Ця розмова відбулася в кулуарах Українського фінансового форуму в Одесі, організованого ICU, якраз напередодні виступу Галини Пахачук на спеціалізованій панелі, присвяченій суверенним облігаціям. В ході свого виступу вона оголосила про плани банку зробити купівлю держпаперів доступною для фізосіб. Для неї цей ринок не новий: в кар'єрі Галини Пахачук був і досвід роботи скарбничим в Ощадбанку, і управління держборгом в Міністерстві фінансів, а зараз Галина Пахачук курирує казначейські операції в ПриватБанку. У першій частині інтерв'ю журналістам FinClub Вікторії Руденко і В'ячеславу Садовничому вона розповіла, як на практиці виглядатиме купівля держпаперів в один клік.

Про залучення фізосіб на ринок боргових держпаперів

– ПриватБанк заявив мету масштабно вийти на ринок ОВДП для фізосіб. Навіщо?

– Вийти на ринок фізосіб – це не мета, а інструмент. Держбанки зараз займають 68% ринку, а стратегія держави передбачає зменшення цієї частки. Тому якщо ми будемо вести агресивну стратегію, то будемо зростати, а наше завдання – не рости, а утримати позиції в ліквідності банку, його надійності, платоспроможності та зберегти наші пасиви. Ми називаємо це контрольованим відтоком, зокрема, валютних депозитів. У нас зараз $3 млрд депозитів в іноземній валюті: близько 400 млн євро і $2,6 млрд. Ми розуміємо, що банк не кредитує в іноземній валюті: ні наш роздріб, ні МСБ не є споживачами іноземної валюти.

Після зниження ставок за валютними депозитами ми віддали громадянам минулого року $380 млн. Ми не можемо поставити нуль за вкладами: за євро у нас 1,25%, за доларами – 3%. І хоча ми очікували більший відтік, він виявився абсолютно помірним. Один з наших заступників голови жартує, що у нас вже не депозити, а просто скриньки для зберігання валюти. Адже з точки зору прибутковості клієнт від валютного депозиту вже майже нічого не отримує, але для надійності він тримає гроші в ПриватБанку. І ми змушені були купувати валютні держпапери для отримання за ними процентного доходу, щоб перекрити розриви, отримані в спадщину. Наша валютна позиція з мінусом $3,2 млрд генерує нам збитки в 3 млрд грн при зростанні курсу на одну гривню.

– Про яку суму контрольованого відтоку коштів йдеться?

– Ми говоримо тільки про вклади фізосіб і тільки у валюті. Усі позиції ми заміняємо гривнею. Валюта йде, а в гривні за два роки банк приріс на 34 млрд грн! Ми допускаємо, що піде близько $1 млрд з нинішніх $3 млрд. Але це буде не швидкий процес. Навіть в умовах 2017 року пішло $380 млн, хоча ми різко знизили ставку. Цього року – ще мінус $120 млн. Чому ми пропонуємо валютні ОВДП? Клієнту пропонується новий продукт, він платить комісійні та залишається в банку, а ми зберігаємо клієнта. Інакше вони підуть у скриньки, а так вони на три роки йдуть у держпапери.

– І як відбувається цей контрольований відтік? Ви приходите до заможного вкладника, пропонуєте зняти доларовий депозит і купити на нього ОВДП?

– Ми відправили усім клієнтам з валютними депозитами повідомлення через месенджер, що термін депозиту закінчується і, можливо, їм були б цікаві валютні ОВДП як альтернатива вкладу. 68% вкладників відповіли, що так, цікаво. Це мене здивувало. Я думала, що інтересу не буде або взагалі не відповідатимуть. І ми в березні почали продавати ОВДП своїм клієнтам, поставили високий чек в $40 тис., оскільки на поточний момент треба пройти 77 процесів, щоб клієнт отримав держпапери.

Коли я працювала в Мінфіні, то не думала, що це так складно. Виявилося, що ми не створили систему рівних можливостей доступу до фінансових послуг. Ми, як банки, створили систему, коли інвестор-фізособа чи МСБ не можуть купити цей інструмент, тому що це занадто складно. Цей процес простий для банку – первинного дилера, який купує ОВДП у власний портфель, а потім диктує умови іншим. Але з іншого боку, ми вже продали фізособам держпапери на 530 млн грн, а юрособам – на 236 млн грн. Фізичні особи віддають перевагу валютним ОВДП, ніж гривневим, але вкладаються вони на більш тривалий термін, ніж юрособи.

– З обсягу в 530 млн грн скільки займають валютні папери, а скільки – гривневі?

– 95% гривні інвестується в ОВДП на короткий термін, а у валюті, навпаки, 75% вкладено в облігації на термін понад рік – фізособи пішли в трирічні валютні папери. Департамент, який відповідає за залучення пасивів, хвилюється, що клієнти підуть, у нас не буде депозитів, і профіль пасивів зміниться. Я пояснюю, що це наші клієнти і вони ними й залишаються. Так, профіль зміниться, але ми самі його змінюємо.

Ми хочемо, щоб питома вага гривневих пасивів була більше, ніж валютних. А у нас є $3 млрд, які потрібно дуже м'яко перемістити в інші інструменти. Ми хочемо, щоб наші клієнти залишилися з нами. Тому пропонуємо їм вкластися у валютні папери, адже за ними прибутковість вище, ніж у наших депозитів.

Крім того, ми зараз розробляємо продукт короткострокових кредитів під заставу облігацій. Якщо у вас є валюта, можете купити ОВДП, віддати нам у заставу та отримати гривню. За паперами купонні платежі раз на шість місяців – для нас це майже безризикова схема.

– Скільки ОВДП купили саме публічні особи – PEPи?

– PEPів взагалі немає, не повірите. PEPів у ПриватБанку немає.

– Ви сказали, що мінімальний чек – $40 тис., а середній?

– Максимальна сума була $1,6 млн, але це була звичайна фізособа, яка перемістила валютний депозит в облігації.

– $40 тис. – це понад 1 млн грн, але оскільки ПриватБанк хоче зробити цю опцію доступною для всіх, то мінімальна сума лоту має знижуватися до номінальної вартості однієї облігації: 1 тис. грн за гривневими ОВДП або $1 тис. – за валютними?

– Зараз я фізично підписую по всій Україні договори на відкриття рахунку в цінних паперах, це велика кількість документів, клієнти розуміють і чекають. Ми хочемо зробити цю послугу доступною в додатку Приват24. Мені здавалося, що це легко й просто, але зіткнулися з НКЦПФР, Нацбанком, з питанням обміну API, підготовкою технічного завдання. Ніби всі підтримують і всі згодні, але багато рутинної роботи, яка повинна привести до того, щоб це було, з одного боку, просто, а з іншого – законно, захищало права інвестора.

– Які є варіанти вирішення проблеми?

– Ми плануємо до кінця року все-таки вийти на цей продукт, тому що Нацбанк повністю підтримує, Мінфін на нашому боці, навіть НКЦПФР начебто підтримує. Сподіваюся, ми за два місяці подолаємо всі зміни в депозитарній системі, в НКЦПФР.

Важливим моментом є електронний, а не електронно-цифровий підпис. Ніби комісія почула і готова до того, щоб, виходячи з внутрішніх політик і положень банку, таке дозволити.

Наступний момент – збирати другий пакет документів. Навіщо? Якщо це клієнт нашого банку, він вже пройшов ідентифікацію, фінмон, депозит був у банку. Навіщо знову цей пакет? Начебто теж є зрушення і розуміння в цьому питанні.

Я не можу, як банк, тримати торговців цінними паперами по всій Україні, у всіх точках. У нас їх всього три людини. Я хочу все робити через Приват24.

– Цей продукт буде настільки ж простим, як відкриття депозиту в Приват24?

– Абсолютно вірно. Не потрібно буде нікуди їхати, достатньо буде приєднатися онлайн до публічного договору. Так, є особливості депозитарного обліку – хранитель, кастодіальні функції. Але й вони не є непереборним кроком, тому що ми будемо номінальним утримувачем ОВДП від імені клієнтів.

– Але все ж таки з якої позначки стартуватиме мінімальна покупка?

– Я не вірю в те, що клієнти купуватимуть ОВДП на 1 тис. грн. Можливо, мінімальний лот поставимо як середня сума наших депозитів – 25-40 тис. грн. Хоча я дивилася досвід Угорщини – там взагалі немає обмежень, але там інакше побудована система. Ми продаватимемо ОВДП через ПриватБанк, а в Угорщині фізособи їх купують в казначейській службі.

Коли я в Мінфіні працювала, то така ідея теж була. В Україні казначейство є в кожному районному центрі. Чому не можна створити системний майданчик з реалізації ОВДП через офіси казначейства? Все питання полягає в тому, чи хочете ви масово пустити громадян-фізосіб на ринок ОВДП. Візьміть Японію, Китай, у них в структурі держборгу внутрішні інвестори переважають.

– Питання тарифів є ключовим!

– Є зрушення в цьому питанні. Відправимо в НБУ листа з нашою пропозицією за шкалою.

– Зараз тарифи в банках настільки високі, що якщо ви продаєте лотами по 1 млн грн, то саме тому, що клієнтам купувати менші пакети невигідно. Торговці ставлять менші тарифи і знижують суму лоту, наприклад, до 100 тис. грн. Якщо ви запропонуєте лоти по 25-40 тис. грн, для їх купвлі мають бути низькі тарифи, щоб це було цікаво клієнтам. Наскільки ваші комісії будуть нижче?

– Я спеціально промоніторила сайти інших банків і хочу сказати, що там такі тарифи встановлені для того, щоб клієнт не прийшов. У нас будуть цікаві тарифи.

Про роботу держбанку з портфелем ОВДП

– Серед усіх банків ПриватБанк є найбільшим утримувачем ОВДП, велика частина яких була отримана від Мінфіну в ході докапіталізації. Скільки таких ОВДП було монетизовано?

– Цікавий момент: зараз на балансі банку знаходяться ОВДП на 155 млрд грн, що збігається з отриманими в капітал держпаперами на 155,3 млрд грн. У момент переходу ПриватБанку під контроль держави він потребував ліквідності, і ми монетизували папери на 27 млрд грн буквально протягом місяця: на 25 млрд грн – наприкінці грудня 2016-го, і на 2 млрд грн – в січні.

– Чи проводилася монетизація капіталізаційних держпаперів після січня 2017 року?

– Ні. Ми зараз розділили наш портфель на дві частини. Одна частина – капіталізаційні папери на 128 млрд грн. Це індексовані та термінові процентні папери. А друга частина – поточний короткий портфель, який ми формуємо, виходячи з надлишку нашої ліквідності. Виходить, що ми фактично замістили портфель монетизованих капіталізаційних держпаперів на 27 млрд грн власними вкладеннями.

– Ви тоді монетизували ОВДП безпосередньо у Нацбанку?

– Так.

– Відтоді політика Нацбанку змінилася: він відмовився від фіскального домінування і не збирається більше монетизувати ОВДП. Тому якщо вам знадобиться ліквідність, вам доведеться виходити з ОВДП на ринок. Ви розвідували грунт, чи є на них попит?

– Якщо говорити про короткий портфель на 27 млрд грн, який ми самі формуємо з горизонтом у три роки, то, звичайно, для нього ринок є. Це валютні облігації, і трохи у 2018 році почали купувати гривневі облігації. Цей портфель абсолютно ліквідний: гривнева частина коротка, а валютна – до півтора років.

Якщо брати капіталізаційний портфель, то там дюрація близько 10 років – зараз вже 9,3 року. Ми розуміємо, що ринку для них немає. І коли писали стратегію банку до 2022 року, то поставили завдання стратегічного характеру зменшити питому вагу держпаперів в наших активах. Ми зробили аналіз країн, в яких в різні періоди формувалися великі частки. Середній рівень – близько 40%, оптимальний – 25%, не вище 30%. Але є країни, які взагалі ставлять заборону на інвестиції в держпапери, або встановлюють ліміт на рівні 10%.

– А яка частка держпаперів у ПриватБанку зараз?

– Майже 56% у загальних активах. Це багато. Наша стратегія говорить, що ми повинні прагнути до скорочення цієї частки, але банк не продаватиме портфель собі у збиток. З огляду на те, що монетизації Нацбанку більше не буде, для нас можливі кілька варіантів: продати зі збитком, дочекатися, коли з'явиться ринок, який поглине ці папери без дисконту, або повернути їх власнику.

– У грудні 2016 року відбулася перша докапіталізація банку. Вже на початку 2017-го він показав більший прибуток, який потім змінився збитком. І фінансисти говорили про штучність того прибутку через переоцінку вартості отриманих ОВДП. Це правда?

– Коли ми отримали ці папери, то переоцінка портфеля склала 13 млрд грн впливу на капітал другого рівня. На переоцінку впливають чотири показники, зокрема, ставки Treasury USA, крива прибутковості на внутрішньому ринку тощо. І якщо подія першого дня дала нам мінус, більше 20 млрд грн, то переоцінка справедливої вартості – плюс 33 млрд грн.

– Враховуючи те, що ви не продаватимете папери у збиток, а ставки за новими емісіями Мінфіну ростуть, виходить, ви чекатимете погашення за коротким портфелем?

– Зараз так.

– ПриватБанк минулого року купив облігації ДІУ. Це була ваша ініціатива?

– У нас була зайва ліквідність, ми в той момент не кредитували, гроші лежали, міжбанк практично згорнувся. І наш комітет вирішив купити папери під гарантію уряду на 1 млрд грн. У грудні 2018 року вони погашаються.

– Будете перевкладатися?

– Без гарантій уряду не будемо, оскільки ми не можемо оцінити ДІУ з точки зору їх самостійності. Плюс зараз прибутковість за ОВДП вище.

– Ви заявили мету знизити частку ОВДП в активах. Фактично це означає, то ви повинні перестати купувати держпапери на свій баланс!

– Не зовсім так. У стратегії сказано, що до моменту, коли власник і незалежна наглядова рада вирішать запропонувати світові дуже хороший капіталізований, системний банк, що генерує прибуток, то питома вага ОВДП має бути менше. Зараз портфель ОВДП розділено на дві частини: 128 млрд грн – капіталізаційні, за якими на початку 2019 року запропонована програма зменшення питомої ваги ОВДП в структурі активів, друга частина – це наш портфель до трьох років. Ми зробимо портфель виключно для підтримки ліквідності банку. Щотижня у нас відбувається або виплата відсотків, або погашення. Ми пролонгуємо тільки в рамках погашення, щоб портфель не зростав з точки зору обсягу. Якщо сьогодні держпапери приносять більше доходу і менше ризику, ніж усе інше, ми будемо купувати трьох-шестимісячні папери. Підкреслю, наша задача до 2022 року – зменшити питому вагу ОВДП. Що можна зробити? Вирости вдвічі, тоді питома вага впаде, або продати їх, або повернути акціонеру.

– У Мінфіні ви займалися держборгом і знаєте, як Мінфін працював з банками і як держбанки допомагали Мінфіну з фінансуванням дефіциту бюджету. А як зараз?

– У нас незалежна наглядова рада, в Укргазбанку – теж. У наглядовій раді, якщо ви запитаєте у Енгіна Акчакочі, немає абсолютно директивних речей, таких як прокредитувати «Нафтогаз» або щось подібне. У нас щотижня засідає комітет управління активами і пасивами: 18 осіб з різних напрямків і підрозділів, скарбничий банку виходять з тим, скільки у нас зайвої ліквідності та що ми можемо з нею зробити. І ми самостійно приймаємо ці рішення.

– Зараз Мінфін погано розміщує ОВДП. Чому? Банкам не цікава прибутковість?

– ПриватБанк розміщує або бере овернайти на 5-7 млрд грн і працює з десятьма банками на початку турнірної таблиці. Ми конкуруємо зі ставкою депозитних сертифікатів НБУ, ставкою Мінфіну і нашими депозитами. А наша стратегія говорить нам, що ми повинні бути трохи нижче за ринок і вести його за собою. Якщо ринок – це 18%, то ми повинні бути 17%. Зараз у ПриватБанку найоптимальніша вартість пасивів. Ресурси дуже комфортні для кредитування МСБ. А ми хочемо повернути клієнтів МСБ, їм має бути вигідно через нас працювати.

– Якщо ставка за депозитами буде дуже низькою, клієнти йтимуть, наприклад, у продукт «Монобанк» від Універсал Банку?

– «Монобанк» говорить, що у них 300 тис. карток. ПриватБанк свого часу роздав 22 млн карток, з них 16 млн одним продуктом користувалися, а майже 7 млн – більше ніж трьома продуктами, це активні користувачі.

– Ось вони і йдуть?

– Усім місця під сонцем вистачить. Ми знаємо профіль свого клієнта – вік, стать. Він у нас схожий на профіль клієнта Ощадбанку – люди старше 48 років. Але ПриватБанк залучає юніорів – їх вже понад 700 тисяч. І вони виростають у наших молодих клієнтів.