Перша реакція

Запровадження воєнного стану в десяти прикордонних областях українці сприйняли спокійно, оскільки новий режим без активних бойових дій сприймається ними як віртуальний. Не було паніки також на фінансовому ринку. «Ми не побачили істотних відтоків з банківської системи. Так, в деяких банках були випадки, коли окремі клієнти вирішили не продовжувати депозит, який закінчувався, або знімали кошти з поточних рахунків. Але питома вага таких випадків мізерна. Всього протягом цих днів відтік коштів фізосіб склав менше 2%. Цей показник також включає витрати громадян у Black Friday та вихідні дні», – розповіла перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Її шеф Яків Смолій запевнив українців, що воєнний стан не відіб'ється на банках. «Будь-які прийняті рішення ніяк не вплинуть на роботу банківської системи. Банківські відділення працюватимуть в звичайному режимі», – сказав він. Вже після зустрічі з топ-40 банків у Нацбанку пообіцяли не вводити обмеження на валютному та грошово-кредитному ринках в період воєнного стану. І хоча українці не були помічені в чергах до обмінників, банки і небанківські обмінні пункти ще в понеділок вдень почали своїми спекуляціями провокувати валютну паніку. Банки підняли ціну готівкового долара майже на 1 грн – до 29,1 грн/$, а фінансові компанії – ще вище.

Кредитні установи на прохання НБУ почали заспокоювати клієнтів: зокрема, Креді Агріколь Банк, Укргазбанк, ОТП Банк і Банк Форвард пообіцяли безперебійне обслуговування. «Банк забезпечує стабільну роботу електронних сервісів, безперебійне проведення платежів, інкасацію та поповнення банкоматної та термінальної мережі. Очікуємо відповідальної поведінки від клієнтів», – заявили в Ощадбанку. Аналогічну заяву зробили в ПриватБанку. А у ПУМБ підкреслили, що всі відділення працюють «в плановому режимі з проведенням усіх банківських операцій своєчасно і без обмежень».

Чорним по білому

Нюанси воєнного стану не зрозумілі людям. Вони побоюються, що банки посилатимуться на воєнний стан як форс-мажор, закріплений багатьма банківськими договорами, і не виконають свої зобов'язання: не повернуть вклад в день його завершення, не проведуть платіж, зажадають дострокового повернення кредиту або навіть на вимогу влади експропріюють клієнтські депозити для фінансування армії.

Ці страхи перебільшені, а послатися на форс-мажор банкам буде непросто. «Ключовою ознакою будь-якої події форс-мажору є наявність причинно-наслідкового зв'язку між настанням такої події та неможливістю виконання у зв'язку з цим стороною свого зобов'язання. Оголошення воєнного стану саме по собі ніяких негативних наслідків поки не спричинило, банківська система працює в звичайному нормальному режимі. Отже, в даній ситуації він не може вважатися форс-мажором», – пояснив FinClub начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро Олександр Ярецький.

Юрист уточнив, що якщо в рамках воєнного стану будуть введені додаткові обмеження діяльності банків, такі як закриття відділень або заборона на окремі види операцій, то в цьому випадку запровадження воєнного стану дійсно може розглядатися як форс-мажор.

В ОТП Банку говорять, що статус воєнного стану, навіть якщо він є одним з пунктів форс-мажорних обставин, не приводить до автоматичного невиконання зобов'язань сторонами, оскільки результат у вигляді фактичної нездатності виконати свої зобов'язання має бути доведено. Аналогічно, оскільки банки продовжують функціонувати в стандартному режимі, статус воєнного стану не може вважатися виправданням для позичальників не погашати заборгованість.

Виявлення причинно-наслідкового зв'язку регламентовано. По-перше, за словами заступника директора юрдепартаменту банку «Південний» Олега Бідного, рішення з питань поточної діяльності банку ухвалює правління, а також його комітети – в рамках наданих повноважень. Тобто касир або навіть керівник відділення в прикордонному населеному пункті не зможе самостійно прийняти рішення не повертати клієнту вклад. По-друге, як пояснили FinClub в Укргазбанку, якщо банк колегіально все-таки вирішить переглянути умови взаємовідносин зі своїми клієнтами, то доводити вплив форс-мажору потрібно буде індивідуально для кожного клієнта.

Аналогічна схема діє і для позичальників. Якщо якесь підприємство вирішить не платити за кредитом через запровадження воєнного стану, то воно повинно буде обгрунтувати свою поведінку. «Відсутність провини боржника може доводитися будь-якими допустимими доказами, в тому числі й сертифікатом Торгово-промислової палати. При цьому сертифікат про настання форс-мажорних обставин, що видається ТПП, може слугувати одним з доказів для суду відсутності провини боржника в порушенні зобов'язань, але не має заздалегідь переважаючої сили і повинен оцінюватися судом нарівні з іншими доказами», – говорить Олександр Ярецький. Такий сертифікат не може використовуватися «на всі випадки життя», тому що при його отриманні боржник повинен довести ТПП причинно-наслідковий зв'язок між дією обставини форс-мажору і порушенням конкретного зобов'язання.

Банкіри сподіваються, що позичальники не ухилятимуться від повернення кредитів. «Поки немає підстав говорити про те, що будь-які зобов'язання не будуть виконуватися в зв'язку з введенням воєнного стану», – вважає Олег Бідний. Щодо більш радикальних заходів, таких як експропріація вкладів, то, за словами Олега Бідного, такого механізму не передбачено українським банківським та бюджетним законодавством.

Реакція на ситуацію

Воєнний стан в історії України запроваджено вперше, тому ніхто не знає, як події розвиватимуться далі. Поки не прийняті підзаконні акти, які детально опишуть, що саме зараз змінить режим воєнного стану в десяти областях. І якщо поки банкіри не очікують жодних змін в роботі відділень, вони можуть з'явитися в майбутньому. «Профільні служби банку більш пильно моніторять ситуацію в областях, де запроваджено воєнний стан. В цілому ж політика банку щодо роздрібного кредитування не змінилися. Ми вважаємо, що запроваджений режим воєнного стану в поточній ситуації не повинен кардинально відбитися на правах або фінансовому стані клієнтів. У корпоративному бізнесі кожен клієнт, як і раніше, вивчається індивідуально, в тому числі з урахуванням можливих обмежень його діяльності в умовах воєнного стану», – говорить Олександр Ярецький.

У Нацбанку готові реагувати на нештатні ситуації, коли окремі банки в регіонах можуть затримати повернення вкладів або переглянути умови договору, посилаючись на воєнний стан як форс-мажорний фактор. «Ми будемо реагувати. Будемо робити публічні комунікації для ринку, будемо окремо комунікувати з банками. У нас є, на жаль, гіркий досвід кризового року, і вкладники знають, що ми працюємо з усіма скаргами. Тому будемо реагувати і будемо настійно вимагати від банків працювати в звичайному режимі – виконувати умови договорів і виконувати зобов'язання. Для банківської системи через запровадження воєнного стану нічого не змінилося», – пояснила FinClub Катерина Рожкова.

Відшкодування збитків за графіком

Запровадження воєнного стану сполошило клієнтів страхових компаній. Адже воєнний стан часто є форс-мажором в більшості страхових договорів, що може спричинити невиплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку. «Це стандартна помітка, яка прописана в багатьох цивільно-правових договорах, в тому числі договорах страхування. Підписуючи договір страхування, клієнтові варто звернути увагу на те, чи є впровадження воєнного стану підставою для припинення дії або обмеження території дії договору. У договорах нашої компанії такі обмеження не передбачені», – пояснив заступник голови правління СГ «ТАС» Павло Фурсевич.

Незважаючи на наявність застережень, страховики обіцяють виплачувати відшкодування вчасно і в повному обсязі. «У міжнародній практиці страхування військові ризики, в тому числі й воєнний стан, завжди були у винятках зі стандартного покриття договорів. Наприклад, якщо в будинок потрапив снаряд, то це виняток. А за пошкоджене пожежею житло або побиту бурульками машину ми спокійно заплатимо на будь-якій контрольованій території України. Інша справа, що збитки саме внаслідок подій з переліку військових ризиків виникають досить рідко», – заспокоюють клієнтів у СК «ІНГО Україна».

Голова правління СК «ВУСО» Андрій Артюхов пояснив, що не покриваються страхові події, які сталися внаслідок військових дій, наприклад, знищення або пошкодження мінами, військовими формуваннями або іншими знаряддями війни. Не отримає клієнт відшкодування і в разі якщо страхова подія настала в ході здійснення антитерористичних операцій, громадянської війни, окупації, анексії та інших заходів з військовими ознаками.

Керуючий партнер СК «Арсенал Страхування» Марина Авдєєва пояснила, що СК платитиме навіть в тому випадку, якщо автомобіль, застрахований за КАСКО, потрапить в ДТП, де другим учасником виявиться військовий транспортний засіб. «Такий випадок є страховим, і за умови дотримання клієнтом всіх умов договору він отримає своє відшкодування», – пояснила Марина Авдєєва.

Застрахуватися цілеспрямовано на випадок потрапляння снаряду або конфіскації машини у військових цілях не можна. «Такі запити від потенційних клієнтів були ще в 2014-му. Періодично вони виникають після будь-якого загострення ситуації в країні. Зараз нічого не змінилося: ні за воєнного стану, ні за якогось іншого положення суто воєнні ризики не приймаються на страхування і не є страховим випадком. Але тут важливо пам'ятати, що о 9 ранку 28 листопада ці ризики не стали вищими. Вони не виникнуть тільки від того, що буде введено «особливий правовий статус» в кількох областях», – пояснює Марина Авдєєва.

Без збоїв працюватиме і добровільне медичне страхування. «Клієнтам програм добровільного медичного страхування СК компенсує лікування будь-яких прописаних у відповідному договорі захворювань і травм, якщо застрахована особа не несе військову службу – за умови роботи банківської системи і фізичної можливості розміщення в клініках», – пояснюють в СК «АХА Страхування».

Без зміни працюють і компанії зі страхування життя. «Компанія і далі виконує свої зобов'язання і продовжить роботу у звичному режимі. Всі послуги для наших клієнтів, консультантів і ділових партнерів будуть надаватися відповідно до встановлених процедур», - уточнили в компанії по страхуванні життя «МетЛайф».

В одній з компаній розповіли, що за рішенням керівництва в 2014 році воєнний стан виключили з переліку форс-мажорів. «Ми проаналізували наш портфель виплат і з'ясували, що страхових подій, які були пов'язані безпосередньо з військовими діями, було лише кілька. Тому фінансові витрати були дуже невеликими, але при цьому можна було отримати репутаційні вигоди», – пояснили в СК. Але після зміни керівництва СК цей пункт повернули до стандартного договору.

Ситуацією, що склалася, можуть скористатися недобросовісні компанії. «Не секрет, що на ринку є страховики, які затягують страхові виплати або взагалі під різними приводами намагаються не платити. Тепер у них буде ще один аргумент», – говорить один зі страховиків.

Складнощі можуть виникнути у великих клієнтів, які в період дії воєнного стану захочуть застрахувати свої ризики. «Великі ризики страховики перестраховують в іноземних компаніях, а ми вже зіткнулися з тим, що іноземні контрагенти відмовилися брати на себе наші ризики відразу після того, як було ухвалено рішення про запровадження воєнного стану. Будемо шукати варіанти, можливо, хтось і погодиться перестрахувати, але це, найвірогідніше, буде дорожче», – сказав один зі страхових брокерів.

Співрозмовник таку поведінку пояснив політикою іноземних компаній: для них сам факт воєнного стану є підставою для відмови в перестрахуванні. «Хоча ми розуміємо, що воєнний стан запроваджено на 30 днів, тому ймовірність того, що страхова подія настане протягом цих 30 днів, мінімальна. Сам процес укладання договорів страхування великих промислових підприємств тривалий, і в них, як правило, прописана відстрочка набуття договором чинності», – пояснив співрозмовник.

Вікторія Руденко