Переговори між Україною та іноземними кредиторами щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань наближаються до завершення. Незважаючи на те що офіційні дводенні переговори відбулися ще півтора тижні тому, сторони не коментували їх підсумки і продовжували шукати компроміс. 24 серпня Financial Times і Wall Street Journal з посиланням на власні джерела повідомили, що кредитори запропонували списати 20% суми боргу. Угоду можуть підписати на цьому тижні, хоча домовленість не остаточна і угода може ще зірватися.

У Мінфіні традиційно не коментують інформацію про хід переговорів, посилаючись на їх конфіденційність. Спочатку інвестори взагалі не розглядали варіант haircut, потім погодилися на списання 5% боргу, а пізніше з'явилася інформація про 10-відсоткове списання. Весь цей час українська сторона продовжувала наполягати на «стрижці» у 40% щодо боргу загальним обсягом $19 млрд (див. «Зовнішні кредитори затягують переговори про списання держборгу»).

Учасники ринку вважають, що haircut на рівні 20% може стати точкою дотику позицій України та іноземних кредиторів. «Ми це читаємо як рівень досягнутої угоди», – пояснює фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. Більше того, саме «стрижку» на рівні 20% аналітики називали очікуваною, хоча багато прогнозів експертів були навіть в діапазоні 25-30%. Переговори мають бути завершені до 23 вересня, коли закінчується термін обігу єврооблігацій на $500 млн.

Незалежне рішення

Українські фінансисти вважають, що останні негативні події на світових фінансових ринках якщо й вплинули на хід переговорів, то не істотно. «У кредиторів на тлі поточних подій на фінансових ринках можуть бути протилежні думки щодо переговорів з Україною», – вважає старший економічний стратег інвестиційної компанії AYA Capital Павло Ілляшенко.

З одного боку, в той час, коли світові ринки рушаться і інвестори втрачають свої вкладення, списання 20% українського боргу видається не такою вже й великою втратою. Але з іншого боку, саме тоді, коли ситуація на світових ринках в будь-який момент може вийти з-під контролю, інвестори можуть спробувати вибити з України максимально вигідні умови.

Щоправда, Мінфін ще з травня має «важіль тиску» на інвесторів: парламент дозволив йому в будь-який момент ввести мораторій на погашення зовнішніх боргів. В цьому випадку відбудеться неконтрольований дефолт, а шанси кредиторів стягнути борги будуть низькими. Однак цим правом відомство досі не скористалося. Більше того, у Мінфіні підтвердили, що Україна повністю виконала поточні зобов'язання перед кредиторами – виплатила купон у розмірі $60 млн за облігаціями з погашенням в 2021 році, термін сплати якого припав на 23 серпня. Це виплата за 10-річними єврооблігаціями на загальну суму $1,5 млрд, які були розміщені в лютому 2011 року під 7,95% річних.

Планове піке

Аналітики вважають нинішню лихоманку на світових ринках прогнозованою. «Поки йдемо з невеликим випередженням, але все-таки за планом. Якщо не буде різкого значного погіршення ситуації, то, у моєму розумінні, це за місяць-півтора має закінчитися», – розмірковує Павло Ілляшенко.

У вівторок, 25 серпня, ситуація на світових ринках заспокоїлася. Курс долара виріс до 1,1498 долара за євро з 1,1619 долара днем раніше відразу потому, як Народний Банк Китаю знизив річну ставку на 0,25 п.п. – до 4,6%. Ставку за річним депозитом також знижено на 0,25 п.п. – до 1,75%, а норма щодо обов'язкових резервів – на 0,5 п.п., до18%. Усі нововведення набудуть чинності 6 вересня. «За фактом ми побачимо, що економіка Китаю все ж виросте, але менше, ніж на очікувані 7%. На тлі інших країн навіть зростання менше 7% – дуже суттєве, тому ніяких катастрофічних змін у світовій економіці не буде», – вважає директор інформаційно-аналітичного центру Trends & Markets Оксана Курінна. Малоймовірним є й повторення азіатської фінансової кризи 1997-1998 років.

Не є критичним і рішення ФРС США про перенесення підвищення облікової ставки. Раніше голова Федерального резервного банку Атланти Денніс Локхарт заявляв, що підвищення ставки може відбутися у вересні. Але вже 24 серпня пролунала заява, що ФРС має намір відкласти рішення. «Враховуючи останні події на ринках, ситуація, звичайно, може змінитися. Але цього року підвищення відбудеться не у вересні, а в грудні», – пояснює Оксана Курінна.