Експортерам полегшили бізнес інтернетом

Експортерам полегшили бізнес інтернетом

Парламент зняв бюрократичні перепони, які заважали експортерам послуг. У банках сподіваються, що новий закон збільшить кількість легально працюючих фрілансерів, IT-фахівців, які зараз змушені вигадувати схеми отримання валюти від контрагентів.


Услужили

Верховна Рада учора прийняла в цілому законопроект № 4496 про спрощення експорту послуг. Цей документ покликаний «зняти штучні бар'єри, які стоять на шляху заведення валютної виручки українськими експортерами, айтішниками та креативними індустріями», заявив голова комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк.

Закон дозволяє укладати зовнішньоекономічні договори і контракти не лише в письмовій, а й в електронній формі. Основним документом під час оплати послуг стане інвойс. «Фрілансери, IT-фахівці, юристи, бухгалтери, дизайнери, ріелтори – усі, хто поставляє послуги за кордон, тепер ви зможете просто виставити рахунок за надану вами послугу, зробити це електронною поштою та отримати свою валютну виручку на рахунок в Україні. Паперові договори не будуть обов'язковими, жодних актів прийому-передачі, жодних офіційних перекладів з англійської. Інвойс – первинний документ!» – говорить депутат Вікторія Пташник.

З останньою нормою згодні не всі депутати. «Пропонується прибрати вимогу перекладу документів з англійської мови на українську. Це створює колосальні можливості для подальших зловживань. Тому що трактувати документ, якщо немає офіційного перекладу, можна як завгодно. І потім неможливо нікого притягати до відповідальності. Тому я все ж пропоную прибрати цю норму, щоб усі документи мали офіційний український переклад. Це абсолютно логічно в державі Україна», – заявив депутат Юрій Левченко і підтримав закон.

Дорога за кордон

Закон повинен збільшити кількість легальних експортерів послуг. «Фрілансерів лякала невизначеність з валютним і податковим законодавством. Адже багато банків для обслуговування валютних рахунків вимагали договору ЗЕД, а де фрілансер його візьме, коли він працює з тим же Google на підставі публічного договору-оферти! А тут ще раптом з податкової прийдуть, і те ж питання: “На якій підставі валютну виручку отримуєш? Показуй договір”», – говорять у ПриватБанку. В Укрсоцбанку підрахували, що регулярні надходження з-за кордону на рахунки підприємців становлять приблизно 5% від загальних надходжень бізнесу.

Примітно, що НБУ ще в липні 2015 року дозволив банкам не вимагати оформлення акту виконаних робіт, який до цього був необхідний для зарахування оплати на рахунок експортера послуги. І багато банків стали вимагати від клієнтів тільки інвойс. «ОТП Банк давно виділив IT-фахівців і фрілансерів у окрему категорію клієнтів і працює з ними за спрощеною схемою – без актів, тільки за рахунками і з публічними договорами», – розповідають в ОТП Банку. «У нас є чимало інструментів, які дозволять фрілансити, не виходячи з дому, приміром, продаж валюти і передача інвойсів лише в електронному вигляді через інтернет-банк. Зараз у нас на обслуговуванні 209 тис. фізосіб, які регулярно отримують валюту, і 30 тис. фізосіб-підприємців. Наша частка ринку становить 44%», – підрахували у прес-службі ПриватБанку. Щоправда, ці документи підприємцям доводилося отримувати відповідно до закону про зовнішньоекономічну діяльність.

Щоб обійти усі бюрократичні обмеження, фрілансери використовували різні способи отримання валюти в Україні. Це й відкриття PayPal-рахунків на неукраїнські адреси, і отримання поштою картки Payoneer від MasterCard, і різні системи грошових переказів, а також відкриття рахунків у зарубіжних банках навіть під час туристичних поїздок. Такі механізми не тільки спрощували процес отримання грошей, але й дозволяли експортерам послуг не платити податки.

Після прийняття закону частина фрілансерів можуть захотіти «легалізуватися», але основне полегшення відчують ті, хто вже працює законно: вони зможуть розширити свої бізнес-зв'язки. «Для цього потрібен час і збіг багатьох факторів. Ми очікуємо збільшення надходжень на рахунки фрілансерів, які зареєстровані як підприємці на єдиній системі оподаткування. Сподіваємося, що зміни також будуть внесені і до інших законодавчих і нормативних документів з валютного контролю. На практиці саме протиріччя і неврегульованість у різних документах найбільше заважають успішній реалізації перспективних нововведень», – вважає начальник відділу розвитку бізнес-клієнтів Укрсоцбанку Ірина Бойко. «Фрілансерів у тіні тримає не так оподаткування, як обов'язковий продаж 65% виручки», – зазначили в одному з банків з іноземним капіталом.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу