Кредитори уступають під тиском України Фото прес-служби Кабміну

Кредитори уступають під тиском України

Криза на світовому фінансовому ринку і «чорний понеділок», що настав, виявився на руку українським чиновникам. Інвестори, що знаходяться під тиском складних переговорів і нестабільності на фондових ринках, вже готові списати 20% українського боргу. Це логічно: погіршення глобальної ситуації погіршує шанси України відновити свою економіку.



Переговори між Україною та іноземними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань наближаються до завершення. Незважаючи на те що офіційні дводенні переговори відбулися ще півтора тижні тому, сторони не коментували їх підсумки і продовжували шукати компроміс. 24 серпня Financial Times і Wall Street Journal з посиланням на власні джерела повідомили, що кредитори запропонували списати 20% суми боргу. Угоду можуть підписати на цьому тижні, хоча домовленість не остаточна і угода може ще зірватися.

У Мінфіні традиційно не коментують інформацію про хід переговорів, посилаючись на їх конфіденційність. Спочатку інвестори взагалі не розглядали варіант haircut, потім погодилися на списання 5% боргу, а пізніше з'явилася інформація про 10-відсоткове списання. Весь цей час українська сторона продовжувала наполягати на «стрижці» у 40% щодо боргу загальним обсягом $19 млрд (див. «Зовнішні кредитори затягують переговори про списання держборгу»).

Учасники ринку вважають, що haircut на рівні 20% може стати точкою дотику позицій України та іноземних кредиторів. «Ми це читаємо як рівень досягнутої угоди», – пояснює фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Більше того, саме «стрижку» на рівні 20% аналітики називали очікуваною, хоча багато прогнозів експертів були навіть в діапазоні 25-30%. Переговори мають бути завершені до 23 вересня, коли закінчується термін обігу єврооблігацій на $500 млн.

Незалежне рішення

Українські фінансисти вважають, що останні негативні події на світових фінансових ринках якщо й вплинули на хід переговорів, то не істотно. «У кредиторів на тлі поточних подій на фінансових ринках можуть бути протилежні думки щодо переговорів з Україною», – вважає старший економічний стратег інвестиційної компанії AYA Capital Павло Ілляшенко.

З одного боку, в той час, коли світові ринки рушаться і інвестори втрачають свої вкладення, списання 20% українського боргу видається не такою вже й великою втратою. Але з іншого боку, саме тоді, коли ситуація на світових ринках в будь-який момент може вийти з-під контролю, інвестори можуть спробувати вибити з України максимально вигідні умови.

Щоправда, Мінфін ще з травня має «важіль тиску» на інвесторів: парламент дозволив йому в будь-який момент ввести мораторій на погашення зовнішніх боргів. В цьому випадку відбудеться неконтрольований дефолт, а шанси кредиторів стягнути борги будуть низькими. Однак цим правом відомство досі не скористалося. Більше того, у Мінфіні підтвердили, що Україна повністю виконала поточні зобов'язання перед кредиторами – виплатила купон у розмірі $60 млн за облігаціями з погашенням в 2021 році, термін сплати якого припав на 23 серпня. Це виплата за 10-річними єврооблігаціями на загальну суму $1,5 млрд, які були розміщені в лютому 2011 року під 7,95% річних.

Планове піке

Аналітики вважають нинішню лихоманку на світових ринках прогнозованою. «Поки йдемо з невеликим випередженням, але все-таки за планом. Якщо не буде різкого значного погіршення ситуації, то, у моєму розумінні, це за місяць-півтора має закінчитися», – розмірковує Павло Ілляшенко.

У вівторок, 25 серпня, ситуація на світових ринках заспокоїлася. Курс долара виріс до 1,1498 долара за євро з 1,1619 долара днем раніше відразу потому, як Народний Банк Китаю знизив річну ставку на 0,25 п.п. – до 4,6%. Ставку за річним депозитом також знижено на 0,25 п.п. – до 1,75%, а норма щодо обов'язкових резервів – на 0,5 п.п., до18%. Усі нововведення набудуть чинності 6 вересня. «За фактом ми побачимо, що економіка Китаю все ж виросте, але менше, ніж на очікувані 7%. На тлі інших країн навіть зростання менше 7% – дуже суттєве, тому ніяких катастрофічних змін у світовій економіці не буде», – вважає директор інформаційно-аналітичного центру Trends & Markets Оксана Курінна. Малоймовірним є й повторення азіатської фінансової кризи 1997-1998 років.

Не є критичним і рішення ФРС США про перенесення підвищення облікової ставки. Раніше голова Федерального резервного банку Атланти Денніс Локхарт заявляв, що підвищення ставки може відбутися у вересні. Але вже 24 серпня пролунала заява, що ФРС має намір відкласти рішення. «Враховуючи останні події на ринках, ситуація, звичайно, може змінитися. Але цього року підвищення відбудеться не у вересні, а в грудні», – пояснює Оксана Курінна.

 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу