Зірвана відпустка

Осінь на валютному ринку почалася в серпні. Якщо на початку літа аналітики прогнозували стабільну ситуацію на валютному ринку аж до початку вересня, то вже в липні стало зрозуміло, що цим прогнозам не судилося збутися.

Липневе дрейфування курсу в діапазоні 26,2-26,4 грн/$ було перервано значними вливаннями ліквідності на ринок, зокрема, великими погашеннями ОВДП. Нерезиденти почали виходити з паперів, зменшивши свій портфель з 10 млрд грн до 8,77 млрд грн. У серпні їхній вихід тривав, і на 17-е число вкладення нерезидентів у держпапери знизилися до 7,5 млрд грн. Іноземні інвестори, що заходили в український борг навесні за курсом 27-28,5 грн/$, поспішали вийти з 26,7-27 грн/$, щоб заробити не тільки купонний дохід, а й на різниці курсів.

Виведені ними $100 млн ринок помітив, як і $350 млн, які вже скупили іноземці, щоб вивести дивіденди. Загальний обсяг репатріації прибутку цього року має скласти $3,5 млрд.

Додаткова гривнева маса, яка вплинула на валютний ринок, прийшла від відшкодування ПДВ і позбавила експортерів потреби продавати надлишки валюти. Хоча загальна сума в липні не була рекордною – 10,7 млрд грн, виплати були нерівномірними – переважно припали на останні дні місяця: 26 липня – 1,7 млрд грн, 27 липня – 3,3 млрд грн, 30 липня – 2, 3 млрд грн.

Збіг кількох чинників призвів до зниження курсу гривні в липні на 2%, до 26,87 грн/$. «Негативні настрої (підвищений попит на валюту з боку населення) та об'єктивні чинники (вихід іноземних інвесторів з гривневих ОВДП, великі суми відшкодування ПДВ, купівля валюти під виплату дивідендів) в сумі дали тренд на зниження курсу гривні», – впевнений начальник відділу продажів казначейських продуктів ОТП Банку Юрій Крохмаль. В серпні курс впав вже ще на 3,8% – до 27,9 грн/$. 

Щоб не допустити валютну паніку, НБУ втрутився в ситуацію і продав на міжбанку за останній тиждень липня відразу $120 млн. Оскільки девальваційний тренд в серпні не випарувався, Нацбанк продовжив продавати валюту. Від початку серпня валютні резерви НБУ через інтервенції зменшилися на $527 млн. А минулий тиждень показав, що НБУ не контролює ситуацію: курс на міжбанку просів з 27,24 грн/$ (на 13 серпня) до 27,93 грн/$ (на 17 серпня) на тлі валютних інтервенцій НБУ.

Паніка вплинула також на готівковий валютний ринок. «У серпні, після подолання психологічного бар'єру в 27 грн/$, до спекулятивних баталій великих гравців на міжбанку додався ще один фактор, який грає донині значну роль в зростанні курсу долара, – паніка на готівковому ринку. Люди стали скуповувати долар, побоюючись девальвації гривні. Здавалося б, стандартні операції купівлі-продажу валюти на міжбанку в якийсь момент вплинули на настрої населення, і з цим потоком раптового попиту на валюту стало складно справлятися регулятору», – говорить директор казначейства банку Кредит Дніпро Олег Курінний. У п'ятницю в НБУ також підтвердили зниження пропозиції з боку населення на готівковому ринку. В результаті готівковий ринок почав «бігти» попереду міжбанку, задерши котирування до 28,20 грн/$.

«Сезонні, ситуативні та психологічні чинники»

У НБУ вже поспішили пояснити те, що відбувається, зданими нервами бізнесу й населення. «Причина проста. Курс важливий для бізнесу й населення. Вони (бізнес минулого року. – Ред.) подивилися на це й зрозуміли, що сенсу чекати вересня немає, тому купили валюту в серпні. Гадаю, що цього року така ж ситуація. Ми бачимо психологічний вплив. Я б не сказав, що те, що відбувається сьогодні, є панікою, але є певна нервозність. А коливання не є ознакою кризи», – заявив минулого тижня заступник голови НБУ Олег Чурій.

НБУ активно каже про «сезонні, ситуативні та психологічні фактори», хоча минулого літа ситуація на міжбанку була кардинально інша. НБУ також констатував зростання попиту на валюту з боку імпортерів газу, нафтопродуктів (для раннього початку збору врожаю), товарів та послуг споживчого напряму (електроніка, продукти харчування, туризм). Підвищений попит на споживчий імпорт викликаний зростанням доходів населення.

Попит на валюту неминуче викликав скорочення гривневої ліквідності. Від початку серпня залишок вкладень в депсертифікати НБУ знизився з 68,4 млрд до 33,5 млрд грн. «Бізнес купує іноземну валюту на девальваційних очікуваннях, використовуючи гривню зі своїх рахунків, що зменшує вільну ліквідність банків, і вони зменшують вкладення в депозитні сертифікати НБУ. При цьому сам Національний банк виходить на ринок з продажем інвалюти, і гривня таким чином йде з системи», – пояснив FinClub головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов.

Девальваційні очікування

Є й психологічні чинники. Невизначеними залишаються відносини України та МВФ. І хоча минулого тижня Фонд анонсував приїзд місії 6 вересня, її робота не гарантує 100-відсоткове отримання траншу. Уряд все ще не підняв ціни на газ і не збалансував бюджет, який в I півріччі не виконано на 2,2%.

Фінансисти зазначають, що міцна гривня – одна з причин недостатніх податкових платежів, оскільки до бюджету було закладено курс 29,3 грн/$, а до 17 серпня його середнє значення за рік склало лише 26,7 грн/$. «Контрольована девальвація була вигідна експортерам та українському уряду. На даному етапі бюджет недовиконується за доходами, а помірна девальвація національної валюти сприятиме збільшенню надходжень з імпорту (ПДВ, митні платежі) та обсягів виручки експортно-орієнтованих підприємств», – говорить директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

На думку заступника голови НБУ Олега Чурія, додаткову нервозність додають майбутні вибори у 2019 році. «Безумовно, фактор виборів згодом гратиме дедалі більшу роль. Це створюватиме занепокоєння бізнесу, інвесторів щодо того, з яким курсом Україна йтиме далі. Перед виборами ми завжди маємо коливання», – зазначив заступник голови НБУ.

Зміцнюється долар і до інших валют. Найбільше постраждали торгові партнери України Туреччина і Росія. Турецька ліра від початку серпня девальвувала на 25%, до 6,13 ліри за долар, а рубль втратив 8%, подолавши позначку 67 руб./$. «РФ і Туреччина є торговими партнерами України та її конкурентами на світових ринках за цілою низкою товарних позицій. Таким чином, ймовірним є зниження попиту на українську продукцію в цих країнах і посилення конкуренції з українськими виробниками на інших товарних ринках. В таких умовах вітчизняному бізнесу загрожує зниження експортної виручки», – очікує Віктор Шулик.

Інвестиції в ринки, що розвиваються, поступово втрачають пріоритет для транснаціональних інвесторів, оскільки підвищилася прибутковість низькоризикових активів (ставка LIBOR 12m наближається до 3%, а також зростає облікова ставка ФРС і Банку Англії). Долар почав повертатися «додому», і цей відтік капіталу відчули країни, що розвиваються. «Останнім часом на ринках, що розвиваються, ситуація досить нестабільна. За місяць гривня девальвувала десь на 4%, а південноафриканська валюта девальвувала на 10%», – заспокоює Олег Чурій.

На думку банкірів, зміцнення гривні в серпні-вересні чекати не варто. «У другій половині серпня і вересні здебільшого на саморегулювання ринку впливатиме приплив валюти від експортерів сільськогосподарської промисловості, що сформує достатню пропозицію долара на міжбанку і буде стримуючим фактором для зростання курсу американської валюти», – говорить директор казначейства банку Кредит Дніпро Олег Курінний. Він вважає, що курсовий коридор найближчим часом збережеться на рівні 27,5-27,9 грн/$.

Більш широкий коридор очікує Юрій Крохмаль, начальник відділу продажів казначейських продуктів ОТП Банку – 27-28,5 грн/$. «Основними чинниками будуть настрої учасників ринку, дії НБУ, результат роботи місії МВФ в Україні та інший новинний фон», – зазначив банкір.

У найближчі місяць-півтора фактором підтримки гривні може стати позитивний сигнал від МВФ про прийдешнє виділення траншу, активне втручання регулятора в ситуацію на валютному та грошово-кредитному ринках, а також стан економік Туреччини та РФ. «Крім того, до вересня стане більш зрозумілою ситуація в АПК (урожай, ціни) і вектор розвитку світових ринків металів... з урахуванням збереження/посилення торговельних розбіжностей і обмежень між найбільшими країнами світу та БРІКС. Чинників тиску на гривню в короткостроковому періоді буде більше. Це й підвищені девальваційні очікування учасників (ланцюгова реакція при зростанні курсу), і політична невизначеність, і можливе загострення протистояння на сході країни, і необхідність накопичення енергоресурсів для проходження опалювального періоду», – каже Віктор Шулик.

З іншого боку, незабаром компаніям доведеться продати частину валютних запасів, щоб сплатити податки, що може спровокувати незначний і короткостроковий курсовий відкат, очікує експерт.

Але старший аналітик ГК Forex Club Андрій Шевчишин прогнозує, що до кінця серпня гривня перебуватиме біля позначки 28 грн/$, тоді як у вересні вона спробує подолати 28,5 грн/$.

Ключову роль як для держфінансів, так і для валютного ринку гратимуть переговори з МВФ щодо нового траншу. НБУ підготував ще навесні три макросценарія. Базовий сценарій передбачав середній курс 26,5 грн/$ і рівень 28,5 грн/$ на кінець року за співробітництва з МВФ, тоді як без роботи МВФ середньорічний курс знизиться до 27,5 грн/$, а на кінець року складе 31, 8 грн/$. Серед інших чинників: перспективи української сторони стягнення боргу в $2,6 млрд з «Газпрому» за рішенням Стокгольмського арбітражу і перспективи російської сторони щодо стягнення з України держборгу за єврооблігаціями Януковича на $3 млрд.

Віктор Шулик вважає, що курс до вересня може стабілізуватися в діапазоні 28-28,5 грн/$ і навіть не виключений курсовий відкат до 27-27,8 грн. Такий сценарій дозволить без істотної «політичної шкоди» витримувати бюджетні показники за доходами і підтримати експортно-орієнтовані галузі. Це за умови позитивного для гривні сценарію. Водночас курсовий поріг може легко вийти за рамки описаних значень вже до жовтня-листопада, якщо згадані проблеми посиляться. Серед нових проблем може бути припинення транзиту енергоносіїв/вантажів через нашу країну і рішення в міжнародних судах не на користь України, перераховує експерт.

Іван Пальчевський

 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.