Фондам тут не місце

Фондам тут не місце

Прийняття нового Податкового кодексу може погіршити ситуацію на ринку інститутів спільного інвестування (ІСІ). Найбільше постраждають венчурні фонди, інвестори яких потраплять під подвійне оподаткування. Мінфін не може пояснити, навіщо він запропонував цю норму.



Нова редакція Податкового кодексу, розроблена Міністерством фінансів, переводить інститути спільного інвестування на загальну систему оподаткування. У документі відсутній пункт 141.6.1, яким «звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті)». Тобто спочатку фонди заплатять 20% податку на прибуток, а потім їхні інвестори: фізособи заплатять 20% ПДФО, а юрособи – знову 20% на прибуток.

У Мінфіні на запит FinClub прокоментувати мету таких змін не відповіли. Але, теоретично, ця норма може відповідати принципу рівності – всі компанії повинні бути на загальній системі оподаткування. Крім того, ІСІ, зокрема венчурні фонди, на думку чиновників, раніше використовувалися для мінімізації оподаткування.

Остання крапля

Учасники ринку вважають, що подібна зміна вб'є ринок ІСІ. «Застосування загальної системи оподаткування для ІСІ – це встановлення для інвесторів ІСІ фактично подвійного оподаткування», – пояснює голова Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) Дмитро Леонов. «ІСІ буде доцільніше закрити, ніж продовжувати їхню діяльність. І, звичайно ж, в першу чергу постраждають публічні ІСІ. Приватним інвесторам, які не мають у своєму розпорядженні значного обсягу коштів, повністю перекриється доступ до інвестиційної діяльності через її невигідність», – вважає керуючий директор групи ICU Костянтин Стеценко.

Постраждають і венчурні фонди, які залучали кошти інвесторів для вкладення в довгострокові проекти. «Більшість витрат були понесені в 2012-2014 роках, а реалізація проектів та отримання доходу за ними заплановані на 2016-й. І якщо перевести ІСІ на загальну систему оподаткування у 2016 році, то виходить, що вся виручка підпаде під податок на прибуток. Рішення Мінфіну дивне, адже Наталія Яресько сама ж була управляючою фондами. Може, у відомстві поки не звернули увагу на такий «незначний» пункт», – розмірковує директор КУА «Валпрім» Андрій Левін.

За даними УАІБ, на 30 вересня діяло 1556 ІСІ, з яких 995 – венчурні. Загальна вартість активів фондів – 225 млрд грн, з яких 214,7 млрд грн – у венчурних.

Хотіли як краще

Експерти визнають, що ефект від нововведення може бути зворотним: Мінфін так і не дочекається додаткових надходжень, а бізнес втратить інвестиції. «Найчастіше інвестор, перед тим як забрати гроші з фонду, ухвалює рішення про реінвестицію коштів, щоб відкласти термін сплати податків. У такому випадку податки платить проект, в який відбувається інвестиція», – пояснює Андрій Левін.

Найчастіше кошти венчурних фондів – альтернатива дорогому банківському кредитуванню і відсутності інших доступних інструментів фінансування. «Нова норма призведе до згортання вже розпочатих інвестиційних проектів, а також до перетоку капіталу до інших країн Східної Європи з меншими політичними ризиками і більш ліберальним оподаткуванням. Наприклад, до Болгарії, де дохід від операцій з активами фондів, як і дохід, отриманий від інвестицій в інвестиційні фонди, не оподатковується», – говорить генеральний директор КУА «ОТП Капітал» Григорій Овчаренко.

Більше того, інвестори можуть почати виводити кошти з діючих проектів. «Це посилить падіння прибутковості та втрати інвесторів», – говорить Дмитро Леонов. Також він вважає, що пред'явлення значної кількості цінних паперів ІСІ до викупу спровокує розпродаж активів фондів, що, в свою чергу, спричинить падіння цін на ці активи. «Реалізація активів ІСІ відбуватиметься за цінами нижче, ніж вартість їх придбання. В результаті у інвесторів не буде доходу, який можна було б оподатковувати», – зазначає Дмитро Леонов.

Неефективною виявиться і боротьба з «мінімізаторами». «Існує безліч легальних способів оптимізації оподаткування – від використання фізичних осіб – підприємців до офшорних юрисдикцій. Основною проблемою оптимізації оподаткування є не інститути спільного інвестування або інші фінансові інститути, а високі ставки», – вважає Григорій Овчаренко. «Серед ІСІ, звичайно, є мінімізатори, вони є також серед звичайних ТОВ. Давайте з ними теж боротися», – додає Андрій Левін.

Вихід є

На думку опитаних FinClub учасників ринку, оптимальним є збереження чинної норми. «Поточний режим оподаткування не є податковою пільгою, як багато хто намагається його трактувати, а є механізмом усунення подвійного оподаткування», – пояснює Костянтин Стеценко. Він вважає, що Мінфіну потрібно вести роботу не шляхом посилення податкового тиску, а шляхом удосконалення регулювання галузі.

«Можна переписати норми щодо структури активів венчурних ІСІ, запровадити для них якісь додаткові пруденційні нормативи. Можна запропонувати також переведення дивідендів, що виплачуються ІСІ на користь інвесторів – юридичних осіб, на оподаткування на загальних підставах, з оплатою в бюджет авансового внеску. Це має бути робота НКЦПФР та Мінфіну спільно з учасниками ринку», – відзначає Костянтин Стеценко.

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу