодження. У рішенні правління, яке вона обов'язково має виконувати, зазначено, що договір набирає сили, коли буде узгоджений наглядовою радою. Надалі рішення правління про передачу торгових марок, про які йдеться в обвинувальному акті, було погоджено з членами наглядової ради», – йдеться в рішенні суду.

Суд констатував, що сторона обвинувачення не надала достатніх і переконливих доказів того, які саме дії або бездіяльність Олени Болотової свідчать про службову недбалість. І хоча збитків зазнала «Оранта», її не визнано потерпілою стороною: в матеріалах справи міститься лише позовна заява БТА Банку, який є великим акціонером страховика і хотів би стягнути з винної сторони збиток, якого зазнав страховик.

Більш того, Олена Болотова акцентувала увагу на тому, що головою наглядової ради тоді був Олег Спілка, як і засновником «ІМГ Інтернешнл холдинг компані», отже рішення про продаж і подальшу оренду торгових марок ухвалювали він та інші члени наглядової ради.

Виправдання Олени Болотової не означає закриття справи. Колишні голова наглядової ради страхової компанії Олег Спілка та член наглядової ради Олександр Тимінський оголошені в міжнародний розшук. Слідче управління Головного управління Національної поліції в Києві підозрює їх в злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою). Санкція за цим звинуваченням – до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У прокуратури є 30 днів на подачу апеляції. Теоретично апеляцію може подати і БТА Банк, щоб домогтися перегляду виправдувального вироку і збільшити свої шанси на стягнення збитків, понесених страховиком. «Остаточне рішення прийматиме акціонер. А для цього потрібно детально вивчити матеріали кримінальної справи і рішення суду. Юристи повинні оцінити шанси на перемогу: чи зможуть вони надати суду вагомі контраргументи», – говорить співрозмовник на юридичному ринку, знайомий з ситуацією. У юрфірмі «Ілляшев та Партнери», яка представляє інтереси акціонерів «Оранти» – казахського БТА Банку – обіцяли прокоментувати це питання пізніше.

Один не за всіх

Юристи вважають виправдувальне рішення суду обґрунтованим. «З тієї статті, яка інкримінувалася підозрюваній, суд абсолютно об'єктивно виніс рішення про невинність. Це було колегіальне рішення правління, яке голова правління виконала», – вважає партнер юрфірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Але випадки, коли керівник притягувався за виконання колегіального рішення, в судовій історії були. «Наприклад, Ігор Діденко, екс-в.о. керівника НАК "Нафтогаз України"», – нагадує Ростислав Кравець. У 2010 році його арештували за ст. 191 КК (розтрата чужого майна в особливо великих розмірах), а в 2011-му Печерський районний суд Києва ухвалив: Ігор Діденко винен в скоєнні посадового злочину, але оскільки він не переслідував особистих майнових інтересів, то суд призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі умовно. «Незважаючи на те що законодавчі підстави для притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності за перевищення повноважень в Україні існують, враховуючи низьку якість роботи слідства зі службових злочинів, зокрема розслідування злочинів про перевищення повноважень, які спричинили заподіяння великої шкоди, обвинувальні вироки судів є поодинокими», – говорить керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

У ситуації з «Орантою» виходить, що основний удар звинувачення понесуть інші особи. «Виходячи зі змісту виправдувального вироку стосовно голови правління компанії, щодо інших посадових осіб правління і наглядової ради компанії розслідуються кримінальні виробництва за іншими статтями КК. Якщо слідству вдасться довести провину цих посадових осіб, вони можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення службових злочинів. Однак з огляду на низьку якість роботи слідства, вважаю, що і за цими злочинами реальних вироків чекати не варто», – говорить Віктор Мороз.

Адвокат адвокатського об'єднання GORO legal Мирослава Мосюк попереджає, що доведення обвинувачення в скоєнні корисливого злочину в складі групи осіб є складним. «Стороні обвинувачення треба довести не тільки склад корисливого злочину, а й участь кожного учасника злочину в складі групи осіб, які можуть діяти як за попередньою змовою, так і без попередньої змови, а також з розподілом ролей кожного в складі групи (співучасті). Зокрема, доведенню підлягає обізнаність кожного з повноважних осіб на прийняття рішення про злочинні наміри інших осіб, зокрема членів наглядової ради. А за наявності колегіального рішення потрібно довести наявність злочинних намірів кожного члена групи, в тому числі того, який підписав», – пояснює Мирослава Мосюк.

Ускладнюється ситуація також тим, що деякі фігуранти справи перебувають за межами України. За інформацією FinClub, Олег Спілка проживає в Лондоні, а Олександр Тимінський – в Росії.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в ViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу