Гривня злякалася воєнного стану
Фото finclub.net

Гривня злякалася воєнного стану

Першим і поки що єдиним відчутним наслідком запровадження воєнного стану став різкий стрибок курсу долара на готівковому ринку. Після цього долар почав дорожчати і на міжбанку – майже на 60 копійок. Експерти констатують, що «передноворічна» девальвація – це вже традиційний стан валютного ринку, а військовий фактор лише прискорив її початок.

Курсопад

Панічні настрої на готівковому валютному ринку, які спостерігалися на початку тижня, до кінця тижня почали спадати. Хоча ще в понеділок здавалося, що курс погрожує перейти в стан вільного падіння. Каталізатором стрибка курсу долара став указ президента про введення воєнного стану в десяти областях України. Вже увечері 26 листопада банки різко завищили обмінні курси валют: продавати долар фінансисти готові були навіть по 29 гривень і вище, хоча курс купівлі валюти у них залишався низьким – 28 грн (спред між купівлею та продажем досягав 1 грн). Ще напередодні готівковий долар можна було купити по 27,95 грн.

При цьому на міжбанку долар подорожчав всього на 10 копійок, а офіційний курс виріс з 27,79 грн до 27,89 грн за долар. У вівторок панічні настрої на готівковому ринку відступили: банки зберегли максимальну планку (29,1 грн) і почали шукати рівноважний курс в діапазоні 28,3-29 грн. Середній готівковий курс склав 28,67 грн. В НБУ спокійно спостерігали за ситуацією, оскільки розуміли, що банки, завищуючи курс, борються з можливістю арбітражу на валютному ринку: інакше українці купували б дешевий долар в касах банків і продавали б його у небанківські обмінні пункти, які не стримували себе і піднімали котирування до 34 грн.

У наступні два дні середній готівковий долар навіть трохи подешевшав – до 28,55 грн/$, але міжбанківський і, відповідно, офіційний курс НБУ продовжили підтягуватися до цього рівня. На п'ятницю НБУ встановив курс 28,39 грн/$, що на 59,5 копійки вище, ніж в понеділок.

Немає життя без паніки

Банкіри запевняють, що причина девальвації – населення. «Сплеск попиту на готівкову валюту мав місце. Але не всі банки готові були задовольнити такий великий попит, у зв'язку з чим були змушені встановлювати в касах курси вище, ніж у конкурентів або в обмінних пунктах», – каже FinClub начальник відділу продажів казначейських продуктів ОТП Банку Юрій Крохмаль.

Рік тому в Нацбанку заявили, що гривні вдалося подолати фактор сезонності і українці вже менше схильні до панічних настроїв на валютному ринку, але реальність показує, що в критичних ситуаціях купівля валюти залишається однією з перших дій громадян. «Ймовірно, повністю позбутися психологічного чинника неможливо, і не варто недооцінювати його вплив на ринки, але об'єктивно клієнти банків відносно спокійно відреагували на недавні події», – каже Юрій Крохмаль.

Директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний нагадує FinClub, що паніка – поганий порадник. «Але за стабілізації ситуації, плюс грамотної інформаційної та комунікаційної політики, вона, як правило, має короткострокову дію і мінімізує свій вплив, поступаючись місцем більш фундаментальним та економічно обгрунтованим факторам курсоутворення», – вважає він.

Населення спровокувало девальвацію гривні, яку банкіри очікували ближче до кінця року. «Паніка призвела до посилення дисбалансу попиту та пропозиції валюти: попит, який розігрівається готівковим ринком, різко зріс, а готівковий ринок пішов у відрив за котируваннями та широтою спреду. Це створило передумови для активізації спекулятивних переливів між готівковим ринком і міжбанком на тлі одночасної активізації імпортерів та значного запасу гривневої ліквідності в системі», – пояснює Олег Курінний. За два дні коррахунки виросли на 9 млрд грн – до 59 млрд грн.

Водночас продаж валюти зменшився: експортери не поспішали продавати її на зростаючому ринку. Гострої необхідності в гривні у них не було після отримання великих відшкодувань ПДВ. «На цьому тлі НБУ був змушений кілька днів поспіль виходити на ринок з продажем валюти, тому зростання можна назвати обгрунтованим. Але без воєнного стану, ймовірно, зростання курсу було б не таким різким», – вважає Юрій Крохмаль.

Аналітики заспокоюють, що передноворічна девальвація – це нормальне явище для України. «Наш прогноз курсу долара на кінець року – 29 грн. Минулого тижня ми очікували, що цього тижня почнеться девальвація. Ситуація, яка склалася з воєнним станом, лише прискорила цей процес. Складно сказати, яка частка у нинішній девальвації панічних настроїв, а яка – реальні макроекономічні чинники», – говорить керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій групи ICU Олександр Мартиненко.

 

Безхмарна перспектива

Олександр Мартиненко вважає, що воєнний стан в нинішньому вигляді не несе ризиків для економіки України і валютного ринку. «Негативний вплив від введення воєнного стану на курс гривні та котирування українських цінних паперів був результатом психологічного фактора і має незабаром значно скоротитися», – вважає Олександр Мартиненко.

«Ці чинники безслідно не зникнуть, оскільки приплив валюти за деякими інвестиційними проектами може не відновитися. Але ефект на курс в середньостроковій перспективі буде навряд чи помітним – це буде в рамках нашої похибки прогнозу в 29-29,5 грн за долар на кінець року», – говорить FinClub керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Воєнний стан може негативно вплинути на валютний ринок через перешкоджання Росією українському експорту. «Основний продукт цих вантажопотоків – сталь маріупольських комбінатів «Метінвесту» – становить близько 20% українського експорту сталі, або 4% від загальної експортної виручки України в 2017 році. У разі блокування або серйозних труднощів перевезень Азовським морем відвантаження сталі можуть бути повністю переорієнтовані по залізничних коліях в чорноморські порти», – прогнозує Олександр Мартиненко.

Олександр Паращій бачить ризики в такому сценарії. «Залізнична гілка з Маріуполя вже працює на межі. Переорієнтація продукції до інших портів може привести до падіння вивезення металургійної продукції з Маріуполя десь на 15%. Очевидно, що це позначиться на експортній статистиці і додасть, хоча й незначно, до скарбнички девальвації», – говорить Олександр Паращій.

Вікторія Руденко