Криза завітала до Ощадбанку
Наглядова рада Ощадбанку опинилася в кризі. Нацбанк дискваліфікував вже трьох членів правління і директора з фінмоніторингу, яких обрала рада Ощадбанку. Свій внесок зробив і Кабмін. Він «показав жовту картку» раді, повернувши на доопрацювання стратегію розвитку банку. Банкіри вважають, що весь склад ради можуть відправити у відставку.
Перечепилися через стратегію
Ощадбанк нарешті надіслав уряду оновлену стратегію розвитку банку. «Дороблений у відповідності до побажань акціонера документ знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів», – повідомили вчора FinClub у пресслужбі Ощадбанку.
Кабмін ще 2 квітня повернув незатверджену стратегію банку і дав тиждень на її доопрацювання. Вперше від початку корпоративної реформи в державних банках уряд як акціонер використав право не погоджуватись з документом, що надав держбанк. Цей прецедент відмовлялися коментувати і в Ощадбанку, і в уряді.
Як пояснював в интерв’ю FinClub заступник голови НБУ Юрій Гелетій, до стратегії було багато питань у Мінекономіки та Мінреінтеграції, притому що ноу-хау ніхто з них не вимагав. Фактично за рік рада не змогла доопрацювати вже ухвалену раніше стратегію і внести до неї реалістичні зміни. «Стратегія була готова у строк, але відбувалося її додаткове погодження у різних інстанціях», – стверджують у банку.
Джерело FinClub у Мінфіні розповіло, що у травні членам наглядової ради довелося «дуже спітніти» на захисті стратегії перед урядом. Вони не тільки відповідали на критичні запитання міністерств, але й обґрунтовували реалістичність стратегії. «Всі зрозуміли, що акціонер не прийме «намальований» документ, – сказав співбесідник FinClub. – Справа в тому, що в Мінфіні та уряді всерйоз зібралися дати зрозуміти, що за ті гроші, які отримують члени наглядової ради (300-500 тис. грн щомісяця. – Ред.), акціонер збирається вимагати виразні відповіді на питання і не збирається бути статистом».
Відсутність затвердженої стратегії – не єдина проблема наглядової ради Ощадбанку. Наступною проблемою стали кадри.
Минулого тижня НБУ дискваліфікував членкиню правління Ощадбанку Олену Малинську, яка мала займатися реформами в банку та готувати його до приватизації. В рішенні комісії регулятора, яке є в розпорядженні видання, повідомляється, що пані Малинська провалила співбесіду і не розуміє негативних процесів, які відбувалися у Банку Кредит Дніпро, коли вона ним керувала.
Перед цим регулятор так само не погодив Ольгу Байцар, яка відповідала за малий та середній бізнес Ощадбанку. «Члени кваліфікаційної комісії звернули увагу на те, що хоча пані Байцар під час співбесіди і надавала багато інформації у відповідь на поставлені їй питання, але її відповіді в більшості не стосувалися суті поставлених їй питань», – йдеться в документі.
По суті, вона не відповіла правильно на жодне питання. Також вона не розуміла застосування фінансового моніторингу ризиків клієнтів, у тому числі в тих банках, де вона раніше працювала – Акордбанку та ОТП Банку. Цікаво, що в день проведення співбесіди Ольги Байцар в НБУ проходив співбесіду її колишній заступник в Акордбанку, який номінувався на керівника департаменту Акордбанку. На ті ж самі питання він відповів правильно і був затверджений комісією.
У березні НБУ відмовився погодити в правлінні Ощадбанку Дмитра Буца. «Комітет, застосувавши своє професійне судження, дійшов висновку щодо невідповідності Буца Д.А. вимогам щодо професійної придатності, які встановлені для керівника банку, з огляду на відсутність у пана Буца необхідного обсягу знань, професійного та управлінського досвіду, що вимагається для належного виконання функцій», – дійшла висновку комісія регулятора.
Четвертою дискваліфікованою за профнепридатність була AML офіцер (директор з питань фінансового моніторингу) Ощадбанку Лада Ракитянська. Вона керувала фінмоном НБУ за часів голови НБУ Ігоря Соркіна.
На що чекати далі
Один зі сценаріїв, який зараз обговорюють банкіри, такий: наслідком неуспішної кадрової політики Ощадбанку може бути звільнення всього складу наглядової ради через профнепридатність. Кабмін поки показав членам ради Ощадбанку «жовту картку».
Це змушує членів ради нервувати. Можливість того, що раду Ощадбанку «пустять під ніж», раніше не виключав ексзаступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ Євген Дубогриз, нині асоційований експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна».
Зараз до наглядової ради входять Міхаель Вайнштейн, Байба Апін, Пітер Бріггс, Хуан Енріке Перес Калот, Янне Харьюнпаа, Юлія Пашко, а також призначені нещодавно Роза Тапанова і Олександр Роднянський, які не мали відношення до вибору вже дискваліфікованих Нацбанком членів правління і затвердження відхиленої Кабміном стратегії.
Подібні проблеми банк має не вперше. У 2019 році НБУ вже домігся звільнення половини наглядової ради Ощадбанку. Троє з них – Олексій Рєзніков, Шевкі Аджунер та Дмитро Власов – подали до суду на НБУ та виграли суди навіть в касаційній інстанції. Члени ради стверджували, що на їх звільненні наполягала перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яка втручалася в їх співбесіди в НБУ.
Тепер НБУ дуже ретельно виписує аргументацію, чому він не погоджує членів правління Ощадбанку. До того ж тепер він може поставити питання дієздатності такої наглядової ради. Адже основні питання ради, що знаходяться в зоні її прямої відповідальності – стратегія, ризик-менеджмент, фінансовий моніторинг, трансформація – не працюють.
«При погодженні кандидата на посаду керівника банку НБУ здійснює в першу чергу оцінку професійної придатності керівника банку, що визначається як сукупність знань, професійного та управлінського досвіду особи, необхідних для належного виконання посадових обов’язків керівника банку з урахуванням бізнес-плану та стратегії банку, а також функціонального навантаження та сфери відповідальності конкретного керівника банку, так і оцінку ділової репутації кандидата, – повідомили FinClub в НБУ. – Національний банк особливо зацікавлений в надійному корпоративному управлінні, оскільки це є основним елементом для безпечного та надійного функціонування банку. Якщо вони не будуть ефективно діяти, це може негативно вплинути на профіль ризику банку». За умови ефективного управління виникає менша потреба в наглядовому втручанні.
Це не єдині проблеми держбанку. Ощадбанк почав програвати судовий спір з Росією. Намітилося скорочення дохідності банку. За I квартал банк заробив у 10 разів менше, ніж торік. Суттєвий негативний вплив на нього мала переоцінка цінних паперів у портфелі банку. Для компенсації падіння дохідності банк скорочує операційні витрати. Виплати персоналу зменшились на 15%, хоча члени наглядової ради у січні отримали страхову премію по 1,7 млн грн.
Чи зможе банк з такою динамікою та звільненою частиною правління ефективно розвиватися? На пошук нового персоналу, у тому числі відповідального за приватизацію, знадобиться не менш як півроку. Тоді як ще до кінця 2021 року Ощадбанк сподівався залучити до капіталу ЄБРР.
Досі не погоджені розмір частки і процедура входження ЄБРР в Ощадбанк. А також коли банк отримає дієздатне правління. «У цьому питанні спостерігається значний прогрес. Готується підписання мандатного листа щодо умов подальшої співпраці та надання ЄБРР довгострокового фінансування в формі субординованого боргу з можливістю конвертації в акції Ощадбанку. Ми плануємо завершити транзакцію цього року. Важливими умовами продовження успішної співпраці з ЄБРР є ухвалення Верховною Радою закону про вступ Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів, а також узгодження Кабміном стратегії банку на 2021-2024 роки», – повідомили в пресслужбі Ощадбанку.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
Схожі матеріали (за тегом)
ТОП-новини